Новини для українців всього свту

Saturday, Dec. 4, 2021

Винних у «Ваґнерґейті» не знайшли, чи не захотіли?

Автор:

|

Листопад 18, 2021

|

Рубрика:

Винних у «Ваґнерґейті» не знайшли, чи не захотіли?
Затримання «ваґнерівців», 29 липня 2020 р., Мінськ

Тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради України встановила, що проведення спецоперації зі затримання членів російської приватної військової компанії (ПВК) «Ваґнер» наприкінці липня минулого року було відтерміновано, що і стало причиною провалу. Проте визначити, хто з українських чиновників ухвалив таке рішення, ТСК не змогла. «Наявні дані дозволяють зробити опосередковані висновки, що відбулося відтермінування активного заходу з 25 липня на 30 липня 2020 року. ТСК не вдалося точно встановити, хто, на якому рівні в Україні ухвалив рішення про відтермінування», — заявила Мар’яна Безугла, керівниця ТСК, народна депутатка президентської фракції «Слуга народу».
Проте прізвища винних у зриві спецоперації, яка в Україні отримала неофіційну назву «Ваґнерґейт», можуть назвати вже найближчими днями. Міжнародна група журналістів-розслідувачів Bellingcat заявила, що оприлюднить результати власного розслідування. Причому в Bellingcat наголосили, що якраз їхній анонс і вплинув на рішення ТСК похапцем оприлюднити свої висновки «ні про що».

Заплутана історія
У ніч на 29 липня 2020 року — незадовго до проведення в Республіці Білорусь (РБ) президентських виборів — співробітники білоруського Комітету державної безпеки затримали на базі відпочинку під Мінськом (і лише за 2 км від офіційної резиденції Лукашенка) 33 бойовиків ПВК «Ваґнер». Йдеться про компанію, укомплектовану з відставних офіцерів силових відомств Російської Федерації (РФ). Її командиром є такий собі Дмитро Уткін, великий шанувальник ідей Гітлера, який навіть позивний узяв собі на честь улюбленого композитора фюрера. Служба безпеки України (СБУ) встановила причетність цієї структури до збройного конфлікту на Донбасі й у Сирії.
Спершу Олександр Лукашенко, білоруський диктатор, заявив, що бойовики прибули, щоб дестабілізувати ситуацію під час виборів та завадити йому знову стати президентом. Він пообіцяв своєму українському колезі Володимиру Зеленському співпрацю у питанні екстрадиції «ваґнерівців» до України, адже СБУ встановила, що саме ці особи брали активну участь у бойових діях у складі терористичних організацій «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка».
Але незабаром ситуація кардинально змінилася. Почала ширитися інформація, що йшлося про невдалу спецоперацію українських спецслужб. Аґенти СБУ нібито приховано вербували бійців ПВК «Ваґнер», пропонуючи заробіток в охоронних службах на нафтових об’єктах у Венесуелі в інтересах російської державної компанії «Роснефть». Під час транзитного рейсу з Мінська до Стамбула літак із «ваґнерівцями» під вигаданим приводом мав екстрено приземлитися в Україні, де бойовиків намірялися заарештувати.
У вересні ц. р. телекомпанія CNN оприлюднила розмову з трьома анонімними «колишніми високопосадовцями української військової розвідки», які розповіли, як працювали над підготовкою операції зі захоплення «ваґнерівців». Розвідники описали, що найманців справді «запрошували» на роботу з охорони нафтових свердловин у Венесуелі, запропонувавши їм по 5 тис. USD на місяць. На пропозицію відгукнулися «сотні» росіян, що дозволило в ході перемовин виокремити тих, хто був причетний до воєнних злочинів на Донбасі.
«Ми почали телефонувати їм і казати: «Агов, друже, гаразд, розкажи мені про себе, може, ти насправді не боєць, а сантехнік чи щось таке». І вони почали розповідати про себе, надсилати документи, військові квитки та докази, що воювали. І ми такі: «Бінґо, ми можемо це використати», — цитує CNN одного зі співрозмовників.
Деякі претенденти на «роботу» пов’язували себе зі збиттям малазійського пасажирського літака MH17, на облавку якого загинули 298 людей. «Двоє були присутні при запуску ракети, яка збила MH17. Ще четверо були членами банди, відповідальної за збиття українського військового літака Іл-76 під час посадки в аеропорту Луганська в червні 2014 року й убивство 49 наших найкращих людей. Ідентифікувати і покарати цих людей було нашим головним інтересом», — заявив інший учасник операції.
Але в підсумку спецоперація буцімто була зірвана через те, що інформація про неї просочилася з Офісу президента України (ОПУ) до спецслужб РФ. У підсумку «ваґнерівців» з вибаченнями відправили з Мінська до Москви, а в Києві спалахнув «Ваґнерґейт».

Чорна кішка в темній кімнаті
Лишень у травні ц. р. український парламент створив ТСК для розслідування справи «ааґнерівців». Та розслідування завершилося «пшиком». ТСК визнала, що причиною провалу спецоперації (в документах вживають словосполучення «активний захід») стало її відтермінування, але хто віддав такий наказ, встановити не змогли. Як заявила Мар’яна Безугла, комісія не знайшла підтвердження того, що особисті розпорядження керівництву Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України (МОУ) відкласти активний захід віддавав президент Зеленський. Також ТСК встановила, що Андрій Єрмак, керівник ОПУ, не має повноважень віддавати накази ГУР МОУ. Не міг цього зробити і міністр оборони (на той час цю посаду займав Андрій Таран), оскільки очільник МОУ «може санкціонувати певні дії в межах активного заходу лише в частині, що стосується додаткового залучення Збройних сил України, та не може санкціонувати хід активного заходу загалом». Тож ТСК встановила «відсутність будь-якої документально оформленої вказівки про відтермінування з боку будь-якої посадової особи», підсумувала депутатка Безугла.
Хоча ТСК й заперечує витік інформації з ОПУ, комісія підтвердила, що про окремі нюанси спецоперації могли знати в Москві. Так, один із 33 найманців наприкінці травня 2020-го звернувся із заявою до Федеральної служби безпеки РФ зі заявою, в якій детально розкрив нюанси встановленого ним контакту з «вербувальниками», подальші заходи з «працевлаштування у Венесуелі» тощо.
Крім цього, керівниця ТСК заперечила, що до підготовки спецоперації залучали іноземні спецслужби, зокрема, американські. За її словами, всі заходи здійснювали виключно українські розвідувальні та контррозвідувальні органи. Вона додала, що ТСК продовжить свою роботу.

Що скаже Bellingcat?
Паралельно з української ТСК розслідуванням «Ваґнерґейту» займалася і міжнародна група журналістів-розслідувачів Bellingcat. Там пообіцяли оприлюднити результати вже незабаром. «У цьому розслідуванні буде викладено результати невтомної праці наших розслідувачів на чолі з Христо Ґрозєвим. Воно стане найбільш ґрунтовною спробою зазирнути в хід проваленої операції спецслужб, яка завершилась арештом 33 бойовиків у РБ 2020 року», — повідомив Еліот Гіґґінс, британський журналіст і блогер, засновник і виконавчий директор групи Bellingcat.
Обсяг текстового варіанту становитиме понад 11 тис. слів, а також матеріали інтерв’ю з причетними до операції особами та документальні докази: аудіо, відео та фотографії. Навесні ц. р. п. Грозив анонсував також вихід документального фільму на основі зібраних групою матеріалів. Термін його виходу наразі невідомий. «Однак результати та докази текстової версії розслідування «можна буде порівняти з твердженнями президента України та його команди», — пояснили у Bellingcat. Результати розслідування там оприлюднили 17 листопада.
Як повідомляв «Міст», раніше у Bellingcat пояснили зрив операції затримання «ваґнерівців».

Ігор Берчак

Мовою чисел
Більшість українців, які чули про зрив спецоперації українських спецслужб зі затримання бойовиків «Ваґнера», вважають, що це провина політичного керівництва України. Такими є результати опитування Київського міжнародного інституту соціології. Дослідження засвідчило, що про зрив спецоперації знають 51,5 % респондентів. З них лише 11,6 % стверджують, що достатньо добре поінформовані, а 39,9 % відповідають, що лише щось чули, але не знають деталей. Серед респондентів, які принаймні щось чули, найбільше (39,5 %) покладають відповідальність на передачу (злив) інформації з боку вищого політичного керівництва України. Ще 19,7 % вважають, що це сталося через брак професіоналізму і помилки вищого політичного керівництва України. Інші варіанти обирали менше респондентів. Опитування проводили 15-18 жовтня ц. р. методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки стільникових номерів опитали 1,2 тис. респондентів, що мешкають у всіх реґіонах України (крім Криму і непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей) від 18 років і старших.

About Author

Meest-Online