Новини для українців всього свту

Wednesday, Nov. 30, 2022

Українські фермери переорієнтовують сільськогосподарське виробництво

Автор:

|

Жовтень 04, 2022

|

Рубрика:

Українські фермери переорієнтовують сільськогосподарське виробництво

Традиційно у вересні українські фермери сіють озимі сільськогосподарські культури. Тож в Україні у семи областях стартувала сівба озимих пшениці, жита, ячменю та ріпаку. Це мало б стати основою урожаю 2023 року і відповідно прибутків аграріїв. Однак війна, яку Російська Федерація (РФ) розв’язала проти України, внесла корективи в плани українського агробізнесу.

Примари «зернової угоди»
За словами Тараса Висоцького, заступника міністра аграрної політики та продовольства України, попри те, що «зернова угода» працює, і з України у серпні вдалося експортувати 4 млн т зернових, а загалом у вересні очікується експорт ще 5 млн т, в українських аграріїв немає розуміння, що буде після завершення її дії.
Адже Москва вже висловила невдоволення «зерновою угодою» й, як заявив Василь Небензя, постійний представник РФ в Організації Об’єднаних Націй (ООН), не виключена відмова від її продовження з листопада. Путін заявив, що треба обмежити напрямки вивезення зерна «зерновим коридором» із території України. Він стверджує, що майже все зерно було спрямоване до Європейського Союзу, а не до країн, що розвиваються, як передбачалося.
Цю нісенітницю підтримав Реджеп Таїп Ердоган, президент Туреччини. «На жаль, зерно, що надходить у складі зернових партій, йде в багаті країни, а не в бідні. У той час, коли санкції проти РФ тривають, той факт, що поставки зерна йдуть в країни, які вводять ці санкції, турбує Путіна», — заявив він.
Це заперечив Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України. Він заявив, що 2/3 українського зерна, які відправили «зерновим коридором до іноземних споживачів, спрямовані на ринки Азії, Африки та Близького Сходу. Ба більше, Кабінет міністрів України (КМУ) вирішив безкоштовно передати зерно як гуманітарну допомогу для Ефіопії та Сомалі через загрозу голоду у цих країнах. Але Міністерство закордонних справ України ще має узгодити з ООН процедуру достачання й оплати транспортування зерна з Одеського морського торгового порту до портів цих африканських країн коштом міжнародних організацій.

Невизначені плани
На першому етапі втілення так званої зернової угоди, яку підписали в Стамбулі за участі ООН, Туреччини та РФ, Україна очікує надходження 1 млрд USD. Про це повідомив Максим Гардус, експерт Офісу реформ КМУ.
А в Міністерстві аграрної політики та продовольства прогнозують, що цієї осені українській аграрії на 25-35 % зменшать посівні площі під зернові культури. «Якщо зменшення посівних площ не очікується по житу, бо його вирощування орієнтоване на внутрішній український ринок, то по озимих пшениці й ячменю воно прогнозується, бо залишилися ще минулорічні запаси цих зернових через блокування портів і великий урожай цього року», — пояснив п. Висоцький.
Однак українські аграрії, які вже зараз планують свій бізнес на наступний рік, дедалі частіше як альтернативу зерновим обирають олійні культури. Заступник міністра відзначив тенденцію до збільшення посівних площ ріпаку, який відноситься до олійних культур разом із соняшником і соєю, які аграрії сіятимуть навесні. «Ми очікуємо, що цього року посіють приблизно 1 млн га ріпаку, і площі будуть аналогічні до довоєнних минулорічних, попри окупацію частини країни. 70 % площ уже засіяні ріпаком, що підтверджує, що фермери роблять ставку на ріпак та олійні загалом», — зазначив він.

Ціни нестабільні
«Переорієнтація агробізнесу зумовлена собівартістю продукції», — поділилася Світлана Литвин, аналітикиня асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». За її словами, заблокований вільний експорт морем, дорогі паливно-мастильні матеріали та мінеральні добрива роблять вирощування зернових в Україні малорентабельними. «Ціна реалізації зернових зараз дуже низька. Вона заледве покриває собівартість, а у деяких випадках не покриває зовсім. Бо в Україні є велика пропозиція зернових, що тисне на ціну зерна та знижує її. Тому аграрії не мають коштів, аби повноцінного посіяти та бояться це робити через невпевненість у майбутньому», — прокоментувала вона.
На трейдингових платформах зі закупівлі агропродукції в Україні можна побачити, що ціни на ріпак вдвічі вищі, ніж на пшеницю. Якщо пшеницю трейдери закуповують по 5-8 тис. грн за 1 т, або й менше, то за 1 т ріпаку дають у середньому 14 тис. грн. «Зі збутом є проблеми, всі шукають, аби десь продати зібраний врожай пшениці. Прибутків майже немає, фермери хочуть хоча б повернути вкладене. Ціна продовольчого зерна в центральному реґіоні десь 4-5 тис. Отриманих коштів не вистачає навіть на обслуговування раніше взятих кредитів. Зараз усі думають, що треба сіяти далі», — повідомив Віктор Гончаренко, президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України.

Чи можна експортувати олійні?
Світлана Литвин вважає, що теперішня цінова політика на зернові змусить фермерів більше сіяти олійних культур, які мають більшу додану вартість, а відповідно й ціну. За її словами, в Україні є достатньо потужностей для переробки вирощеного насіння соняшника в олію, аби потім її експортувати.
До гарячої фази російсько-української війни Україна була світовим лідером із експорту соняшникової олії, до повномасштабного російського вторгнення її експортували у 107 країн світу. Найбільше її споживали в Європі. «Серед усіх олійних культур гарно налагоджена переробка соняшника. До війни Україна займала половину світового експорту соняшникової олії. Зараз ці експортні потужності поступово відновлюються. Якщо на початку війни вивозили багато насіння соняшника, то зараз відбулося повернення до попередньої схеми, коли ми експортуємо менше насіння, а більше олії. За рахунок цього створюється додана вартість», — пояснила аналітикиня.
Щодо переробки сої та ріпаку, то в Україні немає для цього серйозних потужностей. Однак, на її переконання, війна змусила українських аграріїв змінити пріоритети у вирощуванні культур, то може сприяти і тому, що інвестори захочуть більше вкладатися в переробку олійних культур. «Зазвичай ми експортували ріпак і сою як сировину. Зараз це проблематично, тому поступово з’являтимуться потужності з переробки цих олійних культур, бо додана вартість цікава і українським фермерам, і виробникам. Через здорожчання логістики експорту дедалі більше виробників зараз дивиться у бік переробки, — наголосила експертка. — Зараз 1 т українського ріпаку на експорт коштує 600 USD, а 1 т ріпакової олії — 1,7 тис. USD».
Враховуючи переорієнтацію роботи фермерів, український уряд зобов’язався забезпечити збільшення експорту перероблених олійних культур і підписав угоду з урядом Польщі про будівництво унікального трубогону для транспортування української рослинної олії. Йдеться про чотиристоронній меморандум профільних українських і польських міністерств щодо проєкту з будівництва транскордонного трубогону, яким транспортуватимуть українську рослинну олію до порту Ґданська.
«Це довготерміновий проєкт, який змінить кон’юнктуру на ринку. Ідея полягає в тому, щоб сполучити трубогоном Україну з портовими потужностями Польщі для експорту рослинної олії в треті країни. Прогнозована потужність — до 2 млн т олії на рік», — запевнив п. Висоцький.
За його словами, подібних трубогонів у світі ще немає. «Війна стимулювала пошук альтернативних нестандартних рішень експорту української агропродукції. Цей трубогін буде затребуваний і в післявоєнний час, оскільки Україна є і залишиться світовим лідером із експорту рослинної олії», — наголосив заступник міністра. За прогнозами урядовців, цим трубогоном Україна зможе експортувати урожай олійних уже 2023 року.
Як повідомляв «Міст», Україна прагне не допустити голоду в світі.

До слова
У серпні ц. р. зростання споживчих цін в Україні прискорилося до 1,1 % із 0,7 % у липні. Про це повідомила Державна служба статистики. Базова інфляція останнього місяця літа підскочила до 2,1 % із 1,2 % у липні, 1,6 % у червні й 1,4 % у травні. З початку цього року за вісім місяців інфляція в Україні склала 19,5 %. Аналітики передбачали можливість прискорення інфляції у серпні через девальвацію офіційного курсу гривні з 21 липня на 25 %, проте Національний банк України оцінював її за підсумками серпня скромніше — у 23 %. На споживчому ринку у липні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,8 %. Найбільше (на 8,7 %) здорожчали яйця. На 5,1 % зросли ціни на продукти переробки зернових, рис, свинину, сало, рибу та продукти з риби, безалкогольні напої, хліб, олію. На 1,9 % здешевіли фрукти, яловичина й овочі. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,3 % (на тютюнові вироби — на 1,8 %, алкогольні напої — на 0,8 %). Одяг і взуття здешевіли на 3,5% (взуття — на 3,8 %, одяг — на 3,2 %). Ціни на транспорт знизилися на 0,3 %, в основному, через здешевлення палива та мастила на 4,4 %. На 2,9 % здорожчав проїзд в автодорожньому пасажирському транспорті. У сфері зв’язку ціни зросли на 2,1 %, що пов’язано зі здорожчанням стільникового зв’язку на 4,1 % і поштових послуг на 2,6 %.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply