Новини для українців всього свту

Sunday, Jul. 25, 2021

Безвізовий режим відсунули

Автор:

|

Березень 10, 2016

|

Рубрика:

Безвізовий режим відсунули

Безвізовий режим

Скасування віз до країн Європейського Союзу (ЄС) перенесли на хтозна-коли.

Своя сорочка — ближча до тіла
Наприкінці лютого ц. р. в Україні оприлюднили результати опитування, проведеного в листопаді 2015-го, згідно з якими 57 % респондентів підтвердили, що безвізовий режим із ЄС для них — важливий. При цьому 22,9 % назвали його дуже важливим, а 33,7 % — загалом важливим.
Найбільше очікують скасування віз на заході та в центрі України — відповідно, 80 % і 64 %. А 73 % опитаних зізналися, що ніколи не були в країнах ЄС, США та Канаді, 6 % — що перепоною для цього стали складнощі з отриманням візи. Але якщо б із наступного року запровадили безвізовий режим, то до країн Шенгенської зони готові були б поїхати 45 % мешканців заходу країни й 18 % жителів Донбасу.
Як туристи вирушили б до країн ЄС близько 31 % респондентів, для працевлаштування — 24 %, провідати родичів і друзів — 13 %, по роботі — 11 %, для лікування, навчання та стажування — по 7 %. Чим же відповіла на все це влада в Україні?
Позаяк ще 18 грудня 2015-го Європейська комісія (ЄК) заявила, що Україна виконала всі умови для того, щоб рекомендувати включити її у список країн, із якими в Євросоюзі діє безвізовий режим», 14 січня Петро Порошенко пообіцяв, що поїздки в ЄС без віз нарешті мають стати реальністю вже цього року, а 9 лютого уточнив, що через кілька місяців Україна таки отримає безвізовий режим із ЄС.
Але журналісти-скептики попереджали після кожної такої оптимістичної заяви, що країни-члени ЄC можуть тимчасово заблокувати запровадження безвізового режиму з Україною в разі невиконання зобов’язань щодо боротьби з корупцією, міґраційної політики та з питань безпеки. Це попередження знову проіґнорували 18 лютого 228 депутатів Верховної Ради України (ВРУ), не скасувавши відтермінування електронного декларування доходів чиновниками. Таким чином запровадження карної відповідальності за неправдиві відомості в деклараціях відклали, обмежили кількість родичів, чиє майно треба декларувати, і втричі підвищили поріг декларування коштовностей і подарунків.

«Хочуть амністії для себе»
Олександр Сушко, науковий директор Інституту євроатлантичної співпраці України, резюмував: «Жодна з політичних сил не готова до повноцінного відкриття інформації про доходи та витрати посадових осіб. Інакше їхні статки та статки родичів підлягали б ретельному декларуванню й аналізу аж до можливого карного покарання».
Юрій Сандул, оглядач інформаційної аґенції «Укрінформ», про мотиви, якими керувалися 238 депутатів, котрі відмовилися долати перешкоду на шляху до безвізового режиму, розповів розлогіше: «Хочуть, по-перше, амністії для себе, тобто, аби ніхто й, за можливості, ніколи не зміг відібрати у них те добро, що вже є. По-друге, хочуть зберегти для себе і в майбутньому можливість незаконно збагачуватися під ті самі ґарантії збереження цього багатства. Ось тому й проголосували і за підняття в рази розмірів доходів та витрат, які підлягають декларуванню, і за скорочення до мінімуму переліку власних родичів, чиї статки треба оприлюднювати, і за скасування карної відповідальності за неправдиву інформацію в деклараціях».
«Це — позиція не просто двох із лишком сотень українських депутатів-політиків. Це — позиція потужного — і за чисельністю, і за грошима, і, головне, за впливом на ухвалення державних рішень — прошарку державних чиновників усіх рівнів. Це вже давно — повноцінний клас суспільства, класовий інтерес якого часто є визначальним, коли врішуються найважливіші питання державної політики. Цей клас є надійною підтримкою найвищої політичної влади в країні, оскільки сам є невід’ємною частиною структури політичної влади в Україні. А тому Президент та уряд вимушені як мінімум враховувати його інтереси, а інколи — і повністю їм підкорятися», — констатував журналіст.

«Євросоюз не зараховує»
Щоправда, Юрій Луценко, лідер фракції «Блоку Петра Порошенка» (БПП) у ВРУ, запевнив у Брюсселі (Бельгія), що скандальні положення декларування скасують у перші дні наступної пленарної сесії в парламенті, яку розпочнуть 15 березня. А Максим Бурбак, лідер пропрем’єрської фракції «Народного фронту», також пообіцяв європейцям, що депутати все виправлять у березні.
Але навіть попри те, що Ян Томбінський, посол ЄС у Києві, кваліфікував прийняте у парламенті невідповідним антикорупційним зобов’язанням України, Арсеній Яценюк, прем’єр-міністр України, переконував: «Фінальний звіт ЄК свідчить про те, що Україна виконала всі необхідні для введення безвізового режиму з ЄС умови».
Сергій Лещенко, депутат із фракції (БПП), спростував це. Після зустрічі з високопоставленими представниками дипломатичного відомства ЄС він заявив: «Євросоюз не вважає, що Україна виконала всі законодавчі зобов’язання в рамках переходу до скасування віз. ЄС не зараховує закону про декларування, за яким карна відповідальність запроваджується лише з 2017 року. Також ЄС чекає на формування Національної аґенції зі
запобігання корупції (НАЗК). Якщо Україна хоче скасувати візи влітку 2016 року, вона вже найближчими тижнями має виправити закон про декларування, повернувши карну відповідальність за брехню в деклараціях уже цього року, а також дообрати трьох членів НАЗК. Проблема в тому, що в одному пакеті з Україною стосовно скасування віз перебуває Грузія, яка вже багато місяців тому виконала всі вимоги ЄС та чекає на аналогічні кроки України».
Тепер питання скасування віз для України і для Грузії розглядатимуть окремо. «Розрив українсько-грузинського пакета загрожує тим, що Україна може потрапити в пакет до Туреччини, а це загальмує процес скасування віз на багато місяців», — переконаний депутат. А Генрик Літвін, посол Польщі в Києві, дав свій прогноз запровадження безвізового режиму для українців: «Не пізніше ніж від початку 2017 року».

«Шанси впали в рази»
Сергій Лещенко прокоментував це так: «Ось ціна афери з електронними деклараціями, реалізованої, на жаль, декотрими депутатами від БПП. Шанси, що Україні скасують візи до середини літа 2016 року, впали в рази».
Натомість Володимир Ар’єв, голова делеґації України в Парламентській асамблеї Ради Європи і також депутат із фракції БПП, твердив, що це Нідерланди попросили розглянути питання про безвізовий режим після проведення референдуму в цій країні щодо асоціації України й ЄС. «За цей час ми мусимо допрацювати у Верховній Раді електронні декларації та запустити НАЗК, але це — технічні питання. Єврочиновник Хельга Шмід заявила, що невдовзі все буде. Такі заяви неузгодженими не бувають», — запевнив він.
Та хоч п. Ар’єв і переконує, що «лібералізація візового режиму буде до кінця 2016-го», він також попередив: «Противників у Європі — дуже багато, вони заряджені. Але власні зрадофіли гірші за проплачених Москвою лобістів».
Своєю чергою, п. Луценко наполягає, що аж ніяк «не останнім у списку претензій до України стоїть недосконалий закон про електронне декларування та відсутність підтримки уряду з боку парламентської більшості». За його словами, «ще однією перешкодою є корупція українських чиновників».
«У Києва є всього два тижні для формування нової коаліції, нового технократичного уряду та голосування за поправку в законі. Наступні два-три місяці уряд має усунути всіх партійних та олігархічних ставлеників із найбільших державних монополій, покінчити зі «смотрящими» на митниці… Інакше — фіаско. Брюссель сльозам не вірить», — констатував він.

Ще не все пропало?
Однак Давид Стулик, прес-аташе представництва ЄС в Україні, подарував українцям надію. «Наші юристи й експерти напрацювали з українськими колеґами компромісні рішення цих спірних питань щодо електронного декларування, щодо списку близьких родичів, щодо бази, від якої повинні будуть чиновники давати ці декларації. Так що цей компроміс — більш-менш готовий, побачимо, що буде в парламенті», — розповів він.
Та й Олена Зеркаль, заступник міністра закордонних справ України з питань євроінтеґрації, повідомила після цього, що Європарламент планує розглянути питання про введення безвізового режиму з Україною вже влітку ц. р. Стосовно ж подолання ВРУ перешкод на шляху до безвізового режиму вона анонсувала: «Березневе засідання буде наступного тижня». «Пропозицію тільки подано, вона ще не розглянута на всіх комітетах. Це може бути травень, але дуже сумнівно. Найімовірніше, що це буде червень. У разі прийняття позитивного звіту для України потрібно буде ще місяць на прийняття процедурних питань. Після того, як Рада приймає рішення, іде публікація. Після того, як рішення опубліковано, воно набирає чинності», — полічила чиновниця.
Однак ніхто не зможе гарантувати, що так само легко вдасться налічити необхідну кількість голосів тих депутатів, хто вже не раз ставив Україну під удар саме тоді, коли це було неприпустимо. Бо віза — не проблема, коли в кишені лежить дипломатичний закордонний паспорт.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply