Новини для українців всього свту

Tuesday, Aug. 9, 2022

Україна шукає виходу на військовий ринок Синґапуру

Автор:

|

Серпень 01, 2013

|

Рубрика:

Україна шукає виходу на військовий ринок Синґапуру

Оборонна індустрія Синґапуру є об’єктом жорсткої протекціоністської політики уряду цієї країни й перебуває під його повним контролем. Виробництво зброї в Синґапурі не передбачає залучення іноземних інвестицій, а також будь-якої міжнародної співпраці.

Аналіз ситуації
1997 року в рамках консолідації під егідою держави оборонних галузей промисловості було створено державну компанію Singapore Technologies Engineering, до складу якої ввійшло чотири дочірні структури:
1. Singapore Technologies Aerospace — займається технічним обслуговуванням і поточним ремонтом цивільної та воєнної авіатехніки, а також розробкою нових видів авіаційних систем.
2. Singapore Technologies Electronics Limited — займається розробкою електронних і інформаційно-комунікаційних систем військового й цивільного призначення.
3. Singapore Technologies Kinetics — займається розробкою наземних військових систем, стрілецького озброєння та спеціальної військової техніки.
4. Singapore Technologies Marine — відповідає за технічне обслуговування, ремонт і будівництво кораблів цивільного та військового призначення.
Оборонними дослідженнями й розробками на національному рівні займається дві окремі, але пов’язані між собою організації — Оборонна науково-технічна агенція (Defence Science and Technology Agency, DSTA) і компанія DSO National Laboratories.
До функцій DSTA окрім науково-дослідницької діяльності та конструкторських розробок у військовій сфері входить інженерне обслуговування, придбання й модернізація збройних систем, а також нагляд за розвитком і підтримка військової інфраструктури. Також DSTA здійснює експертну оцінку контрактів із закупівель озброєнь щодо їх відповідності потребам збройних сил Синґапуру. Як провідна національна дослідницька організація оборонної сфери Агенція DSTA є державним органом управління, який контролює реалізацію державної політики в галузі військових технологій.
Своєю чергою, компанія DSO National Laboratories опікується питаннями, пов’язаними зі веденням сучасних електронних війн і виконує відповідні науково-дослідні роботи в інтересах міністерства оборони Синґапуру й Агенції DSTA.
Запорукою сталого розвитку військово-промислового комплексу Синґапуру, який залишається повністю державним сектором економіки, є стабільний попит із боку держави на оборонну продукцію, а також масштабний технологічний трансфер на пільгових для країни умовах, що було забезпечене завдяки масштабним урядовим оборонним закупівлям за кордоном. Такий трансфер значно розширив можливості Синґапурського військово-промислового комплексу (ВПК), надавши його підприємствам доступ до найсучасніших світових військових технологій.
Таким чином, Синґапур зараз має досить розвинуту оборонну індустрію, спроможну задовольнити внутрішні військові потреби з багатьох видів звичайних озброєнь, а також експортувати певну кількість продукції військового призначення.

Яку продукцію ВПК Україна може запропонувати Синґапуру?
Синґапурським ВПК освоєне виробництво стрілецького озброєння та боєприпасів, патрульних катерів типу Brown Water Ships, окремих видів артилерійського озброєння й бронетехніки.
Загалом, завдяки тісному військово-технічному партнерству зі західними країнами (у першу чергу, зі США) і стабільному зростанню економіки країни останніми роками синґапурські збройні сили досягли доволі високого рівня оснащеності. 1992 року Синґапур отримав преферентний доступ до таких американських високотехнологічних військових систем, як літак F-16, гелікоптери Apache тощо.
В останні роки оборонні бюджетні витрати Синґапуру були спрямовані на посилення військових оперативних можливостей збройних сил із метою підтримки найсучасніших у Південно-Східній Азії військово-повітряних сил (ВПС).
Зараз ВПС Синґапуру складають літаки F-5E/F та F16 C/D. Загалом, за оцінками аналітиків, переважна частина (до 97 %) військового бюджету країни, який складає близько 5 % валового внутрішнього продукту (приблизно 7 млрд USD) витрачається саме на переозброєння національної армії.
Станом на початок 2013 року, військово-морські сили Синґапуру налічували шість підводних човнів і шість фрегатів. З урахуванням зацікавлення уряду цієї країни до подальшого розвитку власного військово-морського флоту українським підприємствам варто було би запропонувати співпрацю в цій галузі.
За такий ласий шматок військово-промисловому комплексу України варто поборотися. Зокрема, питання співпраці двох держав у військовій сфері постійно обговорюються між керівництвом України та Синґапуру. Останні контакти на такому рівні відбулися два роки тому, у травні 2011-го, коли президент Янукович здійснив дипломатичний вояж країнами Південно-Східної Азії, відвідавши, у тому числі, і Синґапур.
У світлі намірів «Укроборонпрому» збільшити 2013 року обсяги експорту військової продукції на 30 % погляди Києва на міжнародні ринки збуту зброї стали ширші за традиційні ринки Індії, Іранку, Китаю, Казахстану та Росії.
Нагадаємо, що 2012-го державний концерн отримав 1,024 млрд USD прибутку за реалізовану продукцію у більш ніж 70 країнах світу. Цього року дохід заплановано збільшити до 1,330 млрд USD.
Для досягнення цієї доволі амбітної мети українська сторона цьогоріч почала звертати на Синґапур особливу увагу. Зокрема, аналітики припускають, що українська група «Смарт-холдинґ», керівником якої є депутат Верховної Ради України Вадим Новинський, може проявити найближчим часом особливий інтерес до посилення військово-технічної співпраці з Синґапуром. У першу чергу тому, що до складу групи «Смарт-холдинґ» входять такі підприємства суднобудування, як Херсонський суднобудівний і Чорноморський суднобудівельний заводи. Після обрання народним депутатом за 224-м мажоритарним округом у місті Севастополі п. Новинський особливо зацікавлений у максимально повному завантаженні власних підприємств, на яких, зокрема, працює його потенційний виборець.
З усього видно, що власник «Смарт-груп» робить політичну ставку на Кримський півострів, який залишається для його колишньої Батьківщини — Росії — важливим об’єктом геополітичного впливу.
Підтвердженням сказаного є те, що наприкінці травня ц. р. військова делегація з Таїланду вже відвідувала підприємства Вадима Новинського. Під час зустрічей із представниками Херсонського суднобудівного заводу та Чорноморського суднобудівельного заводу, а також заводів, які входять до «Укроборонпрому» — ВАТ Феодосійська суднобудівна компанія «Море», Херсонський завод «Паллада» й Дослідно-проектний центр кораблебудування, – таїландська сторона висловила зацікавленість в українських проектах корвета й протичовнового корабля.
Побідна продукція також може зацікавити й синґапурську сторону. Окрім того, інтерес для Синґапуру може становити унікальне українське судно-амфібія «Проект 958» і десантний корабель на повітряній подушці проекту 958.

Беспілотники — пріоритет
За оцінками аналітиків, основну увагу оборонного відомства Синґапуру сфокусовано на оновленні оборонних систем і закупівлі більшої кількості сучасних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) військового призначення. Як один із пріоритетних напрямків розширення експортних можливостей національного ВПК розглядається налагодження виробництва сучасних БПЛА.
У лютому 2004 року провідною синґапурською компанією з розробки авіатехніки військового призначення Singapore Technologies Aero (ST Aero) було представлено першу модель вітчизняного БПЛА — MAV-1, яка, однак, за своїми тактико-технічними характеристиками не задовольнила військових (основною вадою є мала вантажопідйомність — до 20 кг). Разом із тим, компанія представила модель БПЛА вертикального зльоту й приземлення FanTail, яка є результатом спільного проекту з американською компанією MASS.
Ще одним пріоритетом подальшого розвитку оборонного комплексу країни вважається створення третього покоління збройних сил Синґапуру з посиленою функцією взаємодії та мобільності всіх його складових (авіація, флот, сухопутні війська). Це, своєю чергою, визначає як пріоритетний напрямок розвитку військових технологій створення відповідних тренажерів і систем моделювання ведення бойових дій (особливо, з огляду на територіальну обмеженість острівної країни й, відтак, неможливість проведення повноцінних військових навчань).

Що гальмує розвиток ВПК Синґапуру?
Незважаючи на динамічний розвиток військово-промислового комплексу національна оборонна індустрія Синґапуру має певні об’єктивні обмеження, що зумовлює залежність країни від імпорту високотехнологічних видів озброєння.
Традиційно одним із головних джерел постачання озброєння для збройних сил Синґапуру є США (військові літаки й гвинтрокрили), а також Франція та Велика Британія. Наразі за обсягами закупівлі озброєння Синґапур входить до першої четвірки азійських країн-імпортерів, поступаючись тільки Тайваню, Кореї та Японії. Відтак, він є дуже привабливим ринком збуту й для інших традиційних постачальників зброї, серед яких – Росія, Китай і Індія. Причому Китай, налагоджуючи військово-технічні зв’язки із Синґапуром, намагається повною мірою використовувати культурну та мовну близькість між країнами. Натомість, Індія прагне посилити двосторонні військові зв’язки (через проведення спільних військових навчань) і запропонувати такі умови співпраці у сфері військово-технічного співробітництва, які би були вигідні для синґапурського ВПК із точки зору його власного технологічного розвитку.
Важливу роль у формуванні регіонального ринку озброєнь грають двосторонні угоди про зону вільної торгівлі, які не тільки розширюють торгівельні можливості країн, а й створюють сприятливі умови взаємного прямого інвестування в розвиток оборонних технологій.
Саме тому Віктор Янукович під час візиту до Синґапуру в травні 2011 року поставив перед українським урядом і Міністерством закордонних справ України завдання створити зону вільної торгівлі між Україною та Синґапуром. Поки що це питання зависло в повітрі. У тому разі, якщо близький до українського президента керівник «Смарт-груп» виявить особисту зацікавленість в активізації українсько-синґапурської співпраці у військово-технічній галузі, ідею створення зони вільної торгівлі з Синґапуром може бути реанімовано.
Тим більше зараз можна подивитися, як реально працюють подібні торговельні інструменти з іншими країнами. Так, синґапурсько-австралійська угода про вільну торгівлю, яка набула чинності 2003-го, передбачає співпрацю оборонних відомств двох країн, а також гарантує австралійським фірмам недискримінаційні умови участі в державних тендерах Синґапуру, у тому числі на закупівлю зброї.
Група глобальної розвідки Geostrategy
http://geostrategy.ua/node/528

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply