Новини для українців всього свту

Friday, Sep. 24, 2021

Неплатоспроможних українців позбавлять комунальних послуг

Автор:

|

Вересень 04, 2021

|

Рубрика:

Неплатоспроможних українців позбавлять комунальних послуг
Без грошей тепла не буде

Зе-влада ухвалює безвідповідальні закони, бо вона безпорадна.

Чому не солодко?
Жити незаможнім українцям зараз не солодко. Приміром, цукор за останній рік здорожчав на рекордні 83,5 %. Соняшникова олія — на 79 %. Яйця — на 33 %. Курятина та рис — на понад чверть. Олег Пендзин, голова Економічного дискусійного клубу, анонсував, що через зростання тарифів на електроенергію для підприємств зросте в ціні й хліб — попри рекордний цього року в Україні урожай зерна (понад 70 млн т).
Експерти пояснили, що ціни підштовхують кілька потужних чинників. Частина з них — глобальні, які зачепили майже всі країни світу (за даними Організації Об’єднаних Націй, ціни на продовольство зросли в травні на 39,7 % через неврожай у багатьох реґіонах, перебої в постачанні через коронавірусні обмеження пересування й різке збільшення закупівлі зернових китайцями). Частина — місцеві фактори, на які певною мірою міг би вплинути уряд.
Адже вирощування аграрної продукції — приблизно 13 % валового внутрішнього продукту України й близько половини експорту. Отже, половина валютних надходжень.
Україна експортує понад половину вирощеного. А ціни на крупи, олію та м’ясо на полицях українських магазинів співмірні зі світовими та змінюються синхронно з ними. Як пояснив п. Пендзин, фермер не продаватиме продукцію в Україні дешевше, ніж за кордон. Тому якщо не обмежувати експорт, внутрішні та світові ціни синхронізуються.
Володимир Дубровський, старший економіст Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна», запевнив: «Перша причина здорожчання продуктів харчування в Україні — загальносвітове підвищення цін. Дорожчає навіть та продукція, яку Україна вирощує сама. Адже тут є паритет із експортом — те, що дешевше в Україні, вигідніше експортувати. Це провина не української сторони, а світових фінансових центрів».
Значні обсяги коштів, які країни світу витратили зі своїх резервів для підтримання економіки під час пандемії, спричинили інфляцію й підвищили світові ціни загалом. Володимир Лапа, радник президента Українського клубу аграрного бізнесу та колишній заступник міністра сільського господарства України, розповів: «Інфляція у світі є рекордною. Навіть у США вона перевищила 5 %. Серед причин — інфраструктурні й інші проєкти, які передбачають «помпування» світових економік додатковими грошима. Люди, дотичні до чинної української влади, теж висловлюються на користь розкручування інфляції. І ми бачимо, що торік світові ціни на кукурудзу, соняшникову олію та пшеницю були істотно нижчими. Це наслідок «помпування» світової економіки грошима. Відтак, ідеться не суто про ситуацію в Україні, а про світовий контекст».

«Уряд забуває»
А Марія Колесник, заступниця директора компанії «ПроАгро Груп», доповнила: «У світі є дефіцитний баланс і значний попит, отже, ціни протягом сезону будуть зростати. Через посуху різко знизили прогноз виробництва для Канади. Європейські аграрії проводять жнива зі запізненням — через минулі повені, а в США суха погода суттєво знизила врожай кукурудзи та сої. В цій ситуації Україна дуже вигідно продає свою продукцію — вартість продовольчої пшениці в чорноморських портах (із урахуванням завантаження на облавок) — перевищила 300 USD за 1 т, і продовжує зростати. Але паралельно ростуть ціни в продовольчих крамницях, синхронно зі світовими».
Однак оглядач Андрій Кузьмін цілком слушно обурювався: «Уряд України забуває про продовольчу безпеку власних громадян. Події 2003 року, коли Україна розпродала практично всю пшеницю, а потім була змушена втридорога купувати її в Казахстані, теперішній владі, мабуть, невідомі. Ще в березні 2020-го, на самому початку карантину, українські пекарі та борошномели просили обмежити експорт зерна, щоб не допустити зростання цін на хліб. Цього зроблено не було. Також без відповіді залишилась ініціатива пекарів і борошномелів регулярно створювати в Україні стратегічний запас зерна — щоб стримувати ціни на внутрішньому ринку (ще п’ять років тому в Україні була така практика)».
Володимир Дубровський також окреслив внутрішні причини зростання цін: «Інфляція в Україні спричинена не лише глобальними тенденціями, а й внутрішніми, тому є вищою, ніж на Заході (наразі вона вже перевищує 10 %). Корупція також здорожчує харчові продукти. Монополізація ринку, зокрема, в галузі птахівництва. Недосконалі технології. Тож у багатьох крамницях набіл із Польщі та деяких інших країн є дешевшим за українські відповідники».
Володимир Лапа назвав ще й інші причини зростання продовольчих цін: «Тривале підвищення середніх зарплат в Україні — українці витрачають додаткові кошти переважно на харчі, отже, вони дорожчають. Зростають витрати аграріїв. Так, ціна на мінеральні добрива сягнула максимуму за останні п’ять-шість років. Основна їхня витрата у виробництві курятини й яєць — вартість кормів. А під час вирощування кормових культур (кукурудзи, сої, пшениці) основною витратою є витрата на оренду паїв і земельні податки».

45-48 % витрат — на харчі
Відтак незалежний експерт Олександр Хмелевський анонсував: «Восени нас чекає чергове зростання цін на продукти харчування, яке є загальносвітовою тенденцією, зумовленою дефіцитом низки продуктів (запаси зерна перебувають на мінімумі за останні сім років) та емісією світових валют, що призведе до зростання інфляції. А в разі прийняття Верховною Радою (ВРУ) законопроєкту, який передбачає введення мінімального податкового зобов’язання на селянські господарства, фермери закладуть нові податки в ціни на свою продукцію. До зростання цін призведе й запуск ринку землі — всі витрати на купівлю землі та зростання орендної плати аграрії теж переведуть на споживачів».
Тим часом Олексій Дорошенко, голова Асоціації постачальників для роздрібних мереж, констатує: «За останні щонайменше 15 років, за які я бачив статистику, ціна на продукти харчування — № 1 у витратах українців. У нас 45-48 % витрат на харчування вдома. Американці на харчування витрачають 6 %, при цьому 3 % — вдома, а 3% — поза домом, у ресторанах і кафе».
Тож не дивно, що, здорожчання продуктів харчування призвело до величезної заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка наприкінці червня 2021 року сягнула, за даними Державної служби статистики України, 66,3 млрд грн. Зокрема, за газ — 24,7 66,3 млрд грн. За тепло та гарячу воду — 21,5 млрд грн. За централізоване водопостачання та водовідведення — 6,4 млрд грн. За управління багатоквартирним будинком — 5,5 млрд грн. За поводження з побутовими відходами — 1,2 млрд грн. За електрику — 7,1 млрд грн.
Андрій Рева, колишній міністр соціальної політики України, пояснив: «40 % людей раніше отримували субсидії через призначені комісії, зараз уряд ці комісії скасував. За останній рік індекс бідності в Україні збільшився на десять пунктів. І програму житлових субсидій зараз фінансують вдвічі менше, ніж раніше. Кількість субсидіантів впала зі семи мільйонів до трьох. І зараз їх скорочують до двох».

Незаконний закон
А ті, кому нічим за житлово-комунальні послуги, приречені на відімкнення від них. Володимир Зеленський підписав ухвалений 15 липня ВРУ закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення приєднання до електричних мереж», який, зокрема, забороняє зупиняти надання житлово-комунальних послуг у разі їхньої неповної сплати або несплати взагалі. Заборонили лише в «червоних» зонах епідемічної небезпеки, яких наразі в країні немає.
Але оглядач Антон Коломойцев зауважив: «Питання відімкнення мало б регулюватися «Правилами надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» та типовим договором про надання відповідних послуг, які належать перу Кабінету Міністрів. Утім, в цих документах порядку відімкнення взагалі не передбачено. Юристи вважають, що це взагалі унеможливлює законне вимкнення тепла, води та каналізації. Й у постачальників є лише судовий шлях стягнення заборгованості. Але він доволі складний і дорогий. Тож далеко не всі постачальні організації вдаються до нього, віддаючи перевагу «вибиванню» боргів через залякування відімкненням або й реальним припиненням надання послуг — навіть попри загрозу юридичної відповідальності».
Чому ж влада ухвалює безвідповідальні закони? Відповідь на це запитання напрошується очевидна — тому що безпорадна.
Як повідомляв «Міст», комунальні борги з українців вибиватимуть приватні судові виконавці.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online