Новини для українців всього свту

Thursday, Jun. 17, 2021

Із України втікають інвестори

Автор:

|

Січень 10, 2021

|

Рубрика:

Із України втікають інвестори
Богдан Данилишин

Національний банк України (НБУ) зафіксував неабиякий відтік іноземного капіталу з держави.

Сумна статистика
Богдан Данилишин, голова Ради НБУ, засмутив 31 грудня ось таким повідомленням: «Гальмування структурних реформ і невизначеність перспектив впливу пандемії на українську економіку поки що стримує настрої потенційних зовнішніх інвесторів. Сальдо припливу прямих іноземних інвестицій за десять місяців 2020 року становило лише 0,2 млрд USD».
Натомість показники відтоку іноземного капіталу НБУ оприлюднив 29 грудня. Зокрема, в третьому кварталі з країни вивели 49 млн USD, а в четвертому — 50 млн USD. Причому прямі іноземні інвестиції скоротилися в січні-вересні 2020-го на 343 млн USD.
НБУ підсумував, що вони зменшилися у 24 рази, зафіксувавши їх у січні-жовтні 2020 року на загальну суму 22 млн USD. У січні-жовтні 2019 року їх було 4,5 млрд USD. Якщо в жовтні 2019-го приплив інвестицій з-за кордону склав 256 млн USD, то за жовтень 2020-го — усього 9 млн USD.
Тож регулятор навів невтішні дані: «У січні-жовтні 2020-го чистий приплив прямих іноземних інвестицій склав 221 млн USD, у той час, як за десять місяців 2019-го цей показник сягав 4,5 млрд USD. Неґативні реінвестовані доходи (138 млн USD) і погашення кредитів прямого інвестора (82 млн USD) нівелювали приплив іншого акціонерного капіталу (крім реінвестування доходів), який склав 232 млн USD. У жовтні 2019 року чистий приплив прямих іноземних інвестицій зафіксували на рівні 256 млн USD».
Зокрема, інвестиції в акціонерний капітал (крім реінвестування доходів) зменшилися до 834 млн USD порівняно з 1,1 млрд USD за 10 місяців 2019-го. А чисті залучення за кредитами прямого інвестора — до 219 млн USD проти 640 млн USD за десять місяців 2019-го.
У доповіді Конференції Організації Об’єднаних Націй (ООН) із торгівлі та розвитку пояснили: «Глобальні потоки прямих іноземних інвестицій (за винятком офшорних фінансових центрів у країнах Карибського басейну) в першій половині 2020 року перебували під серйозним тиском через пандемію Covid-19. Вони сягнули 399 млрд USD — на 49 % менше, ніж 2019-го. Локдауни по всьому світу змушували компанії відкладати наявні інвестиційні проєкти й відкладати несуттєві інвестиції для збереження грошових буферів».

Неприваблива країна
Але у відтоці іноземного капіталу з України винна не лише пандемія. Це засвідчили оприлюднені 15 грудня результати опитування Європейською бізнес-асоціацією генеральних директорів компаній. Згідно з ними, індекс інвестиційної привабливості України безпрецедентно знизився в другому півріччі 2020 року порівняно з рівнем 2013-го до 2,4 бала. Якщо в другому півріччі 2019 року цей показник склав 2,95 бала, то, за підсумками перших шести місяців 2020-го знизився до 2,51 бала.
Несприятливим визнали інвестиційний клімат в Україні більшість опитаних генеральних директорів членських компаній асоціації — 78 %. І цей показник зріс із початку року на 16 %. 16 % назвали поточний інвестиційний клімат нейтральним. І лише 6 % вважають інвестиційний клімат сприятливим порівняно з 4 % у першій половині 2020 року.
66 % помітили погіршення інвестиційного клімату порівняно з попередніми шістьма місяцями. 29 % переконані, що умови ведення бізнесу не змінилися. Лише 5 % відзначають поліпшення інвестиційного клімату. Порівнюючи з початком року кількість оптимістів зменшилася вдвічі, а відсоток директорів, котрі помітили погіршення, дещо збільшився.
Тож генеральні директори назвали причини погіршення інвестиційного клімату: «Криза судової влади та відсутність верховенства права, жодних зрушень у боротьбі з корупцією та вплив тіньової економіки, а також введення обмежувальних заходів, нестабільність податкового законодавства, ситуація навколо Конституційного суду, загроза припинення співпраці з Міжнародним валютним фондом, ускладнення взаємодії з податковою та митницею, контролюючими та правоохоронними органами».
Чільні посадовці вважають, що поліпшити інвестиційний клімат могли б перезавантаження судової системи, деолігархізація влади, розвиток ефективної та незалежної антикорупційної інфраструктури, скорочення бюрократії, зниження адміністративного та податкового тиску на бізнес, призначення проєвропейських реформаторів на державні посади, відновлення і підтримання співпраці з міжнародними фінансовими інститутами, реформа правоохоронних органів і результативна боротьба з контрабандою, зокрема, за рахунок посилення фіскалізації, встановлення рівних правил гри для бізнесу.

Завади
Коли Європейська бізнес-асоціація, інвестиційна компанія Dragon Capital і Центр економічної стратегії провели в жовтні 2020-го опитування іноземних інвесторів, то, зокрема, з’ясували, що вперше за п’ять років антирейтинґ перешкод для іноземних інвестицій очолила недовіра до судової системи. Друге місце посіла широко поширена корупція — лідер попередніх років.
Ці дві завади є найважливішими як для стратегічних, так і портфельних інвесторів. Монополізація ринків і захоплення влади олігархами — на третьому місці серед перешкод. Стратегічним інвесторам також істотно заважає обтяжливе та нестабільне законодавство.
Але найбільшою загрозою для інвестиційного клімату опитані назвали дефолт за державними запозиченнями. Другу та третю позицію зайняли відхід від демократичних цінностей і зміна геополітичного курсу.
Стратегічні інвестори також бачать загрозу в занадто м’якій бюджетній і монетарній політиці, що несе ризики для макроекономічної стабільності. Портфельні інвестори вважають неможливим досягти домовленості з Міжнародним валютним фондом, найбільш істотною загрозою після дефолту.
Томаш Фіала, генеральний директор Dragon Capital, наголосив: «Двом останнім президентам України не вдалося побороти дві головні проблеми, які найбільш неґативно впливають на інвестиційну привабливість України. Ситуація, на жаль, не змінюється — це судова система і корупція».
«Довіра інвесторів до незалежності Нацбанку України вже підірвана. Залишається неґативний осад щодо прецеденту, коли обраного на сім років голову НБУ можуть звільнити за дзвінком із Банкової (вулиці в Києві, на якій розташований Офіс президента. — Авт.), якщо їй щось не сподобається в його діяльності», — додав він.
Андрій Стельмащук, керівний партнер юридичної фірми «Василь Кicіль і партнери», вважає, що долати ці проблеми треба боротьбою з попитом на корупцію. За його словами, проблема недовіри до судів має вирішуватися комплексно та містити в собі не лише судову ланку, а й реформу системи правоохоронних органів та адвокатури.

Відвертий саботаж
Гліб Вишлінський, виконавчий директор київського Центру економічної стратегії, пояснив, що інвесторів відлякує «відвертий саботаж судової та правоохоронної реформ, підрив найбільш успішних інституцій і макроекономічної стабільності, а також непередбачуваність, алогічність і дуже низька якість кадрової політики». За приклад він згадав заміну керівника уряду в розпал світової економічної кризи та кризи системи охорони здоров’я, нескінченні зміни міністрів охорони здоров’я та міністрів фінансів, «кожна з яких була гіршою за професійними та морально-етичними якостями».
Серед інших факторів нестабільності експерт відзначив високий рівень політичної конкуренції у вищих ешелонах влади. Але найголовнішою причиною інвестиційної непривабливості України вважає небажання її влади руйнувати корупційну систему та реформувати ключові судові інституції, які постали ще за часів президента-втікача Януковича.
Утім, п. Андрій Стельмащук попередив: «Судова реформа — не спринт, а стаєрська дистанція. Її необхідно планувати на роки і навряд чи вона можлива за каденції одного президента».
У цю «діжку дьогтю» можна додати хіба що «ложку меду». Кабінет Міністрів України запевнив, що підписав 17 грудня угоду з урядом Німеччини. Згідно з нею Берлін надасть Україні пільгові кредити на 214,6 млн EUR, які будуть спрямовані на реалізацію інвестиційних проєктів у галузі енергетики (модернізація підстанцій та інтеграція української енергетичної системи в європейську об’єднану енергосистему), підтримання малого та середнього підприємництва, здійснення енергоефективних заходів у громадських будівлях (школи і дитячі садки) та реконструкцію комунальної інфраструктури в регіонах. Крім цього, угода передбачає надання до 40 млн EUR на безоплатній і безповоротній основі у формі ґрантів, із яких 30,5 млн EUR підуть на поліпшення системи професійної освіти та посилення місцевого самоврядування.
Як повідомляв «Міст», інвестори «Мотор Січі» звернулись до ВРУ через рейдерство.

Ігор Голод

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply