Новини для українців всього свту

Tuesday, Apr. 13, 2021

Внесок українок діаспори в розвиток наукової сфери

Автор:

|

Березень 25, 2021

|

Рубрика:

Внесок українок діаспори в розвиток наукової сфери
Геді Ламарр

Неабиякий внесок у науці зробили й українки діаспори. Зокрема, варто згадати канадку українського походження професорку Сильвію-Ольгу Федорук (1927-2012), онкологиню, учасницю розробки першого у світі апарату«Кобальт-60» та одного з перших ядерних медичних сканерів.
1947-го разом із дипломом бакалавра з фізики у Саскачевані д-р Федорук отримала і золоту медаль губернатора провінції. Вона також чудово грала в баскетбол за університетську команду та працювала паралельно з навчанням. Зробила блискучу кар’єру у медицині в галузі діагностики ракових захворювань. 35 літ працювала головним медичним фізиком у Саскатунській онкологічній клініці. Була членкинею низки наукових медичних товариств, консультанткою з ядерної медицини в Міжнародній аґенції з атомної енергії у Відні (Австрія) та першим членом Комісії з питань ядерної безпеки Канади жіночої статі.
1986 року д-р Федорук стала ректоркою Саскачеванського університету і перебувала на цій посаді до 1991-го. Загалом 1986-й став роком визнання її досягнень у різних сферах: отримала орден заслуг Саскачевану, її призначили офіцером Ордену Канади й обрали жінкою року та нагородили орденом «За заслуги» — вищою нагородою провінції Саскачеван.
Крім цього, її ввели до Зали слави керлінгу Канади — з 1961 року Сильвія Федорук грала в першому чемпіонаті Канади з керлінгу, її команда перемогла на цьому турнірі; у 1971-1972 рр. очолювала жіночу асоціацію керлінгу Канади. 1986-го заснували премію її імені в галузі медичної фізики «За найкращу наукову статтю».
Свідченням авторитету та визнання Сильвії Федорук як науковиці, медика та громадської діячки стало призначення 1988 року лейтенант-губернаторкою провінції Саскачеван, тобто представником Її величності королеви в уряді провінції. Працюючи на цій посаді, зачитувала тронну промову, відкривала законодавчі збори, формально призначала прем’єр-міністра й уряд, давала королівську резолюцію усім законопроєктам перед вступом у дію, а також підписувала усі офіційні документи.
Сильвія Федорук — кавалер Ордену Канади (1987), їй було присвоєно п’ять різних ступенів доктора в п’яти різних університетах Канади. Ще за життя, 2009-го, за заслуги в медицині та громадському житті країни д-ра Федорук було включено до Зали слави. У 1990-х рр. на її честь у Саскатуні назвали вулицю, яка перетворилася на одну з головних автомагістралей.
Також варто згадати й про Джейн Любченко, американську вчену-гідробіологиню українського походження. Голова Національного управління з проблем океану і атмосфери США в 2009-2014 рр., перша жінка і перша етнічна українка на цій посаді.
Народилася 4 грудня 1947 року у м. Денвер (штат Колорадо) в родині українського походження. Її прадід був землеробом із України, а прабабуся — однією з перших жінок, котрі домоглася права навчатися в університеті.
Джейн здобула освіту в коледжі Колорадо, Гарвардському та Вашинґтонському університетах. Доктор філософії. Гідробіологиня з 40-річним стажем досліджень океану. Працювала в Ореґонському університеті. Є членкинею Національної академії наук США, Національної наукової ради, Американської академії мистецтв і наук, а також Лондонського королівського наукового товариства.
Серед найвищих нагород Джейн Любченко — стипендія Мак-Артура, премії Тайлера за сприяння збереженню навколишнього середовища, Американської асоціації сприяння розвитку науки (2003) та «Блакитна Планета» (2011).
Своєю чергою, акторка та винахідниця Геді Ламар винайшла методи розширення спектра зв’язку та стрибкоподібного перелаштування частоти, які необхідні для бездротового зв’язку від докомп’ютерної ери і до наших днів. 1942-го вона запатентувала систему, що дозволяє на відстані керувати торпедами. Цінність технології псевдовипадкового перелаштування робочої частоти оцінили тільки з роками. Без винаходу Ламар не літали б військові супутники та не працювали б стільникові телефони стандарту GSM.
У серпні 1942 року вона отримала патент «Секретна система зв’язку», який і став основою для зв’язку з розширеним спектром, що зараз використовують усюди — від стільникових телефонів до Wi-Fi 802.11 і GPS.
Геді Ламар (справжнє ім’я — Гедвіга Кіслер) народилася 9 листопада 1914-го у Відні (Австрія). Її батьком був банкір зі Львова, а мати походила з Будапешта (Угорщина). З дитинства батьки розвивали талант Геді та віддали її до театральної школи. У 16 літ відбувся її дебют у фільмі «Дівчина в нічному клубі». Відомий тоді театральний режисер Макс Райнхардт назвав юну Геді найвродливішою жінкою Європи.
1933-го, завдяки ролі у фільмі «Екстаз», до неї прийшла світова слава. Того ж року їй запропонував руку і серце австрійський мільйонер, виробник зброї Фріц Мандль. Проте шлюб тривав недовго: однієї ночі Геді втекла і на пароплаві «Нормандія» подалася до США.
За океаном її чекав успішний контракт із Metro-Goldwyn-Mayer на 30 млн USD. Найвідоміші її стрічки «Алжир», «Леді в тропіках», «Тортилья-Флет», «Небезпечний експеримент». Причому вона стала однією з найкраще оплачуваних акторок того часу.
1997-го д-р Ламар офіційно нагородили за відкриття. На її честь 9 листопада стало Днем винахідника в багатьох німецькомовних країнах. В особистому житті також була незвичайною — виходила заміж шість разів і мала трьох дітей. Померла 2000 року на Флориді, коли їй виповнилось 86 літ. За заповітом її прах розвіяли у Віденському лісі. На початку 2014-го Геді Ламар ввели до Зали слави винахідників. Також вона зображена на заставці при завантаженні програми Corel Draw 8-ї і 9-ї версій.
Як повідомляв «Міст», Геді Ламарр разом із композитором Джорджем Антейлом винайшла методи розширення спектра зв’язку та стрибкоподібного перестроювання частоти.

About Author

Meest-Online