Новини для українців всього свту

Saturday, Apr. 17, 2021

Анґела Меркель відвідала Київ

Автор:

|

Серпень 28, 2014

|

Рубрика:

Анґела Меркель відвідала Київ

Анґела Меркель і Петро Порошенко

Канцлер Федеративної Республіки Німеччина (ФРН) Анґела Меркель 23 серпня, у День українського прапора, прибула до Києва. Цей візит був знаковим, адже цього дня також минуло 75 років від часу підписання пакту Молотова-Ріббентропа. Президент Порошенко зустрів п. Меркель біля Будинку з химерами. Таку традицію започаткував іще Президент Ющенко, але її ігнорував Янукович.

Глава української держави наголосив на тому, що, за останніми даними, рівень підтримки громадянами незалежності зараз є навіть вищим, ніж 1991 року, коли країна її щойно здобула. Петро Порошенко назвав Анґелу Меркель «добрим другом і сильним адвокатом України» та зазначив, що за два минулих місяці вони спілкувалися більш як 20 разів, і це дуже допомогло Україні в захисті своїх інтересів.
Своєю чергою, п. Меркель сказала, що нові санкції у зв’язку із ситуацією в Україні не стоять на порядку денному Берліна. Вона поінформувала, що на зустрічі з п. Порошенком ішлося про формування міжнародного фонду відновлення Донбасу обсягом 500 млн. EUR, які буде спрямовано на відновлення інфраструктури та поліпшення гуманітарної ситуації на сході України.
Анґела Меркель зустрілася й з Арсенієм Яценюком, прем’єр-міністром. Голова українського уряду обговорив із федеральним канцлером питання стабілізації ситуації на сході України та відновлення територій, що постраждали від керованих Російською Федерацією (РФ) терористів. Арсеній Яценюк і Анґела Меркель відзначили важливість рішучої консолідованої відповіді Європейського Союзу (ЄС) на російську аґресію та намагання Кремля дестабілізувати політичну й економічну ситуацію в Українській державі. Прем’єр-міністр України наголосив на незворотності європейського вибору українського народу й у цьому контексті підтвердив важливість ратифікації Верховною Радою Угоди про асоціацію з ЄС уже у вересні ц. р..
Канцлер ФРН мала розмову також із міським головою Києва. Вона закликала Віталія Кличка активно використовувати свої німецькі контакти для розвитку української столиці та впровадження реформ. Крім цього, п. Кличко обговорив із п. Меркель питання розвитку місцевого самоврядування й відносин із містами-побратимами Києва в Німеччині. Крім того Анґела Меркель зустрілася з мерами Луганська, Донецька, Львова та Запоріжжя, а також із Мустафою Джемільовим, лідером кримськотатарського народу.
Візит фрау канцлерін виконав ту функцію, на яку розраховувало німецьке керівництво. Він чітко та недвозначно продемонстрував, що пакту «Путін-Меркель» не існує. А для тих, хто не зрозумів, Анґела Меркель чітко вказала: те, що вона приїхала до Києва в річницю укладення пакту Молотова-Ріббентропа, засвідчує, що Німеччина більше не грає в подібні ігри. Візит дав їй можливість уголос повідомити, що Німеччина готова до масштабної економічної допомоги Україні й не має наміру надавати допомогу військову, принаймні, у вигляді зброї. Канцлер ФРН дала зрозуміти, що не схвалює «білоконвойних розваг» РФ, але, поки немає доведених фактів доставки в подібних конвоях зброї, боєприпасів чи бойовиків, несхвалення обмежиться дипломатичними нотами.

Євген Клен

І знову – про пакт…
Уперте небажання Анґели Меркель визнати очевидні речі, дотичні до подій на сході України, змушують експертів шукати відповідей на запитання, що лежать за колом світла софітів під час парадних зйомок офіційних візитів. Свою версію розвитку подій оприлюднив Андрій Ілларіонов, колишній радник Путіна. Його думка привертає особливу увагу тим, що вже на самому початку подій у Криму він виклав покроковий план Путіна щодо України. Скептично налаштовані українські політики звинуватили його в провокації, але подальший розвиток ситуації довів, що п. Ілларіонов в деталях спрогнозував те, свідками й учасниками чого зараз є всі мешканці нашої Вітчизни. Ми не можемо нічого стверджувати остаточно, але Андрій Ілларіонов вважає, що певна узгодженість дій Меркель та Путіна таки існує.

Позиція фрау канцлерін
Негативне ставлення п. Меркель до зближення Грузії й України з НАТО добре відоме ще з Бухарестського саміту 2008 року, коли саме фрау з Берліна заблокувала отримання обома державами планів дій із членства в Північно-Атлантичному альянсі.
На початку літа цього року канцлер Німеччини справила несподіване враження на спостерігачів, запропонувавши на роль «парламентера» в українсько-російських перемовинах путінського кума Віктора Медведчука. Згодом вона сформулювала й свою позицію щодо перспектив розв’язання конфлікту на сході України.
Напередодні візиту Анґели Меркель до Києва про «дипломатичний наступ» Берліна розповіла інформаційна агенція Reuters. Після кількох місяців посилення тиску на Володимира Путіна в Берліні й інших європейських столицях зростає заклопотаність тим, що військові успіхи осмілілої України на Сході зменшують шанси російського лідера зберегти гідність на шляху виходу з кризи. Унаслідок цього центр дипломатичних зусиль, очолюваних Німеччиною, перемістився, за словами високопоставлених чиновників, у бік тиску на українського Президента з метою прояву ним стриманості, щоби запобігти принизливої поразки проросійських заколотників. Бо це, як побоюється Берлін, може викликати сильну реакцію Путіна… Німецький лідер також мала спробувати переконати Петра Порошенка та націоналістичних прихильників жорсткої лінії в Україні, котрі бажають скористатися своєю військовою перевагою та розгромити сепаратистське повстання на сході, задуматися про наслідки такого курсу.
Центральне місце в обґрунтуванні дипломатичного наступу Берліна займає думка, що поразка путінських людей у східній Україні спровокує непередбачувану реакцію з боку Кремля, що може вивести кризу на новий небезпечний рівень. «Порошенко повинен знати, що є розуміння того, як діє його уряд, але також і те, що не може бути військового вирішення на сході, — заявив Reuters один чиновник на умовах анонімності. — Він не може виграти зброєю. Путін цього не дозволить».
Потім планом п. Меркель публічно поділився Зіґмар Ґабріель, віце-канцлер і міністр економіки Німеччини: шансів на повернення Криму в України – дуже мало; потрібна «розумна концепція» федералізації України (що це таке, тут же було пояснено: російськомовні регіони України отримують «спеціальний статус»); Німеччина не надасть військової підтримки українському уряду (на відміну від допомоги курдам Іраку); Німеччина готова надати економічну допомогу для відновлення Донбасу (сепаратистського).
Уже в Києві німецький канцлер фактично підтвердила, що її позиція та позиція п. Ґабріеля — однакові. За її твердженням, у Німеччині під словом «федералізація» мають на увазі «децентралізацію» в розумінні України. «Коли ми (у Німеччині) говоримо про федералізацію, то йдеться про німецький тип федерації. Ми розуміємо, що в Україні це називають децентралізацією, і це — саме те, чого хоче Президент Порошенко. І ми це підтримуємо», — заявила вона в Києві 23 серпня ц. р., під час візиту в Україну.
Анґела Меркель висловила переконання, що цю позицію поділяє і її заступник. Однак слід зауважити, що федералізація по-німецькому — це наявність фактично повноправних земель і зовсім не те, що в Україні називають децентралізацією. Такої федералізації в українській державі зараз немає, і така федералізація, як побоюються в Україні, в умовах путінських підривних дій загрожує країні втратою суверенітету й територіальної цілісності.
Та п. Меркель на цьому не зупинилася. Тоді як Вашинґтон відреагував на прорив путінського конвою в Україну заявою про негайну готовність застосувати нові санкції, канцлерін уже з Києва заявила, що необхідності в нових санкціях не бачить. «Питання про нові санкції щодо Росії поки що не стоїть на порядку денному», — повідомила Анґела Меркель.

Реакція Порошенка
По-перше, Петро Порошенко вже заявив, що на зустрічі в Мінську має намір домовлятися про мир, оскільки «весь світ утомився від війни». «Україна хоче миру», — заявив Президент України під час робочої поїздки до Миколаєва. Він поінформував, що 26 серпня разом із «потужною командою» в складі трьох високих представників Європейського Союзу (ЄС) «їде до Мінська говорити про мир».
По-друге, глава України вже прийняв мільярдну «цукерку» — один із ключових елементів пакту Путіна-Меркель — економічну допомогу Донбасу. За підсумками перемовин у Києві з федеральним канцлером Німеччини, Президент Порошенко повідомив про заснування спеціального фонду ЄС із відновлення інфраструктури Донбасу загальним обсягом 500 млн EUR.
По-третє, очевидно, що спілкування з п. Меркель далося п. Порошенку нелегко, і тому одразу ж після перемовин із нею Президент України зателефонував Джо Байдену, віце-президентові США. Однак, судячи з усього, Адміністрація Барака Обами пообіцяла Україні лише економічну допомогу. Віце-президент США поінформував керівника української держави про готовність Сполучених Штатів Америки взяти участь у конференції донорів і інвесторів для України, яка відбудеться восени в Києві. Він також згадав про можливість збільшення макроекономічної допомоги для України з боку США та про підтримку позицію України на засіданні Виконавчої ради Міжнародного валютного фонду 29 серпня ц. р. із метою виділення другого траншу за програмою stand-by.

Чого очікувати від перемовин у Мінську?
На думку Андрія Ілларіонова, спільна позиція Путіна-Меркель виглядає приблизно так:
* Двостороннє безумовне припинення вогню, що автоматично означає легалізацію сепаратистів і перетворення їх на легітимну сторону на подальших нескінченних перемовинах.
* Визначення внутрішньополітичного устрою нашої Батьківщини не Україною, а Росією та Німеччиною, унаслідок чого східним реґіонам України буде надано особливий статус, тобто створення «українського Придністров’я» — омріяної путінської «Новоросії».
* Відмова України не тільки від вступу в НАТО, а й від будь-якого зближення з Альянсом, що залишить її під постійною загрозою ударів із боку аґресивного сусіда.
* Відмова України від вступу в ЄС.
* Вирішення газових питань на превелике задоволення «Газпрому» та Німеччини.
* За згоду України за всіма цими пунктами «Новоросія» на Донбасі отримає від Євросоюзу (Німеччини) 500 млн. EUR.
Перемовини у білоруській столиці завершилися, їхній формат виявився настільки обтічним, що можна очікувати будь-якого подальшого перебігу подій. Жодна з тем озвученого п. Ілларіоновим плану крім енергетичних питань не була обговорена до фази прийняття рішень. Проте вісті з російсько-українського кордону про подальшу концентрацію військ РФ у зоні АТО свідчать про намір Путіна продовжувати аґресію, зокрема з метою посилення власних позицій на наступних перемовинах.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply