Новини для українців всього свту

Tuesday, Apr. 20, 2021

В Україні може виникнути проблема з питною водою та хлібом

Автор:

|

Квітень 05, 2021

|

Рубрика:

В Україні може виникнути проблема з питною водою та хлібом

Одним із найбільших покарань у буцегарні вважається посадити на хліб і воду. Цим визнають, що без цього людині не вижити.

Вода
Одре Азуле, генеральна директорка ЮНЕСКО, заявила, що до 2030 року світ зіткнеться з глобальним дефіцитом води в обсязі 40 %. За її словами, ситуація з нестачею води посилиться і за рахунок інших глобальних проблем, у т. ч. через наслідки пандемії коронавірусу. Чиновниця зазначила, що світ докладає недостатньо зусиль до збереження водних ресурсів, і зараз гостро постає питання про правильну оцінку їхньої вартості. «Вода — наш найцінніший ресурс, «блакитне золото», до якого не мають прямого доступу більше 2 млрд людей. Вона не тільки необхідна для виживання, але і відіграє санітарну, соціальну та культурну ролі в людських суспільствах», — наголосила п. Азуле та запропонувала розробити комплексний підхід, який дозволить розглядати різні аспекти водних ресурсів, щоб визначити відповідні варіанти політики.
Свою чергою, в українській Держекоінспекції (ДЕІ) вважають, що дефіцит питної води в Україні станеться впродовж найближчих 30 років. Ситуація з питною водою погіршується через скидання небезпечних речовин, недостатньо очищені стоки та засмічення річок. «Впродовж 2020-го ДЕІ склала 3 777 протоколів про адміністративні правопорушення у сфері водних ресурсів, розрахувавши 188 млн грн збитків», — йдеться в повідомленні відомства. Там вказали на дані метеорологів, згідно з якими концентрація токсичних сполук у річках у 30-40 разів перевищує гранично допустимі норми. «Тому, згідно з прогнозами Інституту водних проблем і меліорації, вже до 2050-го Україні доведеться імпортувати питну воду», — заявив Андрій Мальований, голова ДЕІ.
Тож він закликав зробити захист водних ресурсів України пріоритетним. «Торік підписали меморандум про співпрацю з Держводаґенцією, у рамках якого працюємо над створенням системи оперативного спостереження за станом водних об’єктів», — поінформував чиновник.

Хліб
Незабаром в Україні прогнозують зростання ціни на хліб. Причиною здорожчання хлібних виробів назвали зниження виробництва борошна. Зараз його експортують із сусідньої Білорусі, бо там воно дешевше. Попри те, що імпорт складає не більше 5 %, експерти запевняють, що така тенденція — неґативна. Адже середня ціна хліба в такому випадку в середньому зросте на 8-10 %. А преміальні сорти стануть дорожчими аж на чверть.
Виробництво борошна в Україні впало до мінімального рівня. У січні ц. р. виробили близько 85 тис. т цього продукту. Це в 2,5 рази менше, ніж у січні 2000-го. Фахівці наголошують, що це рекордний показник за 22 роки, бо такий обвал відбувся вперше від 1999-го.
Проте Україна все одно не обмежуватиме експорт сільськогосподарської продукції, щоб розширити частку в поставках зернових та олійних культур на світовий ринок. Про це заявив Роман Лещенко, міністр аграрної політики і продовольства України. «Немає підстав стримувати будь-який експорт врожаю. Навпаки, країна розраховує на розширення обсягу своєї частки зернових і олійних культур на світовому ринку», — зазначив він. За словами урядовця, Україна зараз відіграє вирішальну роль у світовому ланцюзі постачання сільськогосподарської продукції і не має наміру брати приклад із Російської Федерації, яка встановила квоти на експорт зерна, щоб захистити внутрішнє постачання та приборкати інфляцію. «Останнє, що нам варто робити, це грати в ігри з протекціонізмом, оскільки у нас є потенціал стати ринком продуктів харчування для всього світу», — наголосив п. Лещенко. А для підтримання стабільності ринку, його відомство має намір контролювати ціни на продукти харчування.
Зараз Україна є четвертим у світі експортером кукурудзи, найбільшим постачальником соняшникової олії та ключовим постачальником пшениці. Міністр додав, що ціни на цю продукцію зросли, оскільки стабільний попит у Китаї сприяє посиленню світових поставок.
Водночас детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) запобігли розкраданню 340 т зерна у Сумській області. «Це зерно за сумнівними документами намагалися вивезти з Охтирського комбінату хлібопродуктів (КХП), що входить до складу Держрезерву. Зерно повернули на держпідприємство», — повідомили у відомстві. Також у НАБУ зазначили, що Охтирський КХП вже вдруге за останні два місяці потрапляє в поле зору НАБУ. У лютому ц. р. звідти планували вивезти невраховані зернові й олійні культури. Тоді цю спробу детективи НАБУ припинили за сприяння нового керівництва філії.
Як повідомляв «Міст», у світі зростає попит на українське зерно.

Спроба зарадити
А тим часом Херсонщина, Одещина та Миколаївщина вирішили працювати над впровадженням пілотного проєкту з відновлення зрошення на півдні України. «Відповідний меморандум про співпрацю під час робочого візиту до Миколаєва Сергій Козир, голова Херсонської обласної державної адміністрації (ОДА), підписав із Сергієм Гриневецьким, головою Одеської ОДА, та Віталієм Кімом, головою Миколаївської ОДА.
Документ передбачає, зокрема, створення потужного водогосподарсько-меліоративного комплексу на півдні України; модернізацію існуючих і будівництво нових зрошувальних систем. «Сподіваюся на ефективну співпрацю та реалізацію цілої низки спільних проєктів, які стануть фундаментом розвитку зрошення на півдні України», — прокоментував меморандум п. Козир і додав, що розвиток зрошення — це надзвичайно важливе питання для України, адже йдеться про продовольчу безпеку.
Він наголосив, що для Херсонщини розвиток системи зрошення є життєво необхідним. Адже це зробить можливим перетворення зони ризикованого землеробства у територію збільшення врожаїв. Зрошенням у Херсонській області охопили всього 320 тис. га. Цього недостатньо, тому пріоритетне завдання — відновлення зрошувальних мереж до проєктної потужності 427,1 тис. га й її розширення до 600 тис. га до 2030 року.
Наразі на Херсонщини впроваджують реґіональний пілотний проєкт «Створення інвестиційного парку «Відновлення зрошення на Херсонщині», який передбачає реконструкцію зрошувальних систем на площі 63,6 тис. га на платформі інвестиційного парку з семи територіальних громад. Також у межах проєкту «Магніти України» до Офісу президента України подали дев’ять реґіональних проєктів із розвитку та відновлення зрошувальних мереж.
В Херсонську область залучили проєкт USAID-АГРО, яким нададуть субґрант на створення Організації водокористувачів у Херсонській області та підтримку відновлення та модернізації зрошувальних мереж.
Передбачили відновлення існуючих зрошувальних систем і будівництво нових шляхом залучення коштів інвесторів та аграріїв у Стратегії розвитку Херсонської області на період 2021-2027 рр. Крім цього, Херсонщина ініціювала розробку законопроєкту про «Організацію водокористувачів», який дасть можливість ефективно використовувати зрошувальні землі.

Євген Клен

До слова
2020 року валовий зовнішній борг України виріс на 3,951 млрд USD і сягнув 125,69 млрд USD. При цьому обсяг боргу перевищив рівень, який був досягнутий на кінець III кварталу 2015 року (124,03 млрд USD). Про це повідомили в Національному банку України (НБУ). За валовим внутрішнім продуктом (ВВП) борг за 2020 рік збільшився із 78,6 % до 83,4 %. При цьому протягом IV кварталу 2020-го борг зріс на 3,510 млрд USD. Основними факторами зростання стали операції уряду та реального сектора економіки. За цей квартал зовнішній борг державного сектора виріс на 3 млрд USD і становив 54,7 млрд USD (36,3 % від ВВП). Одночасно на 500 млн USD зросли зовнішні зобов’язання приватного сектора, які на 31 грудня 2020 року склали 71 млрд USD (47,1 % від ВВП). У результаті залучень українського уряду на зовнішніх ринках і від міжнародних партнерів на суму 2,2 млрд USD зовнішні зобов’язання сектора загального державного управління у IV кварталі 2020 року зросли на 2,8 млрд USD — до 47,8 млрд USD (31,7 % від ВВП). Зовнішній борг НБУ в IV кварталі 2020-го в результаті зростання курсу спеціальних прав запозичень збільшився на 155 млн USD і становив 6,9 млрд USD (4,6 % від ВВП на кінець 2020 року). Обсяг зовнішніх зобов’язань сектора інших депозитних корпорацій України у звітному кварталі скоротився із чотирьох до 3,7 млрд USD (2,4 % від ВВП) у результаті виплат за довготерміновими єврооблігаціями банків на 4 млн USD.

About Author

Meest-Online