Новини для українців всього свту

Wednesday, Jul. 28, 2021

Боротьба з олігархами в Україні: лише одного закону замало

Автор:

|

Червень 17, 2021

|

Рубрика:

Боротьба з олігархами в Україні: лише одного закону замало
Українські олігархи

Парламентська фракція «Слуга народу» (СН) хотіла б ухвалити запропонований президентом Володимиром Зеленським законопроєкт про олігархів у першому та другому читаннях до кінця поточної сесії ще до початку літніх канікул Верховної Ради України (ВРУ). Про це в інтерв’ю інформаційній аґенції «РБК-Україна» заявив Олександр Корнієнко, голова партії СН. Водночас, за його словами, зважаючи на кількість правок, швидше за все, це станеться аж восени. Тим часом президентський законопроєкт продовжує викликати неоднозначну реакцію експертів, а представники Європейського Союзу (ЄС) надали свої поради.

Упізнай олігарха
Як писав «Міст», 2 червня ц. р. президент Зеленський подав до ВРУ законопроєкт із довгою назвою «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)», який був зареєстрований у парламенті як невідкладний.
Відповідно до цього документу, визначати, хто є олігархом, буде Рада національної безпеки й оборони (РНБО) за чотирма критеріями: активна участь у політичному житті; значний вплив на засоби масової інформації, володіння суб’єктом господарювання, що є природною монополією на національному ринку; наявність підтверджених активів у понад 1 млн прожиткових мінімумів (2 млрд 270 млн грн, або близько 83 млн USD за поточним курсом).
Як зазначили в Офісі президента України (ОПУ), документ матиме обмежений термін дії — десять років — і має стати першим кроком до ліквідації олігархічної системи. На його основі будуть розроблені антитрастові закони, закон про лобізм та інші нормативно-правові акти, що переформатують економічні та суспільні взаємини в країні.
Денис Малюська, міністр юстиції України, вже заявив, що критеріям, за якими можуть внести у реєстр олігархів, відповідають бізнесмен Ігор Коломойський і Петро Порошенко, п’ятий президент України та лідер партії «Європейська солідарність».

Поради Заходу
На Заході ініціативу президента Зеленського загалом сприйняли схвально, хоча й наголосили, що насправді вирішити проблему деолігархізації одним законом навряд чи вдасться.
В ході зустрічі президента України з Ентоні Блінкеном, державним секретарем США, на початку травня ц. р. американські партнери підтримали ідею Володимира Зеленського. Андрій Єрмак, глава ОПУ, заявив тоді, що в питанні зниження олігархічного впливу в Україні представники США висловили повне розуміння та підтримку. «Все, що робиться з точки зору боротьби з впливом олігархічних і фінансових груп, — безумовно, викликає підтримку з боку США», — наголосив він.
Водночас Матті Маасікас, голова представництва Євросоюзу в Україні, дав українському лідеру свою пораду. Запропонував боротися з олігархами зміцненням державних інститутів, зокрема, правоохоронної та судових систем, антимонопольних органів і громадських медіа. «Зміцнення державних інституцій має стояти в центрі цієї боротьби за зміцнення верховенства права, зміцнення довіри українських громадян до державних інституцій і, що важливо, розкриття економічного потенціалу України на добро всього народу України», — наголосив посол ЄС.
«Проблема олігархів дуже складна, адже стосується всієї системи. А в Україні багато недостатньо врегульованих тем, приміром, фінансування партій. Тож я повертаюся до двох можливостей: або ви укладаєте з олігархами угоду, в якій вони погоджуються на заборони та можливості для себе в майбутньому, або намагаєтеся розбудовувати інституції. У випадку з інституціями, до прикладу, недостатньо заборонити олігархам брати участь у великій приватизації. Вважаю, це добре, що президент Зеленський бачить проблему та називає її, намагається її вирішити. Але це відбувається в дуже спрощеному вигляді та не враховує складність і тривалість проблеми», — розповіла Deutsche Welle Сюзан Стюарт, експертка берлінського фонду «Наука та політика».

Потрібні додаткові законопроєкти
Схожої думки дотримуються і деякі українські експерти. Так, Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції, заявив, що сподівався побачити в такому законі посилення повноважень і незалежності Антимонопольного комітету. «У парі зі судовою реформою це був би смертельний удар по олігархах. А так — популістичний пшик», — вважає він.
Артем Ситник, директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), заявив, що президентський законопроєкт про олігархів може бути дієвим, якщо до нього ухвалити ще низку законодавчих ініціатив. «Сам текст короткий, і, на мою думку, має певний декларативний характер. Але це перший крок до системного врегулювання проблем, які пов’язані з олігархами», — заявив він в інтерв’ю «Радіо Свобода».
На думку чиновника, мають бути ефективні правоохоронні органи, які здійснюватимуть розслідування щодо представників олігархів, певних корупційних схем, які вони організовують. Потрібне вживання заходів адміністративного характеру, як-от належна робота Антимонопольного комітету, належна робота Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг. «Ми ж бачимо, наскільки олігархи прагнуть запхати туди своїх людей, які ухвалюватимуть рішення цих органів, що потрібні олігархам. Тому, якщо в розвиток цього закону ухвалять низку ініціатив, які будуть реально працювати, і разом із карним переслідуванням вживатимуть заходів адміністративного характеру, що мінімізують причини виникнення олігархів, тоді це буде певний успіх, певний результат», — наголосив він.
За словами директора НАБУ, «боротьба з олігархами — це не тільки карне переслідування, адже першопричина олігархів — це монополізація певних секторів економіки чи політичного життя». На запитання, хто з олігархів зараз тисне на НАБУ, п. Ситник відповів: «Карні провадження, які розслідує бюро, стосуються практично всіх олігархів, які мають медійний ресурс. Це дуже просте дослідження: береш пульт від телевізора і розумієш, що всі нами невдоволені».
У Зе-команді, так виглядає, до критики нібито дослухалися. Євгенія Кравчук, заступниця голови парламентської фракції СН, заявила, що крім уже поданого до ВРУ президентського законопроєкту про деолігархізацію, планують підготувати ще щонайменше сім додаткових проєктів. «Це антимонопольне законодавство, зміни до закону про політичні партії, вочевидь, пакет законів буде великий», — зазначила вона в ефірі одного з телеканалів. За словами депутатки, наразі в Україні недостатнє законодавче поле, яке регулює діяльність олігархів.
Інша річ, наскільки грамотно будуть прописані ці додаткові законопроєкти. Адже, як писав «Міст», депутати вихолостили декларування прибутків багатіями.

Ігор Берчак

До слова
Федеральний суд округу Колумбія відхилив позов Олега Дерипаски, олігарха з Російської Федерації (РФ) до Міністерства фінансів США щодо зняття з нього американських санкцій. Його адвокати стверджували, що офіс із контролю за іноземними активами американського мінфіну перевищив свої повноваження, додавши його до переліку санкцій, а права бізнесмена на належний розгляд справи були порушені. Проте суд із цими арґументами не погодився. У підсумку суддя Аміт Мехта задовольнив клопотання Мінфіну США, який був відповідачем за позовом, і закрив справу. Це рішення можна оскаржити в суді вищої інстанції. Сполучені Штати включили Дерипаску та вісім пов’язаних з ним компаній до списку санкцій в квітні 2018 року (так званий Кремлівський список — проти людей, внесених у нього, можуть запроваджувати санкції США у зв’язку з їхніми тісними зв’язками з російською владою). Підставами для цього рішення стало те, що бізнесмен діяв від імені/в інтересах високопоставлених чиновників РФ (зокрема, 2005 року купив алюмінієвий комбінат у Чорногорії «за дорученням Путіна») і «працює в енергетичному секторі РФ» (йому належав контроль над електроенергетичною компанією «Євросибенерго»). У січні 2019-го після укладення угоди з Мінфіном США обмеження зняли з трьох компаній — UC Rusal, En+, «Євросибенерго», однак решта, як і сам російський олігарх залишилися під санкціями. Дерипаска заявив, що в результаті цих обмежень втратив понад 7 млрд USD. Також нагадаємо, що в травні 2018 року Дерипаску внесли до списку санкцій РНБО України, заборонили в’їзд у країну, заблокували активи на її території та заборонили виводити з них гроші. У перелік потрапили три підприємства, які «протидіють Україні, забезпечують військову складову постачання Збройних сил РФ». Серед них — і московський офіс «Русала».

About Author

Meest-Online