Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 20, 2021

180 експертів із 33 країн об’єдналися для сприяння деокупації АРК

Автор:

|

Серпень 13, 2021

|

Рубрика:

180 експертів із 33 країн об’єдналися для сприяння деокупації АРК
Еміне Джапарова

У Києві відбувся установчий форум експертної мережі «Кримської платформи».

Ключовий інструмент
23 серпня в Києві відбудеться перший саміт «Кримської платформи» — консультативного формату координації повернення Автономної Республіки Крим (АРК) Україні, ініційованого її Міністерством із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Володимир Зеленський пояснив 23 вересня торік із трибуни Генеральної Асамблеї (ГА) Організації Об’єднаних Націй (ООН): «Метою «Кримської платформи» буде захист прав кримчан на анексованому півострові, а також спільні дії для його деокупації».
24 березня він затвердив «Стратегію деокупації та реінтеграції Криму», в якій анонсовану ним платформу назвали «ключовим зовнішньополітичним інструментом консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на деокупацію» АРК. Оргкомітет першого саміту платформи очолив Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України, який запевнив: «Це буде саміт глав держав, урядів, парламентів і керівництва міжнародних організацій. Це не буде зустріч, щоб просто зробити політичні заяви. Все серйозніше. Країни-засновниці «Кримської платформи» створять дієвий міжнародний механізм і приймуть спільну Декларацію учасників міжнародної «Кримської платформи». Як ми її називаємо між собою в побуті, — Кримську декларацію».
Він також заявив, що участь у саміті «Кримської платформи» підтвердили в 33 країнах. А Еміне Джапарова, перша заступниця керівника зовнішньополітичного відомства, очікує підтвердження ще з десятьох країн. За її словами, платформа буде мати чотири рівні. На найвищому працюватимуть глави держав та урядів або їхні представники, на другому — міністри закордонних справ та оборони, на третьому — парламентарії, на четвертому — неурядові експерти.

Аналітичний центр
Урядовця пояснила, що експертна мережа «Кримської платформи» надаватиме інформаційно-аналітичну підтримку її діяльності. За її словами, «до участі в мережі планується запросити провідних українських і міжнародних експертів із кримської проблематики — представників громадських організацій, аналітичних і дослідницьких центрів, академічних установ».
А Ольга Скрипник, керівниця «Кримської правозахисної групи», пояснила: «По суті, ми говоримо про створення аналітичного центру, який працюватиме, аби знайти рішення, щоб досягти деокупації Криму. Це об’єднання національних і міжнародних експертів і організацій, які будуть займатися експертизою, підготовкою аналітики для того, щоб «Кримська платформа» не стала одноразовою подією, а щоб її робота тривала постійно».
Міністерство закордонних справ України й міжнародна благодійна організація «Фонд Східна Європа» 29 липня ц. р. підписали «Меморандум про співпрацю для підтримки експертної мережі «Кримської платформи». Зокрема, він передбачає започаткування фондом «Східна Європа» окремої програми, яка підтримуватиме дослідницькі проєкти незалежних аналітичних центрів із багатьох країн світу і громадянського суспільства, надаватиме інформаційну підтримку «Кримській платформі», підтримуватиме заходи, конференції, семінари та круглі столи в її межах.
Міністр Кулеба стверджував того дня: «Тема деокупації Криму об’єднає найбільшу в історії України глобальну експертну мережу аналітиків і науковців. Вже маємо майже 180 українських та іноземних експертів із 33 країн. І ці числа зростатимуть. Крим має бути постійно присутнім в експертній і науковій думці світу. Такий високий інтерес до мережі вже на старті свідчить, що експерти відчувають: «Кримська платформа» — це реальний механізм, який матиме довготермінові наслідки для України та світу».

Створили сім груп
Установчий форум експертної мережі «Кримської платформи» відбувся в Києві 6-7 червня. Його учасники створили сім тематичних робочих груп — «Політика невизнання (анексії Криму. — Авт.) та санкції (щодо Росії. — Авт.)»; «Права людини та міжнародне гуманітарне право»; «Безпековий трек»; «Економіка та екологія»; «Культурна спадщина Криму»; «Гуманітарна політика» та «Відновлення прав корінних народів».
Зокрема, головна мета першої з них — підвищення ефективності політики невизнання окупації та санкції задля деокупації Кримського півострова. Група працюватиме над кодифікацією політики невизнання, збільшенням кількості країн, які її підтримують, зокрема, з кримськими санкціями, перезавантаженням санкційної політики України, її західних партнерів і синхронізацією списків та підстав для її застосування, аналізуватиме те, як працюють санкції проти Російської Федерації (РФ), й розроблятиме рекомендації для їхньої ефективності.
До складу групи увійшли дослідники та експерти з кримської тематики — юристи-міжнародники, науковці, економісти та журналісти-розслідувачі. Більшість із них усі роки окупації АРК досліджували економіку, демографію та колонізацію півострова, моніторили незаконний перетин державного кордону України літаками та човнами. Зокрема, Андрій Клименко, керівник Інституту чорноморських стратегічних досліджень зауважив: «У березні 2014 року за першою резолюцією ГА ООН щодо кримських санкцій через окупацію й анексію голосувало 100 країн. Потім поступово це число зменшилося до 50-52. Це означає, що 2014-го ці 100 країн ухвалювали рішення, бо були обурені порушеннями засад міжнародного права, тобто цінностями цивілізованого світу, а потім ці цінності поступилися місцем прагматиці. Для близько 70 країн їхні прагматичні, ділові або політичні інтереси у взаємодії з РФ стали вищими, ніж цінності цивілізованого світу».
«Це дуже небезпечна тенденція, в кінці якої стоїть війна. Той, хто не хоче накладати санкції, об’єктивно веде до того, що буде або локальна, або серія локальних воєн, які переростуть у новий глобальний конфлікт», — наголосив експерт.
Натомість Валентина Сюмар, головна редакторка Центру журналістських розслідувань, зауважила: «Найбільшим порушником санкцій у Криму є Україна, український бізнес та українські олігархи. 2014 року влада розповсюдила на Крим режим вільної економічної зони, який дозволяв українському бізнесу все те, що забороняють західні санкції, — інвестувати в Криму, відкривати там бізнес, купувати активи, видобувати нафту, газ і працювати у заборонених санкціями США секторах. На початку ц. р. липня Верховна Рада скасувала закон про вільну економічну зону «Крим», утім, ця ганебна сторінка ще не закрита, бо президент так і не підписав цей документ».
Відтак, експерти групи «Політика невизнання та санкції» займатимуться розслідуваннями порушень санкційного режиму, викриттям схем обходу санкцій, корупційних схем та інформуванням про це урядів і широкої громадськості.

Уже розробили рекомендації
Ольга Куришко, заступниця голови правління громадської організації «Крим SOS», розповіла, що мета групи «Права людини та міжнародне гуманітарне право» — «ініціювання інклюзивного діалогу з міжнародними експертами, щоб працювати над наслідками і проблемами, які були спричинені окупацією». А також пояснила: «Перше наше завдання — інформування. Намагаємось інформувати на державному та міжнародному рівнях про реальну ситуацію на тимчасово окупованих територіях, про те, які права порушують. Це особливо важливо, оскільки РФ проводить масштабну програму дезінформації».
«Другий напрямок — моніторинг, верифікація та фіксація порушень прав людини, документування на тимчасово окупованих територіях — фіксуємо факти насильницьких зникнень, переслідування, катування, порушення права на мирні зібрання. Крім цього, серед завдань підгрупи — захист інтересів осіб, позбавлених волі з політичних мотивів, допомога членам родин жертв насильницьких зникнень, правова, соціальна, економічна, юридична допомога внутрішньо переміщених осіб і жителям Криму, сприяння у притягненні до відповідальності представників органів окупаційної адміністрації та збройних формувань РФ, причетних до окупації та порушень прав людини, які є воєнними злочинцями, надання експертизи для державних установ і міжнародних партнерів», — доповнила вона.
Окремим напрямком роботи підгрупи буде впровадження санкцій через порушення прав людини у тих країнах та об’єднаннях, де є для цього законодавчі можливості. Марія Томак, координаторка «Медійної ініціативи за права людини» запевнила, що правозахисники вже розробили рекомендації до українського уряду. Зокрема, вони наголошують на ухваленні закону про правовий і соціальний захист полонених і заручників у Криму та на Донбасі, розслідуванні міжнародних злочинів, які вчиняють в АРК, впровадження санкцій, пов’язаних із порушенням прав людини.
Як повідомляв «Міст», Байден і Гарріс не відвідають «Кримську платформу».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online