Нещодавно Центр Разумкова оприлюднив дані чергового опитування і багатьох здивував результатами: в Україні з’явився політик, котрому громадяни довіряють більше, ніж президентові Зеленському. Ним став Дмитро Разумков, голова Верховної Ради (ВРУ): йому висловили довіру 35 % опитаних. До того ж, як писав «Міст», Володимира Зеленського 42 % українців узагалі назвали розчаруванням 2020 року. І що цікаво: не так давно народний депутат Гео Лерос запевняв: «Зеленський боїться, що Разумков — наступний президент». То ж яке політичне майбутнє у Дмитра Разумкова і чи справді він має шанс стати наступним очільником нашої держави? Про це розповіли політичні експерти Андрій Золотарьов, Олександр Кочетков і Тарас Загородній.
— Чому настільки зріс рейтинґ спікера українського парламенту?
Андрій Золотарьов: — Зеленський отримує від українців на горіхи через те, що наші співвітчизники пов’язують із першою особою все, що відбувається у країні: добре це чи погано. Саме тому неґатив стосовно Зеленського зростає, особливо, якщо він не виконує обіцянки. А Разумков опиняється за межами рішень влади, які мають відвертий неґатив, тому його особистий рейтинґ зростає. Але спікеру також треба віддати належне: він доволі спокійно працює, його сприймають у парламенті всі політичні сили. І саме Разумков опиняється у пулі тих політиків, котрі мають подальшу перспективу.
Олександр Кочетков: — Зеленський перед виборами багато обіцяв, ті ж посадки корупціонерів, проте виконав не все. Натомість Разумков не робить гучних заяв, нічого не обіцяє. Він до того ж не займається політичним піаром, а просто виконує роботу спікера достатньо кваліфіковано — і суспільство це помітило. Також Разумков — людина, котра не бере участі у корупційних скандалах — і це все сприяє тому, що його рейтинґ починає рости. Але як тільки він вийде на сцену, проти нього почнуть працювати, і тоді ситуація зміниться.
Тарас Загородній: — Справді, Разумков виглядає спокійним і врівноваженим, особливо на тлі активних гравців, котрі достатньо аґресивно поводяться, зокрема, народних депутатів від «Опозиційної платформи — За життя», десь навіть іронічним. Та й у політиці у нього, як я це називаю, образ «ідеального зятя»: такий кандидат особливо сподобається жінкам, котрі якраз у відповідному віці й є активними виборцями. Тому його можуть підтримати.
— Чи справді Разумков має шанс стати наступним президентом України?
Т. З.: — Те, що Разумкова вважають наступним президентом України, — велика проблема для чинного голови ВРУ. Адже українські політичні реалії такі, що як тільки когось починають кудись «випихати», відразу ж інші починають його «зливати» і копати під цього діяча. Одне з неписаних правил політики каже: виграє той, кого недооцінюють найбільше. Тому є велика вірогідність того, що президентом Разумков усе ж не стане.
— А яке загалом політичне майбутнє у Разумкова?
Т. З.: — Не виключаю, що спікер ВРУ може покинути президентську команду і піти згодом своїм політичним шляхом. Але тут варто врахувати, що як тільки почне падати рейтинґ Зеленського, тоді Разумков може почати відсторонюватися. А зараз навіщо йому це? І тут не варто забувати: спікер парламенту, у разі, якщо щось станеться з президентом, стає виконувачем обов’язки глави держави. Але в парламент із якоюсь політичною силою він таки пройти може. Однак тут треба зважати, якщо ми говоримо про рейтинґи, у Разумкова велика підтримка як соратника Зеленського, чи як самостійного політика, адже голова ВРУ може опинитися і в опозиції до президента.
А. З.: — Безумовно, через певний час до Разумкова прийдуть із пропозиціями щодо подальшої політичної перспективи та співпраці. Злі язики навіть розповідають, що й Рінат Ахметов цікавиться його особою та вважає його перспективним політиком, саме тому, що олігархічному кооперативу треба робити ставки на майбутнє, позаяк ці президентські вибори минули, а наступні — вже не за горами. Тому складається класична для української політики ситуація, коли публікація рейтинґів посилює амбіції в одного і підозри в іншого. Саме це може неґативно позначитися на стосунках між президентом і спікером, хоча зараз відвертого конфлікту між ними немає. Й узагалі: ті люди, які працюють у ВРУ, кажуть, що Разумков — людина неконфліктна і не йде свідомо на загострення. Відтак, чинного керівника парламенту у майбутньому спокійно можна розглядати як керівника якоїсь політичної партії.
О. К.: — Разумков знає, як відбуваються політичні процеси, тому розуміє, що починати власну політичну діяльність можна не тоді, коли хочеться, а тоді, коли складається для цього відповідна ситуація. Тому він може розпочати власну політичну кар’єру, лише коли буде криза у владі, виникнуть величезні проблеми у Зеленського і суспільство шукатиме нового лідера. І тут чинний спікер Ради й може стати лідером потенційно вже парламентської політичної сили на виборах.
— Як може цьому протидіяти Зеленський?
Т. З.: — На Банковій також бачать рейтинґ довіри українців до Разумкова, тому, звісно, там намагатимуться її знівелювати — це логіка політичної боротьби. «Допомагатимуть» йому, приміром, не виконати обіцянок, аби виглядав людиною, котра дурить суспільство. Та й сам Разумков необережно поводиться: в інтерв’ю німецькій газеті сказав, що він де-факто й є президентом. Це дуже необережні заяви та спікеру парламенту варто бути скромнішим у цьому плані, адже для нього це дуже небезпечно — не треба злітати раніше часу.
А. З.: — Згадаймо, коли свого часу стали помітними амбіції прем’єра Яценюка (котрий зиркав на крісло президента), то у тодішнього глави держави виникли, і підозри Яценюка «погасили». Зараз такої ситуації немає: ніхто з Банкової «мінусуванням» рейтинґу Разумкова не займаються. Можливо, Зеленський і боїться, що спікер Ради у майбутньому стане президентом, але цьому не протидіє. Між Зеленським і Разумковим ще чорна кішка не пробігла. Та варто пам’ятати: хоча Зеленський розповідав, що він йде на один президентський термін, та я дуже добре знаю, що приблизно за рік уже наростають політичні апетити і люди починають думати про другий термін. Але, на мою думку, все вирішуватиметься у найближчі пів року.
О. К.: — Сам Зеленський може протидіяти Разумкову, якщо той піде самостійною політичною дорогою. І саме тоді, коли оточення Зеленського, яке у майбутньому обов’язково змінять, переконає президента у тому, що політична діяльність Разумкова гаранту загрожує безпосередньо, от тоді Зеленський і може дошкуляти спікеру. Адже Зеленський де-факто грає роль президента, він не є окремим політичним суб’єктом. А якщо не знайдуть компромату на керівника парламенту, то його почнуть вигадувати, виникнуть скандали, звинувачення, щось шукатимуть силами Служби безпеки України (СБУ) в оточенні Разумкова, щось вигадуватимуть. І це впливатиме на рейтинґ спікера обов’язково. Але зараз між Зеленським і Разумковим немає серйозних політичних чи економічних суперечностей.

Марія Волошин, «Вголос»

Довідка
Дмитро Олександрович Разумков народився 8 жовтня 1983 року в Бердичеві Житомирської області. Український державний діяч, політик. Голова Верховної Ради IX-го скликання. У 2006-2010 рр. був членом Партії реґіонів (ПР), але вийшов із неї, коли на президентських виборах 2010-го переміг Віктор Янукович. Працював на різних керівних посадах у комерційному секторі, в т. ч. зі Сергієм Тигипком, котрий свого часу працював віцепрем’єром в уряді Миколи Азарова та заступником голови ПР. З 2015 року Разумков почав регулярно з’являтися на медіазаходах і в матеріалах інформаційної аґенції «РІА Новості-Україна», головним редактором якого був Кирило Вишинський, котрого СБУ звинуватила у створенні підривної проросійської інформаційної мережі на терені України та державній зраді. У грудні 2019-го Разумков увійшов до рейтинґу «100 найвпливовіших українців» на сьомій позиції.
Як повідомляв «Міст», раніше Разумков заявляв, що розмовлятиме лише російською.