Новини для українців всього свту

Friday, May. 20, 2022

Україна від’єдналася від енергомережі країни-окупанта

Автор:

|

Березень 26, 2022

|

Рубрика:

Україна від’єдналася від енергомережі країни-окупанта

Україна та Молдова синхронізували свої електричні мережі з мережею Європейського Союзу (ЄС). «Це енергетичний безвіз із ЄС, над яким працювала українська влада. Тепер наша електроенергія тече до Європи, а європейська — до України», — заявив Володимир Зеленський. І хоча залежність від електроенергії з Російської Федерації (РФ) завжди була мізерною, в умовах повноцінної війни, коли рашисти захоплюють чи руйнують українські електростанції, європейське «газове плече» забезпечить Україні, принаймні, енергетичну безпеку. «Вітаю цей ключовий крок, який дасть можливість зберегти світло та тепло в українських будинках у ці темні часи», — заявила Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії.
«Україна й Європа становлять тепер єдиний енергетичний простір. Єдиний енергетичний «фронт», де ми підсилюємо одне одного», — додав Герман Галущенко, міністр енергетики України. «Що би з нами зараз не сталося, яких би руйнувань не зазнавала наша енергетична інфраструктура, ми знаємо, що нам завжди тепер може підставити плече Європа та в достатньо великому обсязі надати нам потужність, яку ми можемо потребувати», — заявив Володимир Кудрицький, голова правління Національної енергетичної компанії (НЕК) «Укренерго».

У перший день війни…
Підготовка до синхронізації енергосистеми України й Європейської системи операторів передачі електроенергії (ENTSO-E), до якої входять 42 оператори з 35 країн, почалася ще 2017 року. В її рамках в українські мережі й електростанції вклали близько 700 млн EUR.
Україна від’єдналася від енергосистем РФ та Республіки Білорусь, які становили одне ціле ще з часів СРСР, уночі 24 лютого, за кілька годин до навали російської орди. Це відключення було плановим й мало тривати лише три доби, а остаточне приєднання до європейської системи було заплановане аж на початок 2023 року.
Але на українські міста посипалися російські бомби та ракети, окупанти почали захоплювати об’єкти критичної інфраструктури. Серед них була і Запорізька АЕС (ЗАЕС). І саме ця подія в підсумку переконала Європу приєднати до себе Україну. Коли рашисти зайшли на ЗАЕС, то «Укренерго» було змушене відімкнути від мережі два атомних енергоблоки. «І все ж у цьому ізольованому режимі українська енергосистема зберегла стабільність, не було жодних вимкнень споживачів. Для європейців це був останній і ключовий арґумент для приєднання, бо вони побачили, що українська енергосистема є надзвичайно стійкою», — зазначив п. Кудрицький.

Кримський фейк
До речі, останнім часом в інформаційному просторі розганяють фейк, буцімто рашистські окупанти наміряються під’єднати захоплену ЗАЕС до тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим (АРК). Голова правління НЕК це категорично спростовує.
«Немає такої лінії, яка називається ЗАЕС-Крим або ЗАЕС-Джанкой. АРК зі Запорізькою станцією безпосередньо мережевою інфраструктурою не пов’язані», — пояснив він. За словами посадовця, налагодити постачання електроенергії зі ЗАЕС до АРК було технічно неможливим навіть до початку аґресії РФ. А після приєднання України до ENTSO-E це тим більше залишається неможливим. «Якщо окупанти й плекають такі плани, вони абсолютно нездійсненні», — наголосив керівник «Укренерго».

Енергосистема має бути збалансована
Тепер, якщо в Україні виникне потреба у додаткових обсягах електроенергії, вона може звернутися по допомогу до європейської енергосистеми. «Синхронізація з Європою допоможе Україні підтримувати енергопостачання, в т. ч. Збройних сил, без чого неможливо вести бойові дії та здійснювати спротив російській аґресії. Україна тепер має можливість отримувати електроенергію, якщо аґресор продовжить нищити нашу енергетичну інфраструктуру, і тим самим зберегти стабільну роботу енергосистеми», — пояснили в «Укренерго».
Водночас, якщо раптом буде відключено частину українських споживачів (приміром, у разі окупації якихось реґіонів чи знищенні тих чи інших енергоблоків), то надлишок української електроенергії зможе «перетекти» до країн ЄС. Таким чином зникає необхідність аварійної зупинки діючих потужностей, які перебувають у районах, де не тривають активні бойові дії.
«Балансування енергосистеми — завдання непросте навіть за мирного часу. Адже вироблятися має стільки ж електроенергії, скільки її споживають. Крім того, необхідно постійно підтримувати частоту на рівні 50 Герц. Під час же війни балансування стало ще складнішим, адже споживання електрики різко впало. Крім того, Україна втратила контроль над деякими електростанціями, а електромережі зазнають руйнацій у багатьох місцях», — пояснює Deutsche Welle. Водночас зупинити електростанцію значно простіше, ніж потім знову запустити її роботу.

Під загрозою — «зелені мільярди»
Половина потужностей відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) — сонячних і вітрових — зараз опинилися під загрозою знищення через навалу російських окупантів. «За десять років Україні вдалося досягти значних результатів у розвитку ВДЕ: на початок 2022-го встановлена потужність ВДЕ склала 9,5 ГВт, а обсяг інвестицій у галузь — понад 12 млрд USD. З них у зоні бойових дій перебувають активи на понад 5,6 млрд USD, ще 3,6 млрд USD інвестицій — у сусідніх областях», — ідеться в повідомленні Української асоціації відновлюваної енергетики.
2021 року в Україні було зареєстровано 867 суб’єктів господарювання, що отримали ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електроенергії з ВДЕ. Через аґресію РФ проти України тепер половина об’єктів ВДЕ перебуває під загрозою повної або часткової руйнації. В Асоціації зазначили, що в реґіонах, де наразі тривають бойові дії, є 47 % встановленої потужності електростанцій на ВДЕ. Також багато станцій ВДЕ розмішено в областях, суміжних із тими, де відбуваються активні бойові дії. Наприклад, 89 % встановленої потужності вітроелектростанцій (ВЕС) є в областях, де зараз тривають активні бойові дії, ще 9 % розташовані в безпосередній близькості до цих реґіонів. Більша частина ВЕС уже припинили свою роботу.
37 % наземних, 35 % дахових/фасадних сонячних електростанцій (СЕС) і майже половина (48 %) станцій на біомасі також опинилися в зонах активних бойових дій, 34 %, 19 % і 42 % відповідно — в сусідніх областях із високою ймовірністю розгортання бойових дій. В Асоціації уточнюють, що дещо краща ситуація зі станціями на біогазі та малими гідроелектростанціями (ГЕС): 29 % біогазових станцій розташовані в областях активних бойових дій, малих ГЕС — 16 %.
«Відповідно, понад 3 970 МВт перебуває під безпосередньою загрозою повної або часткової руйнації. Понад 2 400 МВт розміщені в областях, сусідніх із активними бойовими діями, де також існує висока загроза руйнації, або вже зруйновані якісь станції», — наголошують фахівці. «Наразі частина станцій ВДЕ вже припинила свою роботу, зафіксовано випадки знищення вітротурбін, сонячних панелей, електрообладнання станцій, ліній електропередач, підстанцій. Крім того, російські окупанти крадуть обладнання зі станцій ВДЕ», — додали в Асоціації відновлюваної енергетики.
P. S. Утім, найбільше переваг від приєднання до європейської енергосистеми Україна відчує після завершення війни. «Синхронізація відкриє і для України, і для Європи широкі можливості для розвитку енергетичного ринку та зміцнення енергетичної безпеки Європи», — наголосив п. Кудрицький. А Денис Шмигаль, прем’єр-міністр України, заявляв, що експерти Світового банку оцінили переваги синхронізації з ENTSO-E в 1,5 млрд USD щороку. Але спершу потрібно перемогти рашистську орду…
Як повідомляв «Міст», Україна стала членом енергетичного ЄС.

Ігор Берчак

До слова
Через війну РФ проти України Бельгія відклала відмову від ядерної енергетики. Александр Де Кроо, прем’єр-міністр країни, повідомив про продовження строку експлуатації двох АЕС, які мали закрити 2025-го, на ще десять років. Водночас він додав, що Бельгія пришвидшить процес переходу на ВДЕ для зміцнення енергетичної незалежності країни. Обіцянка про поступову відмову від ядерної енергетики була закріплена у бельгійському законодавстві 2003 року. Зараз у Бельгії працюють дві АЕС із сімома реакторами. АЕС «Тіанж» розташована за 70 км від Німеччини, АЕС «Дул» — за 150 км від німецького кордону. Німецькі експерти вважають їхню експлуатацію небезпечною. Як повідомила інформаційна аґенція DPA, 2021-го половина електроенергії, яку спожила Бельгія, була вироблена на АЕС. Відтермінування відмови від них аґенція пояснює стрімким ростом цін на енергоносії через вторгнення РФ в Україну та подальші санкції Заходу проти країни-окупанта.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply