Новини для українців всього свту

Thursday, May. 26, 2022

Зе-господарка: Україна вимушена імпортувати борошно з ТР

Автор:

|

Січень 23, 2022

|

Рубрика:

Зе-господарка: Україна вимушена імпортувати борошно з ТР
Хліб в Україні продовжує дорожчати

Торік Україна зібрала рекордний за історію незалежності врожай зернових. Парадокс, але ціни на хлібобулочні вироби продовжують стрімко зростати, а в Офісі президента України (ОПУ) заговорили про запровадження продуктових карток для бідних. Дійшло до того, що Україна буде вимушена імпортувати борошно з Турецької Республіки (ТР), причому молотимуть його… з імпортованого українського зерна.

Меморандум не працює
«Це автоматично призведе до здорожчання хлібобулочних виробів», — заявили в об’єднанні підприємств хлібопекарної промисловості «Укрхлібпром». Очікується і здорожчання інших продуктів, до складу яких входить пшениця, приміром, макаронів. У січні ціни на хліб зростуть на 10 %, і надалі можуть продовжити збільшуватися. Про це заявив Олександр Васильченко, генеральний директор «Укрхлібпрому», пишуть «Українські новини».
За його словами, це пов’язано з високою ціною на газ для підприємств, яка за рік зросла вдесятеро. «Підприємства зазнають збитків. Як проміжне рішення — є домовленість, передусім із великими торговими мережами, про підвищення цін на масові види хліба в січні — на 10 %. Якщо пільгова ціна на газ для хлібопекарських підприємств не стане реальністю — варто очікувати подальшого різкого зростання цін на хліб та хлібобулочні вироби», — вважає п. Васильченко.
Нагадаємо, що наприкінці минулого року Кабінет Міністрів України (КМУ) обмежив вартість природного газу для підприємств, основним видом діяльності яких є виробництво продовольчих товарів, що мають суттєву соціальну значимість: борошна пшеничного, молока пастеризованого, хліба житньо-пшеничного, яєць курячих, птиці (тушка куряча) та соняшникової олії. Обмеження діятимуть на період дії карантину, але не довше, ніж до 30 квітня 2022-го. Загалом газ за пільговою ціною мали б отримувати понад 7 тис. підприємств.
Мали б, але не отримують. Гендиректор «Укрхлібпрому» стверджує, що меморандум не працює, «позаяк питання забезпечення хлібопекарських і борошномельних підприємств газом за пільговою ціною перебуває на стадії узгодження». За його словами, підприємства укладають договори за ринковою вартістю газу від 47 тис. до 58 тис. грн із податком на додану вартість (ПДВ) за 1 тис. куб. м.

Рекорд не допоміг
Інша серйозна проблема — катастрофічна нестача в Україні пшениці високого ґатунку, через її масовий експорт. Відповідно, виробники вимушені закуповувати борошно з української пшениці за кордоном, пише agronews.ua.
І це при тому, що, як повідомив Роман Лещенко, міністр агрополітики, 2021 року Україна зібрала рекордний за історію незалежності врожай зернових, зернобобових та олійних культур у понад 106 млн т. «Це абсолютний максимум за всю історію нашої держави!», — тішився він.

Державне регулювання цін
За таких умов Зе-влада традиційно вдалася до адміністративного регулювання, що немає нічого спільного з ринковою економікою. Уряд запровадив державне регулювання цін на продукти харчування, які становлять соціальну значущість — загалом 35 позицій. Відповідно до ухваленого урядовцями рішення, граничний рівень надбавки (націнки) на продукти на час дії карантину не повинен бути вищим за 10 % від відпускної ціни виробника.
Контролювати ціни буде Державна служба статистики (Держстат). Працівники відомства будуть щодня моніторити споживчі ціни на товари за переліком і надавати відповідну інформацію Міністерству економіки. Щоправда, абсолютно незрозуміло, як наміряються карати порушників, адже Держстат — не правоохоронний орган.
В ефективність державного регулювання, здається, не вірять навіть представники Зе-влади. Щоправда, намагаються традиційно все списати на зовнішні чинники. Олег Устенко, радник президента з економічних питань, припускає, що через тенденцію високих інфляційних ризиків у світі варто очікувати зростання цін на продукти харчування в Україні ще на 10-20 %. У коментарі інформаційній аґенції «РБК-Україна» він пояснив, що здорожчання відбудеться через зростання світової інфляції, що, зокрема, вплине на продовольчий ринок України. «Ціна на продукти піде вгору на 10-20 %, якщо судити за форвардними контрактами. Зерно, цукор, какао-боби — все йде вгору, — заявив радник президента. — З огляду на те, що продовольча група в українському споживчому кошику більш ніж вагома — майже 50 %, таке збільшення цін може стати серйозним інфляційним шоком».

За аналогом із Food Stamp Program
Й одразу видав «геніальну» ідею — анонсував можливе запровадження продуктових карток для найбільш вразливих верств населення. Радник президента вважає, що в українських умовах зниження чи скасування ПДВ на продукти харчування, навіть тимчасове, спричинить додаткові витрати з державного бюджету на адміністрування податків і зашкодить конкуренції між виробниками та реалізаторами харчів. «У наших умовах це додатковий ризик для економіки», — запевнив він.
А от більш прийнятним варіантом, каже п. Устенко, могла б бути цільова фінансова підтримка — за аналогією з програмою «єПідтримка», доступної тим, хто встановив на смартфоні урядовий додаток «Дія». Він не виключив запровадження чогось на кшталт «продуктових карток», які діють у США для незаможних громадян. «В ОПУ позиція більш, ніж чітка: передусім мають отримати підтримку найбільш вразливі та незахищені верстви населення. Як? Варіанти розглядатимуть. Це можуть бути і додаткові виплати для компенсації зростання цін, і запровадження food stamps у системі «Дія» — так званих продуктових чеків, як це практикують у США», — пояснив п. Устенко Українській службі Бі-Бі-сі, наголосивши, що «це антикризові заходи, які можуть запроваджувати в разі необхідності».
Пізніше він уточнив, що в ОПУ наразі «лише дискутують» про можливі варіанти підтримки українців — про запровадження вже найближчим часом продуктових карток чи субсидій поки що не йдеться. Крім того, питання в тому, де взяти кошти на таку підтримку. Якщо ціни все ж таки зростуть і влада введе програми підтримки, розраховувати на допомогу, за словами п. Устенка, зможуть тільки ті, хто живе на мінімальну зарплату або прожитковий мінімум.
Павло Кухта, колишній керівник Міністерства економіки, детальніше розповів про ідею з продуктовими картками. «Це не будуть радянські продкартки, коли обмежують продаж чогось в одні руки. Це — американська система, коли уряд виділяє людям кошти безпосередньо для придбання їжі. В «Дії» існує «єПідтримка» — аналогічно можна виділяти гроші на продовольство. Можна це робити через «Дію», а можна на поліграфкомбінаті «Україна» надрукувати захищені продовольчі чеки, які люди можуть витрачати на продовольство. Адже смартфони мають не всі бідні люди», — пояснив він.
Валентин Гладких, політичний експерт у коментарі порталу «Слово і діло» позитивно оцінив цю ідею. «Йдеться не про запровадження якихось «продуктових карток», тим більше на кшталт тих, що мали місце в «квітучому» СРСР чи Венесуелі, які вводили для забезпечення населення мінімумом необхідних товарів і харчів в умовах дефіциту, спричиненого або неефективною моделлю економіки, або війною, чи стихійними лихами. У разі капіталістичної моделі ринкової економіки дефіцит — це неприродний стан, що відбувається значно рідше, ніж надвиробництво. Втім, в умовах капіталізму навіть у дуже розвинених і заможних державах є певні люди, які через ті чи інші причини потребують додаткового соціального захисту. І практика адресної цільової допомоги є дуже поширеною в багатьох із них», — заявив він.
За словами п. Гладких, це добре, що держава запозичує досвід інших країн у наданні адресної допомоги. «Звісно, було б чудово, якби в Україні всі були багаті і здорові й не мали потреби в соціальній допомозі. Втім, на жаль, це далеко не так», — додав він.
Як повідомляв «Міст», в Україні може виникнути проблема з питною водою та хлібом.

Ігор Берчак

Гоп-ля
Кількість відходів на новорічно-різдвяні свята збільшується. Наприклад, у Великій Британії та США — на 25-30 %. Значну частку того, що викидають, становлять харчові відходи, а скоріше навіть їжа, все ще придатна до споживання. За підрахунками дослідників, в Україні на свята викидають їжі на суму від 470 млн до 1 млрд грн. «Забагато зайвого люди купують на Новий рік і Різдво. На 30 % більше, ніж потрібно для нормального споживання. Адже саме під час свят у людей є спокуса набрати багато смачних продуктів, які потім виявляються зайвими, готувати більше, ніж можна з’їсти, та не особливо піклуватися про правильне зберігання продуктів», — інформує Центр управління відходами.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply