Новини для українців всього свту

Tuesday, Jun. 22, 2021

Генерал зрікся родичів, аби не декларувати їхні багатомільйонні статки

Автор:

|

Листопад 24, 2020

|

Рубрика:

Генерал зрікся родичів, аби не декларувати їхні багатомільйонні статки
Сергій Семочко

Суд задовольнив позов Сергія Семочка, одіозного колишнього заступника голови Служби зовнішньої розвідки (СЗР) України та зобов’язав журналістів проєкту Bihus.info, котрі розповіли про російське громадянство та численне майно родини, спростувати цю інформацію. У суді генерал заявив, що не вважає осіб, про яких йшлося в журналістському розслідуванні, своїми родичами. Зокрема, мова йде про дорослих сина та доньку його дружини від першого шлюбу, а також зятя.

«Ліві» мільйони на американських ліках
Цей скандал спалахнув у жовтні 2018 року, коли журналісти програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» опублікували сюжет про мільйонні статки генерала Семочка, які він міг отримати, коли в 2015-2017 рр. працював начальником Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України (СБУ).
У 2015-2017 рр. СБУ звинувачували у змові з медичними чиновниками з метою збагачення. «Відкрили карні провадження, які розслідували діяльність компанії «Діавіта» — постачальника американських препаратів для хворих із нирковою недостатністю, на яких «сиділа» абсолютна більшість пацієнтів — і блокували її діяльність», — розповідав тоді Сергій Лещенко, на той момент — народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка».
За даними «Наших грошей», втручання СБУ відбувалося під гаслом «боротьби за чесну конкуренцію», а закінчилося дефіцитом препаратів і смертями пацієнтів. В Україні на ліки для діалізу держава витрачає до 250 млн грн на рік. У світі є два найбільші виробники цього препарату — США та Німеччина. Ліки від різних виробників не вважають взаємозамінними, хто чим почав лікуватися, тим і має продовжувати.
Обласні управління охорони здоров’я виходили з потреб пацієнтів, тому замовляли конкретні препарати й обсяги для двох груп хворих. Для цього доводилося використовувати тендери під конкретного виробника. Але 2016 року економічна контррозвідка СБУ зацікавилася закупівлями, вказавши на факт відсутності конкуренції. На обласні відділи охорони здоров’я посипалися «листи щастя» за підписом Сергія Семочка. «По суті він сказав, що те, що ви вважаєте невзаємозамінним, можна заміняти, а те, що вважаєте несумісним, можна комбінувати. Фактично, генерал Семочко підписав вирок пацієнтам, котрі залежали від ліків, закупівля яких припинилася», — стверджували журналісти «Наших грошей». За їхніми даними, через відсутність необхідних препаратів померло близько 200 осіб (!).
У компанії «Діавіта» переконували: і листами, і провадженнями СБУ боролася не за тендери, а за хабарі, бо справи з’явилися після того, як фірма відмовилася платити «відкати» спецслужбі. «Їм дуже важливо було показати, що не платити не можна», — розповів Bihus.info Сергій Христинченко, директор департаменту «Діалізна терапія» компанії «Діавіта». Не секрет, каже він, що роками фармацевтичний бізнес в Україні «доїв» бюджет й уникав податків за допомогою офшорних схем. А СБУ, яка ці схеми знала та бачила, роками «доїла» фармбізнес — заробляла на тому, що ці схеми не чіпала. І займалася цим саме економічна контррозвідка СБУ, яку два роки очолював генерал Семочко.

Паспорти РФ і дві карні справи
У підсумку впродовж 2015-2017 рр. сім’я останнього, не маючи жодних значних легальних прибутків, придбала три особняки в одному з найдорожчих дачних поселень — с. Козин біля Києва, загальною вартістю приблизно 8 млн USD.
Також журналісти з’ясували, що в усіх членів родини п. Семочка є паспорти Російської Федерації (РФ), видані на території окупованого Криму, куди вони регулярно навідуються, позаяк мають там власний бізнес. Зазначимо, що до переїзду до Києва генерал багато років прослужив в управлінні СБУ в Ялті.
Сам п. Семочко заявив, що не має стосунку до будинків під Києвом, усі його статки та статки родини «копієчка до копієчки» внесені до декларації, а в його дружини є лише український паспорт. Однак, інформацію про російське громадянство дружини та падчерки генерала підтвердили… у контррозвідці. Національне антикорупційне бюро України відкрило карну справу за статтею «незаконне збагачення», а СБУ — за статтею «держава зрада». Що встановили слідчі — невідомо, тому що з того часу про ці справи жодне з відомств нічого не повідомляло.
Проте генерал ще кілька місяців протримався на своїй посаді. Петро Порошенко оголосив про звільнення першого заступника голови СЗР лише 14 квітня 2019-го, під час дебатів із кандидатом у президенти Володимиром Зеленським на стадіоні «Олімпійський». Одразу ж після цього п. Семочко заявив, що через суд домагатиметься поновлення на посаді та спростування оприлюдненої журналістами інформації.

Судові баталії
Поновитися на посаді йому не вдалося, а ось створити проблеми журналістам вийшло. У суді справу Семочко vs Bihus.info розглядали більше року. Генерал офіційно заявив, що не вважає осіб, про яких йшлося в журналістському розслідуванні, своїми родичами з точки зору положень Сімейного кодексу. Як не дивно, де-юре він має рацію. З Тетяною Лисенко Семочко офіційно не розписаний, вони живуть у цивільному шлюбі, відповідно її діти і зять формально ніби також не мають стосунку до одного з колишніх керівників СЗР.
«Згадані в матеріалах журналістського розслідування Анастасія Котон, вона ж Лисенко, і Святослав Лисенко — діти Тетяни від першого шлюбу. Ці люди є повнолітніми та фінансово самодостатніми. Вони мають потужно фінансово-спроможних і забезпечених родичів, і цей факт мав місце ще до моєї появи в цій сім’ї», — сказав генерал, хоча Тетяну Лисенко врешті-решт визнав родичкою.
Журналісти стверджують, що прямо в суді продемонстрували, як можна перевірити наявність російських паспортів у осіб, яких Семочко не вважає своїми родичами. Проте пізніше суддя, який розглядав справу, звільнився, а справу передали іншому служителю Феміди, котрий за одне засідання (!) постановив задовольнити вимоги генерала та зобов’язав журналістів спростувати низку цитат із сюжету про нього.
Важливо, що хоча генерал і назвав цивільну дружину Тетяну Лисенко родичкою, проте суд вирішив, що інформацію щодо її громадянства та майна також необхідно спростувати. Крім цього, у рішенні йдеться, що журналісти мають спростувати фрази, що не належать авторам сюжету, а є свідченнями сторонніх осіб, фрази, де мова не йде про самого Семочка, художні прийоми й оціночні судження, що ґрунтуються на офіційних документах.
Цікаво, що суд виніс це рішення ще 10 вересня ц. р., проте повний текст тоді не публікував. Авторка сюжету Леся Іванова отримала його лише 16 жовтня, але на той момент суддя вже передав у виконавчу службу подання про примусове виконання рішення — спростувати інформацію й оплатити судові витрати громадянина Семочка, хоча це суперечить законодавству, адже відповідач повинен мати час на подання апеляції.
«На основі листа суду приватний виконавець, також не чекаючи апеляції, заарештував рахунки телеканалу, ведучого програми Дениса Бігуса й авторки сюжету про родину Семочка Лесі Іванової», — додають журналісти. Також відомо, що судовий виконавець ще й заарештував рахунки «24 каналу», який не був причетний до створення журналістського розслідування, а лише транслював його в ефірі. Редакція Bihus.info заявила, що готує апеляцію, але наразі робота каналу заблокована.
Як повідомляв «Міст», соратника Зе-президента в хабарництві запідозрили не одразу.

Ігор Берчак

До слова
Сергій Семочко фігурує ще в одному гучному скандалі. Ще в лютому 2019 року Державне бюро розслідувань (ДБР) України підготувало підозру в захопленні влади та зловживанні нею п’ятому президенту Порошенку. Ця підозра складалася з двох епізодів: призначення першого заступника голови СЗР Семочка та двох членів Вищої ради правосуддя. Слідство заявило, що ці кадрові рішення провели з порушенням закону. Петро Порошенко начебто переслідував «власні інтереси» задля зосередження в своїх руках державної влади. В Офісі генерального прокурора заявили, що ці дії свідчили про прямий умисел із метою «захоплення державної влади шляхом призначення підконтрольних осіб». Президент Порошенко призначив Сергія Семочка на посаду першого заступника СЗР 31 липня 2018-го. Це сталося після того, як за вісім місяців до цього, за поданням керівника розвідки, вже був призначений інший перший заступник. В Офісі генпрокурора вважають, що голова розвідки не готував подання на Семочка, хоча така процедура передбачена законодавством, і що друга посада першого заступника не прописана в нормативних документах. Петро Олексійович, на думку слідства, дав вказівку підготувати указ про призначення Семочка і потім самостійно його підписав. У ДБР вважають, що дії п’ятого президента призвели до тяжких наслідків. Видатки на утримання «понадштатної одиниці» становили понад 1,5 млн грн.

Підпис до фото:
Сергій Семочко

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply