Новини для українців всього свту

Sunday, May. 16, 2021

Міністерство юстиції України спростило повернення боргів

Автор:

|

Квітень 26, 2021

|

Рубрика:

Міністерство юстиції України спростило повернення боргів
Денис Малюська, міністр юстиції України

Сім українських банків уже виконують вимоги державних і приватних виконавців.

Почали списувати
Компанія «Опендатабот», яка збирає й аналізує дані публічних реєстрів, попередила минулого тижня, що «банки почали списувати борги українців автоматично за вимогою державних і приватних виконавців. І пояснила: «23 березня Міністерство юстиції видало наказ, згідно з яким гроші будуть списувати з рахунків боржників автоматично. Раніше виконавці й банки могли примусово стягувати лише кошти за несплату аліментів. В інших випадках банки блокували рахунки, але для стягнення коштів потрібен був окремий паперовий запит. Наразі процедура проходить у кілька кліків у віртуальному режимі».
В «Опендатабот» уточнили: «Списати борги можуть у людей, які потрапили до Єдиного реєстру боржників. Зараз там 5,5 млн грн боргів. Більшість із них — комунальним установам, штрафи за порушення правил дорожнього руху або несплата аліментів. До системи автоматичного списання під’єднали сім банків. Ще 44 під’єднали до тестового середовища. 11 — на стадії консультацій і попередніх налаштувань для тестування. Тобто найближчим часом до системи автоматизованого арешту приєднають 62 банки зі 73-х».
Наказ Міністерства юстиції №1 061/5 про арешт рахунків боржників з’явився 23 березня. У ньому передбачено: «Виконавець (державний або приватний) за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) створює й надсилає до банків вимогу про отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника. Банки не пізніше, ніж за годину після отримання вимоги, надсилають виконавцю відповідну інформацію за допомогою системи автоматизованого арешту коштів. Виконавець за допомогою АСВП створює й надсилає до банків, в яких відкрито рахунки боржника, постанову про арешт коштів. Банки накладають арешт на кошти на рахунках боржника та повідомляють про це виконавця за допомогою системи автоматизованого арешту. Виконавець за наявності коштів на рахунку боржника за допомогою АСПП створює й надсилає до відповідних банків платіжні вимоги на примусове списання коштів. Банки примусово списують кошти з рахунків боржника та переказують їх на рахунки органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, з яких кошти потрапляють до стягувачів».

А банківська таємниця?
Олександр Олійник, керівник Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції, пояснив потребу наказу № 1061/5 так: «2020 року органи виконавчої служби зафіксували 35 757 випадків, коли банки замість надання інформації про номери рахунків і залишки коштів повідомляли, що рахунок є, але коштів недостатньо».
Перевірити такі відповіді виконавці не могли — ч. 1 ст. 60 закону «Про банки і банківську діяльність» передбачає, що інформація про діяльність і фінансовий стан клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємин із ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. А ст. 61 цього закону зобов’язує забезпечити збереження банківської таємниці.
Натомість ст. 62 передбачає, що «інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, органам державної виконавчої служби і приватним виконавцям на їхню письмову вимогу з питань виконання рішень судів і рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до закону «Про виконавче провадження», стосовно наявності та/або стану рахунків боржника, руху коштів та операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком».
Своєю чергою, ч. 7 ст. 26 закону «Про виконавче провадження» зобов’язала «накладати арешт на кошти боржника негайно після відкриття виконавчого провадження за умови зазначення стягувачем у заяві банківських рахунків боржника». А от ст. 48 — «перевіряти кожні два тижні майновий стан боржника в частині виявлення його рахунків. Ст. 13, 48 та 56 — «арештовувати не пізніше наступного робочого дня з дня виявлення рахунків боржника суму коштів, необхідну для задоволення вимог за виконавчим провадженням. Натомість ст. 13 і 48 — списувати заарештовані на рахунках боржника кошти.

НБУ вніс зміни
Аби узгодити закони «Про банки і банківську діяльність» та «Про виконавче провадження» Національний банк України (НБУ) вніс у лютому ц. р. зміни до «Правил зберігання, захисту, використання і розкриття банківської таємниці». Андрій Гайченко, заступник міністра юстиції України, пояснив: «Інформація, яку надаватимуть банки на вимогу виконавців стосовно наявності, стану рахунків боржника відтепер в обов’язковому порядку повинна містити номери рахунків, відкритих боржником у банку, а також суми коштів, які наявні на таких рахунках. Ці зміни не лише значно полегшать і прискорять роботу виконавців, а й стануть підставою для запровадження автоматизації процесу».
По-друге, Міністерство юстиції спростило процедуру запиту інформації — дозволили використовувати автоматизовану систему виконавчого провадження для виявлення й арешту коштів на рахунках у всіх виконавчих провадженнях, а не лише в тих, що стосуються сплати аліментів, як було раніше. Олексій Чепуренко, заступник генерального директора державного підприємства «Національні інформаційні системи» (яке адмініструє АСВП) запевнив: «Ця система працює в Україні більше року. Першим під’єднався «ПриватБанк». Крім нього, «Таскомбанк», «Універсалбанк» («Монобанк»), «Оксібанк», банк «Восток», «Індустріалбанк» і «Прокредит банк».
Олександр Олійник зауважив, що в «діжці дьогтю» для боржників з’явилася принаймні «ложка меду» — відтепер, коли виконавець знатиме суму на рахунках, йому не потрібно буде заарештовувати весь рахунок. «Ви десь отримали штраф за перевищення швидкості, вас вчасно про це не повідомили — і стали учасником виконавчого провадження. Ви про це дізналися б уже тоді, коли весь ваш рахунок у банку був би заарештований. А так арештовують лише суму, на яку оштрафували, та списують її. Це не створює труднощів, і не треба йти до виконавців, щоби арешт зняли, — пояснив він. — У контексті наших прав і обов’язків нічого не змінюється, адже законодавство, як і раніше, вимагає від нас сплачувати борги. Виконавець не просто з доброго дива вирішує, що треба арештувати гроші або рахунок — перед цим відповідне рішення ухвалює суд (і це тільки в тому разі, якщо розв’язати суперечку мирно не вдалося). Сторони судового процесу знають про це рішення. Тобто не має бути так, що одного ранку ви прокинетесь і з’ясуєте, що з вашого рахунку списали гроші».

«Це дисциплінує»
«Це дисциплінує всіх, бо дає зрозуміти, що відповідальність незворотна. Як із камерами фіксування швидкості — якщо ви водій, то вже пригальмуєте й їхатимете правильно, бо розумієте — якщо вас сфотографують, надійде постанова й доведеться заплатити штраф. Тут так само», — запевнив чиновник.
Та все ж бувають випадки, коли приватні та державні виконавці можуть заарештувати гроші на рахунку боржника без рішення суду. Найпоширеніший — та ж заборгованість зі сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху.
«Водієві поштою за місцем реєстрації приходить постанова, а він її не оплачує, бо живе в іншому місці. Поліція подає постанову до примусового виконання. Усі документи знову надсилаються на адресу реєстрації. У разі подальшої несплати виконавці надсилають повідомлення в банк через АСВП і він заарештовує кошти на рахунку. Тоді банк повідомляє людині, що її рахунок заарештований», — поінформував п. Олійник.
Юрист Ігор Ясько пояснив: «Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішення, якщо йому надіслали постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Як свідчить практика, такою адресою є зареєстроване місце проживання фізичної особи. Тобто у випадку відсутності особи за місцем реєстрації вона може не отримати документи з виконавчої служби. Відповідно, людина знатиме, що вона боржник, також вона не знатиме про причини арешту рахунків».
Без рішення суду можуть стягувати борги й щодо сплати авторських прав, орендної плати за користування державним і комунальним майном, за аграрними розписками або з виплати дивідендів. У цих випадках повідомлення про початок виконавчого провадження надсилають на адресу реєстрації боржника. Тож можуть бути випадки, коли людина не знатиме про арешт коштів доти, доки їй про це не повідомить банк.
Як повідомляв «Міст», в Україні зростає заборгованість зі зарплати.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online