Новини для українців всього свту

Thursday, Aug. 5, 2021

У межах «Люблінського трикутника» уклали нові угоди

Автор:

|

Липень 14, 2021

|

Рубрика:

У межах «Люблінського трикутника» уклали нові угоди
Збіґнєв Рау, Габріелюс Ландсберґіс і Дмитро Кулеба

Українська влада продовжує домовлятися про підтримку сусідів як у межах «Асоційованого тріо», так і в межах «Люблінського трикутника».

План дій
Міністри закордонних справ України, Литви та Польщі Дмитро Кулеба, Габріелюс Ландсберґіс і Збіґнєв Рау відповідно підписали «Дорожню карту подальшої взаємодії» та «Декларацію про європейську спадщину та спільні цінності» «Люблінського трикутника», а також ухвалили План спільних дій із протидії дезінформації.
Керівники зовнішньополітичних відомств провели третє засідання «Люблінського трикутника» у Вільнюсі, столиці Литви, на полях 4-ї Міжнародної конференції з питань реформ в Україні.
Міністерство закордонних справ України поінформувало, що «Дорожня карта» визначає основні напрямки співпраці «Люблінського трикутника», серед яких безпека, оборона, енергетика, протидія кіберзагрозам, торгівля, культура і боротьба з пандемією Covid-19. Документ передбачає можливість проведення зустрічей «Люблінського трикутника» на рівні глав держав та урядів. Сторони також взаємодіятимуть у рамках міжнародних організацій та у розвитку співпраці з іншими державами-партнерами.
Декларація про європейську спадщину та культурні цінності визнає Конституцію Пилипа Орлика як невід’ємну частину спільної культурно-правової спадщини України, Литви та Польщі, яка значною мірою сформувала європейську ідентичність українців, литовців і поляків. Документ також підтверджує європейську перспективу України, засуджує російську аґресію, тимчасову окупацію українських територій і деструктивні дії Російської Федерації (РФ) у Чорному морі. У ньому також висловили підтримку «Кримській платформі» та підтвердили намір сторін тісно співпрацювати задля деокупації Кримського півострова.
Детальний план дій боротьби проти дезінформації та пропаганди передбачає підготовку регулярних доповідей та розробляння механізму спільного реагування на російські дестабілізаційні кампанії, обмін досвідом і посилення інституційних спроможностей із протидії гібридним загрозам.
На засіданні «Люблінського трикутника» глави української, литовської та польської дипломатії зосередили ключову увагу на безпекових викликах у реґіоні: російській аґресії проти України, мілітаризації Чорноморського реґіону, ситуації в Білорусі, загрозам «Північного потоку-2».
Сторони обговорили подолання наслідків пандемії коронавірусу та вакцинацію населення. Україна, Литва та Польща домовилися активізувати роботу з Європейським Союзом (ЄС) із метою адекватного забезпечення вакцинами сусідніх із ЄС держав через чинні механізми.
Як писав «Міст», формат «Люблінського трикутника» створили 28 липня 2020 року. Цю тристоронню платформу організували для політичної, економічної, культурної та соціальної співпраці між Литвою, Польщею й Україною. Країни «Люблінського трикутника» заявили про свою підтримку відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів і закликають припинити російську аґресію проти неї.

Шлях до НАТО
Окремою темою розмови стала подальша інтеграція України до НАТО згідно з рішеннями Бухарестського саміту 2008-го та Брюссельського саміту 2021 року. Литва та Польща виступили за надання Україні чіткого розуміння подальших кроків задля набуття членства в Альянсі.
А Володимир Зеленський заявив, що Україна хоче отримати вичерпний перелік реформ, виконання яких дасть змогу перейти до наступного етапу інтеграції з НАТО. «Згоден, що ключ до позитивного вирішення наших євроатлантичних прагнень — це насамперед успіх наших реформ. І ми й надалі робитимемо все, щоб прискорити темп реформ, зокрема в рамках виконання річних національних програм під егідою комісії Україна-НАТО, — заявив він. — Але вже сьогодні ми хотіли б отримати вичерпний перелік реформ, виконання яких дасть змогу перейти до наступного етапу нашої інтеграції з альянсом».
Президент України наголосив, що має на увазі узгоджені НАТО критерії або «маркери», за якими надалі оцінюватиметься успішність реформ в Україні та її готовність до членства. Він зазначив, що Україна прагне використовувати всі практичні можливості для поглиблення військової взаємодії з альянсом, зокрема. у статусі партнера з розширеними можливостями.
Його підтримав Гітанас Науседа, президент Литви. Він заявив, що Україні потрібно надати чіткі плани, за якими вона буде рухатися в напрямку до членства в ЄС і НАТО. «Потрібне чітке бачення, який внесок може зробити України до євроатлантичної спільноти, і як вона може зближатися з ЄС і НАТО. Україні потрібні чіткі плани, для того, щоб просуватися вперед. А міжнародна спільнота очікує запевнень у тому, що послідовний процес реформ продовжиться. Амбіційний порядок денний це те, що мотивує людей», — зазначив литовський лідер.
Він наголосив, що стратегічний інтерес міжнародної спільноти полягає в тому, аби Україна була демократичною та успішною. «Нові українські лідери представили дуже амбітні цілі, і попри неочікуваний початок пандемії коронавірусу, а також на тлі триваючої аґресії РФ, Київ усе одно демонструє готовність проводити реформи», — підтвердив п. Науседа.
І додав, що успіху в реформах можна досягти запровадженням добре функціонуючої ринкової економіки, просування євроатлантичної й європейської інтеграції, а також боротьби з корупцією. «Одним зі завдань також є підвищення довіри українців до судової системи, їхню впевненість в тому, що антикорупційна система працює належним чином», — резюмував президент Литви.

Асоціація з ЄС
Також п. Зеленський розраховує до наступного саміту Україна-ЄС підвести перші підсумки перемовин щодо оновлення тарифної частини Угоди про асоціацію. «Ми прагнемо оновлення Угоди про асоціацію. Динамічні зміни в законодавстві Євросоюзу та умов нашої двосторонньої торгівлі вимагають від нас креативності та гнучкості. Цей процес започаткували під час попереднього саміту Україна-ЄС. До наступного саміту маємо підбити перші підсумки переговорів щодо оновлення тарифної частини угоди», — зазначив він і додав, що це завдання мінімум.
Також глава української держави вважає, що історією спільного успіху України й ЄС має стати промисловий безвіз. «Українські виробники чекають на спрощення торгівлі промисловою продукцією. Висновки звіту попередньої оціночної місії ЄС досить оптимістичні, а пандемія коронавірусу не має стати на заваді цієї мети», — наголосив він.

«Нормандський формат»
Президент України підтримує розширення «Нормандського формату» або створення ще одного майданчика для врегулювання ситуації на сході України зі залученням потужних світових держав. «Однак кількість форматів не впливає на їхню якість, війну має закінчити Росія, — заявив він. — Якщо ми бачимо гальмування в «Нормандському форматі», я про це відверто сказав, вважаю, що там іде гальмування. Тому я виступав за те, щоб доєдналися країни, потужні країні, потужні геополітичні гравці, які можуть вплинути на РФ перш за все, а це значить — на закінчення війни в Україні. Тому я виступав за розширення «Нормандського формату». Дійсно, це може бути інший формат, щоб не ламати, скажімо так, домовленості всередині «Нормандського формату», це може бути ще один паралельний формат, але, мені здається, від кількості форматів якість не змінюється».
Президент підкреслив, що якщо Росія «буде змушена нашими спільними зусиллями і партнерами, або погодиться завдяки нашій спільній дипломатичній роботі і захоче все ж таки закінчити війну, вона закінчить, незважаючи на кількість доданих держав і кількість форматів». Водночас він зазначив, що хотів би, аби «потужність США допомогла Україні в завершенні цієї траґедії у центрі Європи у ХХІ ст.».
Як повідомляв «Міст», Україна потрапила в «Люблінський трикутник».

Євген Клен

До слова
Гітанас Науседа закликав свого польського колегу Анджея Дуду надати допомогу в зв’язку з масштабним напливом міґрантів із Білорусі. «Співпраця між Литвою і Польщею налічує століття. Ми є союзниками в галузі безпеки й оборони. Тільки спільними зусиллями ми можемо забезпечити безпеку в реґіоні», — заявив він. За словами литовського лідера, зараз необхідно негайно вирішити проблему зміцнення східного кордону ЄС шляхом ефективного запобігання потокам нелегальної міґрації з Білорусі. «Ми не дозволимо білоруському режиму використовувати міґрантів як політичну зброю», — запевнив п. Науседа.
11 липня литовський уряд оголосив у країні надзвичайний стан, оскільки впродовж 24 годин кордон незаконно перетнула рекордна за останні три роки кількість міґрантів — 150. Аби взяти під контроль потік нелегальних міґрантів, у Литві розраховують за кілька місяців збудувати 550-кілометрову стіну з колючого дроту на кордоні з Білоруссю. Будувати її 9 липня вже почала литовська армія. За словами Агне Білотайте, міністра внутрішніх справ Литви, паралельно з колючим бар’єром планують звести й огорожу. «При будівництві огорожі мбудемо використовувати колючий бар’єр, це буде подвійний захист», — пояснив він.

About Author

Meest-Online