Новини для українців всього свту

Tuesday, Mar. 2, 2021

В Україні та світі згадували треґедії голодоморів

Автор:

|

Грудень 02, 2020

|

Рубрика:

В Україні та світі згадували треґедії голодоморів
Так виглядали трав’яники

У День пам’яті жертв голодоморів 28 листопада у Києві приспустили державні прапори й обмежили проведення розважальних заходів. У різних містах проводили скорботні молитви, церемонії покладання квітів та встановлення лампадок, зокрема, на території Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» в столиці України до Пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 рр. на Михайлівській площі й інших пам’ятних місцях. О 16.00 Київ вшанував хвилиною мовчання пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 рр. — геноциду українського народу — та масових голодів 1921-1923 і 1946-1947 рр. Громадяни також долучалися до загальноукраїнської акції «Запали свічку». У віртуальному форматі та соціальних мережах відбулися інформаційні, просвітницькі й інші тематичні заходи під загальним гаслом «Збережи пам’ять. Збережи правду». Тематичні уроки, виховні години, лекції, меморіальні заходи, книжкові та фотовиставки провели і в освітніх закладах. До 6 грудня в Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки для дорослих Києва триватиме книжкова виставка «Траґедія незнищенної волі».

Офіційно
Президент Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська 28 листопада вшанували пам’ять жертв голодоморів в Україні, відвідавши пам’ятний знак жертвам Голодомору на Михайлівській площі в Києві.
Після цього вони перебралися в Національний музей Голодомору-геноциду 1932-1933 рр., де їх чекали керівник Офісу президента Андрій Єрмак, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр культури й інформаційної політики Олександр Ткаченко, а також Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті.
Учасники церемонії пройшли жалобною ходою до скульптури «Гірка пам’ять дитинства», у якій встановили символічні композиції зі зерном, і вклонилися пам’яті загиблих. Церемонія завершилася хвилиною мовчання. «Проєкт Національного музею Голодомору-геноциду дуже важливий для України: для нашої історії та майбутнього. Були певні проблеми з його фінансуванням. Однак такі проєкти необхідно виконувати в обов’язковому порядку. Я дав доручення Кабінету Міністрів, і вже в понеділок це питання буде вирішене. Проєкт буде обов’язково завершений», — запевнив глава держави.
Своєю чергою, цього дня у Стамбулі Вселенський патріарх також вшанував пам’ять жертв організованого радянською владою Голодомору в Україні. Це сталося під час Божественної Літургії за участі Варфоломія до 87-х роковин Голодомору в Україні.
Як зазначив Вселенський патріарх, ХХ ст. можна вважати найбільш траґічним періодом в історії людства. Крім Першої та Другої світових воєн, під час нього сталися ще й інші траґедії, менше знайомі громадськості, або які майже ігнорують. «Серед останніх маємо згадати Голодомор в Україні, що мав на меті вбити голодом від семи до десяти мільйонів благочестивих українців у найжахливіші роки радянського режиму, з 1932-го по 1933 рік, жертв якого ми з молитвою вшановуємо цього дня. Сьогодні ми молимося про спокій для душ цих мільйонів благочестивих українців, яких наш Милостивий Господь переніс із темряви долини смутку й плачу до Країни живих, до місця світла, місця освіження, звідки пішли біль, горе та смуток, — заявив владика. — Співаючи «вічная пам’ять» цим вірним, ми пам’ятаємо про їхній траґічний кінець і засвідчуємо всій нашій людській родині, що ми ніколи не повинні забувати про таку страшну траґедію, натомість повинні засудити винних у Голодоморі, щоб такі жорстокості не повторювалися в історії людства».

Інциденти
Не обійшлося в суботу і без особливих акцій і шарпанини. У Львові біля будівлі Генерального консульства Російської Федерації (РФ) громадські активісти й учасники бойових дій на Донбасі влаштували пікет до роковин Голодомору. Таким чином вони хотіли вказати Москві на відповідальність за смерті мільйонів українців у роки Голодомору 1932-1933 рр. і вимагали визнання цієї траґедії геноцидом українського народу. Учасники акції вивісили плакат із написом «Голодомор 1932-1933. Пам’ятаємо. Помстимося», запалили свічки у пам’ять жертв Голодомору, а на гілці дерева вивісили опудало у формі офіцера НКВС. Акцію пам’яті біля генконсульства РФ у Львові проводять п’ятий рік поспіль. Водночас львівські школярі принесли у школи по яблуку, долучившись до акції «Принеси мені яблуко», метою якої було вшанувати пам’ять дітей, які загинули під час Голодомору.
У Харкові біля Меморіального комплексу жертвам Голодомору відбулися сутички між представниками «Національного корпусу» та невідомими чоловіками спортивної статури. Конфлікт розпочався після того, як активісти вирішили встановити щити біля меморіалу, які мали нагадувати про Голодомори. Однак їм намагалися завадити близько півсотні «спортсменів», котрі охороняли паркан і літери «Фельдман екопарк», встановлені поряд.
А в Києві невідомий напав на журналістку телеканалу NewsOne, який належить Тарасові Козаку, соратнику Віктора Медведчука, в прямому ефірі на церемонії вшанування пам’яті жертв голодоморів. Кореспондентка розповідала українцям, як відбуваються заходи з нагоди Дня пам’яті жертв голодоморів. О 16.03 до неї підійшов чоловік у масці, вибив із рук мікрофон, свічку й узявся штовхати дівчину. При цьому емоційно щось вигукував, а потім подався геть.

Не забудемо!
Служба безпеки України в День пам’яті жертв голодоморів опублікувала низку документів СРСР про перепис населення України 1937-го. «Мільйони українців загинули під час Голодомору 1932-1933 рр. Але радянська влада не визнавала навіть натяків на створений нею геноцид. Про це свідчать розсекречені нині архіви», — йдеться в повідомленні. Згідно з оприлюдненими документами, всесоюзний перепис населення 1937-го засвідчив, що в Україні проживає 29 млн осіб, тоді як демографи очікували, що на той момент в країні мало бути 35 млн жителів. «Такий підсумковий звіт не сподобався керівникам компартії. Тому керівників перепису, в т. ч. Олімпія Квіткіна, звинуватили в отриманні штучно занижених і збочених цифр і, за традицією, розстріляли. Хоча той маловідомий Квіткін не побоявся написати правду: колективізація призвела до вимирання людей, найбільш активні та працездатні селяни втікали з колгоспів і ті розвалювалися, а соціалізм не покращує, а душить добробут широких мас населення», — додали в спецслужбі.
Не могли не згадати й «пекельне меню» тих років. Так, студенти Української академії лідерства (УАЛ) створили перелік страв, які вживали українці під час Голодомору 1932-1933 рр. Проєкт назвали «Вуличний ресторан «Непораховані з 1932»». Його метою було поширення знань про Голодомор і злочини радянської влади проти людяності, аби більше країн визнали Голодомор геноцидом української нації.
На сайті можна знайти рецепти восьми страв, зокрема, таких, як трав’яники — випеченого хлібця з натертої трави, замішаного на гарячій воді з додаванням насіння льону. Біля кожної страви є її ціна. Приміром, ціна трав’яників — можливість вижити навесні, коли бур’яни та трави починають проростати і люди могли з кваску, конюшини або лободи пекти хлібці.
Біля кожної такої страви розмістили відео зі спогадами тих, хто пережив Голодомор, які записав сайт Ukraїner.
Студенти власноруч збирали інгредієнти та готували страви, які споживали люди під час Голодомору. «Зі самого ранку відразу після руханки я збирала кору дуба та берези для коржів. Ледь виколупувала її холодними руками та думала: як це могла робити моя бабуся, котра не їла кілька тижнів? Вона розповідала, що цю кору перемелювала з коренем лободи чи очерету, стеблом кульбаби або ромашки і так пекла. Й усе це вночі, аби ніхто не побачив і не відібрав», — розповіла Ілона Котовщик, студентка УАЛ.
А в центрі Дніпра активісти молодіжної організації «Пласт» показали страви, якими змушені були харчуватися українські селяни, щоб вижити в Голодомор. Усі охочі могли спробувати цю «їжу». В рамках акції вони створили інсталяцію — стіл із «їжею». Серед страв, які приготували пластуни, були млинці з кормових буряків і ріпаку, з картопляного лушпиння та качанів кукурудзи, а також перетертої кори дерев. За словами Ірини Трифунтової, співорганізаторки акції, рецепти цих «страв» брали зі спогадів, записаних від свідків Голодомору. «Ми хочемо привернути увагу передусім молодого покоління, яке мало що знає про ті події. Ці страви ні з чим не порівняти. Вони несолоні, смажені просто так, без олії. У млинцях із буряка відчувається трохи смак буряка і гірчинка від ріпаку. Власне, й усе», — поділилася вона. Учасники акції також виклали лампадками напис «32-33».
Як повідомляв «Міст», у Києві відкрили найвідомішу виставку про Голодомор.

Євген Клен

Гоп-ля
Відео про Голодомор, яке набрало понад 1 млн переглядів на YouTube, портал видалив через атаку проросійських сил. Про це повідомив Степан Кубів, голова Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» ім. Василя Стуса. «87 літ тому нас убивали, але гідність і правду вбити ніколи не можна. В Україні голодом вбили більше 7 млн людей. І «Меморіал» у своєму відеосюжеті показав правдиві факти про масові смерті, як дорослих, так і дітей. Ми працювали з архівами та дослідили правду про голод в окремих реґіонах і селах», — йдеться в його заяві, яку можна переглянути за посланням. Діяч наголосив, що правду про Голодомор не зупинити. Також він закликав усіх переглянути відеоролик про штучний голод в Україні, який організувала радянська влада. Науковці вдруге опублікували видалений ролик і просять його поширювати.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply