Новини для українців всього свту

Sunday, Nov. 27, 2022

Україна подала заявку на вступ до НАТО

Автор:

|

Жовтень 05, 2022

|

Рубрика:

Україна подала заявку на вступ до НАТО
Заявку підписало керівництво України

29 вересня Путін підписав укази про визнання «незалежності» Запорізької та Херсонської областей. Наступного дня Володимир Зеленський скликав термінове засідання Ради національної безпеки й оборони України. «Росія не отримає нову територію України. Росія приєднає себе до тієї катастрофи, яку вона принесла на окуповану територію нашої країни. Ціною того, що одна людина в Росії хоче продовжувати цю війну, буде те, що все російське суспільство залишиться без нормальної економіки, без гідного життя і без поваги до якихось людських цінностей. Це ще можна зупинити. Але щоб це зупинити, доведеться зупинити того одного в Росії, хто хоче війни більше, ніж життя. Вашого життя, громадяни Росії», — звернувся він до росіян.
30 вересня Путін оголосив про анексію Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей і закликав Київ «припинити вогонь і сісти за стіл перемовин». У Кремлі він підписав із ватажками терористичних організацій «Донецька народна республіка» (ДНР) і «Луганська народна республіка» (ЛНР), а також «гауляйтерами» Херсонської та Запорізької областей «угоди про приєднання» нових реґіонів до Російської Федерації (РФ). Конституційний суд РФ це пакет «документів» схвалив і призначив на вересень 2023 року «вибори» в «парламенти» на цих територіях. ДНР і ЛНР «увійшли» до складу РФ у статусі «республік» із російською мовою як державною. Запорізьку та Херсонську області оголосили «прийнятими» до РФ як «окремі суб’єкти зі своїми теперішніми назвами». Гауляйтерів там називатимуть «губернаторами». Межі «приєднаних» земель визначатимуть кордонами, що існували «на день їхнього утворення і прийняття до складу Росії». 3 жовтня згадані «угоди» ратифікувала Державна дума РФ.
Британський аналітик Анатоль Лівен вважає «приєднання» окупованих територій України небезпечним за оголошення мобілізації. «Це означає, що Москва готова воювати нескінченно довго, а Україні залишиться сподіватися на нестабільне припинення вогню з перервами на активні бойові дії, — заявив він. — Але тоді в російському суспільстві зростатиме невдоволення, режим Путіна опиниться під реальною загрозою. І до влади може прийти людина, яка звинуватить у провалі особисто Путіна, вирішить розширити війну за межі України й оголосить тотальну мобілізацію», — запевнив аналітик.
«Ми не визнаємо результати нібито референдумів, ми не визнаємо ці зміни кордонів», — заявив, своєю чергою, Франк-Вальтер Штайнмаєр президент Німеччини. Він зазначив, що війна принесла народу України страждання та руйнування, перетворила на руїни цілі міста і змусила втікати мільйони людей. «Це не лише війна проти України. Це також атака на міжнародне право і на цінності ліберальних демократій. Відповідь може бути лише одна: ми стоїмо разом із Україною. Ми повинні продовжувати підтримувати Україну стільки, скільки це буде необхідно», — закликав посадовець.
Аджа Лябіб, міністерка закордонних справ Бельгії, заявила, що Брюссель ніколи не визнає анексію українських територій, а «референдуми» там нелегітимні. Ян Ліпавський, міністр закордонних справ Чехії, також запевнив, що Прага не визнає розкрадання території України і виступатиме за створення міжнародного трибуналу та покарання російських злочинців.
Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії, зазначила, що незаконна анексія українських областей нічого не змінить, бо вони є українською землею і завжди будуть частиною суверенної держави. Анексію Росією українських земель засудила й Європейська рада. Держави-члени Європейського Союзу заявили, що не визнають ні «референдуми», ні їхні сфальсифіковані та незаконні результати. А також наголосили, що посилять обмежувальні заходи у відповідь на дії РФ і продовжать надавати Україні необхідну підтримку.
Лінда Томас-Ґрінфілд, постійна представниця США при Організації Об’єднаних Націй (ООН), представила у Раді Безпеки ООН резолюцію, що засуджує «референдуми», проведені Росією в окупованих реґіонах України. Вона закликала не визнавати жодних змін статусу України, а також зобов’язати Москву вивести війська з України. Однак представник РФ використав своє право вето та не дозволив проголосувати за цю резолюцію.
Джо Байден також засудив псевдореферендуми на тимчасово захоплених територіях України як «абсолютну фальсифікацію» та заявив, що результати були «сфабриковані в Москві». «Сполучені Штати ніколи не визнають претензій РФ на суверенну територію України», — заявив він. Відтак США вводять нові санкції за анексію українських територій — проти родичів міністра оборони РФ Шойгу, дружини та сина колишнього президента РФ Медведєва та голови Центробанку Набіулліної.
Проти Ельвіри Набіулліної запровадила санкції й Велика Британія. Всі її активи заморозять, а їй самій заборонять в’їзд до країни. Єдиною країною в світі, яка підтримала російські «референдуми» на окупованих територіях України, стала Північна Корея.
Натомість Україна подала заявку на вступ до НАТО у «пришвидшеному порядку». «Україна була й залишається лідером у перемовних зусиллях. Очевидно, що з цим російським президентом це неможливо. Він не знає, що таке гідність і чесність. Тому ми готові до діалогу з Росією, але вже з іншим президентом РФ», — заявив президент Зеленський.
«Членство України у НАТО давно назріло і перезріло. Україна вже невід’ємна складова євроатлантичної безпеки. У нас іще немає над собою парасольок п’ятої статті, але всі члени НАТО де-факто перебувають під парасолькою України, під захистом наших Збройних сил. Тому Україна подала заявку на членство у НАТО, отримання якого за цих нових обставин не вимагає надання плану дій щодо членства (ПДЧ) і дозволяє нашим партнерам обнулити і не повторювати помилки, зроблені з 2008 року», — додав Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України. За його словами, Україна вже звернулася до Міжнародного суду ООН в Гаазі (Нідерланди). «Після спроби Путіна здійснити анексію Україна офіційно повідомила Міжнародному суду, що цей крок грубо порушує юридично зобов’язальний наказ про тимчасові заходи, виданий 16 березня. Закликаємо суд розглянути справу по суті якнайшвидше», — повідомив керівник українського зовнішньополітичного відомства.
Заява України про «прискорений вступ» до НАТО стала несподіванкою для адміністрації президента США. Про це пише Politico. Київ не погоджував свого рішення з Вашинґтоном, а процедури «прискореного вступу» не існує, є лише ПДЧ. Не підтримала запит України й Ненсі Пелосі, спікерка Палати представників. На запитання журналістів Politico, чи підтримує вона вступ України до НАТО, сказала, що підтримує «гарантії безпеки» для Києва, однак відмовилася чітко схвалити заявку.
Джейк Салліван, радник президента США з національної безпеки, заявив, що на думку Сполучених Штатів, процес вступу України до НАТО «варто розпочати в інший час». «Сполучені Штати десятиріччями чітко давали зрозуміти, що ми підтримуємо політику відчинених дверей для НАТО», — сказав він і нагадав, що будь-яке рішення щодо членства в НАТО ухвалюють 30 союзників і країни, які прагнуть приєднатися. «Зараз ми вважаємо, що найкращий спосіб для нас підтримати Україну — це практична підтримка на місцях в Україні», — заявив чиновник.
Єнс Столтенберґ, генеральний секретар НАТО, також засудив анексію українських територій РФ. «Входження» непідконтрольних Києву територій до складу РФ не змінить рішучості Альянсу підтримувати Україну й надалі», — наголосив він і додав, кожна демократична країна має право подавати заявку до НАТО, але рішення ухвалюватимуть консенсусом усі країни-члени альянсу. «Зараз головна увага НАТО полягає в негайній підтримці України для захисту від російського брутального вторгнення. Україна повинна виграти цю війну самостійно, але ми також зацікавлені в цій перемозі. Якщо переможе РФ, то ця війна стане ще небезпечнішою. Ми розуміємо, яку ціну можемо сплатити, якщо не підтримаємо Україну», — пояснив посадовець.
Натомість президенти дев’яти країн Північноатлантичного альянсу з Центральної та Східної Європи опублікували спільну заяву, в якій висловили тверду підтримку майбутнього членства України в НАТО. Її підписали президент Чехії Мілош Земан, президент Естонії Алар Каріс, президент Латвії Егілс Левітс, президент Литви Гітанас Науседа, президент Північної Македонії Стево Пендаровський, президент Чорногорії Міло Джуканович, президент Польщі Анджей Дуда, президент Румунії Клаус Йоганніс і президентка Словаччини Зузана Чапутова.
Як повідомляв «Міст», незабаром у НАТО може виявитися 32 країни, або й 33.

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply