Новини для українців всього свту

Monday, May. 10, 2021

Чи загрожує крах банкам в Україні

Автор:

|

Квітень 20, 2021

|

Рубрика:

Чи загрожує крах банкам в Україні

Істотними ризиками для банків України є загострення внутрішніх і реґіональних конфліктів, старіння населення і домінування державних банків. Про це йдеться у звіті міжнародної рейтинґової аґенції Moody’s.

Споживачів стає менше
Ризик ескалації внутрішніх і зовнішніх конфліктів матеріалізувався в 2014-2015 рр. в Україні, а 2020-го — і в Білорусі, Киргизстані, Вірменії й Азербайджані. У 2014-2015 рр. бізнес українських банків дуже постраждав. Частка проблемних кредитів у їхніх портфелях зросла з 16 % 2013-го до 55 % 2017 року, до кінця 2020-го вона знизилася до 41 %.
Українські банки, як і білоруські та російські, матимуть проблеми зі збільшенням прибутків через скорочення кількості громадян працездатного віку. Згідно з прогнозом Організації Об’єднаних Націй, у 2021-2030 рр. працездатне населення в країнах пострадянського простору скоротиться на 1 %. А найсуттєвіші втрати відбудуться в Україні та Білорусі, чиє працездатне населення скоротиться на 8 %. Такі демографічні зміни означають і зменшення кількості основних споживачів кредитних продуктів, які дають банкам найбільший прибуток.
Через падіння попиту на позикові кошти банкам доведеться жорсткіше конкурувати один із одним, жертвуючи комісійними. Старіння населення також сприятиме скороченню депозитної бази банків, оскільки пенсіонери не накопичують кошти, а витрачають їх.
У Міжнародному валютному фонді (МВФ) полічили, що до 2026 року населення України скоротиться майже на 1 млн осіб. За десятиліття рівень народжуваності в Україні впав на 40 %, а смертність зараз удвічі вища за народжуваність.

Зазирнути у прірву
Державні банки часто видають кредити, керуючись не бізнес-інтересами, а цільовими показниками державних програм, тому вони відчувають сильну залежність від державної підтримки, яка може мати різноманітні форми — вливання капіталу, звільнення від поганих кредитів чи субсидії.
З січня по жовтень 2020 року українські банки одержали прибуток у розмірі 43 млрд грн. Найприбутковішими виявилися державні «ПриватБанк» (22,8 млрд) та «Ощадбанк» (4,8 млрд). Трійку лідерів замкнув приватний «Райффайзен Банк Аваль» (4,2 млрд).
Однак загалом прибуток українських банків за 2020 рік знизився на 29,2 %. «Формування резервів під очікувані збитки стало основною причиною погіршення фінансового результату 2020-го. Ряд банків визнали погіршення якості активів через фінансові труднощі позичальників», — повідомили в Національному банку України (НБУ).
Крім цього, загальне зниження бізнес-активності під час карантину та падіння попиту на кредити і банківські послуги неґативно позначилися на відсоткових і комісійних доходах банків, особливо в другому кварталі.
2021 року прибуток українських банків упав дуже різко — у перші два місяці порівняно з аналогічним періодом минулого року прибуток українських банків упав майже в 2,5 рази. Також за перший місяць року скоротилися витрати (–9 %) і доходи (–18 %) банків.
Держстат України повідомив, що заощадження українців упродовж 2020-го скоротилися на 17 млрд грн. Доходи населення України 2020 року сягнули 3 972,4 млрд грн. Основну частину склала зарплата — 45,9 %, прибуток і змішаний дохід — ще 17,9 %. Водночас значна частина припадала на соціальну допомогу й інші одержані трансферти (33,6 %). При цьому витрати українців склали 3 989,4 млрд грн, а заощадження зменшилися на 17 млрд грн.

Панацея як плацебо
Щоб виправити цю ситуацію Україна може отримати понад 2,7 млрд USD у рамках нової ініціативи МВФ про додаткову емісію спеціальних прав запозичення (СПЗ). Про це повідомив Кирило Шевченко, голова НБУ. «Ми сподіваємося, що Україна зможе отримати додаткове фінансування в рамках цієї ініціативи. Фонд уже робив подібну операцію 2009 року. Це була реакція на кризу. Така ініціатива МВФ для України може стати позитивним фактором», — запевнив він і додав, що точна сума залежатиме від курсу валют, що входять у кошик СПЗ.
З 2014-го по 2020 рік Україна виплатила МВФ 65,74 млн USD комісії за зобов’язання за чотирма програмами співпраці. Сплата комісії за зобов’язання передбачена умовами кредитних програм із МВФ. Україна як позичальник, сплачує цю комісію разом із відсотками за отримані транші.
Якщо країна вибирає всі транші в програмі співпраці МВФ, фонд повертає суму попередньо сплаченої комісії. Якщо ж ні, ці гроші визнають витратами центробанку країни. Тобто, щоб повернути гроші, Україна має виконати всі умови програми й отримати всі транші.
Обсяг цієї комісії залежить від суми кредитів країни та розміру квоти. Так, 2020 року сума комісії для України склала 0,1 % від траншів МВФ, які українці мали отримати. Однак у НБУ зазначили, що сума комісії пропорційно зменшується та повертається на суму траншів, які були отримані фактично.
Так, у 2014-2020 рр. у межах трьох програм співпраці з МВФ Україна переказала 43,3 млн грн СПЗ. За поточним курсом це 61,48 млн USD. За програмою 2014 року сума сплачених коштів за недоотримані транші склала 8,3 млн СПЗ (або 0,28 % від отриманих траншів), за програмою 2015-го — 31,1 млн СПЗ (або 0,5 % від отриманих траншів), а за програмою 2018 року — 3,9 млн СПЗ (або 0,39 % від отриманих траншів).
Крім цього, за програму stand-by від МВФ, за якою Україна мала отримати 5 млрд USD чотирма траншами, НБУ переказав МВФ 5,2 млн СПЗ. З них 2,3 млн СПЗ фонд повернув під час переказу першого траншу.
Ще три транші досі не надійшли до України, однак українська сторона заплатила за них майже 3 млн СПЗ або 4,26 млн USD. Ці гроші все ще можна повернути, якщо МВФ погодить переказ передбачених програмою траншів. Для того, щоб отримати їх, Україна має виконати певні вимоги, зокрема, продовжити пенсійну, медичну, освітню й антикорупційну реформи.
Також головний фінансист України прогнозує, що такого зміцнення гривні, як було 2019-го, вже не буде. «Вважаю, що таке надмірне зміцнення гривні не пішло на користь українській економіці. Це моє переконання. Наразі ми не бачимо можливості повторення курсової динаміки 2019-го у 2021 році», — зазначив він та уточнив, що курсова динаміка 2019-го не повториться через стриманий інтерес інвесторів-нерезидентів до ринку державних облігацій і можливе пожвавлення туризму та зростання попиту на валюту у зв’язку з поступовим відновленням економіки після 2020 року. Водночас пропозицію валюти збільшують високі ціни на руду, метал і сільськогосподарську продукцію. «У нас немає «таргет» або «коридору», ми залишаємося відданими режиму плаваючого курсу. Наша оновлена стратегія валютних інтервенцій фактично дублює попередню», — додав п. Шевченко.

Як мертвому припарка
Щоб хоч якось допомогти банкам і позичальникам, Володимир Зеленський підписав закон, який посилює захист боржників за споживчими кредитами та запроваджує норми для колекторів. Про це повідомила Ольга Василевська-Смаглюк, авторка відповідного законопроєкту. «Відтепер жодні погрози, неетична поведінка, порноколажі, багатогодинний автододзвін, взаємодія з третіми особами без їхньої згоди заборонені», — похвалилася вона.
Документ встановлює чіткі правила, яких мають дотримуватися кредитні компанії, серед яких: дотримання вимог етики та правил співпраці з боржником; інформування боржника про неминуче залучення послуг колекторів із метою врегулювання простроченої заборгованості; укладення угод винятково з юридичними особами, зареєстрованими в Реєстрі колекторських компаній; повідомлення НБУ про укладення договору з компанією, яка надає колекторські послуги; обов’язковий контроль всіх дій колекторів, а також надання їм рекомендацій щодо усунення заборгованості; негайне розірвання договору з колекторською компанією, яку виключили з реєстру.
Водночас законопроєкт передбачає встановити чіткі вимоги для взаємодії зі споживачами послуг кредитних компаній. Така співпраця може відбуватися за допомогою перемовин у вигляді особистого спілкування або телефонної розмови, а також повідомлень через текстові та голосові повідомлення. Або ж відправленням листів за місцем проживання та працевлаштування боржника.
Як повідомляв «Міст», МВФ спонукав українських банкірів повернути гроші вкладників.

Євген Клен

До слова
У березні ц. р. міжнародні резерви України скоротилися на 5,3 % — з 28,543 млрд USD до 27,035 млрд USD. Про це свідчать дані НБУ. У лютому ц. р. резерви України скоротилися на 277,75 млн USD (1 %). Загалом із початку цього року такі резерви скоротилися на 2,098 млрд USD (7,2 %.) Зазначимо, на початок 2021-го ці резерви України становили 29,11 млрд USD.

About Author

Meest-Online