Новини для українців всього свту

Monday, Oct. 18, 2021

Зе-влада ласиця на китайські гроші, але отримати їх не легко

Автор:

|

Жовтень 03, 2021

|

Рубрика:

Зе-влада ласиця на китайські гроші, але отримати їх не легко

Про експансію китайського бізнесу в Україну йшлося вже давно. Але її пригальмувала ситуація з українським публічним акціонерним товариством (ПАТ) «Мотор Січ» (м. Запоріжжя).

Січ спотикання
Позаторік Сполучені Штати стурбувалися можливістю придбання ПАТ «Мотор Січ» компаніями з Китайської Народної Республіки (КНР). У Білому домі вирішили, що купівля українського підприємства суттєво підвищить бойовий потенціал Народно-визвольної армії КНР, а цьому Вашинґтон усіляко намагається завадити, зокрема, шляхом запровадження ембарго на продаж товарів військового призначення та подвійного використання.
Відтак акції найбільшого у Східній Європі виробника авіаційних двигунів заарештувала Служба безпеки України. 26 серпня 2020 року відбувся суд у справі про зняття арешту з акцій компанії, але апеляцію на арешт цих акцій залишили без розгляду.
У вересні 2020-го китайські інвестори авіабудівного «Мотор Січі» звернулися до депутатів Верховної Ради України з офіційним листом, в якому попросили створити тимчасову слідчу комісію та припинити «державне рейдерство», яке виражається в протизаконному блокуванні їм доступу до підприємства, але відповіді так і не дочекалися. А у березні ц. р. Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення про накладання арешту на цілісний майновий комплекс і 100 % акцій ПАТ «Мотор Січ».

Занадто великі ризики
Тож нічого дивного, що Пекін не готовий брати на себе ризики від укладення економічних угод із Україною. Він вдається лише до тактичних інвестицій і не береться розвивати свої проєкти в Україні без створення для китайського бізнесу спеціальних комфортних умов.
Таких висновків дійшли автори дослідження Центру економічної стратегії за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE), який 24 вересня презентували в Києві в рамках заходу «Чи варто боятися китайських грошей в Україні».
Організатори заходу зазначили, що КНР як зростаюча супердержава впливає на всі економіки світу, однак Україна не потрапила в її орбіту, як це трапилося з деякими іншими східноєвропейськими країнами. Проте впродовж останніх семи років китайці все ж нарощували значний обсяг торгівлі з Україною, придбали відносно великі активи у сфері енергетики та сільського господарства, а також досі намагаються заволодіти підприємством із будівництва авіаційних двигунів.

Вигоди від зближення
Підтримка офіційним Пекіном китайського бізнесу імпонує українському уряду, а зацікавленість китайських компаній в участі в проєктах, скерованих на європейську інтеграцію України, відповідає українським національним інтересам. Про це заявив Тарас Голуб, штатний радник віцепрем’єра з європейської й євроатлантичної інтеграції України. «Розглядати Україну як окремий ринок геополітичному гравцю КНР не надто цікаво. Йому цікаво дивитися на Україну як на частину європейського простору, тому за останні півтора року ми переглянули пріоритети економічної співпраці з Китаєм», — наголосив він.
Експерт нагадав про телефонні перемовини лідерів двох держав на початку цього року й їхнє взаємне запрошення здійснити візити в обидві країни. Проте урядового візиту до КНР з України через проголошені Пекіном суворі карантинні заходи очікують не раніше літа наступного року. Відповідно й офіційний візит Володимира Зеленського, від якого очікують поштовху для стрибкоподібного розвитку українсько-китайської економічної співпраці, відбудеться не раніше кінця наступного року, або на початку 2023-го.
Своєю чергою, Віктор Довгань, радник представництва Європейського Союзу в Україні, запевняє, що співпраця з КНР може бути дуже корисною, якщо врахувати досвід подолання корупційних ризиків в угодах із китайськими інвесторами минулих років. «2016-го на посаді заступника міністра інфраструктури мені разом із командою доводилося «розгрібати» кредити, які набрав уряд Януковича у 2012-2013 рр. — непрозорі та під комерційні відсотки», — нагадав п. Довгань.

Найбільші ризики
Однак автори дослідження «Китайський економічний слід в Україні» констатували, що хоча Китай і є зараз найбільшим торговим партнером України, але більшість торгових потоків не мають стратегічного значення для обох сторін. Адже КНР експортує до України левову частку високотехнологічних товарів, а імпортує здебільшого промислову та продовольчу сировину. При цьому рівень прямих китайських інвестицій в українську економіку на початок 2021 року залишався незначним і становив лише 107 млн USD, і лише в державні українські підприємства. Чимало проєктів та угод так і не були реалізовані, ймовірно, через вимоги надання китайській стороні спеціальних умов, приміром, в обхід законодавства про державні закупівлі.
Але найбільшим викликом для економічних відносин України з Китаєм залишається перевага політичної доцільності над економічною вигодою. Так вважає Ерік Хонтц, заступник реґіонального директора CIPE в Європі й Євразії. Він нагадав, що країни з більшою прозорістю ухвалення рішень і потужнішою демократією будують свою економіку набагато краще. «Попри симпатію деяких українських політиків до білоруської моделі, яка комусь здається привабливою, українці вірять у вільне підприємництво. І бачать, що надмірне державне втручання є загрозою для економічного зростання», — підсумував він.

Панівний експорт
Нагадаємо також, що найбільше українського зерна торік закупила саме КНР — на 1,8 млрд USD. І цим ніяк не можна нехтувати. На другому місці опинився Єгипет — на 1,1 млрд USD, на третьому Індонезія — 547 млн USD.
За підсумками цьогорічної збиральної кампанії можна буде експортувати 24,4 млн т зерна на 6 млрд USD. Про це 24 вересня заявив Роман Лещенко, міністр аграрної політики України. Він зазначив, що цього року збір пшениці на 26 % вищий за торішні показники й уперше перевищив 30 млн т. «У підсумку можемо вийти на надвисоку пропозицію зерна за підсумками року — понад 80 млн т», — вважає урядовець.
Він уточнив, що цього року зібрали 60 % продовольчої пшениці, або 19,8 млн т. Решта 40 %, або 13,2 млн т, становить фураж — пшениця, яка використовується як корм для худоби. При цьому на внутрішні потреби необхідно лише 5 млн т якісної пшениці, а решта йде на експорт — тобто 14,8 млн т. Ще планують експортувати 9,6 млн т фуражу. І значна частина цього експорту може припасти саме на Китай.

Зе-фактор
Водночас Володимир Зеленський заявляє, що прагне розвитку стратегічного партнерства з КНР і залучення китайських інвестицій, а його оточення взагалі каже про «розворот» на Схід через конфлікти зі західними партнерами. Ці слова пролунали на тлі посилення протистояння між США, які є ключовим безпековим партнером України, та КНР, який за останні роки став ключовим торговим партнером України.
Зе-влада намагається всіляко запобігати перед Пекіном. Нагадаємо, що 22 червня ц. р. Україна приєдналася до ініційованої Канадою заяви 44 країн в Раді з прав людини Організації Об’єднаних Націй (ООН) щодо прав мусульман-уйгурів у КНР, про утиски яких заявляли правозахисники. А вже 24 червня відкликала свій підпис під заявою.
30 червня в Києві відбулася презентація книги «Сі Цзіньпін про державне управління в Китаї» українською мовою. На заході виступили Давид Арахамія, лідер парламентської фракції «Слуга народу». 6 липня Міністерство інфраструктури України повідомило про підписання угоди з КНР, за якою Україна може отримати китайські кредити. 7 липня п. Арахамія заявив, що досвід КНР у розбудові держави й економіки варто запозичити, а принципи партії «Слуга народу» та Комуністичної партії Китаю багато в чому збігаються.
А 18 липня Олексій Арестович, позаштатний радник голови Офісу президента України, заявив, що Україна готова до розвороту на Схід. Тож Зе-влада продовжує шантажувати Захід, розпластавшись у політичному шпагаті. Але українська народна приказка каже: за двома зайцями побіжиш — жодного не спіймаєш.

Євген Клен

До слова
Ша Цзукан, колишній посол КНР при ООН, заявив, що Пекін має бути готовим першим завдати ядерного удару на тлі зростання присутності США в Азійсько-Тихоокеанському реґіоні (АТР). Він наголосив, що необхідно відмовитися від політики невикористання ядерного удару першим, аби дати відсіч новим альянсам в АТР, які зараз формуються. Крім цього, дипломат зазначив, що поточна політика КНР, яка діє з 1960-х рр., дала Пекіну моральну перевагу, проте вона неприйнятна доти, доки США і КНР не домовляться про те, що жодна зі сторін не завдасть ядерного удару першою. Відповідну заяву Ша Цзукан зробив після того, як США, Велика Британія й Австралія оголосили про створення нового антикитайського союзу AUKUS.

About Author

Meest-Online