Новини для українців всього свту

Thursday, Sep. 16, 2021

Анґела Меркель попрощалася з Україною

Автор:

|

Серпень 26, 2021

|

Рубрика:

Анґела Меркель попрощалася з Україною
Анґела Меркель і Володимир Зеленський

Останній візит керівниці німецького уряду до Києва минув загалом буденно.

Напрошується в «Газпром»?
Перш ніж завітати 22 серпня до Києва, Анґела Меркель, канцлерка Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), яка після вересневих парламентських виборів покине свою посаду, 20 серпня спілкувалася в Москві з президентом Російської Федерації (РФ). Той просив її «вплинути на українську сторону», аби закріпила у Конституції особливий статус Донбасу.
Ним, як пояснив експерт-міжнародник Григорій Перепелиця, «Росія хоче перетворити Україну де-факто на конфедерацію — щоб Окремі райони Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) одержали право вето і на зовнішню, і на внутрішню політику України, ба більше — були представлені в органах державної влади України». Але п. Меркель виконала побажання Путіна ще до того, як почула його: 12 липня заявила, що «необхідна імплементація в українське законодавство «формули Штайнмаєра» (запропонована 2019 року тодішнім міністром закордонних справ Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром, що передбачає особливий статус ОРДЛО. — Авт.).
Заголовок публікації в київському журналі «Фокус» про це констатував: «Прощальний подарунок Путіну». А в німецькій телерадіокомпанії Deutsche Welle визнали: «За роки правління Меркель володар Кремля отримав на українському напрямку не все, але багато чого з того, що хотів».
Тож Ульріх Шпек із Трансатлантичної академії у Вашинґтоні вважає: «Для Меркель найбільш очевидною причиною їхати спершу до Москви, а не до Києва, було бажання переконати Путіна пролонгувати транзитну угоду на постачання газу» теренами України. А той відреагував на це 20 серпня так: «Для цього ми повинні отримати відповідь, у т. ч. від наших європартнерів, скільки ж готові у нас закуповувати».
Але в ФРН, де прогнозують перемогу на парламентських виборах «зелених», налаштованих проти блакитного палива, не можуть, відтак, відповісти на запитання про те, скільки замовляти його в майбутньому. Навіщо ж тоді п. Меркель допомогла Путіну прокласти до Німеччини дном Балтійського моря газогін «Північний потік-2»?
Андерс Ослунд, професор Джорджтавнського університету, висловив щодо цього припущення «напрошується на роботу в правлінні російської компанії «Газпром». Із цим, по суті, погодився Леонід Гозман, президент російського опозиційного громадського руху «Союз правих сил», який анонсував після візиту Меркель до Москви, що до Києва «вона приїде з якимось таємним посланням Путіна Зеленському».

«Тверезий прийом»
Але той навряд чи очікував із Москви чогось іншого, крім вимоги капітулювати. Відтак, п. Меркель зустріли 22 серпня в Києві прохолодно — серед тих, хто очікували її на летовищі «Бориспіль», нікого з керівництва держави не було.
Німецький журналіст Йорґ Бланк написав у Twitter: «Тверезий прийом канцлерки в Києві. Нещодавно Зеленський звинуватив Меркель у неефективній політиці щодо РФ. Він робить ставку на «зелених» у наступному федеральному уряді?».
А в Deutsche Welle зауважили, що Меркель і Зеленський перед журналістами з’явилися не в дуже доброму гуморі — президент виглядав стомленим і не посміхався, а колір світло-персикового жакету канцлерки помітно контрастував із її серйозним зосередженим виразом обличчя». Але публічно канцлерка нічого від України не домагалася.
«Я здійснюю візит напередодні саміту «Кримської платформи», щоб мати можливість обговорити питання мінських домовленостей (щодо «врегулювання ситуації» на сході України. — Авт.) і «нормандського формату» (започатковані 2014 року в Нормандії перемовини президентів України, Франції й РФ та канцлерки ФРН. — Авт.). Це такий прощальний двосторонній візит. Мабуть, я як федеральний канцлер уже не приїду», — пояснила вона на брифінгу.
В Офісі президента України підтвердили: «Пріоритетною темою перемовин із канцлером ФРН було врегулювання конфлікту на Донбасі». На брифінгу ж п. Меркель заявила: «Росія є учасником конфлікту (на сході України. — Авт.). Тому правильно, що Україна відмовляється вести прямі перемовини з представниками сепаратистів».
А щодо нормандського формату визнала: «Тут, чесно кажучи, ми не йдемо вперед так, як цього хотілося б. На жаль, зустрічі Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України не відбуваються так, як хотілося б». Відтак, запевнила: «Я хотіла б також провести (зустріч. — Авт.) ще раз на рівні президентів, на найвищому політичному рівні, й запросити і російського, і французького, й українського президентів, і якщо ми зможемо розробити хороший порядок денний, то це вважаю за можливе. Але є такі проблеми, які навів тут президент Зеленський щодо мінських домовленостей, які не виконані».

«Загальні речі»
Своєю чергою, п. Зеленський зауважив: «Допоки відсутній прогрес, тиск на РФ має зберігатися. Ми хочемо бачити активні зусилля партнерів. Україна, ФРН і Франція повинні мати консолідовану позицію щодо мирного врегулювання на Донбасі. Україна прагне домогтися режиму постійного та сталого дотримання вогню, обміну утримуваними особами, відкриття контрольних пунктів в’їзду/виїзду з боку тимчасово окупованих територій, а також доступу туди представників «Червоного хреста».
Президент також нагадав канцлерці на брифінгу: «Ми зверталися щодо постачання зброї до німецького уряду і в тому чи іншому вигляді отримували відмови. І ми все ще на це справді сильно розраховуємо й очікуємо».
Вона ж відповіла, що «не привезла ніяких конкретних пропозицій». Натомість запевнила: «Буде подальший транзит через газотранспортну систему України з Росії до Європи». Я з російським президентом про це говорила, що ми прагнемо якнайшвидше продовжити договір, який діє до 2024 року. Ми про це говоритимемо і в Європі, і з компаніями, які тут пов’язані з цим. Ми дуже чітко казали про те, що ми в європейських рамках виступаємо за нові санкції, якщо Росія намагатиметься використовувати цей газогін як зброю».
Але п. Зеленський зауважив, що почув від п. Меркель лише загальні речі. Тож наголосив: «Хочу зрозуміти, що буде отримувати Україна і що може втратити наша держава після 2024 року, і хто дає конкретні гарантії Україні».
Володимир Фесенко, голова правління київського Центру прикладних політичних досліджень «Пента», пояснив: «Меркель закінчує своє перебування на посаді. Зрозуміло, що її візити до Москви та Києва не призведуть до якихось конкретних рішень. Предметними домовленостями будуть займатися наступник Меркель та інші учасники перемовин».
А Михайло Гончар, директор київського Центру глобалістики «Стратегія XXI», порадив: «Не варто приділяти особливої ваги візиту політичного мерця, як і її обіцянкам та «гарантіям». За кілька місяців це не важитиме нічого».

«Неґативний сигнал»
Та все ж п. Зеленський нагородив канцлерку орденом «Свободи» — «за визначні особисті заслуги у зміцненні українсько-німецької міждержавної співпраці, підтримання державного суверенітету та територіальної цілісності». Але вона так і не погодилася взяти участь у саміті «Кримської платформи», створеної для повернення Україні окупованого півострова.
«Ми говорили, що на «Кримську платформу» приїде наш міністр закордонних справ, і днем раніше я приїду (до України). Те, що наш міністр зараз не приїде, не пов’язано з нашими відносинами з Росією, а лише з тим, яка ситуація склалася зараз в Афганістані. Тому ми зараз відправляємо сюди нашого міністра енергетики й економіки, який має такий же ранг, як міністр закордонних справ», — виправдовувалася вона.
Але Володимир Денисюк, старший аналітик української групи Geostrategy констатував: «Це надсилає неґативний сигнал, що до цієї ініціативи Берлін ставиться обережно і не хоче зайвий раз дратувати Путіна, який сказав Меркель у Москві, що питання Криму закрите».
А Олена Гетьманчук, директорка київського Центру «Нова Європа» резюмувала: «Знову бажання зіграти в нейтрального рефері там, де потрібно чітко заявити про свою позицію, про те, з ким ти і на якому боці історії, даруйте за тавтологію, в історії війни Росії проти України». «Меркель, звісно, намагалась зробити чимало позитивного для України після 2014 року, зробивши пріоритетним українське досьє в Берліні, забезпечивши німецьку й європейську єдність у питаннях санкцій. Будьмо відвертими — навряд чи будь-який західний лідер за ці роки в принципі приділяв стільки уваги Україні як Меркель. І все ж, її спадщина на українському напрямку ризикує бути підважена двома великими неґативними епізодами — «Північного потоку-2» і блокуванням Плану дій щодо членства в НАТО на Бухарестському саміті 2008 року», — підсумувала вона.
Як повідомляв «Міст», у Німеччині партія Меркель провалила місцеві вибори.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online