Новини для українців всього свту

Friday, Sep. 24, 2021

КНР може забрати державного зернотрейдера України

Автор:

|

Серпень 22, 2021

|

Рубрика:

КНР може забрати державного зернотрейдера України

Оперативники Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції у аеропорту «Жуляни» під час спроби втечі за межі України затримали Андрія Власенка, керівника Державної продовольчо-зернової корпорації України (ДПЗКУ) та його спільника. Слідчі повідомили про підозру п. Власенку та його спільнику, власникові кількох приватних компаній, за статтею Кримінального кодексу «привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем».
А напередодні Надзвичайний і Повноважний посол Китайської Народної Республіки (КНР) в Україні поскаржився, що ДПЗКУ не виконує умови договорів щодо експорту зерна до його країни. Сума претензій Пекіна становить близько 1 млрд USD.

Накрали на 57 млрд USD
Як повідомила пресслужба НП, сума збитків від зловживання посадовців ДПЗКУ перевищує 57 млн USD. У рамках розслідування карного провадження правоохоронці встановили, що посадовці корпорації проводили експортні операції зернових підконтрольним компаніям-нерезидентам. При цьому вони занижували вартість і не здійснювали попередню оплату товару.
Під час слідства поліціянти викрили численні факти реалізації злочинної схеми. Зокрема, за кредитні кошти, отримані під держгарантії, посадовці ДПЗКУ закуповували зернові через фіктивні підприємства та експортували товар за ціною, значно нижчою за ринкову.
Наразі відомо, що впродовж січня-травня 2021 року держкорпорація уклала зовнішньоекономічних контрактів на експорт зернових із іноземними компаніями на понад 231 млн USD. Наприкінці липня дебіторська заборгованість цих компаній перед ДПЗКУ склала понад 57 млн USD.
Крім цього, посадовці корпорації у змові зі службовцями комерційних суб’єктів господарювання укладали договори страхування, в яких штучно завищували страховий тариф від загальної страхової суми. Зокрема, ДПЗКУ уклала договір добровільного страхування майна з трьома страховими компаніями на загальну суму 2,56 млрд грн і сплатила страхову премію обсягом 99 млн грн. Страховий тариф за цим договором становив 3,87 % від вартості майна корпорації, що у три-п’ять разів перевищує ринковий.
Співробітники НП провели 62 обшуки у Києві, на території Волинської, Дніпропетровської, Київської, Рівненської й Одеської областей. У результаті правоохоронці вилучили документи фінансово-господарської діяльності, чорнові записи, комп’ютерну техніку, стільникові телефони, а також понад 200 тис. USD готівкою.

«Чорна» корупційна діра
Напередодні Міністерство економіки України повідомило, що ДПЗКУ не виконує умови угод щодо експорту зерна до КНР. «Нещодавно Мінекономіки провело низку зустрічей з іноземними партерами, зокрема, з послом КНР в Україні. Там озвучили спільне занепокоєння процесом виконання умов кредитного договору та договору щодо експорту зерна», — йшлося в повідомленні пресслужби Мінекономіки. У відомстві заявили, що вирішили ініціювати створення робочої групи «з метою трансформації ДПЗКУ в прозору й ефективну компанію».
Але чому схаменулися лише зараз? В Україні в держвласності досі перебувають 47 елеваторів для зберігання зерна, десятки підприємств із його переробки та зернові причали в портах Одеси та Миколаєва. Всім цим розпоряджається ДПЗКУ, створена 2010 року нібито з метою заробляти гроші для держбюджету, скуповуючи зерно у фермерів, а опісля експортувати зі зиском за кордон.
Насправді найбільший державний зернотрейдер із року в рік демонструє збитки. Причина, на жаль, банальна — корупція. За результатами незалежного аудиту, лише за 2019-й і 2020 роки менеджмент державного трейдера примудрився продати зерна та продукції переробки на 2 млрд грн дешевше, ніж закупив. «Це вкрай неефективне державне підприємство є символом всеохоплюючої корупції. Його треба було б уже давно ліквідувати, а майно продати ефективним власникам», — констатував у розмові з кореспондентом Deutsche Welle Олег Нів’євський, експерт Київської школи економіки. Однак, на заваді цим благим намірам стали… китайці.

Китайські претензії
Приватизувати ДПЗКУ заважає контракт із Експортно-імпортним банком КНР, стверджує Валерій Томіленко, один із колишніх керівників зернової корпорації. Наприкінці 2012-го (тобто, ще за режиму Януковича) ДПЗКУ взяв у китайського банку в борг до 2027 року під 5 % річних астрономічну суму в 1,5 млрд USD. «Поки існує борг, відчуження майна ДПЗКУ або зміна структури власності можлива лише з письмової згоди китайської сторони», — пояснив він. Детальних умов угоди у загальному доступі немає — комерційна таємниця.
Незалежні аудитори прогнозують дефолт ДПЗКУ уже 2022 року, якщо терміни виплат не буде подовжено і ставка за кредитом залишиться на теперішньому рівні. Якщо держкомпанія оголосить дефолт, повертати майже 1 млрд USD залишку за кредитом доведеться з бюджету, позаяк кредит видавали під урядову гарантію.
Ще один важливий нюанс — позику надавали для закупівлі зерна в Україні з подальшим експортом до КНР. Причому щорічний мінімальний обсяг погодженого з китайською стороною обсягу закупівель — 5 млн т — значно більший за потужності ДПЗКУ. Замість погоджених контрактом щонайменше 5 млн т до КНР щороку продають не більше 10 % від погоджених обсягів. 2020-го було взагалі продали лише 210 тис. т.
Янукович і його колишні посіпаки, зокрема, Микола Присяжнюк, тогочасний міністр аграрної політики, який лобіював співпрацю з КНР в аграрному секторі, повтікали з України, залишивши цей проблемний «спадок». У січні 2022-го ДПЗКУ повинна сплатити китайцям черговий транш у 75 млн USD плюс відсотки, а у резервах компанії, за даними звіту аудиторів, залишається лише 110 млн USD.
Постає запитання: що буде далі? Теоретично, можна спробувати домовитися з КНР про реструктуризацію боргу, але чи погодиться на це Пекін? Розмінною монетою може стати «Мотор-Січ», один із найбільших світових виробників двигунів до літаків, гелікоптерів, рушійних установок для крилатих ракет і промислових газотурбінних установок (м. Запоріжжя).
24 березня ц. р. Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради з національної безпеки й оборони про повернення підприємства, акції якого придбали інвестори з КНР, у власність держави. США ніколи не приховували стурбованості можливістю придбання КНР запорізького підприємства. У Білому домі вважають, що ця оборудка суттєво підвищить бойовий потенціал Народно-визвольної армії КНР, чому Вашинґтон усіляко намагається завадити. У січні ц. р. Міністерство торгівлі США ввело санкції проти китайської компанії Skyrizon Aircraft Holdings Ltd, інвестора «Мотор Січ».
А якщо Київ не змінить свого рішення, то КНР може… просто забрати ДПЗКУ, яку в березні минулого року Кабмін долучив до списку на «велику приватизацію». «На підприємстві проведуть реструктуризацію та підготовку до прозорого аукціону зі залученням приватного інвестора», — заявили в уряді. В Пекіні цілком можуть заявити, що ДПЗКУ ще з 2012 року винна «приватному інвестору» майже 1 млрд USD, які не спроможна віддати.
Як повідомляв «Міст», китайські інвестори «Мотор Січі» звернулися до ВРУ через рейдерство.

Ігор Берчак

Мовою чисел
Найбільшим торговим партнером України за результатами перших шести місяців цього року став Китай. Як повідомила Державна служба статистики, обсяг експорту українських товарів до КНР виріс на 43 % — до 4,28 млрд USD, а обсяг імпорту з КНР збільшився на 25 % — до 4,56 млрд USD. Другим найбільшим торговим партнером України за підсумками першого півріччя стала Республіка Польща (РП). Обсяг експорту товарів до РП зріс на 62,7 % — до 2,366 млрд USD, а обсяг імпорту з РП збільшився на 26,8 % — до 2,258 млрд USD. За даними Держстату, за перше півріччя 2021-го Україна експортувала в Російську Федерацію (РФ) товарів на 1,524 млрд USD, що на 15 % більше, ніж за аналогічний період минулого року. Імпорт із РФ за перші шість місяців цього року склав 2,415 млрд USD, що на 9,9 % більше, ніж за відповідний період минулого року. Обсяг експорту товарів до Федеративної Республіки Німеччина (ФРН) за перше півріччя виріс на 49,3 % — до 1,2 млрд USD, натомість обсяг імпорту з ФРН зріс на 12,9 % — до 2,796 млрд USD. Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами України за шість місяців 2021 року склав 1,327 млрд USD, що на 14 % менше за дефіцит за аналогічний період попереднього року (1,519 млрд USD). Експорт товарів із України за цей період збільшився на 30,7 % — до 29,924 млрд USD, а імпорт — на 28 %, до 31,251 млрд USD. У першому півріччі зовнішньоторговельні операції проводили з партнерами з 227 країн світу.

About Author

Meest-Online