Новини для українців всього свту

Thursday, Sep. 16, 2021

Знайшли застреленим мера рідного міста Зеленського

Автор:

|

Серпень 19, 2021

|

Рубрика:

Знайшли застреленим мера рідного міста Зеленського
Костянтин Павлов

48-річного Костянтина Павлова, міського голову Кривого Рогу, знайшли мертвим у калюжі крові на порозі його власного заміського будинку. Поруч лежав зареєстрований на нього мисливський карабін, з якого, ймовірно, і був зроблений постріл. У Національній поліції (НП) спершу заявили про три можливі версії: вбивство, самогубство або необережне поводження зі зброєю. Потім додали ще одну — Олег Сліпчук, заступник начальника Головного управління (ГУ) НП у Дніпропетровській області, не виключив, що чиновника могли довести до самогубства. Президент Зеленський пообіцяв «тримати цю справу під особистим контролем і наполягати на регулярних звітах правоохоронців перед громадою Кривого Рогу».

Дивні вибори
Костянтин Павлов був багаторічним прихильником Партії реґіонів президента-втікача Януковича. У розпал подій Майдану в центрі Києва 2014 року політик разом з іншими «реґіоналами» проголосував за так звані диктаторські закони, які значно обмежували право людей на мирний протест. Потім перейшов у партію «Опозиційна платформа — За життя» (ОПЗЖ), співголовою якої є Віктор Медведчук, кум Путіна.
Рік тому на місцевих виборах 2020-го Павлов із результатом майже 57 % голосів виграв у другому турі у Дмитра Шевчика, кандидата від партії «Слуга народу» (40 % голосів) і став мером рідного міста президента. Ті вибори були дуже дивними. Напередодні беззаперечним фаворитом перегонів вважався Юрій Вілкул, батько Олександра Вілкула, віце-прем’єра часів Януковича.
Вілкул-старший керував містом із 2010 року і в першому турі набрав 46,27 % голосів та, безперечно, виграв би і другий тур. Однак за три тижні до другого туру заявив про тиск, мовляв, Зе-влада намагається змусити його поступитися місцем кандидату від «Слуги народу», до того ж, на восьмому десятку років чоловік уже мав проблеми зі здоров’ям. Вілкул-старший зняв свою кандидатуру, закликавши голосувати за Костянтина Павлова.
«Новий мер ще від початку виглядав як тура для рокіровки однієї з найвпливовіших родин міста — Вілкулів. Сім’я, своєю чергою, заручалася підтримкою Ріната Ахметова, для якого Кривий Ріг здавна був одним із центрів його бізнес-імперії. Ця коаліція доповнила тренд місцевих виборів-2020, обійшовши партію президента навіть у рідному місті Зеленського. Хоча ця перемога більше нагадувала перемогу саме донецького лідера українського списку Forbes: по інший бік, від «слуг», також балотувався близький до олігарха Дмитро Шевчик», — пише портал «Українська правда».
Соратники загиблого з ОПЗЖ дружно звинуватили в тому, що сталося, Зе-владу і назвали смерть Павлова «політичним убивством». «Його перемога на виборах мера Кривого Рогу стала холодним душем і для президента Зеленського, для якого це місто є батьківщиною, і для Ріната Ахметова, позаяк у цьому місті зосереджені його бізнес-інтереси, — підкреслювали в зверненні партії. — Вбивство Костянтина Павлова ОПЗЖ сприймає як черговий терористичний акт проти нашої партії, здійснений зі схвалення і в умовах повної безкарності».

Застрелив себе сам?
Тим часом в Інтернеті несподівано з’явилися записи з камер відеостеження, розташованих… усередині будинку загиблого. На них видно, що Павлов вдома сам. Він блукає приміщенням із карабіном у руках, багато курить, із кимсь переписується в телефоні. «Довго сидить, потім приставляє зброю до тулуба і стріляє (в цей момент кицька відскакує). Після цього проходить ще близько 10 метрів і вивалюється з вхідних дверей», — повідомляє Telegram-канал «Репортер UA».
Тим не менш, правоохоронні органи наразі уникають категоричних відповідей чи якихось коментарів. «Інформацію, яка є на сервері, сьогодні обробляють, інших людей, крім Павлова, ми на відео не бачимо. Проводять детальний аналіз відеозаписів, їх досліджують, з цією інформацією працюють фахівці. Телефон теж вилучили, і з ним працюють фахівці», — поінформував Анатолій Щадило, начальник ГУНП у Дніпропетровській області. Також він наголосив, що йому невідомо, як ці записи потрапили в Інтернет.
І ще одна важлива деталь. Час і дата на відеозаписах збиті. А посередині відео вирізаний якийсь фрагмент. Тож наразі чітко щось стверджувати зарано.
Тим часом київська газета «Сьогодні», посилаючись на анонімне джерело, пише, що, на думку слідчих, загиблого поставили перед якимось вибором. «Політичні це моменти чи особисті, наразі сказати складно», — стверджують журналісти. Їхнє джерело зазначило, що Павлов не був пов’язаний із кримінальними колами. Співрозмовник у поліції Дніпропетровської області поділився, що мер міг заборгувати комусь гроші, можливо, на проведення виборчої компанії. Поки що невідомо, чи отримував Павлов погрози.
Світлана Сова, опозиційна депутатка Криворізької міськради від партії «Сила людей», розповіла, що в місті про причини смерті Костянтина Павлова кажуть багато, але нічого схожого на правду, та додала, що в місті останнім часом з’явилися карні справи на керівників департаментів і на підрядників. «Павлов не був справжнім мером. Містом керує Олександр Вілкул, а Павлов просто «балакучою головою» був. Вілкул дуже втратив із минулого року: «АрселорМіттал Кривий Ріг» (великий металургійний комбінат. — Ред.) із президентом спілкується, гірничо-збагачувальні комбінати Ахметова також із президентом, а в них залишився тільки бюджет міста. А Павлову все це підписувати», — розповіла п. Сова «Українській правді».

Нові вибори — лише за пів року
До виборів обов’язки мера, за законом, буде виконувати секретар міськради — депутат від «Слуги народу» Олександр Котляр. Приналежність до пропрезидентської партії не повинна вводити в оману — Котляра на посаду секретаря пропонував сам Павлов, той повністю — «людина Вілкулів».
Нового міського голову в Кривому Розі обиратимуть аж наступного року — 27 березня, припустила Євгенія Кравчук, заступниця голови фракції «Слуги народу» у Верховній Раді України (ВРУ). За її словами, призначити ці вибори має парламент — але лише після того, як депутати міської ради Кривого Рогу надішлють до Києва відповідне звернення. На його підготовку вони мають щонайбільше 15 днів після смерті Павлова (тобто до кінця серпня), на його розгляд ВРУ — максимум 90 днів (тобто до кінця листопада). Водночас п. Кравчук зазначила, що у Виборчому кодексі України прописані дві дати, в які можна проводити як чергові, так і позачергові вибори — це кінець жовтня і кінець березня. «Очевидно, що на кінець жовтня — це неможливо за процедурою виконати, тому що вона має певну тривалість, тому найближчий час — це кінець березня наступного року», — пояснила депутатка.

Ігор Берчак

P. S. Після минулорічних місцевих виборів уже кілька українських міст залишилися без мерів. У всіх випадках причиною смерті були ускладнення, викликані коронавірусом. З життя пішли: Геннадій Кернес, міський голова Харкова, Олександр Луговий (Конотоп, Сумська обл.), Олег Бондаренко (Новгород-Сіверський, Чернігівська обл.), Анатолій Федорчук (Бориспіль, Київська обл.).
Як повідомляв «Міст», Геннадій Кернес помер у грудні 2020 року.

До слова
Служба безпеки України (СБУ) викликала на допит як свідків у справі, що стосується укладання та ратифікації так званих харківських угод між Україною та Російською Федерацією (РФ), згідно з якими було подовжено на 25 років термін перебування Чорноморського флоту РФ на території зараз тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим, низку чинних і колишніх депутатів, ексміністрів та інших чиновників. Серед них — Валерій Хорошковський, ексголова СБУ, та Володимир Литвин, колишній голова ВРУ. Як ідеться на сайті СБУ, крім них повістки про виклик на допит у цій справі також отримали народні депутати (колишні та чинні) Юрій Бойко, Віталій Борт, Дмитро Шпенов, Юлія Ковальова; Ігор Калетник, ексголова Державної митної служби; Микола Литвин, колишній голова Державної прикордонної служби; Костянтин Єфименко, ексміністр транспорту та зв’язку; Олександр Лавринович, колишній міністр юстиції; Федір Ярошенко, ексміністр фінансів; Василь Цушко, колишній міністр внутрішніх справ. Нагадаємо, що 11 березня ц. р. Рада національної безпеки й оборони доручила СБУ вивчити обставини голосування народних депутатів шостого скликання за так звані харківські угоди та в разі підтвердження ознак державної зради — порушити проти них карні справи. Наступного дня в СБУ заявили про початок досудового розслідування за ст. 111 (державна зрада) Кримінального кодексу України.

About Author

Meest-Online