Новини для українців всього свту

Thursday, Jan. 27, 2022

Найпомітніші події в економіці України 2021 року

Автор:

|

Грудень 30, 2021

|

Рубрика:

Найпомітніші події в економіці України 2021 року
Запаси вугілля на українських ТЕЦ учетверо менші за норму

Енергетична криза
Такого катастрофічного опалювального сезону в Україні не було за увесь час незалежності. Зе-влада примудрилася повністю провалити літні закупівлі енергоносіїв. У результаті запаси вугілля на українських теплоелектроцентралях (ТЕЦ) та електростанціях виявилися вчетверо меншими за норму. Запаси газу зараз становлять 15 млрд куб. м — приблизно стільки Україна спалює кожного опалювального сезону за умови більш-менш сприятливих погодних умов. Тобто, в разі затяжних морозів цілком реальною виглядає можливість «віялових» відімкнень тепло- та електропостачання в окремих населених пунктах і навіть цілих районах. Російська Федерація (РФ) заблокувала постачання вугілля з Казахстану, мотивуючи це тим, що російські компанії, які віддають в оренду казахам залізничні вагони, є в списку санкцій Ради національної безпеки й оборони України. Власне ж вугілля РФ постачати Києву категорично відмовилася. Білорусь не менш категорично відмовилася експортувати до України електроенергію. Ситуацію може врятувати постачання вугілля зі США. В грудні ц. р. компанія ДТЕК Ріната Ахметова закупила додаткові партії, збільшивши законтрактований обсяг постачання до 620 тис. т.
Як повідомляв «Міст», до України прибув другий корабель із вугіллям зі США.

Добудова ПП-2
З іншого боку газова криза охопила й усю Європу. У вересні РФ заявила про завершення будівництва газогону «Північний потік-2» (ПП2). Однак уряд Німеччини не поспішає його сертифікувати через невідповідність вимогам європейського енергетичного законодавства. Розлючений Путін практично припинив помпувати газ Україною та повністю перекрив газогін «Ямал-Європа», що проходить територією Білорусі. В результаті в Європі утворився нечуваний дефіцит газу, ціна на який б’є історичні рекорди — у листопаді на європейських біржах вартість перетнула психологічну позначку в 1 тис. USD за 1 тис. куб. м, у грудні — 1,4 тис. USD. Для України повноцінний запуск ПП-2 означає не лише втрату щорічно 3 млрд USD від транзиту, але й припинення реверсного газопостачання з країн Європи (Київ не купує газ напряму в РФ із листопада 2015 року).
Як повідомляв «Міст», Росія таки добудувала «Північний потік-2».

Ринок землі
Із 1 липня в Україні повноцінно запрацював ринок землі сільськогосподарського призначення. Майже 7 млн власників паїв отримали можливість вільно їх продавати та купувати. До кінця року уклали понад 70 тис. угод купівлі-продажу — менш ніж на 200 тис. га, близько 1 % наділів. За даними Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки, середньозважена ціна 1 га землі сільгосппризначення в Україні сьогодні складає 42 354 грн. Для порівняння: в сусідній Польщі — 11 тис. EUR (понад 330 тис. грн).
Як повідомляв «Міст», ВРУ схвалила продаж землі на онлайн-аукціонах.

Заробітчани
Традиційно вагомим чинником української економіки залишаються перекази трудових міґрантів. 2021-го цей показник сягнув 11 млрд USD. Найпопулярнішими країнами для працевлаштування серед українських робітників залишаються Польща, Німеччина та Чехія. Зарплати за кордоном майже вдвічі вищі за українські. Зокрема, далекобійник в Україні може отримувати 30 тис. грн (в Євросоюзі, в перерахунку на українську валюту — до 75 тис. грн); будівельник — 25 тис. (в ЄС — 45 тис.); пакувальник — 12 тис. (в ЄС — до 35 тис.); вантажник — до 15 тис. (в ЄС — до 30 тис.).
Як повідомляв «Міст», заробітчани передали додому більше мільярда.

«Економічний паспорт»
Аби бодай якось нівелювати цю статистику, президент Зеленський зареєстрував законопроєкт про «економічний паспорт» українця, що передбачає відкриття персональних рахунків для дітей, народжених 2019року та пізніше, на яких будуть накопичувати 1 % відрахувань від рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення. 2037-го має з’явитися перше покоління повнолітніх із «економічними паспортами». Вони, за президентськими оцінками, отримають по 630 тис. грн кожен. Щоправда, «живих» грошей ніхто роздавати не збирається. Кошти переказуватимуть на документально підтверджені цілі: для здобуття вищої чи професійно-технічної освіти в Україні; на придбання власного житла; на накопичення пенсії в недержавному пенсійному фонді.
Як повідомляв «Міст», впровадять економічний паспорт українця.

«Ресурсний закон»
30 листопада Верховна Рада України (ВРУ) ухвалила президентські зміни до Податкового кодексу — так званий ресурсний закон. Його ще називають «антиахметівським», оскільки документ передбачає суттєве підвищення податкового навантаження на видобуток залізної руди (найбільшу частку в цьому бізнесі займає Рінат Ахметов — понад 50 %). Водночас «під роздачу» потрапили й дрібні та середні агровиробники, яким також підвищили податки. У команді президента стверджують, що завдяки «ресурсному закону» бюджет уже наступного року поповниться на 20-25 млрд грн: сільськогосподарський податок — 10 млрд; податок на залізну руду — 3,5 млрд, акциз на алкоголь та тютюнові вироби — 3 млрд; екологічний податок — 2,1 млрд; скасування мораторію на нормативну оцінку землі — 2,2 млрд; скасування спрощеного оподаткування для виробників птиці — 1 млрд грн.

Спроба легалізації криптовалют
8 вересня ВРУ ухвалила ще один резонансний закон — «Про віртуальні активи», який легалізує ринок криптовалют в Україні. Закон визначає поняття «віртуальний актив» як «нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість і виражене сукупністю даних в електронній формі». Щоправда, президент Зеленський його не підписав і повернув у ВРУ зі своїми правками. Обсяг транзакцій в Україні з віртуальними активами становить близько 150-200 млн USD на день, а капіталізація віртуальних активів — понад 2 млрд USD. Водночас єдиним законним засобом платежу в Україні залишається гривня.
Як повідомляв «Міст», в Україні готують легалізацію криптовалют.

Діджиталізація
Одним із головних своїх здобутків президент Зеленський вважає проєкт «держава в смартфоні» — можливість отримання адміністративних послуг в електронному вигляді (е-послуги). Україна справді зробила значний технологічний крок у цьому напрямку. Міністерства цифрової трансформації значно розширило функціонал цифровому додатку «Дія». Тепер, не звертаючись до чиновників, можна, зокрема, оформити дозвіл на виконання будівельних робіт і будівельний паспорт забудови земельної ділянки; зареєструвати право власності на нерухоме майно; змінити адресу реєстрації місця проживання (прописки), оформити субсидію на оплату житлово-комунальних послуг тощо.
Як повідомляв «Міст», в Україні з’явиться «суд у смартфоні».

Співпраця з МВФ
У серпні Україна отримала приємний бонус від Міжнародного валютного фонду (МВФ) — 2,7 млрд USD. Щоправда, не за виконання вимог меморандуму. Напередодні Рада директорів МВФ затвердила розподіл спеціальних прав запозичення (англ. — Special Drawing Rights, SDR) на підтримку світової економіки в умовах пандемії на загальну суму 650 млрд USD. Розподіл коштів відбувався пропорційно до квот різних країн у Фонді. Україні, відповідно до квоти в 0,42 %, власне й дісталися 2,7 млрд USD. Причому гроші Україна (зрештою, як і решта держав) отримали «безоплатно та безумовно». Це означає, що МВФ не висувала жодних умов і не вимагатиме повернення позики. Не йдеться і про традиційне для Фонду правило, що його кошти повинні автоматично поповнити золотовалютні резерви. Цього разу МВФ дозволив урядам країн-учасниць самостійно визначати, на що витрачати отримані гроші. Ще один приємний для Києва нюанс — транш надійшов 23 серпня — якраз напередодні 30-річчя Незалежності України. Але це був звичайний збіг. Натомість ухвалення в листопаді рішення про продовження поточної програми Stand-by для Києва та виділення траншу приблизно в 700 млн USD сталося після того, як Україна взяла на себе чергову порцію зобов’язань. Поміж них — призначити нарешті голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, перевірити на доброчесність чинних членів Вищої ради правосуддя, підготувати «дорожні карти» для повної або часткової приватизації «Ощадбанку» та «ПриватБанку», вакцинувати до кінця цього року 17 млн українців.
Як повідомляв «Міст», МВФ нарешті виділив Україні кредит.

Китайський позов на 4,5 млрд USD
У листопаді держава Україна отримала позовну вимогу з арбітражного суду Гааги (Нідерланди), куди ще рік тому звернулися компанія Skyrizon та інші інвестори з Китайської Народної Республіки (КНР). Китайці хочуть отримати 4,5 млрд USD як відшкодування за невдалу спробу приватизації виробника авіадвигунів «Мотор Січ» (м. Запоріжжя). «Існує обґрунтована підозра, що іноземці викупили контрольний пакет підприємства, аби заволодіти унікальними технологіями та перенести виробництво за межі України», — зазначали в Службі безпеки України. Це, на думку правоохоронців, могло становити пряму загрозу обороноздатності України. США також ніколи не приховували стурбованості можливістю придбання КНР «Мотор Січі». В Білому домі вважають, що купівля українського підприємства суттєво підвищить бойовий потенціал армії КНР.
Як повідомляв «Міст», інвестори «Мотор Січі» звернулись до ВРУ через рейдерство.

Ігор Берчак

About Author

Meest-Online