Новини для українців всього свту

Thursday, Sep. 16, 2021

Післямова до Олімпіади-2020

Автор:

|

Серпень 22, 2021

|

Рубрика:

Післямова до Олімпіади-2020
Жан Беленюк

Українська олімпійська збірна могла б показати кращий результат на Олімпійських іграх у Токіо (Японія) й отримати щонайменше три золотих нагороди в боксі, карате та стрибках у висоту, але враховуючи умови, у яких відбулися змагання, спортсмени показали гарні результати. Так вважає спортивний експерт Ігор Мартиненко. «Нам би хотілося б, щоб олімпійська збірна України виступила краще. Але розуміємо, який складний зараз час. Адже розриву між Олімпіадами в п’ять років не було. Це найбільша перерва між літніми Олімпіадами та з часів Другої світової війни. Дехто кваліфікувався за два роки до Олімпіади. А хтось — менш, ніж за місяць до Ігор», — зазначає він.

Дискваліфікація спортсменів
Декого українських спортсменів дискваліфікували через допінг. Зокрема, на чотири роки від Ігор відсторонили гімнаста Олега Верняєва. Спортивний арбітражний суд також ухвалив рішення збільшити термін дискваліфікації Ігоря Главана до трьох років й анулювати його результати починаючи з 25 липня 2017 року.
Експерт вважає, що дискваліфікація спортсменів відбулася через «абсурд і парадокс» теперішньої системи. Адже заборонених речовин у спортсменів не знайшли. «Вони кваліфікувалися за кілька тижнів до старту Олімпійських ігор, і їм забракло трьох допінг-тестів, аби бути допущеними до змагань. Але вони не могли їх встигнути зробити через брак часу, тому стали заручниками ситуації», — зазначає він.

Антирекорд за «золотом»
Єдина золота медаль, яку здобув борець Жан Беленюк, — це найменший показник в історії виступів серед українців під синьо-жовтим прапором. Водночас 12 бронзових нагород — найбільший показник на рівні з Атлантою-1996. «Антирекорд за медалями був на минулій Олімпіаді у Ріо-де-Жанейро-2016 — всього 11 медалей» — згадує п. Мартиненко.
Варто додати, що на літній Олімпіаді-2020 Україна мала найменше представництво в історії літніх Олімпійських ігор. До цього на літніх Олімпіадах в українській збірній було значно більше, ніж 200 спортсменів. А цього року в олімпійську збірну України увійшло 158 атлетів, це найменша кількість в історії.

Хто міг би отримати «золото»
«Скажу відверто, я все ж розраховував на позитивніший результат за золотими медалями. Ми знали, що в нас є як досвідчені та потужні спортсмени, так і талановита молодь, яка також може вистрелити, приміром, Білодід, яка й опинилася на п’єдесталі, але, на жаль, третьою», — зазначає аналітик.
Водночас Україна вперше в історії здобула нагороду з тенісу, яку отримала Еліна Світоліна. «Наші дівчата в артистичному плаванні також вперше взяли нагороду, на минулій Олімпіаді було четверте місце, а тут — аж дві «бронзи». Ми обійшли господинь турніру-японок, це дуже престижно, сильний і потужний результат», — додає він.
У карате «срібло» принесла Анжеліка Терлюга, яка змогла дійти до фіналу, що стало неочікувано для багатьох. «Я сподівався двох золотих нагород, а за сприятливого розвитку подій — навіть трьох. Дуже розраховував на Станіслава Горуну, що зможе взяти «золото» карате, а він узяв «бронзу», — констатує експерт.
Він також виділив Ярославу Магучих, яка виступала у стрибках у висоту. «Від неї навіть у світі чекали заявки на п’єдестал, на верхівку і навіть на «золото». Я також думав, що вона стане чемпіонкою. Медаль узяла, але тільки «бронзу». Та в Парижі 2024 року вона таки зможе взяти «золото», — прогнозує п. Мартиненко.
Також, з його слів, найприкрішим стало сподівання на Олександра Хижняка. До турніру він був одним із головних претендентів на «золото» серед усієї олімпійської команди. «Всі світові букмекери, уболівальники віддавали йому належне. Він дуже впевнено йшов до фіналу та стався неприємний нокаут, навіть нокдаун, коли він присів трішечки. А суддя одразу ж заявив, що бій не будуть продовжувати, і віддав перемогу супротивнику», — дивується експерт.
Він зазначає, що рефері міг би на такому рівні дати дозвіл на продовження, і потім судді визначили б, хто гідний перемоги. Адже в перших двох раундах саме Хижняк був фаворитом, та, на жаль, пропустив удар. «Зрештою, могли б краще, але треба пишатися спортсменами, бо на тлі всього, що відбувається, ми змогли доістатися до олімпійського Токіо і змогли показати непоганий результат», — резюмує фахівець.

Нагороди для інших країн
Набагато краще на Олімпіаді виступили українці, які виступали за інші країни. На їхньому рахунку — десять нагород: дві золоті, дві срібні та шість бронзових.
Артем Долгопят (Ізраїль, спортивна гімнастика) розпочинав займатися гімнастикою в Україні, але 2009-го, коли йому було 12, сім’я еміґрувала до Ізраїлю. І для своєї теперішньої країни виграв у Токіо золоту медаль.
Марина Голядкіна (РФ, артистичне плавання) — родом із Донецька. Після подій 2014-го змінила громадянство і стала виступати під прапором Російської Федерації (РФ). У Токіо стала чемпіонкою у командних змаганнях.
Ірина Зарецька (Азербайджан, карате) — одеситка. За Україну виступала до 2015 року, після чого прийняла вигідну фінансову пропозицію з іншої країни і стала виступати за неї. На Олімпіаді-2020 стала срібною призеркою.
Анастасія Близнюк (РФ, художня гімнастика) — донька Іллі Близнюка, колишнього голкіпера футбольної збірної України. Народилася в Запоріжжі, але ще в дитинстві 2000-го разом із сім’єю перебралася до Росії, де продовжив свою кар’єру її батько. У підсумку ухвалила рішення виступати за команду РФ, у складі якої завоювала «срібло» в Токіо.
Сергій Тарновський (Молдова, веслування) народився у Львові. За Молдову виступає від 2013 року. 2016-го на Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро завоював «бронзу», але позбувся медалі через провалений допінг-тест. Відбувши чотирирічну дискваліфікацію, зміг виступити в Токіо, де став третім у змаганнях каное-одиночок на дистанції 1000 м.
Марія Стадник (Азербайджан, боротьба) — також уродженка Львова. Програвши конкуренцію Ірині Мерлені, ухвалила рішення виступати за Азербайджан, вигравши для цієї країни чотири олімпійські медалі: два «срібла» і дві «бронзи» (одна з них — у столиці Японії).
Олександр Бондар (РФ, стрибки у воду) народився в Луганську. Громадянство РФ прийняв 2015 року. На Олімпіаді-2020 став третім у синхронних стрибках із десятиметрової вишки в дуеті.
Ірина Кіндзерська (Азербайджан, дзюдо) народилася в Кам’янець-Подільському. За Азербайджан виступає з 2017-го, після того, як вийшла заміж за громадянина цієї країни і відмовилася від українського паспорту. У Токіо завоювала бронзову медаль.
Антон Плесной (Грузія, важка атлетика) — уродженець Дніпра. Громадянство Грузії прийняв 2018 року, позаяк був невдоволений підтримкою, яку йому надавали в Україні. На Оліміпаді-2020 приніс своїй новій країні «бронзу».
Гліб Бакши (РФ, бокс) народився у Сімферополі. Після окупації Криму став виступати під російським прапором. На Олімпіаді в Токіо став третім, програвши у півфіналі бразильцеві Еберту Соузі, котрий потім драматично вирвав «золото» в Олександра Хижняка.
Як повідомляв «Міст», світлина української призерки Олімпіади з чемпіонкою з РФ спричинила скандал.

Євген Клен

До слова
Крістен Кіт, олімпійська чемпіонка в академічному веслуванні вісімок на 2 км із Канади, має українське коріння. «Мій дід народився в Україні, батьки моєї бабусі були українцями. Пишаюся своєю спадщиною і хотіла б, щоб вони бачили, як я беру участь у гонитвах. Дідусь так багато працював, щоб збудувати життя для нашої сім’ї в Канаді. Спорт — це привілей, який він мені надав, — заявила 32-річна спортсменка. — Я виросла в українській громаді, ходила в Українську католицьку церкву Св. Кирила і Мефодія, а також займалися українськими танцями».

About Author

Meest-Online