Новини для українців всього свту

Thursday, Jul. 7, 2022

Хто тепер головний в оточенні Зеленського

Автор:

|

Червень 15, 2022

|

Рубрика:

Хто тепер головний в оточенні Зеленського
«Квартал 95» відсторонили від управління державою

Початок повномасштабної війни став шоком для країни загалом і влади зокрема. Війна вимагала максимальної концентрації та відсікання усього наносного та необов’язкового. Ще за кілька тижнів до 24 лютого Володимир Зеленський зосереджував увагу не лише боротьбі з олігархами чи політичними конкурентами. Його також турбували кулуарні медійні ігри, обсяги будівництва чи розстановка своїх людей у другорядні державні органи.
Але після початку вторгнення його увага зосередилася на двох речах: обороні та міжнародній політиці. Виявилось, що ні на що інше в такій критичній ситуації часу вже не вистачає. Війна змінила й склад найближчого оточення президента.

Урядовий квартал без «Кварталу 95»
Початок повномасштабної війни дуже змінив пріоритети глави держави і коло людей, яке перебуває з ним. Левову частку часу він проводить із військовими та дипломатами. Міністр оборони Олексій Рєзников, головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба стали членами найтіснішого кола спілкування президента. Як і заступники керівника Офісу президента (ОПУ) Андрій Сибіга, який відповідає за міжнародну політику, та Роман Машовець, який відповідає за силовий блок. Майже не лишилось нікого, хто прийшов у владу з «Кварталу 95».
Ще не так давно Сергій Шефір, перший помічник президента, вважався однією з найвпливовіших фігур в усій верхівці влади. Саме його називали противагою для Андрія Єрмака, всесильного глави ОПУ. Шефір був присутнім на найважливіших нарадах, комунікував від імені президента з олігархами, був залучений до підбирання кадрів на найвищі посади в державі. Та поступово він втрачав політичну вагу, а після повномасштабного вторгнення в Україну військ Російської Федерації (РФ) від колишнього його впливу не залишилось майже нічого.
Не кращі справи й у Івана Баканова, голови Служби безпеки. Він — приятель президента з дитинства, був офіційним керівником виборчого штабу Зеленського, а до того — юристом «Кварталу 95». Впродовж минулого року прізвище Баканова частіше з’являлось у засобах масової інформації в контексті розмов про можливу відставку, однак серйозних кроків у цьому напрямку ніхто не робив. Та після 24 лютого голова лейтенант реально потрапив у немилість Зеленського.
Процес «декварталізації» влади, який давно реалізовувався стараннями насамперед глави ОПУ, в ситуації пікового емоційного та функціонального навантаження війни завершився сам собою.

Дві других людини в державі
Андрія Єрмака уже давно і цілком виправдано називають «другою людиною в державі», а інколи й віцепрезидентом». Нікого ближчого для Зеленського в системі влади не залишилося. Однак у перші дні гарячої фази російсько-української війни позиції Андрія Борисовича могли суттєво похитнутися. Адже саме він аж до 23 лютого переконував президента, що ніякої війни не буде.
24 лютого миротворча позиція, яку весь час відстоював голова ОПУ, скомпрометувала себе повністю. В цьому плані дуже симптоматично виглядав склад української перемовної групи, яка поїхала на першу зустріч із росіянами на Прип’яті: вперше за всі роки президентства Зеленського перемовини з РФ вів не Єрмак.
Хоча його тінь чітко проглядалася за перемовним процесом через присутність там близьких до голови ОПУ міністра оборони Рєзникова, народного депутата фракції Рустема Умерова та радника голови ОПУ Михайла Подоляка. Єдиний, хто в делегації був не від Єрмака — голова переговорної групи Давид Арахамія, який представляв саме президента.
Колись Андрій Єрмак, який був звичайним помічником Зеленського, зумів добитись небувалого політичного впливу за рахунок двох речей: він не бився за посади, а виконував лише особисті доручення президента, ба більше — зміг замкнути на собі надважливі перемовини з росіянами.
За іронією долі, завдяки такій самій конфігурації після початку війни суттєво наростив політичні м’язи і Давид Арахамія. Раніше головним завданням голови парламентської фракції «Слуга народу» була координація депутатів та збирання голосів під важливі голосування у Верховній Раді України (ВРУ). Зараз політичне життя відбувається поза парламентом. Але Арахамія швидко зумів знайти собі місце у новій реальності.
Наразі немає жодного важливого середовища, куди б він не був залучений — силовики, військові, до яких він їздив на фронт, волонтери, економісти, політики, бізнесмени. Завдяки цьому Арахамія тепер, може, і не друга людина в країні, але й не третя.

Три групи відновлення
До війни команда «будівничих» у владі була монолітною і концентрувалася навколо «Великого будівництва», якого в народі називали «Великим крадівництвом». Неформальним лідером цієї групи завжди був Кирило Тимошенко, заступник голови ОПУ, який курує реґіональну політику.
До його пулу були тісно залучені Юрій Голик, колишній радник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, який насправді був ідеологом усього «Великого будівництва», та міністр інфраструктури Олександр Кубраков.
Після 24 лютого президентська програма в її колишньому вигляді втратила сенс: країну треба не ремонтувати, а відбудовувати. Але перед тим, як копати котловани, треба глобально зрозуміти, що власне будуть будувати.
І монополія Тимошенка на великі проєкти відбудови несподівано була зруйнована, хоча його група нікуди не поділася — готує презентації конкретних об’єктів, які треба збудувати, їхній опис, терміни будівництва, ціну.
Відсутність у інформаційному просторі «Великого будівництва» відобразилася на впливі Кирила Тимошенка, адже він втратив найбільший свій ресурс, який робив його незамінним у команді президента. Тим паче, що він несподівано зіпсував стосунки із колись близьким міністром Кубраковим.
Крім «групи Тимошенка» на питаннях відбудови сфокусувалося ще щонайменше два окремих кола людей.
Перше — умовна група Михайла Федорова, міністр цифрової трансформації України, яку у владі називають «лібералами». До неї зачисляють віцепрем’єрку Юлію Свириденко, заступника голови ОПУ Ростислава Шурму і несподівано міністра інфраструктури Кубракова.
Другу умовну групу сформували прем’єр-міністр Денис Шмигаль, керівник фінансового комітету Ради Данило Гетманцев і міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов. Однак, у Гетманцева є велика проблема — його на дух не переносить малий і середній бізнес через підходи, які відстоює голова фінансового комітету ВРУ щодо податкової політики. Бізнесмени навіть написали відкритого листа Зеленському з проханням звільнити Гетманцева із керівних посад.
Кожен день війни — це велика геополітична лотерея, де дуже складно передбачити переможця. Україна, яка ще до початку розіграшу здавалося би витягнула «програшний» білет, змогла виграти уже більше 100 днів спротиву.
Три місяці повномасштабної війни вже змінили розстановку сил в ОПУ й у владі загалом. Бої на фронтах, на жаль, тривають, тож теперішні переставляння «нагорі» не останні. Навпаки, чим довше затягується війна, тим очевиднішими стають прорахунки на полі бою і тим обурливішим видається кричуще самозаспокоєння верхівки командування на етапі підготовки. Рано чи пізно Зеленському доведеться шукати і позбуватись усіх, на кого впаде провина за прорахунки війни. І тоді імунітету не матиме ніхто.
Як повідомляв «Міст», антикорупційний форум замовили декоратору «Кварталу 95».

Роман Кравець, Роман Романюк, УП

До слова
Володимир Зеленський оголосив, що цьогорічна зима може стати найскладнішою за роки української незалежності. «Маємо пройти її так, щоб наші люди відчували нормальну роботу держави. Я поставив уряду дуже конкретне завдання: зробити все, щоб тарифи на газ і електрику і наступного опалювального сезону не змінилися», — зазначив він і повідомив, що уряд вже працює над створенням штабу для підготовки до наступного опалювального сезону. Також у цей час Україна не продаватиме газ і вугілля за кордон, весь внутрішній видобуток спрямують на внутрішні потреби.

Порошенко таки зміг виїхати з України

Ольга Гринько, Zaxid.net

Однак боротися зі своїм попередником на посаді президента України Зеленський не забуває. Лідер партії «Європейська солідарність» лише з третьої спроби зміг перетнути державний кордон України. Про це повідомив Володимир Ар’єв, народний депутат України. «Дотиснули. Порошенка випустили в Нідерланди на саміт Європейської народної партії (ЄНП), найбільшого партійного об’єднання Європейського Союзу (ЄС), в якому «Європейська Солідарність є асоційованим членом», — зазначив він.
Напередодні Петро Порошенко звернувся до Володимира Зеленського із закликом не перешкоджати його участі у саміті. «Маю відповідне офіційне запрошення від президента ЄНП. Є оформлене відрядження, підписане головою ВРУ. Заплановані мої виступи на Конґресі та Саміті ЄНП, низку зустрічей з керівниками ЄС, держав та урядів країн, лідерами європейських партій», — пояснив він. Раніше політик намагався перетнути державний кордон України з Польщею, щоб потрапити на весняну сесію Парламентської асамблеї НАТО у Вільнюсі (Литва), проте йому у виїзді відмовили.
Натомість президентська партія «Слуга народу» стала повноправним членом «Альянсу лібералів і демократів за Європу»

About Author

Meest-Online