Новини для українців всього свту

Thursday, Jun. 17, 2021

Лише 211 депутатів: монобільшості у ВРУ вже практично немає

Автор:

|

Січень 25, 2021

|

Рубрика:

Лише 211 депутатів: монобільшості у ВРУ вже практично немає
Дмитро Разумков, голова партії ВРУ і депутат «Слуги народу»

У Комітеті виборців України (КВУ) владі встановили владі невтішний діагноз.

Де-факто вже не здатна
Коли чинні депутати українського парламенту зібралися 29 серпня 2019 року на своє перше засідання, проголошений тоді його спікером Дмитро Разумков оголосив, що у фракції «Слуга народу» (СН) — 254 депутати, які склали більшість. А Володимир Зеленський запевнив, що вона «стане найкращою в історії України або буде розпущена».
Зараз на сайті Верховної Ради України (ВРУ) зафіксовані 246 депутатів пропрезидентської парламентської фракції СН. Але Олексій Кошель, голова КВУ, констатував 13 січня: «Де факто «Слуга народу» вже не здатна самостійно приймати закони. За рік у монобільшості залишилося 211 депутатів, котрі переважно натискають «за». Для прийняття закону необхідно щонайменше 226 голосів. Без депутатів інших фракцій і груп монобільшість фактично недієздатна».
Цього висновку дійшли в КВУ за результатами ухвалень торік 230 законів — лише за 37 (16 %) із них голосували не менше 226 «слуг». У громадському русі «Чесно» зауважили: «З-поміж 335 голосувань у другому читанні фракція СН підтримала 120 мінімально необхідною кількістю 226 голосів і більше. Тобто тільки кожен третій закон став можливим завдяки монобільшості. Лише за один закон «слуги» проголосували у максимальному складі — за недоторканність депутатів».
У травні 2020-го президент запевняв, що не розпустить парламент доти, доки «слуги» голосуватимуть за важливі законопроєкти. І пригрозив: «Як тільки вони не будуть голосувати, не захочуть, якщо вони будуть лобіювати інтереси, не дай Боже, тієї чи іншої комерційної групи впливу на політикум України — в той же час, не думаючи ні про що, я буду розпускати парламент».
А підстав для цього — повсякчас більшає. Якщо у вересні 2019-го прийняті закони в середньому підтримали 231 «слуг», то у вересні 2020 року — 206, а в грудні — 211. «Фактично під час кожного голосування у «Слузі народу» є більше десятка депутатів, котрі або взагалі не голосують, або натискають «утримався» чи «проти». Тому передусім це питання фракційної дисципліни та політичних розколів всередині політичної сили, — зауважив голова КВУ. — 2019-го парламентський список формувався через вплив різних груп — Ігоря Коломойського, депутата Максима Павлюка, можливо, Ріната Ахметова. Наразі депутати орієнтуються не на керівництво своєї політичної сили, а на тих, хто, можливо, делегували їх до виборчого списку».
Відтак підсумував: «Наразі можна говорити, що де-факто монобільшості немає. Тобто вона є на папері, але забезпечувати 226 «за» вона не може. Тому доводиться користуватися підтримкою інших партій, зокрема, «За майбутнє», «Довіра», «Батьківщина» тощо».
На сайті журналістських розслідувань Bihus.Info, проаналізувавши діяльність депутатів, дійшли висновку, що близько 70 із них голосують в інтересах олігарха Ігоря Коломойського. А майже сто — олігарха Ріната Ахметова.

Багатьох перекупили
Єлизавета Ясько, депутатка фракції СН, визнала, що серед її колег «багатьох перекупили або вони самі продалися за швидкі дивіденди». А також пояснила: «Корупція і девальвація совісті стали нормою життя деяких моїх колег по фракції».
Оглядач Денис Бігус виснував: «Депутатів у олігархів уже стільки, що Зеленському стає дедалі важче назбирати 226 голосів без їхньої підтримки. Тим більше, що арґументи в олігархів переконливіші, ніж у Зеленського. Тож щоразу, коли ви бачите перемогу законопроєктів Зеленського у ВРУ, це означає, що одночасно десь уже приготували чергову преференцію для олігарха. А якщо Зеленський припинить домовлятися, у олігархів є джокер — розвал президентської більшості, розпуск парламенту та спроба провести під купол ще більше своїх людей».
Свою чергою, Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента України (ОПУ), констатував: «У парламентській фракції СН є багато депутатів, зацікавлених в інших політичних проєктах. З одного боку, олігархи чи, радше, великий бізнес, інвестували капітали в певні політичні проєкти, зокрема, в рамках партії «Слуга народу». Це очевидно, що немає сенсу щось приховувати. Тепер вони у примітивний спосіб намагаються вирішувати свої лобістські завдання».
Один зі «слуг» розповів журналістам, що Коломойський шантажував президента виведенням «своїх» депутатів із фракції СН, вимагаючи посаду прем’єра для Ігоря Палиці. Тож голова КВУ попередив: «Якщо окремі групи «слуг» захочуть пограти цього року в свою гру, показати свою принципову позицію, то українці побачать, що монобільшості буде менше 200 голосів».
Утім, українці це вже помітили. За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, якби парламентські перегони відбулися в листопаді, то за «слуг» проголосували б 18,7 % виборців — менше, ніж за партії «Опозиційна платформа — За життя» (22,1 %) та «Європейська солідарність» (19,3 %).
Тож навряд чи президент всерйоз, закликаючи депутатів підтримати його законопроєкт про розпуск Конституційного суду, пригрозив їм розпуском. Натомість голова ВРУ запевнив: «Підстав для позачергових парламентських виборів до парламенту сьогодні немає. Ви бачите і кількість законів, які ми розглядаємо, і кількість депутатів, які безпосередньо беруть участь у роботі Верховної Ради як у залі, так і за її межами, і багато інших речей. Вони доводять, що сьогодні парламент є дієздатним».
А Давид Арахамія, голова фракції СН, твердив, що «немає жодної ні юридичної, ні конституційної підстави для розпуску парламенту — більшість є, рішення ухвалюють, уряд працює». Але на запитання «Чи може монобільшість розвалитися?» відповів: «Такі сценарії є, й їх опрацьовують». Натомість в Українському інституті майбутнього ймовірність перевиборів ВРУ оцінюють у 35-40 %.
Раніше «Міст» розповідав, чи розвалиться політичний проєкт «Слуга народу».

Ігор Голод

Коментарі експертів
Володимир Фесенко, директор Центру політичних досліджень «Пента»:
— Проблему значно перебільшують. Якщо з президентом нічого не трапиться й не виникне якась гостра та масштабна політична криза (схожа на великі Майдани), то однопартійна парламентська більшість збережеться щонайменше в юридичному сенсі (тобто за наявності не менше, ніж 226 депутатів у фракції СН). Усередині неї можуть посилитися внутрішні протиріччя, але малоймовірно, що це призведе до розколу. Депутати, обрані за партійним списком СН, не можуть вийти зі складу фракції, позаяк тоді можуть утратити депутатський мандат. Депутати-мажоритарники можуть вийти зі складу фракції й без утрати мандата. Але якщо це буде масовий вихід, то він може призвести до парламентської кризи та розпуску ВРУ. І тоді більшість депутатів-мажоритарників від СН уже не зможе переобратися до парламенту. Ось просте пояснення, чому навіть тим депутатам СН, котрі можуть бути невдоволені керівництвом своєї фракції, ОПУ і навіть самим президентом, невигідно руйнувати монобільшість. Тому з високою ймовірністю парламентська монобільшість збережеться.
Ніколи жодна більшість не ухвалювала рішення тільки своїми голосами. Завжди були внутрішні дисиденти. Тому з березня регулярно стали використовувати механізми ситуативної більшості. Стабільним (але неофіційним) партнером фракції СН стала депутатська група «Довіра». Також регулярно підтримують президентську фракцію близько десятка позафракційних депутатів, а в останні місяці й ряд депутатів групи «За майбутнє».

Олег Саакян, політолог:
— Де-факто монобільшості немає. Українське законодавство передбачає формування коаліції, але не за умови, якщо якась політична сила сформувала монобільшість. У принципі, такий варіант монобільшості не був регламентований, бо після розпаду СРСР якось нікому в голову не могло прийти, що якась одна політична сила зможе отримати більшість у парламенті. Тому зараз ця монобільшість існує, скажімо, в «сірій зоні» законодавства. З одного боку, ніби й потрібна коаліція, виходячи з того, що голосування не набирають 226 голосів з-поміж членів фракції СН, але вимагати цього юридично майже неможливо, немає на що опертися. Пропорційно падінню рейтинґу Зеленського (а це цілком природно, що він падатиме ще більше) будуть посилюватися дезінтеграційні процеси всередині «Слуги народу». Зокрема, її фракції у парламенті. Радше, мова йде про фрагментацію партії, позаяк «відпадають депутати по одному чи по кілька». Їх або перекуповують, або вони бачать своє політичне майбутнє з іншими союзниками.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply