Новини для українців всього свту

Thursday, May. 26, 2022

Україна знову запустила свій супутник на орбіту

Автор:

|

Січень 22, 2022

|

Рубрика:

Україна знову запустила свій супутник на орбіту

13 січня з бази Космічних сил США на мисі Канаверал стартувала ракета компанії Ілона Маска Falcon 9 із понад сотнею супутників, серед них був і український — «Січ-2-30». Трохи менше, ніж за півтори години супутник відділився від ракети та встановив зв’язок. «Січ-2-30» став першим українським супутником за останні десять років та, по суті, повернув Україну в космос. Востаннє супутник під егідою Державної космічної аґенції України (ДКАУ) виводили на орбіту ще 2011 року. Тоді це відбулось у співпраці з Російською Федерацією (РФ). Після початку збройної аґресії 2014-го таке партнерство припинилося.

Сім космічних апаратів
«Січ-2-30» (він же «Січ-2-1») — оптичний супутник, призначений для отримання цифрових фото поверхні Землі у видимому та ближньому інфрачервоному діапазоні. Також його можна використовувати для моніторингу іоносфери.
За часи незалежності Україна створила сім космічних апаратів, які були виведенні на орбіту. Серед них був і успішний комерційний проєкт — супутник EgyptSat-1 для Єгипту. Запуск відбувся 2007 року. 2011-го на орбіту вивели супутник «Січ-2». Цей запуск присвятили 20-річчю незалежності України. На орбіту апарат вивела українсько-російська ракета-носій «Дніпро», яка стартувала з російського космодрому. Але «Січ-2» замість запланованих п’яти років через несправну батарею російського виробництва пропрацював менше 16 місяців. 2014-го та 2017 року були запущені українські наносупутники PolyITAN-1 і PolyITAN-2-SAU, які функціонують і досі. Їх створила група студентів науковців Національного університету «Київська політехніка».

Вартість запуску — 245 млн грн
Розробку та виготовлення «Січ-2-30» конструкторське бюро (КБ) «Південне» розпочало ще 2013-го, а запуск планувався спочатку на 2017 рік. Однак потрапити на орбіту він зміг лише зараз. Як пояснив Deutsche Welle Володимир Тафтай, керівник ДКАУ, первісно «Січ-2-30» розроблявся під іншу ракету, тож довелося технічно підлаштовувати цей космічний апарат уже під ракету Falcon-9. «Супутник був готовий ще 1 грудня 2021-го, його хотіли вивести на орбіту в рік 30-річчя незалежності України. Але дата запуску була зміщена через плани SpaceX», — пояснив він.
У травні минулого року КБ «Південне» та нідерландська компанія ISILAUNCH уклали угоду на запуск цього супутника. Остання мала контракт зі SpaceX на виведення вантажів за допомогою ракетоносія Falcon-9. Загальна вартість проєкту запуску українського супутника становить понад 245 млн грн, з яких оплата послуг SpaceX — близько чверті суми.
«Січ-2-30» стане частиною європейської супутникової програми спостереження за Землею Copernicus, із якою Україна вже має договір і отримує світлини безкоштовно. «Але тепер ми також надаватимемо фото і нашим партнерам», — каже п. Тафтай. Крім цього, є ще один важливий момент. За його словами, наявність свого супутника дозволить отримувати стільки світлин, скільки потрібно — без обмежень і в потрібний час та в потрібній частині країни.
До речі, співпраця в межах Copernicus уже дала змогу реалізувати в Україні проєкт теплових аномалій, який виявляє та попереджує лісові пожежі. «2021-го економічний ефект від цього проєкту склав десь 12 млрд грн», — стверджує посадовець.

Для оборони супутник не придатний
«Призначення супутника — моніторинг використання земель, рослинності, лісових і водних ресурсів, ліквідація наслідків стихійних лих. Тобто це супутник для цивільних завдань. При цьому він дасть змогу й отримувати достатньо якісні дані про створення інженерних споруд, переміщення військової техніки та кораблів тощо», — повідомив голова ДКАУ.
Роздільна здатність «Січ-2-30» — 6,1 м за ширини смуги фотографування приблизно 36,5 км. Це означає, що будь-який об’єкт, більший за 7 м, буде помітний на світлинах, одночасно супутник отримує зображення з дистанції у 36 км. «Для того, щоб розгледіти ворога в деталях — цього недостатньо, — пояснив у коментарі LIGA.net Євген Рокитський, голова правління Dnipro Space Cluster. — Сучасні супутники здатні передавати зображення з роздільною здатністю 30 см».
Як зауважив у розмові з Deutsche Welle Олексій Парновський, старший науковий співробітник київського Інституту космічних досліджень Національної академії наук України, якість фото, які забезпечить цей супутник, пасуватиме далеко не всім. «Апаратура космічного апарату «Січ-2-30» дає зображення середнього просторового розрізнення — близько 8 м на піксель. Цього не достатньо, до прикладу, для потреб військових, яким потрібні дані до 1 м на піксель», — зазначив він
Крім цього, «Січ-2-30» складно назвати вкрай інноваційним, радше це «космічний довгобуд», адже робота над ним розпочалася більш ніж десять років тому. Апарат вийшов «важковаговиком» через старше обладнання («свіжіші» супутники — легші). Андрій Колесник, незалежний експерт із питань космічної діяльності та ексрадник голови ДКАУ, толерантно називає його «апаратом несучасного покоління».
Як повідомляв «Міст», «Січ» успішно пройшла випробування.

Ігор Берчак

P. S. Символічно, що «Січ-2-30» запустили 13 січня — між днем народження (12 січня 1907 р.) та смерті (14 січня 1966 р.) Сергія Корольова, видатного українця, вченого-основоположника практичної космонавтики.

Мовою чисел
Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма України на 2021-2025 рр. передбачає виведення на орбіту восьми українських супутників. Про це Володимир Тафтай повідомив у коментарі інформаційній аґенції «Укрінформ». «У програмі є три магістральні напрями — створення космічних систем спостереження Землі та потужної ракетної техніки, впровадження новітніх космічних технологій на ринку послуг і масштабні Research & Development (R&D, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи. — Ред.). Конкретніше: вісім українських супутників на орбіті — один апарат середньої просторової розрізненості, шість апаратів — високої (1 м) та один — надвисокої (0,5 м)», — поділився він.
За словами керівника ДКАУ, передбачається також створення ракетно-космічних комплексів важкого класу («Зеніт-7 Н»), ракети-носія середнього («Циклон-4 М») та легкого («Циклон-1») класів, розробка комплексу надлегкого класу. Останнім часом Україні вдалося продовжити кілька важливих міжнародних контрактів. Йдеться, приміром, про випуск елементів конструкції першого ступеня ракети Antares, яка доправляє вантажний корабель Cygnus із території США до Міжнародної космічної станції. За іншою програмою КБ «Південне» випускає двигуни для 4-го ступеню ракети-носія легкого класу Vega Європейської космічної аґенції. Передбачається також розгортання командно-вимірювальної станції телеметричної інформації на антарктичній станції «Академік Вернадський».
Але й це ще не все. «Зокрема, запланували запуск української ракети-носія «Циклон-4» із космодрому в Канаді на атлантичному узбережжі провінції Нова Шотландія, початок будівництва якого було оголошено торік. Гадаю, що будівництво розпочнеться в першому кварталі 2022 року, а перший запуск — 2024-го. Реалізовуватиме проєкт канадська компанія Maritime Launch Services Ltd», — розповів п. Тафтай. За його словами, «Циклон-4» фінансує Канада, а Україна виступає як розробник і виробник. Україна є також учасницею міжнародної програми Artemis, яку реалізує NASA у кооперації з приватними компаніями та космічними аґенціями. Мета програми — відправити на Місяць нових людей.
«Це не повний перелік завдань державної космічної програми, але, думаю, цього достатньо, аби окреслити нашу стратегію: ми захищатимемо державу в космосі, вироблятимемо відому на весь світ потужну ракетно-космічну техніку та інвестуватимемо у R&D», — наголосив п. Тафтай. Хоча він визнає, що до повного відновлення космічної галузі в Україні ще далеко. За даними ДКАУ, 2014 року Україна втратила близько 80 % свого ринку. Зараз багато космічних проєктів України перебуває на початковій стадії та не забезпечують повне завантаження підприємств. «Відновлення займе ще досить довгий час. 2021-го вдалося зупинити падіння. Відсотків десять втраченого ринку ми відіграли. Сподіваюсь, що 2022 року робота йтиме хутчій, зокрема, завдяки підтримці уряду», — сподівається голова ДКАУ.

Підпис до фото:
Старт ракети-носія Falcon-9 компанії SpaceX (архівне фото)

About Author

Meest-Online

  • Jim Geddes

    Я живу в Кансо, Нова Шотландія, Канада. Будівництво запропонованого космодрому Кансо не розпочалося. Вони ще не завершили екологічний процес і не отримають дозвіл на початок будівництва, поки це не буде завершено. Проти цього проекту виступає більшість місцевих жителів. У Maritime Launch Services немає коштів на його будівництво, ані на Cyclone 4M, якого досі не існує. Якщо Україна хоче звідкись почати, найкраще побудувати власне в Україні.