Новини для українців всього свту

Wednesday, Jan. 19, 2022

В Україні вшанували пам’ять жертв Голодоморів

Автор:

|

Грудень 01, 2021

|

Рубрика:

В Україні вшанували пам’ять жертв Голодоморів
Активісти руху «Ґонор»

День пам’яті жертв Голодоморів щороку припадає в Україні на четверту суботу листопада. Цього дня згадують жертв великого голоду ХХ ст. Дату заснували за указом президента України Леоніда Кучми 26 листопада 1998-го як День пам’яті жертв голодоморів. Пізніше він отримав назву День пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій, але 21 травня 2007 року президент Віктор Ющенко повернув колишню назву — День пам’яті жертв голодоморів. Україна пережила три Голодомори — у 1921-1923 рр., 1932-1933 рр. і 1946-1947 рр. Лише після оголошення незалежності України почалося розслідування масштабів найбільшого Голодомору 1932-1933 рр. За різними оцінками, тоді загинули близько 4,5 млн українців. 2006-го Верховна Рада України офіційно визнала Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українського народу. Крім України, Геноцидом Голодомор також визнали ще 17 країн.

Президент
У День пам’яті жертв Голодомору Володимир Зеленський закликав вшановувати пам’ять загиблих. «Втративши мільйони життів, Україна у минулому столітті довела: ми є нацією, яку не можна підкорити навіть тотальним голодом. Засвітіть сьогодні свічку і поставте на своє вікно, вшановуючи пам’ять загиблих», — написав він у Twitter.
Президент також підписав указ про будівництво 2022 року другої черги Музею Голодомору. «Ми фактично завершили реконструкцію першої черги музею. Наступного року виповнюються 90-ті роковини цієї страшної траґедії. І до цієї дати маємо збудувати другу чергу історично важливого музею. Про це та про низку інших заходів я підписав відповідний указ. І це питання не лише обов’язку, поваги чи честі. Це питання нашого з вами існування. Бо щойно зникне пам’ять про мільйони померлих і ненароджених українців, зникнемо ми самі. Загинемо ми самі. Як нація, як суспільство, як держава. Як люди», — зазначив він.

Київ
Жалобні заходи провели у Національному музеї Голодомору-Геноциду у Києві. Там провели панахиду за загиблими за участю глав усіх українських Церков. О 16.00 відбулася загальнонаціональна хвилина мовчання, приспустили всі державні прапори. В меморіальних заходах взяв участь президент України. Разом із дружиною він запалив лампадки в межах акції «Запали свічку пам’яті».
Люди, які втратили родичів під час Голодомору, які чули розповіді бабусь і дідусів, а також школярі, які на заняттях чули про події Голодомору та страшні факти, всі закликали не забувати своїх родичів, тих українців, які постраждали внаслідок геноциду.
А на Київщині активісти руху «Ґонор» зруйнували пам’ятник воїнам 227-го полку НКВС. Сталося це біля с. Калинівка. Кажуть: попри те, що діє закон про декомунізацію, ні поліція, ні органи самоврядування нічого не робили, щоби прибрати цю брилу. Тож активісти взяли справу в свої руки.
Пам’ятник чекістам вдалося знести лише після кількох невдалих спроб. Люди, які зробили це, називають себе небайдужими громадянами. Кажуть, це символічно, що вдалося здійснити свій задум саме в День пам’яті жертв Голодоморів. Квіти до підніжжя пам’ятника воїнам-чекістам 227-го полку військ НКВС свого часу носили «беркутівці». На брилі й після Революції гідності й ухвалення закону про декомунізацію висіла емблема НКВС із серпом і молотом.
«Броварський полк поліції тут був. У них тут якесь намолене місце — кожного 9 травня вони сюди квіти покладали. Крім «беркутівців» і після так званої реформи міліції, нова поліція також їздила сюди, хоча цей полк був задіяний в переселенні людей зі західної України», — поділився Радіон Шовкошитний, ветеран російсько-української війни.
«Це пам’ятник НКВС. А недалеко розташована база поліції, яка в минулому належала «беркутівцям», постійно возять сюди якісь мітли. Вважаю, що це ганебне явище. І такого не має бути в сучасній Україні, тим паче зараз, під час аґресії Росії», — зауважив Сергій Філімонов, лідер руху «Ґонор». За кілька хвилин після того, як пам’ятник чекістам упав додолу, приїхали поліціянти. Вони сфотографували повалену брилу, але від коментарів відмовилися.

Львів
У Львові усі пам’ятні заходи відбувалися навпроти пам’ятника Тарасу Шевченку на пр. Свободи. О 16.00 провели загальнонаціональну «Хвилину мовчання». Потім була екуменічна панахида за жертвами голодоморів. На площі біля пам’ятника Тарасові Шевченку зібралися представники влади, громадськості та небайдужі львів’яни, які вшанували хвилиною мовчання пам’ять закатованих голодом мільйонів українців. «Біль, який ніколи не минеться. Мільйони українців, яких знищила комуно-більшевицька російська влада. Вшановуємо пам’ять жертв Голодоморів в Україні», — зазначив Любомир Мельничук, керівник Львівської міської організації Всеукраїнської організації (ВО) «Свобода».
Учасники заходу також приєдналися до загальноукраїнської акції «Запали свічку пам’яті», і собі запаливши лампадки. «Наш обов’язок знати свою історію і сьогодні ми вшановуємо пам`ять жертв геноциду українського народу в 1932-1933 рр. Цього року також виповнюється 100 літ від часу першого масового голоду в Україні 1921-1923 рр. і 75 літ від масового голоду 1946-1947 рр. У пам’ять про мільйони загиблих від Голодомору запалюємо свічку пам’яті у своєму вікні. Поки ми пам’ятаємо, ми сильні», — заявила Ірина Гримак, голова Львівської обласної ради.
А Максим Козицький, голова Львівської обласної державної адміністрації, зазначив, що Голодомор 1932-1933 рр. назавжди змінив Україну, знищивши цілі родини та покоління українських селян-господарів, митців і винахідників. «Пам’ятаючи, що роки минають, а обличчя звіра, який нищить нашу землю, те саме. Нехай наша пам’ять додасть нам сили до перемоги. Не забуваймо жодної зернини 33-го!», — додав він.
Крім цього, людям, які пережили Голодомор 1932-1933 рр., виплатили одноразову матеріальну допомогу. По 1 тис. грн отримали 66 осіб, які мешкають у Львівській міські територіальній громаді. Торік таку ж матеріальну допомогу отримали 89 осіб.

Запоріжжя
У Запоріжжі на акції вшанування також приносили лампадки, іграшки та колоски пшениці. Злочинну бездіяльність персоналу місцевого дитячого будинку викрили в архівах запорізькі дослідники. 89 років тому щодня тут фіксували по кілька десятків дитячих смертей. Малюків, які залишилися сиротами, звозили до притулку з усієї області. Але замість піклування, більшість — понад 700 дітей — загинули від голоду.
«Вмерли від виснаження, виснаження, катару кишківника, про голод ніхто не писав. Де знайшли, то писали: Ясельна Роза, 9 місяців, Студентова Зіна, 1 тиждень, Подземельний Жора — 10 місяців, Днепрострой Юрчик, Станціонний Іван», — пояснив Анатолій Пеньок, дослідник Голодомору.
«Ми бачимо бажання Російської імперії, що не минає, знищити українську націю. І бачимо, якщо заглибимося в історичні події, що це відбувалося віками. Пам’ятати цю історію, це розуміти, що не можуть московити бути друзями українцям», — зауважив Михайло Пирог, ветеран російсько-української війни.

Донеччина
У с. Рубці Донецької області провели мітинґ-реквієм за загиблими під час Голодоморів. Учасники зібралися на майданчику біля пам’ятного Хреста. На граніті тут викарбувані прізвища 82 людей. Серед них цілі родини: батьки та діти. До меморіалу принесли вишитий рушник, на ньому виклали калину, житні колоски та хліб зі запаленими лампадками. Пам’ять жертв Голодоморів присутні вшанували хвилиною мовчання.
«Те, що вчинили майже 100 років тому, — не якимись банди, не якісь окремі люди, а держава, державна система. Царство небесне всім тим, хто помер від голоду, був заморений, закатований голодом. А нам нехай подає сили, наснаги мудрість і сили берегти свою державу», — наголосив о. Дмитро, який відслужив панахиду.

Опитування
85% опитаних українців погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932-1933 рр. був геноцидом українського народу. Водночас не погоджуються з цим 13 %. Про це свідчать результати опитування соціологічної групи «Рейтинґ».
Найчастіше з цим твердженням погоджуються у західних і центральних реґіонах України, зокрема, виборці партій «Європейська солідарність», ВО «Свобода», ВО «Батьківщина», «Сила і честь», «Українська стратегія». Водночас найбільше це заперечували на сході та півдні, серед яких — виборці «Опозиційної платформи — За життя», партії «Наші» та партії Шарія.
Найчастіше опитані вважають винним в організації Голодомору особисто Йосифа Сталіна (44 %) та центральне керівництво СРСР загалом (41 %). Ще 17 % покладають провину за геноцид на каральнi органи СРСР. Лише 3 % зазначили, що у Голодоморі винні українські селяни, які відмовлялися добровільно віддавати врожай.
Водночас, тези про те, що Голодомор був зумовлений природними причинами, тримаються 10 % опитуваних. Про особисту провину Сталіна та вищого керівництва СРСР у організації Голодомору в Україні частіше зазначали мешканці західних і центральних областей. Натомість щодо природних причин частіше висловлювалися мешканці півдня та сходу України. Останнє твердження найбільш поширене серед авдиторії, що заперечує геноцид. Опитування проводили 19-21 листопада ц. р. серед населення України віком від 18 років і старших в усіх областях, крім окупованих територій Криму та Донбасу.
Як повідомляв «Міст», про Геноцид нагадали українці Баварії.

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply