Новини для українців всього свту

Wednesday, Dec. 8, 2021

150 тис. на бізнес заробітчанам — допомога чи популізм?

Автор:

|

Лютий 22, 2021

|

Рубрика:

150 тис. на бізнес заробітчанам — допомога чи популізм?
Заробітчани перетинають кордон України

Нещодавно українська влада виступила з черговою ініціативою щодо підтримки заробітчан, котрі повертаються на Батьківщину — до 150 тис. грн на відкриття власного бізнесу. Відповідний законопроєкт, розроблений урядом, передали до Верховної Ради України. В уряді впевнені: така допомога стане ефективним стимулом для повернення трудових міґрантів додому. Та це вже не перша ініціатива влади з реінтеграції заробітчан на межі популізму.

Уряд закликає
Кабінет Міністрів України (КМУ) підтримав запровадження допомоги для економічної реінтеграції трудових міґрантів під час повернення на Батьківщину. Про це повідомив Денис Шмигаль, прем’єр-міністр України. «Документ передбачає, що людина, котра повернулася в Україну і має бажання відкрити власну справу, могла б узяти на цю потребу до 150 тис. грн», — уточнив він і додав, що така політика спрямована на те, щоб українці розвивали власну економіку та країну.
При цьому жоден державний орган не має інформації про точну кількість українців, котрі постійно чи тимчасово працюють в інших країнах. Експерти називають різні числа: від 2,5 до 5 млн заробітчан. Також невідомо, скільки саме українців працюють у тих чи інших країнах і в яких саме галузях. Своєю чергою, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України, через пандемію Covid-19 2020 року до України повернулися 400-500 тис. заробітчан.

Найбільший інвестор
Але закликаючи українців повертатися, уряд лукавить. Адже грошові перекази українських трудових міґрантів є однією з найбільших статей надходження валюти до української економіки. Тож у КМУ традиційно сподіваються на трудових міґрантів. 2019-го перекази заробітчан становили 7,7 % валового внутрішнього продукту (ВВП) України. 2018 року обсяги переказів становили 10,88 млрд USD, що становило 8,3 % ВВП України відповідно.
Попри глобальну пандемію та численні локдауни, які запроваджували практично всі країни світу, 2020-го обсяг приватних грошових переказів до України з-за кордону склав 12,1 млрд USD, що на 200 млн більше, ніж роком раніше (11,9 млрд USD). За даними Національного банку України (НБУ), через рахунки банків 2020 року в Україну надійшло 4,7 млрд USD (2019-го — 3,8 млрд USD), через міжнародні платіжні системи — 2,7 млрд USD (2019-го — 2,2 млрд USD), через неформальні канали — 4,7 млрд USD (2019-го — 5,8 млрд USD).
«Приватні грошові перекази за методологією платіжного балансу є доходом домашніх господарств, що надходить від інших домогосподарств з-за кордону, і пов’язані з тимчасовою або постійною міґрацією населення», — уточнили в НБУ. Упродовж 2020 року обсяг переказів трудових міґрантів до України становив 12,121 млрд USD, що на 200 млн USD більше, ніж 2019-го. Про це також ідеться у звіті НБУ.
Водночас у Міністерстві економіки України прогнозують, що обсяги переказів заробітчан зростатимуть іще швидшими темпами. «За підсумками 2024 року обсяг надходжень від заробітчан за песимістичним сценарієм становитиме 13,3 млрд USD, за оптимістичним — 14,4 млрд USD. Завдяки чому може відбутися таке зростання? Можливо, це станеться тому, що за три роки в Україні житиме на 650 тис. менше громадян, ніж на початку 2021-го», — повідомляє портал «Економічна правда».
Як повідомляв «Міст», перекази заробітчан зросли ще на 200 млн.

Борги віддають заробітчани
Академік Віталій Журавський вважає, що Україна за кошти заробітчан, які ті надсилають своїм родичам, віддає борги Міжнародного валютного фонду (МВФ), підвищуючи тарифи на житлово-комунальні послуги. А їх можна було б погасити, якби хоча б на третину зменшити обсяги тіньової економіки.
Економіст заявив, що статистика Міністерства економіки України свідчить про те, що цього року прогнозоване зростання вартості електроенергії становить 32-53 %, а води і теплопостачання — 16-18 %. «701 млрд грн ми повинні цього року запозичити, до 2024-го щороку — по 500 млрд грн, а з 2023 року щороку треба буде віддавати по 600 млрд грн. КМУ про економіку не думає. Єдине, на що там розраховують, на наших українських міґрантів. 2024-го, за оптимістичними прогнозами, ці міґранти повинні переказати своїм родичам 14,4 млрд USD, а за песимістичними — 13,4 млрд грн. Тобто що відбувається? Ми беремо кредити, обслуговуємо борг. А як віддавати? За рахунок грошей, які заробляють наші українські міґранти, переказують своїм родичам. Шляхом підвищення цін на комірне — на опалення, на теплу воду, на водопостачання, на водовідведення, електроенергію, на газ, ці борги віддавати», — запевнив академік і резюмував, що це — контрпродуктивний шлях, який веде до подальшого колоніального статусу України.

Не допоможе
Томаш Богдевич, генеральний директор компанії з працевлаштування у Республіці Польща (РП) Gremi Personal, позитивно оцінює ініціативу КМУ, але вважає, що масового повернення трудових міґрантів не станеться. «Ініціатива уряду України хороша, але вона охоплює незначну частину українців, котрі працюють у РП. Йдеться про 720 осіб, а в Польщі, згідно з останніми даними Фонду соціального страхування, їх працює у 700 разів більше. Офіційно на кінець 2020 року було зареєстровано 532,5 тис. громадян України і кількість тих, хто їде до Польщі, весь час зростає. Українці їдуть сюди не тільки за вищими заробітками, а й за стабільністю, передбачуваністю й упевненістю, чого їм бракує в Україні», — запевняє він і додає, що навпаки, все більше громадян України відкривають свій бізнес у Польщі навіть у пандемію. Так, за даними Gremi Personal, 2020-го кількість індивідуальних підприємців-громадян України зросла на 22 %.
Ірина Богаченко, директорка рекрутингової аґенції Global TeamWork, також вважає, що проблема заробітчан зумовлена не низькими заробітними платами в Україні, а нестабільністю, корупцією та відсутністю справедливих і прозорих умов для відкриття власної справи. «Жодними 150 тис. ми заробітчан не повернемо. Ну, може, 1-2 %, і то ті, хто їздять у Польщу на невеликі заробітки. Але ж не ці кошти можуть вирішити проблему корупції. Чому українці їдуть на заробітки? Не тільки тому, що там гарно платять. У РП заробітні плати низькі — 20 тис. грн на місяць. Але туди все одно їдуть, бо там усе стабільно й чесно, бо там, якщо людина їде легально, нікого не обудять», — зазначає вона.
Менеджер іншої аґенції Києва із підбору персоналу для роботи за кордоном вважає, що більшість серед заробітчан — ті, хто просто не здатен відкрити власну справу та бізнес» і не мають такої мети. «Далеко не кожна людина здатна відкрити бізнес і займатися цим. Більшість заробітчан тому і шукають роботу за кордоном. В основному, це робітничі професії», — пояснює він і додає, що за кордоном люди непогано заробляють, приміром, у Чехії це — 1300-1500 USD на місяць, а 150 тис. грн просто так також не даватимуть. «Будуть вимоги, будуть обмеження. Не думаю, що 150 тис. грн буде так легко отримати. Важко сказати, поки рішення ще немає і ми не знаємо, як цей механізм буде працювати», — каже він.
Це підтверджують і в КМУ. Урядовці погоджуються, що отримати по 150 тис. грн зможуть не всі. Одна з головних умов отримання коштів — людина повинна інвестувати в справу і свої гроші, не менше ніж отримає від держави. Крім цього, учасник програми повинен мати не менше року роботи за кордоном і більше десяти років трудового стажу. Це автоматично відсікає молодь. Розраховувати на допомогу зможуть люди, котрі добряче попрацювали в Україні і до того ж офіційно працювали за кордоном, адже потрібно надати підтверджувальні документи.
Та навіть відповідаючи всім критеріям, потрапити під програму буде нелегко. На неї виділять всього 108 млн грн, це означає що допомогу отримають не більше 720 громадян. Усі бізнес-проєкти пройдуть спеціальний відбір, але як їх будуть оцінювати, наразі невідомо.
Томаш Богдевич також вважає, що більшість заробітчан працюють у РП з іншою метою. «Заробляють на нерухомість в Україні, навчання дітей, покращання свого добробуту і не мріють про відкриття власного бізнесу на Батьківщині», — ділиться він. Ба більше, зараз навпаки, усе більше українців замислюються над тим, щоби оселитися в РП, а остання робить усе, щоб утримати заробітчан, спрощуючи законодавство у сфері легалізації проживання та працевлаштування для іноземців і забезпечуючи їх «соціальним пакетом». Українські сім’ї, які мають посвідку на проживання в Польщі з доступом до ринку праці, на рівні з польськими можуть щомісяця отримувати 500 PLN допомоги на кожну дитину в межах програми «Сім’я 500+» і мати інші пільги, компенсації та пенсію на території РП. Такі вигоди мотивують українців асимілюватися в Польщі. І статистка демонструє, що польський уряд має успіхи у заохоченні трудової міґрації. За даними Національного банку Польщі, якщо 2015 року 80 % українців планували своє перебування в країні на термін до одного року, то вже 2020-го 52 % намірялися залишитися на термін більше трьох років.

Євген Клен

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply