Новини для українців всього свту

Monday, Jan. 24, 2022

Проти бізнесу Ріната Ахметова порушили 200 карних справ

Автор:

|

Грудень 12, 2021

|

Рубрика:

Проти бізнесу Ріната Ахметова порушили 200 карних справ
Рінат Ахметов — беззмінний № 1 рейтинґу найбагатших українців

В анонсовану президентом України Володимиром Зеленським під час пресмарафону «спробу» державного перевороту 1 грудня за участі Ріната Ахметова ніхто не повірив. І хоча насправді все обернулося на черговий політичний цирк, дехто з представників Зе-влади за старою компартійною звичкою вирішив продемонструвати власну лояльність «на всі сто». Ірина Венедиктова, генеральна прокурорка України, помножила цей показник на два, заявивши, що стосовно бізнесової імперії найзаможнішого українця порушили понад 200 карних справ. Прокурорська арифметика здивувала навіть лідерів президентської партії «Слуга народу» (СН).

Не уточнюючи прізвища
На думку п. Венедиктової, в останні тижні відбувається «суспільний і політичний шторм», в умовах якого Офіс генерального прокурора України (ОГПУ) не повинен «відсиджуватися збоку». «Останнім часом, а якщо більш точно, мова про останні тижні, ми з вами стали телеглядачами різноманітних незвичних шоу. В багатьох виникає відчуття, що ми не тільки дивимось ці шоу на ТБ, але і беремо в них участь. У той час, коли політики сперечаються між собою в залі українського парламенту чи в телевізійних шоу, ми на наших робочих місцях посперечаємось мовою процесуальних документів», — написала генпрокурорка в Facebook.
Не уточнюючи прізвища, вона зазначила, що «нікого не називає заколотником, олігархом чи правопорушником», але, на її думку, має право у «гострий для країни момент» активізувати розслідування низки карних проваджень. Зокрема, щоб перевірити рішення прокурорів різних рівнів «відносно суб’єктів господарювання і окремих осіб із орбіти власника кількох відомих телеканалів, вугільних підприємств, підприємств у сфері енергетики тощо».
Хоча генпрокурорка й не назвала прізвища власника активів, про які йдеться, але комплект із телеканалів, підприємств у вугільній сфері та енергетиці в Україні має лише Рінат Ахметов. До складу його холдингу входить енергетична компанія ДТЕК, а також гірничо-металургійне підприємство «Метінвест». Крім цього, бізнесменові належать популярні телеканали «Україна 24» й «Україна».
«Ми провели попередній аналіз всього масиву карних проваджень і наразі з’ясувалося, що мова йде про понад 200 справ. Ці 200 справ — результат лише поверхневої оцінки, переконана, що їх більше. Ми маємо на увазі майже всі великі підприємства в сфері вугільної промисловості 1 енергетики із орбіти цієї впливової людини. Орієнтовні суми завданих державі збитків обчислюють мільярдами гривень», — додала п. Венедиктова.
«Я не інквізитор, я не прислужую політикам, я не продаюся покупцям політичних дивідендів, я не влаштовувалася на роботу в ляльковий театр. Всі прокурори давно вже знають: якщо я прийняла рішення, реалізую його, попри ситуативні ризики» — підсумувала генпрокурорка.
Її заява стала несподіванкою навіть для найближчих соратників президента. Давид Арахамія, глава фракції СН у Верховній Раді України (ВРУ), назвав заяви п. Венедиктової політичними та дивними. «Мені здається, що не треба генеральній прокурорці займатися політикою. Якщо є якісь карні провадження, за якими вони хочуть рухатися, це стосується будь-якої людини чи підприємства, треба звітувати про роботу щодо цих проваджень, а не робити якісь попередні заяви… Я не юрист, щоб кваліфікувати це, але вважаю це політичним меседжем. Це моя особиста думка, це дивний меседж», — заявив він.

Маніпуляції з обранням голови САП
Загалом останнім часом п. Венедиктова стала однією з головних ньюсмейкерок країни. Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції (ЦПК), заявив, що генпрокурорка Олег Татаров, заступник керівника Офісу президента України, який курує правоохоронні органи, готують фальсифікацію конкурсу на керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Голова ЦПК звернув увагу, що з сайту ОГПУ «якось зовсім випадково» зник розділ, присвячений черговому засіданню конкурсної комісії. Активіст наголосив, що це мало бути важливе засідання, адже на ньому члени комісії мали б оголосити бали за практичне завдання, де, за його словами, і було б помітно фальсифікації, а також призначити дату співбесіди з двома фіналістами.
В ОГПУ спробували недолуго пояснити, що ніякого навмисного вилучення інформації про засідання комісії з обрання керівника САП не було. Мовляв, у відомства просто з’явився новий сайт, а всю необхідну інформацію перенести туди одразу не встигли. «На момент початку роботи порталу розробники не встигли перенести всю необхідну інформацію та наповнення деяких рубрик. Технічні роботи тривають і досі, однак це оголошення вже розміщене на сайті», — запевнили в ОГПУ.
Сама ж генпрокурорка все спихає на членів конкурсної комісії. На її думку, конкурс із обрання керівника САП затягується через те, що комісія не може зібратися через «суб’єктивні чинники окремих людей». Вона зазначила, що «по-людськи» розуміє це, оскільки комісія працює понад рік, а члени комісії на це не розраховували, вважаючи, що конкурс завершиться на початку січня 2021 року. «При цьому ми справді вже на фінальній стадії», — наголосила п. Венедиктова.
Нагадаємо, що САП формально залишається без керівника від серпня 2020-го, коли за власним бажанням подав у відставку Назар Холодницький, її перший і наразі єдиний очільник. Водночас Артем Ситник, директор Національного антикорупційного бюро України, заявляв, що після відставки п. Холодницького фактичним керівником САП є генпрокурорка Венедиктова.
Прозоре та відповідне до міжнародних критеріїв обрання нового очільника САП є одним із елементів механізму призупинення безвізового режиму з боку Європейського Союзу (ЄС). Посольства ЄС та США в Україні прямо заявляли, що від прозорості обрання нового керівника САП залежатиме подальша підтримка України.
Днями посли країн G7 учергове закликали нарешті завершити обрання нового спеціального антикорупційного прокурора. «Посли G7 закликають комісію закінчити свою важливу функцію і без подальших зволікань завершити процес обрання нового керівника САП у повній прозорості. Незалежні антикорупційні інституції, включно з незалежним спеціалізованим антикорупційним прокурором, залишаються вирішальними для стійкості та процвітання України, а також для зменшення шкідливого впливу олігархів на українську економіку та політику», — наголосили посли G7 у спільній заяві.
Водночас ще в серпні ц. р. четверо членів конкурсної комісії, призначені за пропозицією міжнародних партнерів (решта семеро делеговані ВРУ, загалом 11 осіб — Ред.), заявили, що на результати відбору намагаються чинити тиск, тож вони готові відмовитися від участі в процесі. «Ми серйозно стурбовані чутками про спроби декого в уряді вплинути на процес, щоб віддати перевагу (або виключити) певних кандидатів», — заявили вони.
Як повідомляв «Міст», на догоду Ахметову український уряд зупиняє блоки на АЕС.

Ігор Берчак

Гоп-ля
Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК), який Володимир Зеленський вирішив ліквідувати ще в травні ц. р., зареєстрував позов Януковича до ВРУ, в якому той оскаржує постанову парламенту від 22 лютого 2014 року про його самоусунення від виконання обов’язків глави держави, після чого були оголошені нові президентські вибори. «Це антиконституційне рішення було ухвалене деякими депутатами в стані ейфорії й упевненості у власній безкарності, іншими — через страх перед озброєними радикалами», — заявив Юрій Кірасир, прессекретар президента-втікача. Позову присвоїли індивідуальний номер, тепер розглядається можливість його розгляду по суті. Реакція Зе-влади шокувала. Замість того, щоб руба заявити про повну абсурдність вимог Януковича, там почали порпатися в якихось дрібних юридичних тонкощах, геть незрозумілих для більшості українців. «Цей позов повинен розглядати не ОАСК, а Верховний суд України. В позові заявлено позовні вимоги «про визнання відсутності компетенції встановлення факту самоусунення», що може свідчити про штучну зміну підсудності шляхом маніпуляцій із формулюванням позовних вимог», — зазначила Ольга Совгиря, депутатка від СН, представниця ВРУ в Конституційному суді. Отже, позов президента-втікача розглядати, в принципі, можна, але в іншому суді?

About Author

Meest-Online