Новини для українців всього свту

Monday, Oct. 18, 2021

Майдану — два роки, а злочини — досі не розслідувані

Автор:

|

Листопад 26, 2015

|

Рубрика:

Майдану — два роки, а злочини — досі не розслідувані

Євромайданівець

Заявлене 17 листопада ц. р. начальником управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України (ГПУ) не виправдало очікувань суспільства.

«Експертизи тягнуться»
15 листопада Петро Порошенко заявив: «По кожній жертві Майдану має бути проведено розслідування та відповідальні за вбивства мають бути притягнуті до відповідальності. При цьому звіт про сотні притягнених до відповідальності мене не задовільняє. Вимагаю, щоби правоохоронні органи прозвітували саме у такій формі — хто бив і розганяв студентів 30 жовтня 2014-го: прізвище — відповідальний; хто знущався над активістами, бив журналістів 1 грудня на Банковій; хто організував штурм і давав наказ розганяти Майдан 11 грудня. І головне — хто несе відповідальність за вбивства Нігояна, Жизневського й усіх інших, хто несе відповідальність за події у Маріїнському парку, за нічний штурм Майдану, коли палав Будинок профспілок».
Відтак першою 17 листопада почала звітувати ГПУ. За словами Сергія Горбатюка, начальника управління спеціальних розслідувань, вивчають більше як 2 тис. скоєних щодо понад 2,2 тис. майданівців злочинів, допитано більше як 5 тис. свідків і потерпілих, вилучено понад 1,5 тис. трафіків телефонних з’єднань, накопичено й аналізується більше ніж 60 терабайтів відеозаписів, перевіряється протиправна діяльність понад 200 правоохоронців, 80 прокурорів і більше ніж ста суддів.
Представник ГПУ запевнив, що вже притягнуто до відповідальності 274 підозрюваних у скоєнні злочинів проти активістів і тривають розслідування ще щодо близько 2 тис. Водночас п. Горбатюк повідомив, що скеровано до суду обвинувальні акти лише стосовно семи прокурорiв, чотирьох суддiв і дев’яти слідчих.
«Велика кількість документів була знищена. Більшість зброї вивезена, а ми повинні перевірити тисячі екземплярів, аби порівняти їх зі зразками, вилученими з тіл потерпілих. Експертизи тягнуться роками. Це питання — комплексне і залежить не тільки від слідчих, а й від державного апарату загалом. Якщо маємо понад 2 тис. потерпілих, це означає, що слід провести як мінімум 4-5 тис. експертиз. Те ж — і з балістичними експертизами. Їх треба провести тисячі, щоби встановити, чи належить куля, вилучена з тіла загиблого, тій чи іншій зброї. Слідчих бракує. Якби ми мали їх 500, то розслідування відбувалося б швидше, а такої кількості немає», — виправдовувався він.

«Результат — нульовий»
Однак після цих відмовок щонайменше дивною виглядає заява генпрокурора Віктора Шокіна у жовтні ц. р., що справа про розстріли активістів Майдану вже «фактично розслідувана». Бо Анатолій Дублик, керівник департаменту захисту національної державності Служби безпеки України, твердив, що 18 колишніх «беркутівців» усе ще перебувають у розшуку. Але якщо справді неможливо наразі добратися до тих п’ятьох із них, котрі втекли до анексованого росіянами Криму, й сімох, котрі переховуються в окупованих районах Донбасу, то двоє знайшло притулок у… Польщі.
Але оскільки втекли за кордон далеко не всі винні у злочинах щодо майданівців, то важко не погодитися з висновком депутата українського парламенту Єгора Соболєва: «Результат — нульовий. Жоден високопоставлений чиновник не притягнутий ні за корупцію до і після Євромайдану, ні за терор, арешт і розстріл активістів Євромайдану. Нікого з чиновників не покарали, ніхто не сів у в’язницю, у жодній справі не винесли вироку».
Тож не дивно, що в Європейському парламенті (ЄП) припускають — пасивність української влади в розслідуванні злочинів, скоєних на Євромайдані, може неґативно позначитися на взаєминах Брюсселя з Києвом. Зокрема, Ребекка Гармс, голова фракції «зелених» у ЄП, назвала повільність і нерішучість ГПУ в пошуку винних у смертях активістів Майдану скандальними. «Ідеться про гідність жертв, їхніх друзів і родичів. ГПУ й її очільник повністю втратили кредит довіри суспільства. Такі злочини мають бути розкриті, а винні — притягнуті до відповідальності, інакше це залишиться перешкодою на шляху до примирення в суспільстві», — наголосила вона.

«Дали втекти»
Своєю чергою, в Українській службі телерадіокорпорації Deutsche Welle переповіли: «Експерти вважають, що слідство гальмують міцні зв’язки ГПУ з колишньою системою. Загалом фахівці вважають, що результати розслідування не виправдали очікувань українського суспільства, яке передусім прагне, щоб люди, котрі віддавали злочинні накази, і ті, хто безпосередньо скоював убивства, були покарані».
Зокрема, політолог Олександр Палій назвав результати роботи ГПУ доволі обмеженими, особливо у сенсі затримання та покарання винуватців. «Ключові особи, причетні до тих подій, утекли з України 2014 року через бездіяльність правоохоронних органів і подекуди за сприяння окремих депутатів. Не було затримано жодного серйозного діяча режиму Януковича, частково через параліч правоохоронних органів на початку 2014 року, і, ймовірно, ще й через те, що окремі політики боялися свідчень цих діячів у суді», — вважає він.
«Якби були затримані політики рівня Пшонки, Захарченка чи Клюєва, то ситуація з розслідуванням була б зовсім іншою. Цим людям дали втекти, бо вони багато знали і про колишню, і про теперішню владу. Вина в цьому — не лише теперішнього генпрокурора. Усі постреволюційні генпрокурори — Махніцький, Ярема і Шокін — виявилися провальними, позаяк усі вони — зі старої системи», — зауважив п. Палій.
А Олександра Матвійчик, координатор ініціативної групи «Євромайдан SOS», хоч і визнала, що очікування суспільства щодо справи Майдану — завищені й було б наївно сподіватися, що за рік чи два могли відбутися всі судові засідання, установлені та покарані усі винні, оскільки це — тривала процедура, зауважила: «Проте суспільство має право вимагати свідчень того, що слідство рухається у правильному напрямку». Однак, за її словами, замість
свідчень ефективного розслідування потерпілі від рук міліції на Майдані нерідко бачать, що їхні кривдники досі залишаються на своїх посадах.

«Злилися воєдино»
Руслан Бортник, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики, на запитання: «Чому досі ніхто з вищих посадових осіб не був покараний?» — дав таке пояснення: «Гадаю, що тут кілька причин злилися воєдино. Домінуюча ж причина — у тому, що люди, котрі раніше керували державою, дуже тісно пов’язані економічно та політично з тими, хто перебуває при владі зараз. Притягнути їх до відповідальності — означає винести брудну білизну всього українського політичного класу з дуже непрогнозованими наслідками. Другий фактор — це депрофесіоналізація правоохоронних органів, які ще й політично по руках і ногах пов’язані. Ці правоохоронці не здатні якісно підготувати матеріали розслідування в такому вигляді, щоб вони не розвалилися в суді. Гадаю, що більшість доказів за цей період було загублено, знищено чи вивезено. Крім того, західні інститути поставлять нам питання і щодо загибелі людей в Одесі. Тобто почне розгортатися цикл подій, які невигідні багатьом персонам у владі».
Своєю чергою, на запитання: «Тобто не варто очікувати розслідування справ Майдану?» —політолог відповів: «Нам варто очікувати великого галасу навколо цих справ — заяв, обіцянок, клятв. Але, на жаль, найближчим часом навряд чи побачимо фінальний результат цих процесів, засуджених осіб і завершені судові справи».
А на запитання: «У якійсь перспективі ми можемо дізнатися правду?» — відповідь директора Українського інституту аналізу та менеджменту політики була такою: «Гадаю, що це — як у справі Ґонґадзе, правду дізнаємося тільки після зміни влади. У наступному політичному циклі, коли прийдуть люди, не пов’язані ні з командою Януковича, ні з теперішньою владою. Що ж стосується замовників, верхніх керівників цих процесів, то можуть бути тільки або політичні рішення, або цих рішень не буде взагалі, як у справі Ґонґадзе».

Ігор Голод

До слова
У березні 2016 року Європейський Союз (ЄС) скасує санкції проти колишніх високопоставлених посадових осіб України, котрих звинувачують у злочинах проти Майдану. Про це заявив Віталій Касько, заступник генерального прокурора України. «На мою думку, санкції почнуть зніматися вже з початку наступного року. Поступово. За моїм прогнозом, у березні вони будуть зняті в повному обсязі», — заявив він. За словами прокурора, справа в тому, що в ЄС думають: за рік-два правоохоронні органи держави можуть розібратися і «в рамках механізмів міжнародної правової допомоги накласти арешт на рахунки, нерухомість та інші об’єкти за кордоном». «Якщо двох років — мало, то правоохоронні органи працюють недостатньо ефективно. Тому, з того що я чую від західних партнерів, подальшого продовження санкцій очікувати не варто».

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply