Новини для українців всього свту

Monday, May. 23, 2022

Усіх колаборантів чекає кримінальне покарання

Автор:

|

Квітень 19, 2022

|

Рубрика:

Усіх колаборантів чекає кримінальне покарання
Галина Данильченко

Москва десятиліттями насаджувала в Україні своїх аґентів впливу, вони працювали в проросійських Комуністичній партії (КПУ), Партії реґіонів (ПР), «Опозиційному блоці» (ОБ) та «Опозиційній платформі — За життя» (ОПЗЖ). Тож не дивно, що зараз є стільки зрадників, які допомагають рашистським окупантам.

Відомо про всіх
Із початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації (РФ) українські правоохоронці зареєстрували вже 415 кримінальних проваджень за державну зраду та колабораційну діяльність. Про це повідомила Ірина Венедиктова, генеральна прокурорка України. «94 особи обґрунтовано підозрюють у державній зраді та переході на бік ворога, ще 27 — у колабораційній діяльності», — зазначила вона.
За словами правниці, серед підозрюваних є колишній народний депутат від ОПЗЖ Ілля Кива, самопроголошена «мериня» Мелітополя, депутат Полтавської обласної ради, депутат Енергодарської міської кради. Повідомлення про підозру отримали суддя та керівник апарату Старобільського районного суду Луганської області. За фактом державної зради затримали керівника однієї з окружних прокуратур Миколаївщини.
Вона також додала, що розслідують співпрацю з аґресором працівників правоохоронних органів і виправних колоній, Державної служби статистики України, органів виконавчої служби, лісової галузі, митників, помічників народних депутатів, інших громадян України. «Ми виведемо на чисту воду «щурів» у будь-яких органах. Ми про всіх вас знаємо! На тих, хто перефарбовується і перевзувається на льоту, чекає найвища міра покарання. «РуZкий мір» не врятує», — зазначила п. Венедиктова.
А Олексій Данилов, секретар Ради з національної безпеки й оборони України, заявив, що незабаром з’явиться публічний реєстр колаборантів. Перелік буде публічним. «Щоб усі бачили їхні прізвища та імена», — зазначив він і додав, що цей список поповнюють іменами щодня. «Там буде дуже багато дивних людей, які до 24 лютого виступали в усіх телевізійних етерах нашої країни, навіть були ведучими наших програм і кричали про нашу державу, країну, демократію, свободу слова та багато інших речей», — привідкрив завісу таємничості чиновник.

Кого окупанти ставлять керувати
Російсько-терористичні війська зуміли все ж окупувати кілька міст. Там вони намагаються насадити свою окупаційну владу за допомогою місцевих «помічників». Загальна схема виглядає так — спершу схиляють до співпраці чинних керівників, а якщо ті відмовляються, знаходять колаборантів серед проросійських політиків. А представників місцевого самоврядування, які відмовляються від співпраці, часто викрадають.
Генічеськ Херсонської області окупанти захопили вже за кілька годин після початку вторгнення. Олександр Тулупов, мер міста, який раніше обирався до місцевої ради від ПР, одразу ж пішов у відставку разом зі своєю командою. Тепер там керують військові, вони себе ніяк не називають та офіційної інформації не надають. Російську допомогу видають у форматі «отримайте у когось десять тисяч рублів». За ними стоять черги.
Мелітополь — найтрагічніший приклад появи орди в захоплених містах. Івана Федорова, мера міста, який відмовився співпрацювати з окупантами, варвари викрали. Історію цього чоловіка почув весь світ, про викраденого мера не раз у зверненнях до Заходу згадував Володимир Зеленський. Перебуваючи у заручниках, він був змушений підписати постанову про передання влади Галині Данильченко. Після цього п. Федорова обміняли на російських строковиків, які потрапили в полон до українських військових.
57-річна Данильченко — багаторічна депутатка мелітопольської міської ради: спершу обиралася до неї від ПР, потім від ОБ. Після подій «кримської весни» щонайменше один раз улітку 2015 року могла літати до Москви через Сімферополь (за чинним законодавством України, це вважається незаконним перетином державного кордону, за що українського громадянина можуть притягнути до адміністративної відповідальності).
Та за версією Антона Геращенка, радника міністра внутрішніх справ України, Данильченко — не головна в окупаційній адміністрації Мелітополя. Насправді там орудує Євген Галицький, запорізький підприємець і колишній депутат Верховної Ради України (ВРУ) від ПР. Він — власник «Мелітопольського заводу підшипників», директоркою якого працює Данильченко.
Свою чергою, в будівлі Херсонської обласної адміністрації працює «військова комендатура», хоча Херсоном усе ще керує старий мер Ігор Колихаєв.
Російсько-терористичні війська увійшли до Куп’янська, розташованого біля кордону з РФ, між Харковом і Луганськом, без бою. «На телефон чергової частини поліції надійшов дзвінок від командира батальйону російських військ із пропозицією перемовин. Інакше місто штурмуватимуть із усіма наслідками. Я вирішив взяти участь у перемовинах», — розповів Геннадій Мацегора, мер міста. Тепер українська прокуратура підозрює його в державній зраді, сам же міський голова запевняє, що його доньку заарештувала Служба безпеки України на заході держави, куди та виїхала на час війни. 2020 року Мацегору обрали мером від ОПЗЖ, а до цього він належав до ПР.
Дмитро Орлов, міський голова Енергодару Запорізької області відмовився від співпраці з окупантами, й у місті з’явилася «громадська рада самоорганізації міста». Її очолив Андрій Шевчик, депутат міської ради від ОПЗЖ. Він — уродженець Красноярського краю РФ, ще до окупації Криму обирався до міськради Енергодара від партії «Сильна Україна» Сергія Тигипка, який був віцепрем’єром в уряді Януковича.
У Бердянську «тимчасове виконання обов’язків мера» взяв на себе 59-річний Олександр Сауленко, який у своєму зверненні до мешканців вживає улюблений вислів російської пропаґанди «київський режим». Раніше він був членом забороненої КПУ. 2020 року Сауленко мало не став керуючим справами бердянського виконкому, але тоді місцеві депутати згадали його участь у проросійських мітинґах 2014-го та запитали, що думає про присвоєння міській вулиці імені Бандери (той відповів неґативно). Висував колишнього комуніста на посаду Валерій Баранов, тодішній мер Бердянська, член партії «За майбутнє», створеної на руїнах ПР. Баранов пішов із посади мера зі скандалом наприкінці 2021 року. Тепер запевняє, що Сауленка не знає.
У Каховці містом довго керувала місцева влада, проте 1 квітня окупанти призначили свою людину. Всіх працівників міськвиконкому, які на той час були на робочих місцях, зібрали в залі засідань, відібрали стільникові телефони та повідомили, що міська влада, яка організовує всю роботу громади, не може впоратися зі своїми обов’язками, тож керувати містом буде Павло Філіпчук. Останній закликав змиритися з окупацією Каховки. Він — депутат обласної ради від ОБ, раніше працював депутатом каховської міської ради від ПР, а до ВРУ намагався потрапити від ОПЗЖ. 2020-го намагався стати мером, проте вибори провалив і навіть не вийшов до другого туру.
У Маріуполі депутати від забороненої партії ОПЗЖ за підтримки російських військових «обрали керівником» міста Костянтина Іващенка. Російські військові примусово привезли з Маріуполя та навколишніх сіл депутатів інших партій для «правильної картинки». Крім того, фейкові збори «ратифікували результати референдуму 2014 року» і тепер вважають Маріуполь частиною самопроголошеної «Донецької народної республіки».
У частині захоплених рашистами населеними пунктами головними комунікаторами з ними стають представники Російської православної церкви в Україні, як було у с. Катюжанка на Київщині. Іноді інтервенти не заходять у саме місто, а стоять на околицях, керувати ж дозволяють місцевій владі. Так сталось у Славутичі, де місто продовжувало жити своїм життя, окупанти хіба ставили блокпости в передмістях.

Порушення заборон
Окупацію територій регулює третій розділ Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року про захист цивільного населення під час війни. Радянський Союз ратифікував її 17 квітня 1951-го. У конвенції зазначено, що її підписанти зобов’язані дотримуватися її положень, «навіть якщо один із них не визнає стан війни».
Третій розділ докладно регулює життя на окупованих територіях: зокрема, йдеться, що «держава-окупант зобов’язана за допомогою усіх наявних засобів забезпечувати населення продуктами харчування та медичними матеріалами, якщо ресурсів окупованої території виявиться недостатньо».
Але така терористична держава, як Росія, жодних своїх зобов’язань не дотримується. Так було під час окупації Криму 2014 року, так відбувається й зараз під час вторгнення в Україну та захоплення її міст.
Як повідомляв «Міст», у Мелітополі колаборанти погрожують учителям.

Євген Клен

About Author

Meest-Online