Новини для українців всього свту

Monday, Jul. 26, 2021

Прем’єр-міністр України опинився під слідством

Автор:

|

Липень 11, 2021

|

Рубрика:

Прем’єр-міністр України опинився під слідством
Денис Шмигаль

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відкрило карне провадження за фактом можливої халатності Дениса Шмигаля, керівника Кабінету Міністрів України (КМУ), й інших членів уряду при виділенні коштів із фонду боротьби з Covid-19 на інші сфери державного управління, всупереч вимогам законодавства. Справу порушили на вимогу Вищого антикорупційного суду (ВАКС). При цьому головною інтригою залишається особа позивача, котрий подав відповідний позов у ВАКС — його прізвище чомусь не розголошують.

Коронавірусні мільярди закатали в асфальт
У поданій анонімом заяві міститься інформація про вчинення прем’єром та його підлеглими злочинів за статтями Кримінального кодексу України (ККУ) «нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів із бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їхнім перевищенням» та «службова недбалість».
Спершу заявник звернувся безпосередньо до НАБУ, однак там відмовилися зареєструвати таке карне провадження. Однак анонім виявився наполегливим і пішов до ВАКС, судді якого зобов’язали детективів НАБУ розпочати розслідування.
Нагадаємо, що в квітні 2020-го в бюджеті створили Спеціальний фонд із боротьби з коронавірусом. У червні того ж року Верховна Рада України (ВРУ) проголосувала за зміни до державного бюджету, дозволивши таким чином витрачати кошти з коронавірусного фонду на ремонт доріг у рамках програми «Велике будівництво», ініційованої Володимиром Зеленським.
2020-го уряд виділив Державній аґенції автомобільних доріг («Укравтодор») 35 млрд грн із 66 млрд коронавірусного фонду. Вже тоді це рішення викликало хвилю критики. Як виявилося, недаремно. В квітні ц. р. Державна авдиторська служба України у відповідь на інформаційний запит порталу LB.ua заявила, що за підсумками перевірки використання коштів Спеціального фонду з боротьби з коронавірусом виявили фінансових порушень на суму 406,8 млн грн, при цьому ці порушення призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів на суму 114,4 млн грн. Крім цього, виявили проблемні питання та недоліки при використанні коштів фонду, які вплинули на ефективне та результативне використання 25 млрд 624,8 млн грн.
А 9 червня ц. р. КМУ виділив 800 млн грн з фонду боротьби з коронавірусом на доплату працівникам Міністерства внутрішніх справ (МВС). Своєю чергою, авдит витрат із ковід-фонду на потреби МВС виявив порушення на 27 млн грн.

Справа «Кентаврів»
Тим часом в Україні завертілася ще одна гучна карна справа. Слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР) повідомили про підозру трьом колишнім посадовим особам Міністерства оборони України (МОУ), в т. ч. Ігорю Павловському, ексзаступнику міністра (перебував на посаді в 2015-2019 рр.), та голові правління приватного акціонерного товариства (ПрАТ) «Завод «Кузня на Рибальському». Це було зроблено в межах розслідування справи щодо закупівлі військової техніки низької якості.
За інформацією слідства, державі завдали збитків на понад 475 млн грн. Дії експосадовців МОУ кваліфікували за статтею «умисне вчинення військовою службовою особою в умовах особливого періоду дій, які явно виходять за межі наданих прав і повноважень, що спричинило тяжкі наслідки», яка передбачає позбавлення волі на термін від семи до десяти років. Голова правління ПрАТ проходить у справі як «підбурювач». Максимальне покарання за цією статтею ККУ — обмеженням волі на термін до трьох років.
«2016-го Збройні сили України (ЗСУ) планували виготовити два панцерні десантно-штурмові катери типу «Кентавр», а надалі — ще один. В одній із профільних установ виготовили проєктну документація для формування відповідного замовлення. Дізнавшись про такі плани, голова ПрАТ підбурив заступника міністра оборони України укласти державний контракт саме з його підприємством», — розповів Олег Гриняк, начальник слідчого відділу ДБР. За його словами, посадовець МОУ був достеменно обізнаний у відсутності проєктної документації на будівництво катерів у «Кузні на Рибальському». Він перевищив свої службові повноваження і дав вказівку підлеглим йому керівникам одного з департаментів МОУ на безперешкодне укладення державного контракту щодо будування катерів саме з цим ПрАТ, що й було зроблено.
«Без зайвих гарантій і будь-яких перешкод вони здійснили доплату суми у розмірі 80 % від суми договору. Додатковими угодами за згодою сторін і без належних на те причин продовжували терміни виконання замовлення, змінювали умови державного контракту в інтересах ПрАТ, які надали можливість без додаткових перевірок передати продукцію в МОУ, а також здійснити їхню повну оплату на загальну суму більше 443 млн грн. І упродовж п’яти років збудували два десантно-штурмові катери, ще один перебуває на етапі будування», — повідомив п. Гриняк.
За інформацією ДБР, ці судна не відповідають оперативно-технічним вимогам ЗСУ, зокрема, щодо водотоннажності, посадки та максимальної швидкості, що було виявлено під час попередніх заводських випробувань. Тож на сьогодні прийняття катерів на озброєння та виконання ними функцій із оборони акваторії є неможливим, запевнив п. Гриняк.
За його словами, під час слідства виявили й інший факт перевищення службових повноважень ексзаступником міністра оборони й одним із колишніх керівників департаменту МОУ. Зокрема, за даними ДБР, вони допустили закупівлю для ЗСУ санітарних автомобілів виробництва компанії «Богдан Моторс», які не відповідають встановленим вимогам і їх неможливо використовувати в ЗСУ. «Це підтверджується проведеними під час досудового розслідування судовими експертизами. Сума збитків у цьому епізоді становить більше 32 млн грн», — поінформував начальник слідчого відділу ДБР.
Нагадаємо, що «Завод «Кузня на Рибальському» з 2012 року є виконавцем низки проєктів за державним оборонним замовленням, найбільше відомі серед яких: модернізація фрегату «Гетьман Сагайдачний»; будівництво малих панцерних артилерійських і десантно-штурмових катерів, а також будівництво середнього розвідувального корабля «Сімферополь». Щодо останнього, МОУ вже готує судовий позов на 163 млн грн через невчасне виготовлення та доставку корабля до складу Військово-морських сил України. Згідно з умовами державного контракту, поставка корабля була призначена до 20 вересня 2019 року, однак зобов’язання за контрактом підприємство так і не виконало.
Варто нагадати, що кінцевими бенефіціарами ПрАТ станом на 2017 рік були Петро Порошенко, п’ятий президент України, а тепер — лідер партії «Європейська солідарність», та Ігор Кононенко, його бізнес-партнер та народний депутат 8-го скликання. 2018-го вони продали підприємство Сергію Тігіпку за 300 млн USD.
Щоправда, справа, яку розслідує ДБР, стосується власне періоду, коли п. Порошенку належало 73,9 % акцій «Кузні». Чи можна вважати це розслідування черговим проявом маніакального бажання теперішнього президента України, бодай так чи інакше засадити за ґрати свого попередника, наразі сказати складно. Принаймні, наразі в ДБР про виклик п. Порошенка на допит, навіть як свідка, нічого не кажуть. Але це поки що…
У будь-якому разі махінації в сфері оборони, коли проти України ведеться хай і не оголошена, але реальна війна з боку Російської Федерації, повинні жорстко каратися.
Як повідомляв «Міст», Денис Шмигаль хоче постачати воду кримцям.

Ігор Берчак

До слова
НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерували до суду обвинувальні акти стосовно генерал-лейтенанта ЗСУ у відставці та посадовця Донецької обласної державної адміністрації (ОДА), підозрюваних у розкраданні 2,87 млн грн при спорудженні бліндажів у зоні проведення операції Об’єднаних сил (ООС). За даними слідства, 2015 року тоді ще генерал-майор ЗСУ (пішов у відставку наприкінці 2020-го) та посадовець Донецької ОДА, діючи в інтересах підрядної організації — комерційного підприємства — забезпечили переказ йому коштів за роботи з будівництва фортифікаційних споруд, що були самостійно виконані підприємством як експериментальні та не відповідали замовленій МОУ проєктній документації, що призвело до неможливості їхнього використання для забезпечення захисту військовослужбовців. В результаті дій цих осіб держава втратила 2,87 млн грн, а військові в зоні ООС не отримали належних фортифікаційних споруд, спроможних їх захистити. Дії обвинувачених кваліфіковані за ст. ККУ «зловживання владою або службовим становищем». Прокурори САП за матеріалами досудового розслідування НАБУ скерували обвинувальний акт до ВАКС.

About Author

Meest-Online