Новини для українців всього свту

Saturday, Jun. 19, 2021

Любомир Сабадош: «РФ намагається викинути Україну з ринку космічних послуг»

Автор:

|

Березень 24, 2016

|

Рубрика:

Любомир Сабадош: «РФ намагається викинути Україну з ринку космічних послуг»

Любомир Сабадош

Мирне освоєння космосу є сферою, в якій співпраця України та Республіки Польща (РП) може й справді стати взаємовигідною у найближчі роки. Любомир Сабадош, голова Державної космічної агенції України (ДКАУ), розповів про перспективи співпраці з РП, а також із іншими світовими гравцями у сфері освоєння космосу.

Взаємовигідна співпраця
— Якою була мета вашого приїзду до Варшави?
— Польща є важливим партнером України, нам потрібно разом вирішувати багато справ. Одним зі завдань є вивчення досвіду РП, оскільки ця країна також перебувала у соціалістичній системі. Після її розпаду поляки багато чого досягли, і ми зацікавлені їхнім досвідом вступу й участі в Європейській космічній агенції (ЄКА), а також можливостями країни. Варшава показує нам шлях до ЄКА, а ми пробуємо разом долучити наш виробничий і науковий потенціал до реалізації тих проектів, які можуть бути цікаві. Ми підписали меморандум про співпрацю, план дій, створили робочі групи, визначили напрямки їхньої роботи.
— Про які проекти йдеться?
— Розглядається участь польських промислових і фінансових ресурсів у проекті створення супутника дистанційного зондування землі (ДЗЗ) із урахуванням того, що в українській космічній програмі передбачене створення такого супутника до 2017-го, а його запуск — 2018 року. РП хоче долучитися до цього проекту, маючи обладнання, яке можна використати на ДЗЗ. Польські партнери також розуміють, що наземні інструменти, які є в Україні та РП, можна спільно використовувати з науковою метою. Наприклад, ідеться про спостереження за космічним простором. Зараз там літає багато космічного сміття, всі хочуть розуміти, як це воно рухається і куди може впасти. В цьому в поляків є досвід, і ми маємо досвід. Але основне, що в Україні є засоби, які дають змогу реалізувати цю програму. А найамбіційнішим завданням, який поставила перед собою РП, є створення надлегкої ракети-носія. Польські вчені та виробничники хочуть почати роботу над цим проектом. Утім, вони розуміють, що це — лише бажання, позаяк не мають достатньої кількості підготовлених кадрів. Однак, долучивши Україну й її потенціал, можна спробувати це здійснити.
— Йдеться про технологічне чи інтелектуальне долучення України до цього проекту?
— Харківський авіаційний інститут раніше готував молодих спеціалістів і майже 60 % із них їхали в Російську Федерацію (РФ). Враховуючи теперішні стосунки України та РФ, половина з цих 60 % може стати грамотним потенціалом, який реалізовуватиме спільні проекти в РП.

Рекордний бюджет
— Яким є бюджет ДКАУ на цей рік?
— У державному бюджеті на 2016 рік закладено 100 % коштів на потреби української космічної програми. В історії України такого ще ніколи не було. Йдеться про суму, вп’ятеро більшу за ту, яку ми мали торік. На космічну діяльність передбачено майже 3 млрд грн, а саме на реалізацію космічної програми — 224 млн грн.
— А чи закладено в цьому бюджеті кошти на вступ України в ЄКА?
— Ні, ці кошти має бути сформовано окремо для оплати внеску України в реалізацію проектів, які здійснює ЄКА.
— Ця проблема якось вирішується?
— Розроблений проект розпорядження Кабінету Міністрів України проходить погодження, і буде результат. Відповідно, буде визначено обсяг фінансування та терміни. Також є програма «Горизонт 2020» і наші фахівці спільно з поляками братимуть участь у тих проектах, які можуть бути реалізовані.
— Йдеться про двосторонню співпрацю з РП чи якісь спільні проекти ЄКА?
— Поки що мова тільки про спільні українсько-польські проекти. Чи буде Польща залучати до фінансування проектів європейські кошти? Звісно, що так. Якщо якийсь проект буде достатньо вагомим у фінансовому плані, то Варшава самотужки не впорається з ним і залучатиме європейські гроші.

«Морський старт» чи «Циклон-4»?
— Як реалізовується стратегія розвитку космічного середовища до 2032 року?
— Ця програма діятиме впродовж 2016-2017 рр. Йдеться про створення двох супутників. Паралельно ведемо перемовини щодо забезпечення запуску цих супутників, якщо не знайдемо розуміння щодо продовження проектів «Морський старт» (разом із США) чи «Циклон-4» (разом із Бразилією). Зараз ми залишилися без незалежного доступу до космічного простору, адже казахстанський «Байконур» РФ для нас закрила, «Морський старт» — у підвішеному стані, а до «Циклону-4», сподіваємося, Бразилія ще повернеться. Я планую відвідати цю країну, щоб зрозуміти, якими є шанси на спільну реалізацію проекту.
— Крім співпраці з польською стороною, пріоритетом є також співпраця із США…
— Так, по проекту «Морський старт». Ми домовилися на рівні Державного департаменту і ДКАУ створити спільну робочу групу, яка проведе засідання 15-20 травня ц. р., коли я буду з візитом у США. Це буде перша такого роду робоча група, створення якої підтримав Держдеп для того, щоб ми знайшли ті питання, які можемо спільно вирішувати і тим самим уникнути розповсюдження технологій подвійного призначення. Гадаю, ми знайдемо ті проекти, які можна спільно реалізовувати з американськими партнерами. Це може бути проект на зразок «Морського старту», розробка двигуна на заміну РД-180, який використовується на «Атлас V», чи поглиблення співпраці з компанією Orbital, для якої ми виготовляємо першу ступінь ракети-носія Antares.
— Освоєння мирного космосу є перспективним, а відтак конкурентним напрямком. В умовах війни з РФ, чи відчуваєте пресинг, тиск і намагання Росії «виштовхати» Україну з середовища країн, які мають значний вплив у космічній галузі?
— Підрив плану роботи по «Циклону-4» є прикладом гібридної війни РФ проти України на території Бразилії. Бразилія тепер розглядає партнером у створенні космічного комплексу на своїй території не Україну, а Росію. Вбачаємо в цьому дії щодо бажання викинути нас із ринку космічних послуг і змусити переорієнтувати ті потужності, які є в космічній галузі, на якісь інші цілі, невластиві галузі. Конфлікт на сході України однозначно накладає відбиток на питання пошуку нових пріоритетних ринків у космічних питаннях. Зрозуміло, що за рік чи два неможливо повністю переорієнтуватися, оскільки обсяг співпраці з РФ був значним.

Перезавантаження
— Нещодавно у Дніпропетровську відбулися акції працівників конструкторського бюро «Південне», котрі протестували проти звільнення свого генерального директора Дегтярьова. Тоді було прийнято звернення до Президента, в якому вас звинувачують у «деструктивних діях»…
— Зараз позиція уряду є такою: у компаніях, які мають стратегічне значення для держави й економіки, треба провести перезавантаження і на відкритих конкурсах підібрати керівників, котрі зможуть побачити можливість реалізації нових проектів чи здійснити нові задуми. Тому було прийнято конструктивне рішення: згідно зі законодавством на державному підприємстві не допускається поєднання двох посад — генерального директора і генерального конструктора. Олександр Дегтярьов отримав пропозицію стати генеральним конструктором. А на місце генерального директора я запропонував обрати нового й енергійного спеціаліста. Однак, п. Дегтярьов відмовився.
— Але значна частина колективу підтримує колишнього гендиректора…
— Напрацювання колективу не є досягненням особисто п. Дегтярьова, а надзвичайно великої кількості людей, цілих поколінь. Я приїхав до Дніпропетровська, зустрівся з трудовим колективом, профспілками, пояснив ситуацію. Шкодую, що працівники, котрі мітинґували під стінами, не прийняли мою пропозицію делегувати представників на зустріч для конструктивної розмови. У натовпі відповідальність за слова та рішення розмивається.
— Як буде вирішено конфлікт?
— Треба вибрати нового, перспективного фахівця з нашої галузі, не «варяга». Тим більше, що на зустрічі з трудовим колективом кадровий відділ сказав, що у них є свій кадровий резерв. Наголошую, що основна причина звільнення гендиректора — це упущення в роботі. Й якщо на це не реагувати, то завтра хтось інший так само робитиме. А потім переконуватиме: а чому одному пробачили, а іншому — ні? Не може бути вибіркового підходу, у цьому слід колись уже поставити крапку.
Розмовляв Юрій Банахевич, «Укрінформ»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply