Новини для українців всього свту

Friday, Jun. 25, 2021

Януковичу повідомили про підозру в державній зраді

Автор:

|

Лютий 07, 2021

|

Рубрика:

Януковичу повідомили про підозру в державній зраді
Віктор Янукович

Слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР) за погодженням із прокурорами Офісу генерального прокурора України (ОГПУ) повідомили колишньому президенту Віктору Януковичу про підозру в державній зраді через підписання із Російською Федерацією (РФ) так званих Харківських угод. «21 квітня 2010 року підозрюваний, перебуваючи у Харкові, штучно створюючи передумови до збільшення чисельності військ РФ та умови їх перебування на суверенній території України, під приводом отримання знижки на природний газ, підписав від імені України угоду між Україною та РФ. Цим документом було продовжено на 25 років термін перебування Чорноморського флоту (ЧФ) РФ», — йдеться у повідомленні.

Війна за флот
Одразу після розвалу СРСР у Москві перейнялися долею ЧФ, який становив 10 % у структурі Військово-морських сил (ВМС) СРСР. На початку 1990-х Автономна Республіка Крим нагадувала порохову діжку. Частина корабельних екіпажів та частин морської піхоти прийняли присягу на вірність України, решта вперто трималася вірності «Андреєвському стягу» (символ ще царського російського флоту, тепер — офіційний символ військового флоту РФ — Ред.).
Доходило навіть до збройних сутичок. У вересні 1993 року внаслідок перестрілки між українськими морськими піхотинцями та танковим підрозділом берегової охорони РФ троє росіян отримали поранення. Абсолютно не ховаючись, спецслужби РФ готувала на півострові операцію з проголошення суверенітету, вже апробовану в Придністров’ї. Koнсульство РФ почало видавати російські паспорти громадянам України, котрі працювали на об’єктах ЧФ. Пресслужба штабу ЧФ перетворилася на засіб інформаційної війни проти України — її телецентр оснастили сучасною апаратурою, спеціально для того, щоб вести передачі на весь півострів. Розвідка ЧФ фактично діяла як штаб із координації зусиль усіх сепаратистських сил на півострові. Її офіцери стали організаторами політичної організації «Русскій рух Крима» й її силового органу — загонів «російських козаків». Павло Грачов, тодішній міністр оборони РФ, публічно заявив про намір вводити війська до будь-якої республіки колишнього СРСР «з метою захисту російськомовного населення».
«Під час параду на честь Незалежності України кілька покидьків із натовпу кидали в колону курсантів помідори, — згадує Ігор Тенюх, екскомандувач ВМС України: А 1996-го, коли в Севастополі проводили спільний парад обох флотів, російський командувач Балтін разом із своїми адміралами залишив трибуну саме в ту мить, коли урочистим маршем крокували українські моряки».
Урешті-решт, після довгих перемовин і суперечок 28 травня 1997 року була підписана міжурядова угода про статус та умови перебування ЧФ РФ на території Україні. Документом було передбачено термін перебування ЧФ у Криму на 20 років — до 2017-го. Йшлося про автоматичну пролонгацію на п’ятирічні періоди за відсутності письмового повідомлення від однієї зі сторін про розірвання угоди. Основною базою ЧФ залишався Севастополь. Крім цього, російський флот мав право користуватися випробувальним центром у Феодосії, аеропортом Гвардійське та низкою інших об’єктів на півострові.

Фіктивна газова знижка
Але це було лише затишшям перед чорноморським штормом. Після першого Майдану та приходу до влади Віктора Ющенка Україна почала все наполегливіше натякати РФ, що продовження перебування ЧФ після 2017 року не планується. Хоча про дочасне розірвання угоди на офіційному рівні ніби й не йшлося, однак українські політики на різних заходах та у різних аудиторіях заявляли про необхідність вироблення механізму виведення ЧФ з України.
25 лютого 2010-го новим президентом України став Янукович. Уже 21 квітня в Харкові він підписав із Дмитром Медведєвим, тодішнім президентом РФ, угоди, які передбачали продовження терміну перебування ЧФ на українській території на 25 літ (тобто з 2017-го до 2042 року — Ред.) в обмін на здешевлення російського газу.
Ще тоді експерти вказували, що так звана газова знижка була фікцією, оскільки стартова ціна для України була сформована не прозоро та виглядала значно завищеною порівняно з іншими країнами. «Перед підписанням документів ціна для України була двічі штучно завищена РФ: станом на кінець 2008-го ціна газу за 1 тис. куб. м для України становила 179,5 USD, тоді як на кінець 2010 року — 352,33 USD. Крім цього, саме зниження визнавалося зобов’язаннями України з державного боргу перед РФ, що погашаються», — повідомляє ОГПУ.
За версією слідства, РФ спершу штучно створювала та накопичувала борг України перед нею за поставку природного газу, а потім, як його погашення, фактично безоплатно продовжила термін дислокації ЧФ на території України. При цьому угода, а також укладені на її виконання контракти між «Нафтогазом» і «Газпромом», фактично не передбачали жодної знижки ціни на природній газ.
«Натомість у результаті підписаних експрезидентом так званих Харківських угод було збільшено особовий склад військ і військової техніки Збройних сил РФ на території України замість підготовки до їхнього зменшення та виведення з території України», — підсумували в ОГПУ. «Замість підготовки до виведення військ Москва відчула, що зможе бути в АРК вічно. Російські військові об’єкти були розкидані по всьому півострову. На початку анексії це дозволяло росіянам казати, що ніяких нових військ у Криму немає, а йдеться лише про звичайні планові пересування підрозділів ЧФ. На загал, у період після переможного для неї квітня 2010 року РФ отримала можливості для подальшого втягування України в свою сферу впливу. Було ясно, що Янукович піде і на подальші поступки, і тому можна готувати спецоперацію щодо анексії АРК», — повідомляє телевізійний канал «Еспресо».
Вже 2014-го, додають слідчі ДБР, усе це призвело до того, що військовослужбовці ЧФ «у взаємодії з іншими російськими підрозділами здійснили військову окупацію та подальшу анексію АРК, що призвело до тяжких наслідків у вигляді порушення територіальної цілісності України».

Вирок є, покарання немає
Янукович та його представники наразі публічно не відреагували на звинувачення прокуратури. Нагадаємо, що президент-утікач уже має один вирок у справі про державну зраду. 24 січня 2019 року Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винним у державній зраді та пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні та веденні аґресивної війни і засудив його до 13 літ позбавлення волі заочно. Колишній президент назвав вирок незаконним. «Вирок був написаний під диктовку влади», — заявив Янукович під час пресконференції в Москві. 2 жовтня 2020 року Київський апеляційний суд відмовився скасувати цей вирок.
12 травня 2020-го Печерський районний суд Києва обрав Януковичу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в іншому карному провадженні за фактами організації низки тяжких та особливо тяжких насильницьких злочинів, у т. ч. умисних вбивств, скоєних у період із 18 до 20 лютого 2014 року в центральній частині Києва щодо мітинґарів. Це рішення давало право стороні обвинувачення почати щодо Януковича процедуру екстрадиції. Також прокурори мали намір звертатися до суду по дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia). Однак, 16 листопада 2020-го Київський апеляційний суд частково задовольнив скаргу захисту та скасував рішення про заочний арешт експрезидента.
Як повідомляв «Міст», ЄСПЛ звинуватив Януковича у численних порушеннях прав людини.

Ігор Берчак

До слова
Окружний суд у Гаазі (Нідерландах) продовжив слухання у справі про літак Boeing-777 авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із Амстердаму до малайзійського Куала-Лумпур і був збитий над зоною російської гібридної аґресії на сході України 17 липня 2014 року ракетою зі зенітно-ракетного комплексу «Бук» зі складу Збройних сил РФ. Загинули 298 людей — усі, хто був на облавку. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування — і технічне, і кримінальне — очолили Нідерланди, чиїх громадян було найбільше серед загиблих. «Суд обговорить, як саме він хоче здійснювати слухання по суті за погодженням із прокуратурою та стороною захисту», — йдеться в повідомленні Окружного суду в Гаазі. Як писав «Міст», у листопаді 2020-го перші свідчення у вигляді записаного на відео інтерв’ю дав один із чотирьох підозрюваних — Олег Пулатов (позивний — «Гюрза»), експідполковник Головного розвідувального управління РФ. Інші підозрювані в справі: генерал-майор РФ Сергій Дубинський («Хмурий»), колишній полковник Федеральної служби безпеки Ігор Гіркін («Стрєлков»), а також громадянин України Леонід Харченко («Кріт»).

Підпис до фото:
Дмитро Медведєв (ліворуч) та Віктор Янукович, Харків, 21 квітня 2010 р.

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply