Новини для українців всього свту

Thursday, Jan. 27, 2022

Чоловіка особистої помічниці Зеленського витурили з МВС

Автор:

|

Грудень 20, 2021

|

Рубрика:

Чоловіка особистої помічниці Зеленського витурили з МВС
Олександр Гогілашвілі вже не заступник міністра

Зе-влада вчергове опинилася в епіцентрі скандалу. Олександр Гогілашвілі, заступник міністра внутрішніх справ України, влаштував гучний скандал на блокпосту в Донецькій області при в’їзді в зону проведення операції Об’єднаних сил, оскільки поліцейські, які там чергували, зупинили його авто та попросили показати документи. Скандаліст виявився не просто посадовцем Міністерства внутрішніх справ (МВС), а ще й чоловіком Марії Левченко, багаторічної помічниці Володимира Зеленського ще з часів його роботи у «Кварталі 95». А на додачу… громадянином Російської Федерації (РФ). Гогілашвілі з ганьбою витурили з МВС, а в українському суспільстві знову спалахнула запекла дискусія щодо методів підбору державних кадрів, які практикує Зе-влада.

Нецензурна лайка та погрози
На оприлюдненому відео видно, як поліціянти просять Гогілашвілі показати його службове посвідчення та пояснюють, чому його зупинили. У відповідь почулася нецензурна лайка: мовляв, як це «начальство не впізнали». Після недолугого запитання, чому у відділках поліції досі не висять фото заступників міністра внутрішніх справ (мабуть, згадав часи СРСР, коли стіни були завішані портретами членів політбюро. — Ред.), Гогілашвілі вдався до відвертих погроз. «Єдиний заступник міністра, з таким…, як у мене, є лише один. Я вже три роки заступник міністра! І сумно, що ти цього не знаєш… Тепер ти знаєш, але тепер і я тебе знаю, друже, і для тебе це приємним не буде», — погрожував він. Посадовець також обурився, що правоохоронець знімає це все камеру та почав вимагати в нього вимкнути телефон. Почувши відмову, заступник міністра спробував силоміць забрати апарат.
Після оприлюднення відео посадовець спробував якось викрутитися, сподіваючись відбутися дисциплінарним покаранням. «Безумовно, хочу вибачитися за свою надмірну емоційність. Згоден із рішенням міністра почати дисциплінарне провадження, готую рапорт на ім’я керівника МВС і буду всіляко сприяти його проведенню», — заявив Гогілашвілі.
Але його надії на банальну догану не справдилися. «Демократична держава не може існувати без звичайної людської рівності. Зокрема, без рівності тих, хто обіймає будь-які державні посади, й тих, хто їм підпорядковується. На мій погляд, на інцидент за участю Олександра Гогілашвілі може бути лише одна реакція. Прошу міністра внутрішніх справ та Кабінет Міністрів розглянути питання про звільнення заступника очільника МВС», — відреагував Володимир Зеленський.
Президентське прохання задовольнили миттєво — Олександра Гогілашвілі звільнили з МВС «за власним бажанням». Здавалося б, інцидент вичерпано — хамовитий чиновник отримав за заслугами. Однак виявилося, що Гогілашвілі — зовсім не простий чиновник.

«Помічниця Маша», орден і паспорт РФ
48-річний Олександр Гогілашвілі народився в Тбілісі (Грузія), 2020-го закінчив Львівський університет бізнесу та права. Єдиний запис у трудовій книжці до призначення в МВС — «соціальний працівник міжнародної громадської організації «Центр здорової молоді» м. Київ». У березні 2020 року «соціальний працівник» одразу ж став заступником міністра МВС.
Очевидно, посприяла такому нечуваному кар’єрному злету дружина. Марія Левченко є багаторічною помічницею Володимира Зеленського ще з часів його роботи у «Кварталі 95». У перші місяці каденції робоче місце його «помічниці Маші» було розташоване безпосередньо у кабінеті президента, про що він сам розповідав журналістам.
Водночас «Радіо Свобода» припускає, що в штаті Офісу президента України (ОПУ) Марія Левченко не оформлена, позаяк у відкритому доступі немає її декларації про доходи. Натомість у своїй щорічній декларації Гогілашвілі вказав, що впродовж 2020 року його дружина отримувала заробітну плату за основним місцем роботи — студія «Квартал 95». За даними Юрія Бутусова, шеф-редактора порталу «Цензор.нет», Марія Левченко, не маючи права на доступ до державної таємниці, була присутня 24 липня 2020 року на нараді в кабінеті Володимира Зеленського, що стосувалася операції зі затримання «ваґнерівців»!
Також виявилося, що в жовтні 2020-го президент Зеленський нагородив Гогілашвілі орденом «За заслуги»» III ступеню лише через пів року після призначення того на посаду заступника міністра. «Як цікаво. Сержанта Журавля, який помер, чекаючи на допомогу, Верховний головнокомандувач не нагородив, попри звернення побратимів, ветеранів, депутатів. А Гогілашвілі, який кілька місяців попрацював заступником міністра, в нас уже орденоносець», — обурилася Ірина Геращенко, народна депутатка від партії «Європейська солідарність».
Ну, й звісно є, вишенька на торті — російський паспорт у тепер уже ексзаступника українського міністра. Як повідомили у Центрі журналістських розслідувань з посиланням на дані Федеральної податкової служби РФ, Олександр Гогілашвілі отримав паспорт громадянина РФ 12 листопада 2003 року в Ленінському районі Ростова-на-Дону. Потім замінив його на новий. «Не виключено, що підставою для заміни паспорта була вимога законодавства РФ про обов’язкову заміну документа при досягненні 20 і 45 років. Олександру Гогілашвілі 45 років виповнилося 2018-го», — стверджують у Центрі журналістських розслідувань.
Борислав Береза, депутат Верховної Ради України 8-го скликання, також оприлюднив інформацію про те, що Гогілашвілі має чинний закордонний паспорт РФ, виданий 2012 року. За деякими даними, Гогілашвілі переїхав до України 2010-го, отже, російський закордонний паспорт отримував уже в український період своєї біографії.
Крім інформації про можливе російське громадянство Гогілашвілі, видання «Цензор.нет» і портал «Стоп корупції» оприлюднили копії документів, що можуть свідчити про наявність в нього судимості! У записах йдеться про те, що 1998 року Пролетарський районний суд російського Ростова-на-Дону нібито засудив Олександра Гогілашвілі до п’яти років ув’язнення умовно в справі про шахрайство та підробку документів. Проте достовірність цих даних ще не підтверджена.
У травні 2020-го на пресконференції з нагоди річниці свого обрання на посаду Володимир Зеленський заявив, що «жодного кума чи друга я не призначив і не буду призначати на державні посади». Нібито й не збрехав — Олександр Гогілашвілі йому справді не кум і не друг. А всього лише чоловік «помічниці Маші»…
Як повідомляв «Міст», Офіс генерального прокурора України замовив антикорупційний форум декоратору «Кварталу 95».

Ігор Берчак

До слова
За пів своєї каденції Зеленський сім разів програвав у суді. «У двох випадках рішення вже є остаточним, в інших Велика палата Верховного суду України (ВСУ) розглядає апеляцію президента», — повідомили журналісти проєкту Bihus.Info. Першим ВСУ задовольнив позов Володимира Горковенка, члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, якого Зеленський у травні 2019 року спробував звільнити, скасувавши указ Петра Порошенка про його призначення. В грудні 2019-го ВСУ визнав такі дії Зеленського незаконними, наголосивши, що укази про призначення є індивідуальними актами одноразової дії, і людину неможливо звільнити, просто скасувавши такий акт. У березні ц. р. президент вирішив звільнити Олександра Тупицького, голову Конституційного суду України (КСУ), шляхом скасування указу Януковича про його призначення суддею КСУ, але ВСУ знову визнав таку практику незаконною. Також були задоволені позови проти глави держави від Артура Герасимова, Володимира Ар’єва та Георгія Логвинського. Їм як народним депутатам 8-го скликання Петро Порошенко присвоїв дипломатичні ранґи у зв’язку з їхньою роботою в українській делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи. У вересні 2019-го Зеленський скасував укази свого попередника, як «безпідставні». Але ВСУ вирішив, що укази про присвоєння дипломатичних ранґів також є індивідуальними актами одноразової дії та їхнє скасування не може призводити до позбавлення дипломатичного ранґу. Bihus.Info зазначає, що у справах за позовами Тупицького, Герасимова, Ар’єва та Логвинського президент подав апеляції. Рішень Великої палати ВСУ в цих справах ще немає. Водночас законної сили набуло рішення ВСУ щодо позову Віктора Ващенка, мешканця Мелітополя, інваліда війни, який поскаржився на те, що глава держави не відповів особисто на його звернення (відповідь надійшла від працівників ОПУ). Згідно зі законом «Про звернення громадян», президент має особисто відповідати на звернення осіб з інвалідністю внаслідок війни. Також ВСУ у вересні ц. р. задовольнив позов В’ячеслава Плескача щодо ненадання інформації у відповідь на запит. На це рішення президент також подав апеляцію.

About Author

Meest-Online