Новини для українців всього свту

Monday, Mar. 8, 2021

Стокгольмський арбітраж відхилив позов Коломойського

Автор:

|

Лютий 15, 2021

|

Рубрика:

Стокгольмський арбітраж відхилив позов Коломойського
Ігор Коломойський

У столиці Швеції завершився майже шестирічний судовий процес.

Фіналіст «конкурсу» шахраїв
Денис Малюська, міністр юстиції України, 4 лютого запевнив: «Супермегаперемога у Стокгольмському арбітражі. Коломойський і Боголюбов хотіли стягнути з України більше шести мільярдів (!) доларів США та звернулися з відповідним позовом до Стокгольмського арбітражу. Після майже шести років судового процесу арбітраж сьогодні їм відмовив повністю».
Мільярдери Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов відомі не лише як колишні власники націоналізованої 2016 року у них найбільшої в Україні фінансової установи — «ПриватБанку» (ПБ). Коли Міжнародний Центр дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) визначав у грудні 2020-го людину року в сфері організованої злочинності та корупції, то, зокрема, до фіналу цього «конкурсу» пройшов і Коломойський.
В OCCRP пояснили, що він «має історію корпоративних рейдів, шахрайства, розкрадання державних активів і політичних інтриг». Зокрема, американські прокурори звинувачують їх у «відмиванні» грошей у т. ч. в США — придбанням нерухомості в штатах Кентуккі, Огайо та Техасі на 60 млн USD.
Ці олігархи є також бенефіціарами кіпрських офшорних компанії Littop Enterprises Ltd, Bridgemont Ventures Ltd і Bordo Management Ltd. А ті, своєю чергою, — власниками більше 40 % акцій компанії «Укрнафта».
2015 року «кіпріоти» звернулися до Стокгольмського арбітражного трибуналу з позовом до України з приводу конфлікту, який розпочався 2018-го. Його подробиці чи не найдетальніше відстежили в інформаційній аґенції «ЛIГА Бiзнес Iнформ».

Причина конфлікту
Там, зокрема, нагадали, що 2018 року уряд розпорядився постачати населенню газ «Укрнафти» із підземних сховищ. Його вартість, попри наполягання «Укрнафти» на ціні ринку, склала, за розпорядженням уряду, 265,65 грн за 1 тис. куб. м.
Національна компанія «Нафтогаз України» придбала за цією ціною в 2006-2012 рр. в «Укрнафти» 10 млрд куб. м. Але юридично це майже не оформляли. За словами Юрія Вітренка, тодішнього керівника «Нафтогазу», з десяти проданих населенню мільярдів кубометрів оформили лише два. Решта не були оформлені через розбіжності в ціні.
2014 року Верховний суд зобов’язав «Нафтогаз» компенсувати «Укрнафті» офіційно задокументовані 2 млрд куб. м. Але «Укрнафта» так і не отримала гроші за цей газ.
Того ж року вона відповіла на подвійне підвищення Верховною Радою (ВРУ) ставки на видобуток нафти та газу припиненням сплати рентних платежів. Відтоді перетворювалася з найбільшого платника податків у найбільшого податкового боржника України.
Станом на 1 серпня 2020 року, за даними податківців, борг «Укрнафти» склав 15,76 млрд грн. А з урахуванням пені та штрафів — 30,5 млрд грн. Державна фіскальна служба описала (по суті, заарештувала) активи «Укрнафти» на 11,3 млрд грн.
Уряд зажадав 2014-го, щоб «Укрнафта» сплатила «Нафтогазу» 1,8 млрд. грн дивідендів за 2011-2013 рр. «Укрнафта» вимогу відхилила, пославшись на борг «Нафтогазу» за «спірні» кубометри газу на 2,6 млрд. грн.
Відмова сплачувати дивіденди змусила керівництво держави діяти активніше. 2015 року ВРУ ухвалила закон про акціонерні товариства, який позбавив міноритарних акціонерів «Укрнафти» можливості блокувати засідання наглядової ради. Закон знизив зі 60 до 50 % кворум (необхідну кількість учасників зборів для визнання його рішень правовими), що дало змогу членам наглядової ради «Укрнафти» від «Нафтогазу» ухвалювати рішення навіть без участі представників міноритаріїв.
Відповідь акціонерів не забарилася. За даними Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), в березні-серпні 2015 року з «Укрнафти» вивели 14 млрд грн.
Частина цієї суми пішла безоплатним відвантаженням 1 млн т нафти п’яти компаніям, з якими міг бути пов’язаний Коломойський. Інша частина — авансові платежі понад 20 компаніям за фіктивну купівлю нафтопродуктів.
«Спірні» кубометри, збільшення ренти й зменшення кворуму стали приводом для акціонерів піти проти держави до Стокгольмського та Лондонського арбітражів. У липні 2015-го «кіпріоти» зажадали від України компенсації в 5,4 млрд USD. Зокрема, 2,063 млрд USD — за втрату дивідендів, 932 млн USD — штрафних санкцій, а 1,679 млрд USD — за втрату вартості акцій. На початку ц. р. ця сума становила з урахуванням відсотків близько 6 млрд USD.

Отримали нуль
4 лютого ц. р. міністр Малюська наголосив: «Офшорні компанії намагалися стягнути з держави суму, яка перевищує усі витрати держави на освіту та науку 2021-го або ж становить приблизно половину витрат держави на виплату пенсій. Винесення рішення Стокгольмським арбітражем кілька разів відкладали. Відчувалося, що позивачі щось підозрюють і затягують процес. Але сьогодні це сталося — арбітраж визнав відсутність своєї юрисдикції. Коломойський і Боголюбов отримали нуль доларів США, а не шість мільярдів».
А Іван Ліщина, заступник міністра юстиції України, уточнив, що суд не відмовив у задоволенні претензій, а відхилив вимоги позивачів у повному обсязі на підставі відсутності в нього юрисдикції розглядати цю справу. А в київському часописі «Дзеркало тижня» з’ясували: «Свою відмову арбітраж пояснив, у т. ч. тим, що ймовірні інвестиції позивача «заплямовані хабарництвом і корупцією».
«Інвестори, звісно, можуть спробувати оспорити рішення трибуналу до апеляційного суду Стокгольму, який має юрисдикцію переглядати рішення арбітражів, якщо місце розгляду було у Швеції, як у цьому випадку. Але навіть якщо вони переконають суддів скасувати це рішення (що є дуже складним завданням у такій проарбітражній юрисдикції, як Швеція) з тих чи інших підстав, то їм доведеться починати арбітражних процес щодо своїх вимог з початку», — пояснив урядовець. — Подати позов з цими ж вимогами до іншого міжнародного суду або арбітражу неможливо. Позов подали на підставі Договору про енергетичну хартію. Це єдиний міжнародний договір який дозволяє кіпрським інвесторам скаржитися на порушення їхніх прав Україною. Двосторонньої угоди про взаємний захист інвестицій між Україною і Кіпром наразі немає».
Стокгольмський арбітражний суд — не єдиний, у якому зазнали цього місяця поразки Коломийський і Боголюбов. 1 лютого англійський суд зобов’язав ексвласників ПБ сплатити йому додатково 1 млн GBP.
Таким чином, загальна сума виплачених коштів ПБ відповідачами разом із відсотками перевищує 12 млн GBP. Вона складається з проміжних виплат у розмірі 4,4 млн GBP у рахунок юридичних витрат ПБ, яких зазнали в суді першої та апеляційної інстанції, та повернення 7,5 млн GBP, сплачених банком відповідачам у грудні 2018 року.
Як повідомляв «Міст», США конфіскують ще одну будівлю Коломойського.

Ігор Голод

Коментар експерта
Олександр Кондратенко, політтехнолог і фахівець із управління репутацією:
— Відмова в позові Коломойському та Боголюбову з формулюванням «арбітраж визнав відсутність своєї юрисдикції», виглядає, щонайменше, не переконливо. Якщо арбітри аналізували надані матеріали майже шість років і в результаті прийняли таке рішення, то, простою мовою, це називається «з’їхати». Гадаю, що арбітражний інститут Торгової палати Стокгольма таким чином не захотів приймати рішення по суті, ось і знайшли такий вихід. А межі компетенції тут явно ні до чого. Давня справа дивним чином дуже швидко вирішилося після перемоги на президентських виборах у США Джо Байдена і приходом його нової адміністрації. Прокуратура США винесла обвинувачення Коломойському та Боголюбову у використанні незаконно привласнених коштів для покупки нерухомості в Огайо за кошти, які були незаконно виведені з українського ПБ. А також звинувачувала в подібних порушеннях і в інших штатах — Техасі та Кентуккі. Тож серйозні проблеми з боку США після приходу до Білого дому нового президента для Коломойського лише починаються. Захід виступає за те, щоб керівництво України позбулося олігархічного впливу. Тому спостерігаємо удари по Віктору Медведчуку через санкції проти Тараса Козака та телеканалів ZIK, «112» і NewsОne. Б’ють і по Коломойському, і по Боголюбову.

About Author

Meest-Online