Новини для українців всього свту

Wednesday, Jul. 28, 2021

Між Києвом та Мінськом розгорілася санкційна війна

Автор:

|

Липень 17, 2021

|

Рубрика:

Між Києвом та Мінськом розгорілася санкційна війна
Білоруським енергоносіям — зась

Сполучені Штати, Європейський Союз (ЄС), Канада та Велика Британія ще наприкінці червня ц. р. оголосили про скоординоване запровадження нового раунду санкцій проти фізичних та юридичних осіб Республіки Білорусь (РБ) у зв’язку з примусовою посадкою літаку авіаліній Ryanair, арештом незалежного журналіста Романа Протасевича та репресіями з боку режиму Олександра Лукашенка, нелегітимного президента РБ. У спільній заяві союзників йшлося, що вони «є об’єднаними в своєму занепокоєнні щодо нападів з боку режиму Лукашенка на права людини, основні свободи та міжнародне право».

«Калійне ембарго»
ЄС ввів ембарго на купівлю білоруських калійних добрив, нафтопродуктів, а також товарів, які використовують у виробництві тютюнових виробів. Крім цього, для РБ закрили доступ на фінансові ринки ЄС, заборонили страхувати та перестраховувати білоруські державні фірми й установи та зупинили виплати Європейського інвестиційного банку. Також ЄС заборонив продаж до РБ технологій і обладнання, які можуть використовувати для перехоплення повідомлень в Інтернеті й інших типах телекомунікації, а також продаж товарів і технологій подвійного призначення, які можуть використовувати у військовій сфері.
Безперечно, найбільш болючим ударом для режиму Лукашенка стало «калійне ембарго», адже власне калій становить одну з головних статей експорту РБ, це єдиний необмежений природний ресурс країни. РБ — четверта за величиною виробник калійних добрив у світі після Канади, Китайської Народної Республіки (КНР) та Російської Федерації (РФ).
До санкцій доєдналася й Україна. Щоправда, уряд РБ першим розпочав санкційну війну, ухваливши постанову про запровадження режиму індивідуального ліцензування низки українських товарів.

Приводів для паніки немає
Запроваджені Мінськом обмеження на імпорт із України поширюються на кондитерські вироби з умістом какао, пиво, фруктові й овочеві соки, будівельну плитку з деревини, шпалери, цеглу, туалетний папір, сіль господарські машини для обробки ґрунту, меблі, пральні машини та низку інших товарів. Своє рішення Мінськ пояснив «системними порушеннями Україною принципів вільної торгівлі».
Як це позначиться на українській економіці, наразі незрозуміло. На сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є дані лише за 2020 рік. У списку чільної п’ятнадцятки торгових партнерів в експорті товарів і послуг РБ посідала восьме місце, пише Deutsche Welle. Україна експортувала туди товарів і послуг на 1 млрд 444 млн USD — 2,4 % від загального обсягу експорту в 59 млрд USD.
На сайті Державної служби статистики України можна знайти показники також і з окремих категорій товарів, які тепер РБ буде купувати в «режимі індивідуального ліцензування», скажімо, шоколад та інші продукти з умістом какао. Зокрема, з січня по квітень 2021-го Україна експортувала до РБ 1 126 т шоколаду на майже 4 млн USD. Але як «індивідуальне ліцензування» змінить цю статистику, можна буде дізнатися лише за підсумками другого півріччя. Стосовно імпорту, то у списку 15 основних імпортерів до України РБ посідала 2020-го п’яте місце, надавши товарів та послуг на 3 млрд USD. Це 5 % від загального обсягу імпорту до України в 59,3 млрд USD.
На перший погляд, числа не вражають. Однак потрібно зауважити, що приблизно 45 % бензину марки А-95 постачають до України саме з РБ. Як розповів Сергій Куюн, директор «Консалтингової групи А-95», Україна споживає його щомісяця 50-60 тис. т, а на додачу — ще й 250-260 тис. т дизельного пального, більшу частину якого також виробляють у РБ.
Водночас причин для паніки немає, адже українські компанії знайшли альтернативні джерела. «Це постачання з Греції та Румунії. Україна також збільшила закупівлю пального з Литви. Трейдерам довелося трохи попрацювати, але вони розв’язали проблему зі заміщенням. На ринку поки що жодних проявів дефіциту», — запевняє п. Куюн.
Хоча Лукашенко продовжує погрожувати і вже заявив, що готовий у відповідь на санкції закрити територію країни для вантажного транзиту, зокрема, з країн Балтії. «Будете нагнітати відповідну обстановку проти РБ, то будете об’їжджати через Північний полюс і Середземне море», — пригрозив він.
«Чи може Лукашенко «перекрити краник» і викликати у нас паливний колапс із автівками, які нічим заправляти? Теоретично може, тоді у нас здорожчає бензин. Але на практиці ні, бо залежність взаємна. Україна формує основний прибуток білоруської нафтопереробки, яка, своєю чергою, є одним із локомотивів білоруської економіки», — розповів п. Куюн порталу rubryka.com. За його прогнозами, нафтопереробні заводи РБ банально не виживуть без українських покупців, тому Мінськ на відімкнення не піде.
Також стало відомо, що Україна відмовилася закуповувати електроенергію з Білоруської атомної електростанції, збудованої за російським проєктом у Гродненській області за 50 км від литовської столиці Вільнюса. На думку Інгріди Шимоніте, прем’єрки Литви, це «може стати значним внеском у боротьбу проти режиму Олександра Лукашенка». Своєю чергою, Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України, заявив, що Київ планує повністю відмовитися від електроенергії з РФ і РБ до 2023 року. Після цього Україна повністю інтегрується в електричну мережу ЄС.

Розширення санкції
Кабінет Міністрів України (КМУ) прийняв розпорядження «Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до фізичних осіб РБ». Ним пропонується Раді з національної безпеки й оборони (РНБО) застосувати санкції проти 52 громадян РБ, зокрема, заборонити їм в’їзд і транзит через територію України, а також заблокувати активи.
«9 серпня 2020 року в РБ відбулися чергові президентські вибори. ЄС та низка демократичних держав, у т. ч. Україна, поставили під сумнів результати цих виборів і засудили репресії, наголошуючи на неприпустимості насильства, та необхідності запровадження персональних санкцій проти осіб, винних у фальсифікації результатів виборів та застосуванні насильства проти мирних протестувальників», — йдеться у пояснювальній записці проєкту. Згідно з пропозицією КМУ, відповідні санкції внесуть із метою захисту національних інтересів як відповідь на фальсифікацію результатів президентських виборів у РБ 2020 року, а також застосування насильства до мирних демонстрантів.
Однак, найцікавіше в тому, що у списку немає… самого Олександра Лукашенка. Там є іншій Лукашенко — Віктор, старший син нелегітимного президента РБ, котрий є його радником з питань національної безпеки. Якихось пояснень такій вибірковості з боку української влади так і не прозвучало.
Як повідомляв «Міст», у Білорусі затримали голову правозахисного центру «Вясна».

Ігор Берчак

До слова
США додали до санкційного переліку 14 компаній із КНР через звинувачення в порушенні прав людини та стеження за уйгурами, казахами й іншими мусульманськими меншинами в провінції Сіньцзян. Як повідомило Міністерство торгівлі США, ці 14 компаній входять до переліку з 34 юридичних осіб, у т. ч. з РФ та Ірану, які додали до так званого Списку компаній «за причетність або ризик причетності до діяльності, яка суперечить зовнішній політиці й інтересам національної безпеки США», інформує «Радіо Свобода». За твердженням американського Міністерства торгівлі, китайські компанії, долучені до списку, підтримували «кампанію Пекіну з репресій, масових утримань і високотехнологічного спостереження» в реґіоні Сіньцзян. Як заявила Джина Раймондо, міністерка торгівлі США, її відомство залишається відданим необхідності «сильних, рішучих дій проти компаній, які уможливлюють порушення прав людини у Сіньцзяні або використовують технології США, аби підбурювати дестабілізуючі зусилля КНР із військової модернізації». П’ять компаній у переліку безпосередньо підтримували програми Пекіну з військової модернізації, пов’язані з лазерами та системою керування боєм, стверджують у міністерстві. Пані Раймондо також зазначила, що експортний контроль і надалі використовуватимуть для притягнення до відповідальності урядів, компаній і приватних осіб «за спробу отримати доступ до предметів американського походження для підривної діяльності у таких країнах, як КНР, Іран і РФ, які загрожують інтересам національної безпеки США і суперечать нашим цінностям». Суб’єкти, додані до «чорного» списку Міністерства торгівлі США, повинні подавати заявки на отримання ліцензій, їх піддають жорсткій перевірці при наданні дозволу на отримання товарів у американських постачальників.

About Author

Meest-Online