Новини для українців всього свту

Saturday, Nov. 27, 2021

Президенти чотирьох держав пом’янули жертв траґедії в Києві

Автор:

|

Жовтень 15, 2021

|

Рубрика:

Президенти чотирьох держав пом’янули жертв траґедії в Києві
Франк-Вальтер Штайнмаєр на впровадженні своєї формули не наполягав

Німецький посадовець вищого ранґу, принаймні, публічно на керівництво України не тиснув.

Перший та останній
У Києві минулого тижня відбулися жалобні заходи в урочищі Бабин Яр, у якому нацисти розстріляли 29 та 30 вересня 1941 року 34 тис. євреїв. Пом’янули їх 7 жовтня в столиці України, зокрема, президенти Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), Ізраїлю й Албанії — Франк-Вальтер Штайнмаєр, Іцхак Герцог та Ілір Мета відповідно.
Якщо для п. Герцога це був перший закордонний візит після перемоги на виборах президента Ізраїлю в червні ц. р., то для п. Мети, можливо, останній. Адже 10 червня парламент оголосив йому імпічмент за підтримку опозиції на виборах, попри те, що Конституція його держави це забороняє. Конституційний суд Албанії зобов’язаний ухвалити остаточне рішення з цього приводу впродовж трьох місяців, які ще не спливли.

Готові до інтенсифікації
Першим серед закордонних президентів прибув до Києва 5 жовтня ізраїльський. Позаяк його держава — парламентська республіка, посада п. Герцога — в основному церемоніальна. Та все ж Володимир Зеленський скористався нагодою зауважити: «Обсяг прямих ізраїльських інвестицій в Україну не відповідає потенціалу двох країн. Україна чекає на ізраїльських інвесторів. А уряд і я особисто гарантуємо захист всіх їх інвестицій. Україна зацікавлена у вивченні та використанні значного досвіду Ізраїлю у сфері інновацій. Ізраїльські компанії можуть використовувати колосальний потенціал України як нового технологічного європейського хабу. Нові технології, інновації, кібербезпека, охорона здоров’я, фармацевтика, космічні програми, банківська справа, фінанси, будівництво, сільське господарство — лише окремі перспективні сфери розвитку інвестиційного співробітництва між Україною й Ізраїлем».
А Денис Шмигаль, глава українського уряду, доповнив: «Україна зацікавлена в обміні досвідом і вивченні ізраїльської практики державної підтримки розвитку новітніх технологій, комерціалізації наукових досліджень, створення «стартапів» і заохочення інвестицій в наукові дослідження. Україна зацікавлена й в обміні інформацією щодо психологічної реабілітації для ветеранів і учасників бойових дій, запровадженні співпраці у сфері надання реабілітаційних заходів для осіб із інвалідністю».
Іцхак Герцог підтвердив готовність ізраїльтян співпрацювати у сфері новітніх технологій. І запевнив, що уряд його держави готовий до інтенсифікації співпраці з Україною.

Щоб нагадати
ФРН — також парламентська республіка. Тож і її президент виконує лише представницькі функції. Відтак, він спершу вшанував 6 жовтня пам’ять жертв у Корюківці на Чернігівщині, де окупанти вбили 1943 року близько 6,7 тис. людей. У матеріалах Нюрнберзького процесу цю траґедію визначили як наймасовіше знищення місцевого населення на окупованих німцями територіях за весь період Другої світової війни.
А 7 жовтня п. Штайнмаєр запевнив у Києві: «Я сьогодні тут, щоб нагадати. Тому що ми повинні нагадувати, щоб бачити і розуміти, до чого можуть призвести безмірні ненависть і націоналізм, антисемітизм і расова ворожнеча. Німецька загарбницька війна на винищення була вбивством і варварством, її жертвами стали мільйони. Вбивства у Бабиному Яру тривали до самого відходу німців, адже, крім євреїв, у цьому місці були розстріляні десятки тисяч ромів та українців. Я схиляю голову у глибокій жалобі».
Натомість п. Зеленський принагідно нагадав п. Штайнмаєру, що запуск російського газогону «Північний потік-2», прокладеного до ФРН дном Балтійського моря, «означає суттєву ескалацію загроз для України й Європи». І що «Україні важливо отримати чіткий міжнародно-правовий механізм, який гарантуватиме безпеку». Й «Україна очікує, що за підсумками парламентських виборів у Німеччині буде сформована коаліція, яка сприятиме українсько-німецьким відносинам і підтримці європейської перспективи для нашої країни».

Лише натякав
Але важливішим було те, на що п. Штайнмаєр у Києві лише натякнув. Адже, зокрема, в його промові на жалобних заходах пролунало: «Примирення — це не те, чого можна вимагати, його можна лише давати».
А президент Німеччини має стосунок до спроб припинити нав’язану Російською Федерацією (РФ) Україні війни. 2015 року, займаючи посаду міністра закордонних справ Німеччини, запропонував алгоритм імплементації «Комплексу заходів щодо виконання Мінського протоколу деескалації збройного конфлікту», яку назвали «формулою Штайнмаєра».
Вона передбачає проведення місцевих виборів на окупованих РФ теренах Донбасу за українським законодавством і під наглядом Організації з безпеки та співпраці в Європі. А після того, як та визнає вибори демократичними, — закріплення особливого статусу Донбасу в Конституції України. Лише після цього передбачається виведення російських військ із Донбасу. І контроль України над кордоном із РФ.
Але, по-перше, Володимир Зеленський слушно зауважив: «Якщо йдеться про демократичні вибори, то не може бути (на окупованих росіянами теренах Донбасу. — Ред.) людей із кулеметами». А маріонетки Путіна на Донбасі відреагували так: «Закликаємо Зеленського не диктувати нам умови. Коли він говорить, що вибори на Донбасі пройдуть лише після того, як Україна отримає контроль над кордоном, він не розуміє, що не йому вирішувати, коли у нас пройдуть вибори, а нам. Контролю над кордоном київська влада не отримає».
По-друге, Павло Клімкін, колишній міністр закордонних справ України, попередив: «Росія зробить вибори не вільними й не чесними. І взагалі не виборами. Вільні та чесні вибори — це не тільки відсутність російських військ на окупованому Донбасі. Це повна участь у виборах усіх українських засобів масової інформації й політичних партій і тимчасово переміщених осіб. Це організація виборів нашою Центральною виборчою комісією. Це функціонування українських судів. Інакше легітимність виборів ніколи не буде визнана. «Формула Штайнмаєра» не має жодного сенсу без відповідей на ці запитання».
Ілля Куса, експерт Українського інституту майбутнього, застеріг, що завдяки алгоритму Штайнмаєра «Донбас повернуть на російських умовах — з автономією (російських маріонеток. — Ред.)». І місцевою «народною міліцією».

Їм потрібна імплементація
Тож запропоноване п. Штайнмаєром потрапило в патову ситуацію. Попри це, Анґела Меркель, канцлерка ФРН, вперто зажадала 13 липня від Зеленського: «Потрібна імплементація «формули Штайнмаєра» в українське законодавство. Ми хочемо досягти, щоб у цих реґіонах (окупованих теренах Донбасу. — Ред.) були проведені вибори».
А 22 липня й Міністерство закордонних справ ФРН закликало керівництво України «перенести «формулу Штайнмаєра до свого національного законодавства». І президент Німеччини не повторив минулого тижня в Києві цього заклику публічно, радше, тому, що жалобні заходи — явно не відповідне тло для потурання російським окупантам.
Утім, може, фраза п. Штайнмаєра «примирення — це не те, чого можна вимагати» означає, що керівництво Німеччини визнало неприпустимість тиску на українську владу? Повірити в це важко.
Адже президент ФРН не лише був, а й залишається соратником її ексканцлера Герхарда Шредера, який завжди лобіював інтереси Кремля. Відтак, став особистим приятелем Путіна та членом правління російського державного концерну «Газпром».

«Закриття питання»
Тож, вочевидь, президента ФРН також мала на увазі Катажина Пелчинська-Наленч, ексзаступниця міністра закордонних справ Польщі, коли зауважила: «Мінські домовленості є інструментом діалогу, й їх ніколи не потрібно імплементовувати, позаяк вони є загрозою для України. Їхня імплементація, зокрема, і за «формулою Штайнмаєра», яка нібито передбачає певні запобіжники, стає все більш небезпечною, оскільки є згодою Європи на те, що вона не повинна дотримуватися певних стандартів, що можна на ці стандарти, навіть у Європі, заплющити очі».
«Європа може на це піти заради «закриття фронту» в Україні, зі зазначенням, що там відносний спокій, а згодом і відмовитися від санкцій проти РФ. Таке мислення може призвести до того, що недемократичні чи напівдемократичні вибори на окупованих територіях України Захід визнає повністю демократичними. На Заході є значні очікування, на «закриття українського питання», позаяк у світі є багато інших викликів, на які потрібно реагувати», — пояснила дипломатка.
Як повідомляв «Міст», в Україні вшанували пам’ять жертв Бабиного Яру.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online