Новини для українців всього свту

Monday, Jul. 26, 2021

В Україні вирішили обкласти податком світових ІТ-гігантів

Автор:

|

Червень 12, 2021

|

Рубрика:

В Україні вирішили обкласти податком світових ІТ-гігантів

Верховна Рада України (ВРУ) ухвалила закон, який зобов’язує незареєстровані в Україні міжнародні ІТ-компанії з 1 січня 2022 року сплачувати податок на додану вартість (ПДВ) у 20 % із доходів від послуг, які вони надають українцям. Засоби масової інформації (ЗМІ) уже встигли назвати цей збір «податком на Google», але насправді йдеться про значно ширший перелік компаній, ніж пошукова система та належна до неї відеоплатформа YouTube. Зокрема, новий закон стосується соціальних мереж Facebook, Twitter, TikTok, стрімінгового сервісу Netflix, компаній Apple і Microsoft, а також багатьох інших. Документ іще має підписати президент, лише після цього закон набере чинності.

Про що закон?
Тепер будь-яка міжнародна компанія, що надає послуги на території України, повинна буде зареєструватися як платник податків. Зробити це можна буде віддалено в електронній формі. Спілкуватися з українськими фіскалами ІТ-компаніям також пропонують дистанційно — через спеціальний електронний сервіс, а сплачувати податок в EUR чи USD за курсом Національного банку України.
Факт надання електронної послуги на території України буде фіксуватися за місцем знаходження провайдера, номером телефону, IP-адресою, платіжною адресою, банківськими реквізитами. Такими послугами вважатимуть, зокрема, завантаження і перегляд онлайн фільмів, книжок і сайтів, баз даних, постачання програмного забезпечення, віртуальних ігор, надання послуг пошукової та іншої інтернетної реклами. Натомість від оподаткування звільнять послуги з надання доступу до електронних освітніх ресурсів і сервісів бронювання житла, авто, транспорту тощо.
Також новий податок не стосуватиметься послуг, які ІТ-компанії надають через своє офіційне представництво в Україні, адже вони й так сплачують податки. З великих компаній українські офіси мають, зокрема, Google і Microsoft, однак невідомо, чи всі свої послуги ці компанії надають через представництва в Україні.
Кілька років тому Дмитро Шоломко, генеральний директор «Google Україна», в інтерв’ю порталу «Главком» заявляв, що український офіс працює лише з рекламним сервісом GoogleAds, а всіма іншими продуктами керує ірландська компанія, яка є представником Google у Європі. Перелік сервісів компанії дуже великий — від хмарного сховища Google Drive, застосунку для роботи з документами, платформи для створення та гостингу вебзастосунків Google App Engine до сервісу перегляду відео YouTube.

Влада розраховує на 3 млрд грн
Ініціатори цього закону стверджують, що сучасна українська податкова система не враховує специфіку компаній цифрової економіки, і наразі просто відсутній механізм адміністрування податків великих іноземних ІТ-компаній. Данило Гетманцев, голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, заявив, що така ситуація є дискримінаційною щодо зареєстрованого в Україні бізнесу. «Ситуація, яка існує нині, — наші рекламісти повинні сплачувати ПДВ, а великі транснаціональні гіганти чомусь від ПДВ фактично звільнені. Це неправильна ситуація, ми повинні були її виправити», — заявив депутат.
Фінансова логіка держави в цій історії достатньо зрозуміла — потужний удар коронакризи змушує чиновників шукати нові джерела надходження податків. За словами Олександра Ткаченка, міністра культури й інформаційної політики України, ці податкові зміни принесуть державному бюджету додатково 3 млрд грн.

За чий кошт банкет?
Але постає питання: хто саме їх заплатить: ІТ-гіганти чи пересічні споживачі? «Це найперше торкнеться фізичних осіб, які користуються Netflix, YouTube Music, iCloud тощо. Також ціна підвищиться для компаній, які користуються послугами гостингу для своїх сайтів за кордоном, рекламою у Facebook, Google тощо. Я прогнозую, що ціна збільшиться рівно на розмір податку — 20 %», — заявив Deutsche Welle Сергій Петренко, технологічний експерт і засновник проєкту «Термінал 42».
Так само вважає і Тарас Рябченко, експерт аналітичного центру «Інститут законодавчих ідей». «Оскільки це непрямий податок, то варто очікувати, що із 1 січня 2022 року для користувачів таких послуг їхня вартість зросте на 20 %. Користувачі змушені будуть обирати — сплачувати додатково 20 %, чи тимчасово відмовитися від підписок на той же Netflix», — розказав він у коментарі інформаційній аґенції УНІАН.
«Хто є фактичним платником податків або на кого перекладається це, залежить не від конструкції податку, не від наміру законодавця, а залежить від конкретної кон’юнктури на ринку. Якщо мій товар не має попиту, я беру цей податок на себе, якщо має — перекладаю на споживача», — пояснив п. Гетманцев. Своєю чергою, міністр Ткаченко запевняє, що податкові зміни жодним чином не торкнуться простих українських споживачів, адже податкове навантаження ляже саме на плечі компаній.

Покарати не можна помилувати
Для порушників нового закону передбачений штраф у 180 тис грн. Але чи налякає це світові ІТ-імперії? «Є сумніви щодо реалістичності виконання закону. Попри те, що його автори посилаються на закордонний досвід, стосунки із інтернет-гігантами складаються не просто навіть у США й Європейському Союзі (ЄС). Чого варті лише багаторічні перемовини ЄС із Facebook і навіть між головою ЄС і Марком Цукербергом», — пише «Українська служба Бі-бі-сі».
Максим Саваневський, керуючий партнер українського комунікаційної аґенції PlusOne, узагалі вважає, що нові податкові зміни просто не запрацюють. «Введення 20 % податку — це просто нереальна історія. Воно не буде працювати в тому вигляді, якому є. І це призведе до того, що цього ніхто не буде виконувати. Фактично в Європі будуть створювати компанії, які будуть приймати платежі від українських компаній і будуть виступати фактично посередниками між українськими компаніями й IT-гігантами», — розповів п. Саваневський УНІАН.
Натомість Дмитро Овчаренко, віцепрезидент із фінансово-правових питань асоціації IT Ukraine, вважає, що великі корпорації зі світовими іменами навряд чи ігноруватимуть українське законодавство, адже вони щорічно проходять аудити й їхніми акціями торгують на біржах. «Тому в них прийнято вести бізнес чітко згідно з вимогами законодавства. Адже в іншому разі є ризики для репутації набагато більші, ніж ці дрібні — з огляду на їхні прибутки — суми податків», — розповів п. Овчаренко Deutsche Welle.

Світовий досвід
Зрештою, Україна ніякого «нового ровера» не вигадала. Свій аналог «податку на Google» ввели уже приблизно 60 держав світу, серед яких США, Велика Британія, держави-члени ЄС та інші. Проте, на відміну від України, ставки податку на електронні послуги в цих державах значно нижчі. Зокрема, в США digital tax варіюється від 1 %до 7 % (залежно від штату), в Франції — 3 %, в Німеччині — 7 %. Щоправда, з огляду на коронавірусні збитки провідні держави дійшли думки, що ІТ-гіганти мали б більше поділитися своїми надприбутками. Зокрема, цими вихідними міністри фінансів G7 домовилися, що мінімальна ставка податку на прибуток великих корпорацій має становити не менше 15 %. Також міністри фінансів домовилися, що міжнародні корпорації повинні платити податки в тих країнах, де вони заробляють, а не там, де зареєстровані.
Як повідомляв «Міст», компанію Google покарали на 5 млрд EUR.

Ігор Берчак

P. S. Самі ж ІТ-гіганти не поспішають коментувати новий закон, а також можливий вплив нового податку на споживачів. Зокрема, компанії Google, Microsoft і Netflix наразі не надали відповіді на запити українських ЗМІ.

До слова
Нідерландська спецслужба AIVD виявила серйозну російську кібератаку на ІТ-системи поліції 2017 року. Гакерська група Cozy Bear, яку пов’язують зі Службою зовнішньої розвідки Російської Федерації, проникла в системи через сервер поліційної академії. «Злам поліція помітила лише після того, як про це повідомила спецслужба AIVD. Це спричинило велику паніку, оскільки поліційні системи виявилися погано захищеними. Крім цього, на той момент тривало розслідування карної справи про збиття рейсу MH17 в небі над Донбасом у липні 2014 року, яке скоїли російські військові», — пише видання De Volkskrant. Досі невідомо, чи були вкрадені якісь дані. Це пов’язано з тим, що поліційна мережа дуже розгалужена та складна, і тому, що було вирішено якомога швидше «виштовхати» росіян із системи. «Було багато знаків запитання. Як довго вони були в системі? Це було вперше? Чи вони вже збирали дані раніше?» — повідомило одне з джерел.
Нагадаємо, 7 червня Окружний суд Гааги розпочав розгляд по суті у карній справі про збиття рейсу MH17. Тоді загинуло 298 людей, більшість жертв — громадяни Нідерландів, тому суд проходить у цій країні.

About Author

Meest-Online