Європейський суд із прав людини

Міністерство юстиції України запевнило, що Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ), куди українська держава звернулася щодо анексії Криму Російською Федерацією (РФ), уже досліджує обставини, викладені в заяві української сторони. Міністерство у співпраці з іншими органами продовжує здійснювати збір та аналізувати відповідну інформацію щодо подальшого напрямку доповнень до заяви.

У відомстві зазначили, що з метою запобігання та недопущення подальших порушень прав осіб, котрі постійно проживають і тимчасово перебувають на території Кримського півострова, а також на основі законодавства 13 березня ц. р. на підставі статті 33 (Міждержавні справи) Конвенції про захист прав людини й основних свобод уряд України подав до ЄСПЛ заяву проти РФ щодо Криму.
У представленій міждержавній заяві та доповненнях до неї Україна вказує на порушення Росією прав, гарантованих статтями 2, 3, 5, 8, 9, 10, 11, 14 згаданої Конвенції та статтею 1 протоколу 1, статтею 2 протоколу 4 до Конвенції. У заяві проти РФ Україна вказала на порушення з боку Росії статті 1 протоколу 1 до Конвенції, що дає в подальшому можливість вимагати відшкодування матеріальних збитків.
Як повідомили у Мін’юсті, сума заявленої шкоди зараз становить 1 трлн. 180 млрд. грн. «І вона навряд чи є остаточною, враховуючи те, що згадана вище заява постійно оновлюється та доповнюється», — зазначили у відомстві.
Також позов до ЄСПЛ проти РФ подав Мустафа Джемільов. Екс-голова Меджлісу впевнений, що виграє процес. Раніше лідер кримськотатарського народу заявляв, що має намір звернутися до Європейського суду, якщо окупаційна влада Криму не звільнить його сина з в’язниці. Як писав «Міст», наприкінці квітня ц. р. п. Джемільову заборонили в’їзд до Криму до 2019 року у зв’язку з обвинуваченням у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі. 16 липня ЄСПЛ ухвалив рішення, що зобов’язує РФ забезпечити право на свободу для сина лідера кримських татар Мустафи Джемілєва Хайсера.

Євген Клен