Новини для українців всього свту

Tuesday, May. 11, 2021

Як українські спортсмени готуються до Олімпійських ігор

Автор:

|

Квітень 14, 2021

|

Рубрика:

Як українські спортсмени готуються до Олімпійських ігор
Олімпійська база «Конча-Заспа»

До літніх Олімпійських ігор у Токіо (Японія), які через пандемію Covid-19 вперше в історії відтермінували на рік, залишається мало часу. На літній Олімпіаді буде представлено 33 види спорту. Від України в Токіо поїде близько 200 спортсменів. Вадим Гутцайт, міністр молоді та спорту України, повідомив, що Україна в Токіо розраховує взяти 13-15 медалей. Проте все може змінитися, адже ніхто не знає, як карантин позначився на фізичній формі спортсменів, й вчорашні зірки завтра можуть стати аутсайдерами.

Відновлювалися з нуля
До Олімпійської бази «Конча-Заспа» — 20 км від центру Києва. Її збудували до Олімпійських ігор 1980 року в Москві. Тоді база розташовувалася за межами столиці. Зараз це вже вважається Києвом.
Від самого ранку олімпійське містечко бурлить. Спортсмени прокидаються раненько, бо розминка вже о 7.45. О 8:00 — сніданок, а тоді ще два тренування. Тут тренуються і живуть. Через пандемію коронавірусу тренери збірних намагаються мінімізувати контакти із зовнішнім світом, щоб спортсмени не підчепили заразу й останньої миті не зійшли з дистанції.
В залі для гімнастики «стоять» клуби магнезії. Це спеціальний порошок для рук для збільшення надійності захвату. Одночасно тут тренуються і жіноча, і чоловіча збірні. Для 19-річної Діани Варінської, чемпіонки Європи в командній першості, фіналістки чемпіонатів світу зі спортивної гімнастики, Олімпійські ігри в Токіо стануть першими в житті. Вона зізнається, що готуватися важко. Через карантин вийшла з форми просто в нуль і дуже довго відновлювалася, збирала себе буквально по шматочках. На Covid-19 перехворіла. На щастя, відносно легко, як на звичайний грип, і вже за два тижні повернулася у великий спорт. Зараз має по три тренування на день.
На конкурентів із інших країн Діана не звертає уваги. Каже, що найголовніший її суперник — вона сама. «В Токіо вже був турнір чотирьох країн зі спортивної гімнастики (у листопаді 2020 року. — Авт.). Зробили його як репетицію до Олімпійських ігор із дотриманням всіх правил. Там були жорсткі заходи, не можна було виходити з готелю, був застосунок на телефоні, який відстежував де перебувають спортсмени. Їли за різними столами, щодня здавали тести. Всі були в масках», — ділиться спортсменка.
За словами Андрія Берегового, головного тренера жіночої збірної України зі спортивної гімнастики, щотижня надходить нова інформація про Токіо, що буде і як, ніхто не знає. Також невідомо, в якому стані збірні інших країн. Проте фахівець вважає, що перед Токіо має бути вакцинація.
Він бідкається, що карантин дуже позначився на формі спортсменів. Після проведених тестів із фізичної підготовки на 25 % втратили форму всі, а основні спортсмени ще не набрали докарантинної форми. «Вийти на пік форми достатньо складно. У спортсменів, котрі їдуть до Токіо, по три тренування на день. Розумієте, ми їдемо до країни, де на час Олімпіади буде спекотно. Тому фізичне навантаження буде більшим, ніж психологічне. Плюс різниця в часі. Хто наші конкуренти? Всі, хто приїдуть, але ніхто не знає, хто в якій формі. Лише знаємо, що вони працюють і готуються», — поділився п. Береговий.
Для гімнаста Ігоря Радівілова Олімпіада в Токіо стане третьою. На Олімпійських іграх 2012 року в Лондоні він здобув «бронзу». Проте зізнається, що тоді це було не зовсім усвідомлено. Другі Олімпійські ігри програв. Потім усе зіставив і зараз сподівається, що буде інакше. За чотири місяці до Токіо у Ігоря по два тренування на день. А торік під час жорсткого карантину майже не тренувався. Каже, що форму набирати завжди важко, найбільше під час відновлення втомлюється голова, зате фізично відновитися легше.
До щеплень від Covid-19 у гімнаста є великі запитання. Пояснює, що стоїть на світовому антидопінгу, тому готовий хоч щодня здавати тести, щоб не ризикувати. Й якщо обов’язковою умовою поїздки до Токіо стане щеплення, то буде вакцинуватися. Чи хворів на Covid-19, не знає. Талісманів у Токіо із собою не бере. Після Олімпіади спорт не покине і в тренери не піде. Готуватиметься до Олімпійських ігор-2028 в Америці, бо ще там не був.
А от Анастасія Лисенко, віцечемпіонка Європи з важкої атлетики, котра також їде до Токіо, не впевнена, чи поїде ще на якусь Олімпіаду. «Для мене це будуть другі Олімпійські ігри. До цього їздила в Ріо 2016-го. Зараз тренуємося кожного дня, бо часу залишилося мало, вихідних практично немає. А щодо карантину, то він на всіх позначився. Змагань торік майже не було. Вакцинуватися наразі не планую, але невідомо, чи будуть перед Токіо вимагати щеплення», — розповідає вона.
Жодних талісманів, як і у інших, не має. Розраховує винятково на свої сили. Каже, що психологічно спортсмен має бути дуже підготовленим, бо коли приїжджаєш на змагання, морально тисне, коли багато конкурентів, котрі мають більше заслуг. «У моїй категорії конкурентками є дві важкоатлетки з Китаю. Була ще з Росії Тетяна Каширіна. Але зараз її дискваліфікували через допінг», — ділиться Анастасія.
Валентин Михайлов, старший тренер жіночої збірної команди з важкої атлетики додає, що головний конкурент — штанга. «Кожен спортсмен спершу має побороти себе. Коли спортсмен готовий до бою, він завжди буде на вершині. Але часу завжди бракує», — зазначає він.

«Шведський стіл» і червона ікра
Торік в олімпійській їдальні запровадили «шведський стіл». Вибір страв — доволі великий: від дієтичних парових котлет і броколі, до запеченого м’яса та шоколаду. Навіть червона ікра є. Проте Вадим Гутцайт нагадав, що червона ікра тут була ще тоді, коли він сам був спортсменом.
Фейбі Бежура, чемпіонка України з фехтування на шпагах, призерка етапів Кубку світу та міжнародних змагань, сподівається, що поїде до Токіо. Але треба завоювати ліцензію — залишився останній турнір у російській Казані. Фехтувальниця ще застала часи, коли «шведського столу» тут не було. «Різниця велика. Зараз є вибір, можна взяти, що хочеш. Через день у нас тут і червона риба, і червона ікра. Чорної немає. А раніше приносили певні страви і вибору не було. Я їм усе, калорії не рахую. У фехтуванні немає такого, як у гімнастиці, коли у тебе має бути чітка вага. Але ми також маємо тримати себе в формі, стежимо за своїм харчуванням, щоб не бути занадто гладким і не відчувати зайвий тягар на тренуваннях. У нашій збірній є спортсмени, котрі не їдять м’ясо, солодощі», — розповідає вона.
Євгенія Новак, керівниця олімпійської їдальні, каже, що до запровадження «шведської лінії» для кожного виду спорту було своє меню з чітко вирахуваною калорійністю. Мінімальний раціон — 141 грн на день. Найбільший — 320 грн. Зараз калорії вже ніхто не рахує. Спортсмени самі знають, скільки й чого їсти. Проте найменший за калорійністю раціон, звісно ж, у гімнастів.
За її словами, раціон харчування «шведського столу» збільшили до 410 грн на день — це триразове харчування. Найдорожча страва — червона риба, якщо стейк. «На 100 г він коштує 64 грн. А 10 г червоної ікри — 35 грн. Червону ікру також даємо, вона входить у раціон, але лише на сніданок. Спортсмени самі собі роблять канапки. Червону рибу вони також дуже люблять. Але це буває на обід або вечерю. Якщо раціон 410 грн, ми чергуємо: один день червона ікра, другий — шоколад, круасани чи «снікерси». Бо ціла 100-грамова шоколадка зараз коштує 100 грн. Тоді йдуть яблука, інші фрукти — щось дешевше, щоб вміститися в раціон. Бо у нас має обов’язково бути ще й молочна продукція. Плюс великий асортимент м’яса», — пояснює п. Новак.
Зміни торкнулися не тільки їдальні. За словами Андрія Крилюка, генерального директора державного підприємства «Олімпійський центр «Конча-Заспа», цього року тут почнуть будувати плавальний комплекс олімпійського класу та новий спальний корпус. Бо наразі база може максимально прийняти до 350 людей. Після побудови нового спального корпусу розраховують на 500 осіб.
«Плюс зараз відбувається будівництво та капітальний ремонт двох великих об’єктів. Перший — комплексна ігрова зала для різних видів спорту, бо наразі одночасно займатися на спортивних майданчиках і в залах можуть лише 250-270 людей. Тут буде можна проводити різні змагання та тренування. Також у цьому приміщенні буде спеціалізована зала для фехтування, якої наразі, на жаль, немає. Другий — легкоатлетичні сектори. Ми мали сектори для метань. Додадуться ще сектори для стрибків, бігу на 110 м із бар’єрами і 100 м спринтерського. Роботи ведемо так, щоб їх сертифікувати і проводити тут наші внутрішні і, можливо, міжнародні змагання», — поділився посадовець.
На все це, за його словами, виділили майже 500 млн грн. Каже, що така шалена сума його лякає. Тому на цей рік вистачить із головою, якщо говорити про комплексну ігрову залу та сектори, щоб закінчити їх цього року. А фінансування для плавального комплексу буде потрібне ще два роки, бо термін будівництва розрахований на три.
Як повідомляв «Міст», Олімпіада в Токіо відбудеться без закордонних глядачів.

Христина Зеленюк, ТСН

About Author

Meest-Online