Новини для українців всього свту

Saturday, Jul. 24, 2021

Знайомтеся: спільнота анонімних алкоголіків

Автор:

|

Лютий 04, 2021

|

Рубрика:

Знайомтеся: спільнота анонімних алкоголіків
Спеціальна література для АА

Проблема алкоголізму — одна з найстаріших в історії людства. Зараз важко знайти сім’ю/родину, якої б ця проблема не торкнулася. Всесвітня асоціація лікарів визнала, що алкоголізм — це хвороба, і хвороба, яка прогресує. Від неї не можна вилікуватися, але зупинити її розвиток — можна. У цивілізованому світі прийнято вважати, що немає нічого ганебного в тому, що людина опинилася ураженою цією хворобою. Треба лише не відтягувати її лікування. Ті, хто зіткнувся з такою недугою, переконалися, що особливого вибору в алкоголіків та їхніх родин немає. Якщо вони не припиняють пити, то хвороба прогресує — і майже напевно приведе їх на саме дно: до в’язниці, в лікарню чи інші заклади, а то й передчасно зведе у могилу.
Єдиний порятунок — повністю припинити пити. Для цієї недуги характерні не тільки фізичні, але й соціальні симптоми та прояви. Це — безпричинна злість, різкі перепади настрою, від чого й виникають сімейні скандали, розлучення, втрата роботи та пошани друзів і близьких… Багато хто з моїх знайомих, ще до того, як вони кинули пити, на власному досвіді переконався, що примусова тверезість — річ малоприємна. Декому з них вдавалося не пити по кілька днів, місяців і навіть років. Але вони відчували себе мучениками. Радості така стриманість їм не давала. У взаєминах із рідними й оточенням виявляли дратівливість. Уперто вважали, що покинути пити достатньо легко. Проте вести тверезий спосіб життя — день у день залишаючись тверезими та розсудливими — дуже непросто. Сили волі виявилося недостатньо, коли справа торкалася утримання від алкоголю. Пострадянське суспільство таким людям виставило тавро «біла ворона» і люди не стримувалися та поринали в небуття знову і знову.
На сьогодні, щоб кинути пити, існує величезне число різноманітних методів. Не заперечую їхню дієвість, проте дійшов висновку, що ці методи вирішують завдання лише тимчасового зняття фізичного потягу до алкоголю. А ось навчитися тверезо мислити, спілкуватися з оточенням — головна умова тверезого життя. Допомогти цьому покликана програма одужання «12 кроків», сформована у Товаристві анонімних алкоголіків (АА).
Товариство А.А. було започатковане в США 1935-го. Щойно минули роки Великої депресії. В країні була безліч знедолених, зубожілих людей, котрі спивалися від безпросвітного життя. Алкоголь не щадив нікого — ні чоловіків, ні жінок, ні молодих, ні старих, ні вчених. Не милує нікого і тепер. Програма «12 кроків» стала порятунком для багатьох. Люди поступово повірили в неї…
Ми усі знаємо, що алкоголь поширений повсюдно. Немає на Земній кулі такого куточка, такої країни, такого міста чи селища, де б не був присутній алкоголь. Люди п’ють удень і вночі. У свята і в будні. Від радості і з горя. Для хоробрості або просто так хочеться. П’ють — і… перетворюються на алкоголіків, заробляючи собі страшну, невиліковну та прогресуючу хворобу. Але жоден лікар не знає, як у нормальної, здорової та гідної людини починається нестерпний і нестримний потяг до випивки.
Працюючи у соціальній, роботі я вже давно знайомий із учасниками Товариства анонімних алкоголіків, багато років підтримую приятельські стосунки з їхніми лідерами. І можу з упевненістю стверджувати, що перебіг хвороби можна зупинити. Можна залишатися тверезим довгі роки. Не торкаючись випивки, вести повноцінне, цікаве та щасливе життя.
Мені дуже імпонує їхня неупередженість та демократія в усьому. На перший погляд, усе дуже суперечливе, але воно працює… більше 85 років! Ось кілька цікавих моментів про товариство АА:

  • сьогодні товариство АА налічує більше 2 млн тверезих людей у всіх куточках планети (180 країн);
  • товариство АА не пов’язане з жодною сектою, релігією, організацією чи установою, жодною політичною течією або партією;
  • єдиною умовою для членства є БАЖАННЯ КИНУТИ ПИТИ, жодних інших умов не існує;
  • вони усім кажуть: «Ви є учасником руху АА, якщо самі так стверджуєте!». Коли й як часто відвідувати збори АА — залежить тільки від вашої волі і бажання;
  • ніхто нікого не контролює, хто й як бере участь в АА, і ні на кого не накладає ніяких зобов’язань;
  • байдуже, хто ви і що зробили — це нікого не лякає;
  • не існує списку учасників груп чи товариства АА загалом, не ведеться обліку відвідин зібрань. Учасники й їхні близькі спільно піклуються про анонімність членів АА, як про свою власну;
  • учасники руху «Анонімні алкоголіки» — це в жодному разі не нудні, поглинені своєю хворобою люди, не особистості, що опустилися, брудні, неголені, небезпечні, що лаються. Хоча колись багато хто з них саме такими й були;
  • головна мета АА — самим залишатися тверезими та допомагати іншим алкоголікам зберігати розсудливість і вести тверезий спосіб життя.
    Зараз у багатьох сім’ях спільнота анонімних алкоголіків допомогла відновити мир і злагоду. Багато хто знайшов, без перебільшення, по-справжньому нове життя. Друзі, родичі та знайомі бачать і знають їх, як нормальних, цікавих, спокійних і розсудливих людей. Вони знають і бачать, як весело та захоплююче колишні пияки вміють відпочивати та святкувати без випивки, що можливо жити повнокровним і цікавим життям без «зеленого змія».
    Зібрання АА бувають відкриті та закриті. На закриті зібрання приходять лише люди з алкогольною залежністю. А на відкриті приходять усі зацікавленні надати допомогу чи посприяти своєму ближньому. У Львові, приміром, відкриті зібрання відвідують родичі страждальців, часто можна зустріти священників, семінаристів та студентів-психологів. Зібрання АА проходять у формі вільних бесід-розповідей членів співдружності про свій особистий досвід подолання потягу до алкоголю — розповідей про те, яким чином вдається вирішувати труднощі, що виникають із оточенням, долати прикрощі на роботі й удома. Ви, мабуть, запитаєте: «То це навчання?» Атож! Люди вчаться! Вчаться тверезому життю. Вчаться, як знайти в собі сили змінити своє ставлення до алкоголю й як змінити своє життя. Це наука, якої не було в школі, вдома, в училищі чи інституті. Усюди вчать, як не змішувати випивку, щоб голова не боліла, тобто, як пити й як похмелятися, але не вчать, як не пити зовсім.
    Програма «12 кроків» стала справжнім порятунком для багатьох, і неважливо, має людина освіту чи ні. Адже членом товариства АА може стати будь-яка людина, котра хоче позбутися від шкідливої пристрасті — алкогольної залежності.
    Станом на сьогодні відділення спільноти АА є в 180 країнах світу, наголошую на цьому, і відвідують їхні засідання більше 2,5 млн осіб. У США та Канаді зараз діють понад 64 тис. груп АА. У Великій Британії — більше 5 тис. груп. У Польщі — більше 2,8 тис. груп. В Україні — приблизно 130 груп АА. Прикро, що в Україні алкоголізм й надалі вважається сороміцьким захворюванням.
    І ще для прикладу, тільки в одній зустрічі у ZOOM на для новаків були присутні майже 300 учасників і зацікавлених (див. фото). Варто зазначити, що запозичили програму АА для свого одужання й інші узалежнені, за цим же принципом створили свої товариства, такі як, «Ал-Анон» (співзалежні, родичі), ДДА — діти алкоголіків, «Нар-Анон» — близькі наркоманів, анонімні наркомани, анонімні азартні гравці, анонімні транжири, анонімні ненажери та багато-багато інших. Скільки їх, ніхто не знає, останній підрахунок провели п’ять-шість років тому, і налічили більше 43 види таких товариств. У світі багато відомих і видатних людей щиро підтримують товариство АА.
    При вході до церкви Святого Юра на Мангеттені, в українських греко-католицьких церквах штату Нью-Джерзі, у містах Філадельфія та Чикаґо та в багатьох інших українських церквах Америки на інформаційному стенді є безкоштовні інформаційні роздаткові матеріали про товариства АА. Хто хоче ознайомитися з програмою АА в Україні, може скористатися вебсторінкою www.aa.org.ua. Для україномовних охочих знайти підтримку АА в Америці рекомендую скористатися вебсторінкою www.aa.lviv.ua, треба написати на зворотній зв’язок або через пошук у Facebook. Учасники АА та волонтери з радістю поділяться своїм досвідом силою та надіями, які допомогли їм змінити своє життя та навчитися жити весело, радісно та щасливо, навіть в ізоляції на карантині.
    Тарас Кушнір, соціальний працівник та консультант із питань залежностей у США

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply