Новини для українців всього свту

Wednesday, May. 12, 2021

Посол України в Берліні пригрозив ядерною зброєю

Автор:

|

Травень 01, 2021

|

Рубрика:

Посол України в Берліні пригрозив ядерною зброєю
Андрій Мельник, посол України у ФРН

Міністру закордонних справ довелося заспокоювати світову громадськість.

Що краще?
Посол України в Берліні Андрій Мельник наголосив 15 квітня в етері радіо Deutschlandfunk, що єдина можливість його країни упередити подальше вторгнення російських військ і не зникнути з мапи — це членство в НАТО. Тож пригрозив: «В України немає іншого вибору: або ми є частиною НАТО, або у нас залишається єдина альтернатива — озброюватись самим, і, можливо, знову подумати про ядерний статус. А як ще ми можемо гарантувати нашу безпеку?».
А в етері київського телеканалу «Прямий» пояснив: «Частина німецького суспільства вважає, що вступ України до НАТО — лише провокування Російської Федерації (РФ). Тож питання ядерної зброї було виставлено в цьому контексті як крайня опція, яка, звісно, є малореалістичною станом на сьогодні, але ці карти мають бути на столі. Щоб німецька публіка краще усвідомила ситуацію, в якій перебуває Україна. Ось-ось може початися великомасштабна аґресія, якій буде дуже важко нам щось протиставити, оскільки РФ — ядерна держава. Моя репліка спрямована на те, щоб німці оцінили, що є краще — все ж зважитися на те, що Росія вважатиме провокацією наш євроатлантичний курс, чи відпускати все на самотік і залишати Україну наодинці».
Коли китайський журналіст запитав 20 квітня на віртуальній пресконференції Дмитра Кулебу, міністра закордонних справ України, про те, чи розглядає керівництво його країн можливість повернення до ядерного статусу для стримування РФ, той відповів: «Україна відмовилася від ядерної зброї 1994 року в обмін на зобов’язання країн-гарантів, у т. ч. Росії, не вчиняти загрози для нашої територіальної цілісності та суверенітету. РФ це зобов’язання порушила. Тим не менш, Україна ніколи не порушувала, і не виявляла жодного наміру порушити взяті на себе зобов’язання та поновити ядерний потенціал».
Відтак він закликав не виривати з контексту сказане послом Мельником. Бо той, за словами міністра, «намагався пояснити, що Україна зараз намагається організувати свою безпеку».
Президент України висловився з цього приводу так: «Ядерна зброя — це дуже погано. Але якби в Україні зараз була ядерна зброя, якби ми тоді не зробили таку велику помилку, то не було би вторгнення й ми мали б свої території. Тому що завжди могли б говорити на рівних з РФ і з усім світом».
Але на запитання «Чи не думаєте про те, щоб спробувати повернути Україні ядерний статус?» відповів: «Сьогодні це неправильно робити. Все-таки ми повинні не перетворюватися з людей на звірів».
Своєю чергою, Олег Уруський, віце-прем’єр і міністр із питань стратегічних галузей виробництва України, пояснив: «У нас на сьогодні немає таких можливостей (відновлення ядерного статусу. — Авт.). Маємо зобов’язання перед міжнародною спільнотою, яких, безумовно, дотримуватимемося».

«Могла б»
Натомість Клеменс Вергін, журналіст німецького часопису Die Welt, розпитавши експертів, з’ясував, що, «з огляду на потужну ядерну спадщину, наявні ноу-хау й інфраструктуру, залишену ще з часів СРСР, Україна теоретично могла б розпочати розробку ядерної зброї». Втім, він вважає, що це «вимагало б величезних коштів, а також викликало б небажану реакцію світу, на що навряд чи наразі вирішиться Київ».
Але репортер погодився з послом у Берліні: «Україна втомилася від занадто м’якої позиції Заходу у відповідь на постійні аґресивні дії РФ і цілком може використовувати арґумент із відновленням ядерного арсеналу для політичного тиску, щоб нарешті отримати від цивілізованого світу адекватну військову допомогу для реального протистояння зовнішній аґресії».
«Україна була ядерною державою й відмовилася від цього. В обмін отримала обіцянки Заходу (гарантії непорушності її кордонів у Будапештському меморандумі 1994 року. — Авт.)», — нагадав він. А на своє запитання «Тож чи маємо ми налаштуватися на те, що незабаром у Європі поряд із РФ, Францією та Великою Британією з’явиться ще одна ядерна держава?» відповів: «Україна фактично обміняла міцний чинник — ядерну зброю — на м’яку, ні до чого не зобов’язуючу заяву. Не дивно, що українці висловлюють бажання знову стати ядерною державою, щоб захиститися».
«У рішенні щодо Будапештського меморандуму український парламент залишив за собою право вийти з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, якщо важливі безпекові інтереси держави будуть під загрозою. Що, з огляду на російську окупацію української території та триваючу загрозу війни з боку РФ, варто вважати цілком справедливим, — наголосив п. Вергін. — Уряд повинен мав би створити власну ядерну програму, щоб знову стати ядерною державою. Це не здається таким уже й неможливим, зрештою, Україна має значний досвід у розробці цивільних ядерних технологій і 15 ядерних реакторів і, таким чином, виробляє близько половини власних потреб електроенергії».
Журналіст нагадав запевнення 2018-го генерал-майора Петра Гаращука, колишнього представника України при НАТО: «Маємо можливість створити власну ядерну зброю». А п. Вергін доповнив: «Україна має також спроможності для створення ядерних боєголовок і ракетних носіїв. За наявною інформацією, це означало б довгий та складний шлях. Серед іншого це залежить від структури цивільної української атомної індустрії, що ускладнює перехід на військові цілі».
«Передусім тому, що Україна не підтримує повний паливний цикл у своїй країні. Хоч Україна і має уранові поклади, що можуть поставляти сировину для бомби. 2019 року там видобули 800 т урану. Але переробка урану, його збагачення та перетворення на паливні компоненти відбувається переважно на території РФ. Україні довелося б створити власну галузь переробки та збагачення, як це зробив, приміром, Іран, щоб отримувати уран на рівні ядерної зброї, — пояснив він.
— Шлях до атомної бомби на основі плутонію також був би тернистим. Україна має лише легкі водні реактори, які довелося б переобладнати за великі кошти, щоб вони стали придатними для виробництва плутонію, придатного для зброї. І тоді Україні також знадобилася б установка для переробки відпрацьованих паливних стрижнів, що містять плутоній, із метою перетворення їх на придатний для виробництва бомби матеріал».
Журналіст підсумував: «Навіть якби Україні вдалося здійснити будь-який із двох шляхів виробництва матеріалів, які мають ядерну зброю, країна все одно потребувала б надійної конструкції боєголовок для розробки діючих атомних бомб. Однак, не можна виключати, що такі ноу-хау залишилися у спадщину Україні від СРСР».
Як повідомляв «Міст», світ перебував за крок до ймовірної ядерної війни.

Ігор Голод

Коментарі експертів
Мар’яна Буджерин, експертка з української ядерної політики в американському Гарвардському університеті:
— Україна, ймовірно, ще має достатньо технічної та наукової експертизи для запуску програми ядерної зброї, але у неї немає полігону, що ускладнює розробку ядерної зброї. Крім цього, програма ядерної зброї вимагає значних інвестицій, що буде відволікати кошти, виділені на звичайні озброєння, які терміново потрібні на фронті. Сумнівним також залишається той факт, чи вдалося б Україні тримати такий проєкт у секреті від міжнародної спільноти або РФ. Ядерна програма також була б уразливою для зовнішніх атак. У той час, коли б Україна розробляла ядерну програму, їй довелося б захищатися від російських диверсій, нападів російських спецпризначенців або навіть відкритих військових дій. Тому будь-яка дискусія в Україні щодо започаткування програми виробництва ядерної зброї є не дуже доброю ідеєю.

Олег Жданов, військовий експерт:
— По-перше, ми видобуваємо уран і збагачуємо його. По-друге, на основі виробничих потужностей можемо збирати ядерний боєзаряд. У нас найкращий ракетоносій у світі — ракета «Зеніт». У цьому плані у нас вже половина є — залишилося зробити заряд і технічно це не проблема. Але наростити ядерний потенціал неможливо з політичної точки зору. Тут санкції будуть найжорсткіші. Ніхто нам не дасть це зробити. Це може бути аж до негайного повернення кредитів і відімкнення від SWIFT (міжнародна міжбанківська система здійснення платежів. — Авт.).

Михайло Самусь, заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань:
— Це дуже дорога та невдячна справа, яка викличе неоднозначну реакцію у світі — на нас будуть тиснути всі. Україна залишиться наодинці й без підтримки.

Олег Бодрук, експерт Міжнародного інституту дослідження проблем міжнародної безпеки:
— Придбавши ядерну валізку, Україна потрапить у коло країн-ізгоїв.

About Author

Meest-Online