Новини для українців всього свту

Friday, Aug. 19, 2022

Народ гуртується для самозахисту

Автор:

|

Серпень 29, 2013

|

Рубрика:

Народ гуртується для самозахисту

На Дніпропетровщині створено «Громадський комітет самозахисту населення», до цього ж починає дозрівати й населення Луганщини.

Громадою обух сталить
Український сегментом так званої блогосфери — сукупності блогів (веб-сторінок, доступних у Інтернеті), «гуде» повідомленнями про створення осередків спротиву громадян представникам влади: міліції, автоінспекції, судам, прокурорам. Ці повстанці вже вдостоїлися в заголовку однієї з редакційних колонок київського інтернет-журналу «Політика і культура» («ПіК») такого висновку: «Влада догралася: на сході України створюють Комітети самозахисту».
Так, наприклад, на початку серпня «Громадський комітет самозахисту населення» утворено в Дніпропетровську. А спонукало людей до цього систематичне порушення їхніх прав, гарантованих Конституцією України, органами державної влади, місцевого самоврядування та суб’єктами господарювання.
Причому на першому зібранні цього комітету були присутні дев’ятеро громадських активістів із Дніпропетровська, Новомосковська та Павлограда. А отже, цей рух одразу вийшов за межі обласного центру. Очолив його дніпропетровець Сергій Філіпенко, координатором у Павлограді став Володимир Степаненко, а в Новомосковську — Анатолій Коваль і Артур Литвиненко, які у своєму зверненні до співгромадян не лише оголосили про створення «самозахисту населення Дніпропетровщини», а й виклали причини та мотиви такого кроку під гаслом: «Порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих».
І цю ініціативу дніпропетровців уже підхопили в інших областях. Блогосфера інформує, що й на Луганщині громадські організації теж почали об’єднавчий рух, «аби протистояти беззаконню та сваволі влади», і що вже завершується підготовка до підписання ними меморандуму.

«МАФіозі» озброюються
Українські громадяни стали активніше гуртуватися й до спротиву прибиранню владою з вулиць і площ міст України так званих малих архітектурних форм (МАФ), тобто кіосків і павільйонів, у яких дрібні бізнесмени займаються роздрібною торгівлею. Тим більше, що в таких об’єднань уже достатньо досвіду, яким вони охоче діляться з неофітами цього руху.
Адже ще під завісу «помаранчевої» влади ці, як їх із гумором назвав автор однієї з редакційних колонок «ПіК» письменник і голова секретаріату центру «Свобода слова» Тимур Литовченко, «МАФіозі» потроху почали озброювати себе, своїх найманих працівників й організовувати «летючі бригади», котрі оперативно перекидалися з однієї «гарячої» точки на іншу. А також організували цілодобову охорону «малих архітектурних форм» від тих представників влади, чийому власному бізнесу вони заважали.
«Бо одна річ, коли виконавці (сва)волі місцевої влади налітають на беззахисні МАФи, і зовсім інша — коли їх зустрічають готові до оборони люди, — пояснює Тимур Литовченко. — Утомившись від чекання захисту з боку влади (а точніше, усвідомивши нарешті, що силові структури влади саму ж владу й захищатимуть насамперед), громадськість зробила свій хід».
Голова секретаріату центру «Свобода слова» навіть стверджує, що поширення практики утворення обласних «Громкомів самозахисту населення» у підсумку може призвести до сформування народної міліції! Саме народної, а не тієї, представники якої ґвалтують, відбивають печінки-селезінки-нирки, трощать ребра, проламують черепи, калічать своїх співвітчизників у будь-який інший спосіб — аж до смерті.
«Влада звіріє, утримувана на балансі владою «відвладна» міліція (читайте: поліція) лютує — народ у відповідь захищається через самоорганізовані «Громкоми», — констатує, відтак, п. Литовченко. — Отже, наше вкрай атомізоване суспільство – не таке вже й безнадійне! Можливо, це і є зародки майбутнього громадянського суспільства, що жорстко контролює владу, не даючи їй розперезатися».

Тривожний дзвіночок
Голова секретаріату центру «Свобода слова» запевняє також, що «для нинішньої української влади це – дуже тривожний дзвіночок!» Бо ж означає він початок кінця нинішнього суспільного статус-кво. Щоправда, п. Литовченко не відкидає того, що, найбільш імовірно, повстанців спробують задавити неодноразово випробуваними «бульдозерними» методами. Та все ж сподівається: «Якщо більш-менш широкі маси зуміють відбити перший натиск місцевої й обласної влади, тоді рух пошириться та зміцніє».
А найкатастрофічнішим для влади він вважає третій варіант, коли справа дійде до ситуації, зображеної в радянському кінофільмі «Ленін у Жовтні»: військовий патруль на Путиловському заводі бачить біля токарного верстата гвинтівку, намагається конфіскувати зброю й заарештувати токаря, а проти нього (себто, патруля) раптом виходить увесь цех і зі свистом проганяє геть!
Ніби на підтвердження цієї думки в серпні мешканці київського мікрорайону Троєщина повстали проти незаконного, на їхнє переконання будівництва. Причому невдоволення людей різко переросло в справжній штурм будівельного майданчика на проспекті Маяковського в Деснянському районі столиці.
Утім, навіть київський журнал «Економіст», який раніше спеціалізувався суто на тих питаннях, які відповідають його назві, повідомив у своєму останньому номері, що «у зв’язку зі втратою населенням засобів для існування та порушенням прав і свобод громадян Україною продовжують поширюватися соціальні бунти». Ба більше, видання дійшло висновку, що «з подальшим погіршенням ситуації в національній економіці соціальна напруга в суспільстві далі зростатиме».
Цей свій висновок «Економіст», зокрема, ілюструє інформацією про те, що Адміністрацію президента пікетувало до 2 тис. працівників агрокомбінату «Пуща-Водиця», які вимагали припинити нищення підприємства, покарати винних у цьому та надати працівникам обіцяну Міністерством аґрополітики землю.
«Наш комбінат фактично зруйнували, — розповів виданню Володимир Шевель, голова профспілки агрокомбінату. — Відбувалося це, підозрюємо, за участю міністра агрополітики Миколи Присяжнюка. Тепличні комплекси розвалили й здали на металобрухт, землі – розікрали. Кажуть, що роблять реструктуризацію. А почали масово звільняти працівників».

Акція «Банкрут»
І хоч не всі ще на сході України – такі ж рішучі, та все ж і ті, наразі порівняно невинні, паростки громадянського суспільства, які вже починають пробиватися там крізь «асфальт» влади, здатні поступово розгорнутися в більш активні форми протесту. Наприклад, із Донеччини, де також на виборах перемогла нинішня влада, 12 серпня надійшло повідомлення, що там активісти громадського руху «Дорожній контроль» уже дві доби «блокують» пости Державної автомобільної інспекції (ДАІ).
Відбувається таке по всій Україні, зокрема, у Донецькій області ця акція отримала назву «Банкрут», а проводять її на підтримку журналіста та борця з хабарництвом Олега Богданова, нещодавно жорстоко побитого. Суть цієї акції полягає в тому, що учасники «Дорожнього контролю» збираються біля постів ДАІ в області й стежать цілодобово за роботою правоохоронців. Самі вони називають це «блокуванням», у процесі якого люди замінюють одне одного так, аби на одному посту за добу було приблизно 25 активістів.
Один із них, Олександр Сердюк із Донецька, пояснив «Радіо «Свобода», що теж мав неприємний досвід спілкування з представниками ДАІ в минулому й вирішив узяти їхню діяльність «під контроль, наскільки це можливо». Тому разом із товаришами патрулював пост. «Операція називалася «Банкрут», — розповів він. — Ми приїжджали на пост і просто перебували там, не втручаючись, не підходячи до них, ми просто контролювали. Ніяких провокацій, лише спостерігали. На Селідівському посту за добу не було зупинено жодного автомобіля. Самі водії зупинялися, водії фур і автобусів, які постійно сплачують даівцям гроші за проїзд, аби не було оформлення протоколів за зайві місця в автомобілях, за неіснуючі порушення правил дорожнього руху або за проходження пункту вагового контролю. Але даівці махали їм руками, щоби вони їхали далі». Олександр Сердюк пояснює також, що оскільки обладнання на пунктах вагового контролю в області – дуже старе, то за бажання працівник ДАІ може оштрафувати майже кожну вантажівку.
А про результат акції активістів громадського руху «Дорожній контроль» розповів «Радіо «Свобода» водій Дмитро, який раніше кілька разів зіштовхувався з вимаганням хабара з боку працівників ДАІ: «Я за кілька останніх днів проїхав Україною 3 тис. км. Із Донецька – у Крим, далі – в Одесу, у Київ, а звідти – у Донецьк. Двічі мене зупиняли на дорогах за незначне перевищення швидкості. Працівники були ввічливі й не штрафували, просто усно попередили».

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply