Новини для українців всього свту

Monday, Sep. 27, 2021

Між Україною та РФ триває персональна санкційна війна

Автор:

|

Серпень 29, 2021

|

Рубрика:

Між Україною та РФ триває персональна санкційна війна
Олексій Данилов, секретар РНБО

Рада з національної безпеки й оборони (РНБО) запровадила нову порцію персональних санкцій, зокрема, проти Андрія Деркача, позафракційного депутата Верховної Ради України (ВРУ), Сергія Гужви, головного редактора проросійського порталу «Страна.ua», блогера Анатолія Шарія, якого Служба безпеки України (СБУ) звинувачує в державній зраді, та його дружини Ольги. «Сьогоднішнє рішення є логічним продовженням тих заходів, які ми здійснили раніше для захисту українського інформаційного простору. СБУ чітко розмежовує свободу слова та наступ на державність і суверенітет України. Наш обов’язок — захищати державну безпеку в усіх її проявах: від інформаційної складової до передової на сході», — наголосив Іван Баканов, голова СБУ.
Також у списку є низка громадян Російської Федерації (РФ). «У цьому рішенні є представники, які перебувають на окупованій території Автономної Республіки Крим (АРК). Це ті судді, які незаконно судять громадян України, це генералітет і служби розвідки РФ, це засоби масової інформації, зареєстровані в АРК, на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей», — пояснив Олексій Данилов, секретар РНБО. Крім цього, додатково введено санкції щодо Дениса Пушиліна, ватажка терористичної організації «Донецька народна республіка», який, за словами п. Данилова, «на сьогодні реєструє медіаресурси на території окупованих Донецької і Луганської областей». За словами секретаря РНБО, також під санкції підпадають ресурси, створені на базі російських сайтів, проти яких вже були запроваджені санкції раніше.

«Помста» чи «подарунок»?
Своєю чергою, уряд РФ розширив список своїх санкцій проти громадян України, додавши до нього самого п. Данилова та Дмитра Кулебу, міністра закордонних справ. Загалом в оновленому переліку осіб, на яких поширюються санкції РФ, містяться 922 прізвища українців.
Міністерство закордонних справ (МЗС) України одразу висловило протест. «Цей протиправний крок є продовженням аґресії РФ проти України в усіх її формах і проявах. Цього разу до переліку додали не лише народних депутатів і представники громадського суспільства, але й представники українського дипломатичного корпусу», — йдеться на сайті відомства. «Розглядаємо такі аґресивні дії РФ як кроки відчаю від провальної роботи російської дипломатії на міжнародній арені, провокацію напередодні інавгураційного саміту «Кримської платформи», — йдеться в документі. Сам п. Кулеба також пов’язує запроваджені проти нього санкції зі самітом. У дописі в Twitter він зазначив, що Кремль «помстився» йому саме за «Кримську платформу». «Але нас це не зупинить. Крим — це Україна!», — заявив український міністр.
Натомість п. Данилова російські санкції втішили, він вважає їх «найкращим подарунком до 30-річчя Незалежності України». «Вважаю це найвищою відзнакою і найкращою оцінкою нашої спільної роботи у відстоюванні національних інтересів нашої держави. Обіцяю виправдати «високу довіру» та зробити ще більше на посаді секретаря РНБО, щоб раз і назавжди зняти питання щодо будь-якої присутності «русского міра» і його аґентів впливу в українському житті», — заявив чиновник.

Американський слід
Також він особливо наголосив, що проти Андрія Деркача ще раніше запровадили санкції США за втручання у президентські вибори. Нагадаємо, що торік випускник Академії Федеральної служби безпеки РФ, та син Леоніда Деркача, колишнього голови СБУ часів президентства Кучми, оприлюднив кілька порцій аудіозаписів, на яких нібито зафіксовані розмови п’ятого президента України Петра Порошенка та тодішнього віцепрезидента США Джо Байдена.
Останній, за словами Деркача, нібито вимагав від Порошенка звільнити генерального прокурора Шокіна, який розслідував справу компанії Burisma (в якій працював син Байдена Гантер), співпрацю України з Міжнародним валютним фондом, націоналізацію «ПриватБанку», діяльність «Нафтогазу» та підвищення тарифів. США запровадили санкції проти Деркача у вересні 2020-го. За даними Вашинґтона, він підтримує тісні зв’язки з розвідкою РФ і вже понад десять років є активним російським аґентом.
За словами п. Данилова, разом із Деркачем під новими українськими санкціями опинилася ще певна кількість осіб, проти яких раніше запровадили санкції США. Прізвища, щоправда, не назвав, але запевнив, що РНБО «залишилося перевірити ще двох-трьох осіб зі списку санкцій США». Як відомо, в ньому перебуває, зокрема, й олігарх Ігор Коломойський.

Критика юристів і правозахисників
Водночас із санкціями РНБО не все так однозначно. Якщо запроваджені проти суддів і генералів РФ обмеження можна вважати юридично бездоганними, то з громадянами України не все так просто. Згідно з окремим законом «Про санкції», застосувати їх проти українських громадян можна лише в одному випадку — якщо ті здійснюють терористичну діяльність (у т. ч. фінансують тероризм чи підтримують його в будь-який інший спосіб). При цьому такий факт повинен бути доведеним в суді, а рішення має набути законної сили, пройшовши всі апеляції та касації. В нашому випадку маємо тільки рішення РНБО, які потім підписує президент Володимир Зеленський.
«Крім красивої PR-картинки, образу «гарного царя» й інших уже не раз озвучених «бонусів» для керівництва держави від такого штибу рішень, всі ці історії мають і спільний неґативний присмак. Це присмак узурпації влади», — написав у блозі порталу «Українська правда» юрист Юрій Радзієвський.
Про узурпацію йшлося і в оприлюдненій в квітні ц. р. після запровадження санкцій проти «Десятьох головних українських контрабандистів» відкритій заяві, підписаній Євгеном Захаровим, директором Харківської правозахисної групи, Анастасією Мартиновською, виконавчою директоркою Реґіонального центру прав людини, Олександром Павліченком, виконавчим директором Української Гельсінської спілки з прав людини, й Євгеном Нєцвєтаєвим, директором Українського інституту з прав людини.
У документі зазначили, що дії президента Зеленського є не санкціями в їхньому міжнародно-правовому розумінні, а директивним управлінням державою. «Застосування санкцій до громадян України, які мешкають на підконтрольній українському уряду території, підривають фундаментальні принципи права, грубо порушують Конституцію та міжнародні угоди, ратифіковані Україною, несуть серйозні загрози правам і свободам людини, а також мають ознаки узурпації влади в державі», — заявили правозахисники.
Як повідомляв «Міст», 47 країн запровадять додаткові санкції проти РФ.

Ігор Берчак

Гоп-ля
Шевченківський районний суд Києва скасував арешт на майно, вилучене 2016 року під час обшуку в будинку, який належить батькам Андрія Клюєва, секретаря РНБО й глави Адміністрації президента (АП) часів Януковича. Йдеться про старовинні вази, картини, інші предмети мистецтва тощо.
Як пояснив прокурор Олексій Клименко, в серпні ц. р. Шевченківський суд уже розглядав аналогічне клопотання адвоката Клюєва про зняття арешту з цих речей, однак тоді воно не було задоволене. Крім цього, 2016-го той же захисник Клюєва намагався оскаржити рішення про арешт вилучених речей в Апеляційному суді, однак йому відмовили. Цього разу правник подав клопотання вже як представник матері підозрюваного, стверджуючи, що заарештоване майно належить не Клюєву, а його матері. Водночас п. Клименко наголосив, що вартість речей, з яких зняли арешт, є незначною, порівняно з іншим заарештованим майном Клюєва — нерухомістю, земельними ділянками й автомобілем.
Андрій Клюєв пробув головою АП усього місяць в розпал Революції гідності. 25 лютого 2014 року подав у відставку, а вже 28-го зник і опинився в розшуку СБУ, де перебуває й досі. Як і значна частина реґіоналів, Клюєв (як і його брат-народний депутат) потрапив до санкційного списку Європейського Союзу, де пробув до березня 2019 року.
За рік після Революції стало відомо, що з Клюєва зняли підозру щодо його причетності до масових убивств у січні-лютому 2014-го — досудове розслідування не знайшло доказів. Початкову підозру змінили на перешкоджання проведенню мітинґів на Майдані 30 листопада 2013 року, а слідство призупинили, позаяк Клюєв перебував у розшуку.
Влітку 2019-го він раптово вирішив піти на позачергові парламентські вибори, але рішення про реєстрацію Клюєва кандидатом у народні депутати скасували, позаяк документи були подано заочно, а сам ексчиновник в Україні так і не з’явився. За даними журналістів, брати Клюєви не тільки змогли зберегти енергетичний бізнес в АРК після окупації півострова, а й досі працюють там в обхід санкцій.

Підпис до фото:
Дмитро Кулеба, Олексій Данилов

About Author

Meest-Online