Новини для українців всього свту

Monday, May. 16, 2022

Що спільного між анорексією та здоровим харчуванням?

Автор:

|

Лютий 05, 2022

|

Рубрика:

Що спільного між анорексією та здоровим харчуванням?
Нічна спокуса

За статистикою коаліції харчової поведінки, через розлад харчової поведінки щогодини у світі помирає одна людина. За словами психіатрині Ольги Чайки, найчастіше зустрічаються такі стани розладу харчової поведінки: анорексія, булімія, компульсивне переїдання, синдром нічної їжі, орторексія.
— Розлади харчової поведінки — це психічне захворювання, яке виникає через певні переконання, сформовані або в дитинстві, або ті, які сформувалися зараз, — розповідає лікарка. — Приміром, тренд бути худим, який ми спостерігаємо останні 20 років, або це можуть бути різкі зауваження з боку сім’ї, близьких, друзів про зовнішній вигляд людини. Це може статися і через прагнення людини досягти ідеальної постави, але ці прагнення на певному етапі переростають якісь параметри нормальності. Якщо узагальнити, то в основі цих розладів — переконання, сформовані суспільством або самою людиною.
— Анорексія, булімія, компульсивне переїдання, синдром нічної їжі, орторексія — це все стадії харчового розладу?
— Ні, це абсолютно різні види захворювання. Й є певні клінічні симптоми, на які орієнтуються лікарі для того, щоб встановити діагноз і призначити лікування. Є також взаємовиключні симптоми, тож сплутати анорексію та булімію чи компульсивне переїдання неможливо, — відповідає медикиня.

Які критерії недуги
— Людина з анорексією має страх, що маса тіла може збільшитись, — каже вона. — Вага такої людини нижче за норму, але вона не визнає, що худа, і що в неї є якісь проблеми. Інколи критерієм анорексії буває повна відмова від їжі. Анорексія не залежить від віку, але переважна кількість пацієнтів — це жінки від 15 до 35 років. За власним досвідом можу сказати, що після 30-35 літ жінки дуже рідко звертаються з такою проблемою. А ще ні я, ні мої колеги не зустрічали за свою практику чоловіків із анорексією. Враховуючи, що основний фактор для виникнення анорексії — це ставлення суспільства, чоловіки все ж менш схильні стежити за параметрами свого тіла та хвилюватися через неідеальні форми.
— Великі прийоми їжі, ненажерливість і після цього обов’язково має бути якась очисна процедура, — править далі д-р Чайки. — Людина або викликає блювоту, або робить клізму, або приймає проносне. Як пояснюють самі пацієнти: «От я поїв, отримав задоволення, але це ж калорії, їх потрібно швидко вивести з організму, щоб ніде не осіли». Тому такі пацієнти провокують в себе певні процеси.
— Чому їжа стає джерелом задоволення?
— Це питання з розряду, чому в алкоголіка задоволення викликає алкоголь, — каже фахівчиня. — Булімія виникає через надмірну увагу до тіла, всі інші сфери життя на задньому плані, себе вони бачать та оцінюють лише через тіло. Булімією страждають, в основному, жінки, але на відміну від анорексії, старші жінки. Буває, що анорексія переходить у булімію. Якщо не лікувати анорексію чи булімію, наслідки можуть бути летальними.
— А є якийсь певний термін у людини, щоб схаменутися?
— Є час схаменутися не у самої людини, адже коли ми говоримо про психічні розлади, людина не розуміє, що вона хвора і що їй потрібна допомога, — пояснює лікарка. — Дуже рідко люди самі приходять, зазвичай, їх уже приводять, батьки, коли в підлітка анорексія, або інші родичі, коли мова про булімію. Щоб це не було запізно, важливо, щоб близькі люди були уважнішими, й якщо, до прикладу, жінка має критично низьку масу тіла, необхідно терміново звертатися до лікаря, щоб не довести ситуацію до летальності. Від анорексії жінки помирають частіше, адже коли жінка страждає булімією, в неї через певний період часу виникають дуже виражені проблеми з кишково-шлунковим трактом, й їх встигають ушпиталити з гострими станами в ділянці кишково-шлункового тракту, і лікарі під час обстеження визначають булімію. Тобто встигають надати допомогу до того, як настають незворотні процеси. Хоча всіляке буває.

Компульсивне переїдання
Якщо анорексія та булімія — це типові форми розладу харчової поведінки, то все інше — атипові. Зокрема, компульсивне переїдання…
— Для компульсивного переїдання теж характерні періоди ненажерливості, але тут важливо те, що на відміну від булімії, блювоту та пронос людина в себе не викликає, — пояснює д-р Чайка. — Її просто мучить совість. Але ніякої компенсаторної поведінки не виникає.
— Тобто компульсивне переїдання навіть психічним розладом важко назвати?
— Це все ж психічний розлад. Пацієнт приходить і каже: «Я не можу себе контролювати». І мова не про сімейну вечерю, де ми переїли, сидимо з величезним животом і розстібнутим ґудзиком. В таких людей компульсивне переїдання — періодами. От є в них 1 кг цукерок, або три піци, чи два відра морозива, і вони сідають, і доки не прикінчать ці запаси, не зупиняться. Потім кажуть: «Усе, я вже їсти не буду». І справді цього дня вже нічого не їдять. Та потім знову стається напад, і вони знову починають все хаотично поїдати, причому це може бути мішанка харчів — солодке, солоне, кисле тощо.
— До компульсивного переїдання схильні не лише жінки?
— Чоловіки також. І якихось вікових меж тут не має. Компульсивним переїданням можуть страждати у будь-якому віці. Його причина полягає в тому, що у багатьох людей спостерігаються глибинні переконання: їжа — спосіб заспокоїтись, відволіктись, забутися, отримати задоволення. Тож у людей змінюється ставлення до їжі. І під час її поглинання отримують задоволення, хоча знають, що в перспективі це призводить до неприємних відчуттів. Ось чому люди напиваються? Людина ж не приходить на вечірку з таким наміром, вона просто хоче розслабитись, але з часом для цього потрібно збільшувати дози. Тут так само: прийшов додому, хоче розслабитись, але не переглянути фільм, не випити келих вина, а поїсти. На якомусь етапі це дає задоволення, все добре, але закінчити це «добре» людині буває складно.
— Але компульсивне переїдання хоч і нездорове, але і несмертельне явище?
— Це нездорово, несмертельно, але буде проблема кишково-шлункового тракту. Багато хто пробує якось самостійно з ним упоратись, а коли не вдається, звертаються по допомогу, коли маса тіла через такі компульсивні припадки занадто збільшилась.

Синдром нічної їжі
За словами Ольги Чайки, від компульсивного переїдання цей синдром відрізняється лише часом доби. Тобто напади ненажерства в людини з таким синдромом трапляються тільки вночі.
— От у мене зараз дівчина на терапії з синдромом нічної їжі, — каже психологиня. — Вона народила дитину, була в декреті, і після кожного нічного годування сама йшла на кухню щось поїсти. Так у неї закріпилася звичка, хоча вона не відчуває голоду, просто звикла, й їй їжа смачніша вночі. Синдромом нічної їжі можуть страждати як жінки, так і чоловіки. До цього схильні люди, в яких змінюються життєві ритми. Люди, які працюють по змінах, люди, в яких не звичний графік роботи, він згодом може змінитись, але звичка залишиться. І знову ж таки це не дуже здорово, хоча й несмертельно. Люди отримують нормальну кількість калорій, хоча їх може бути набагато більше, адже нічних походів до холодильника може бути багато.

Що таке орторексія
— Головний критерій орторексії — прагнення до здорового харчування, — розповідає лікарка. — Але є одне «але». В цьому випадку людина обирає для харчування певні продукти, називає їх здоровими за якимось своїми власним принципами. Приміром, людина категорично не їсть їжу, яку готували на рослинній олії, бо вважає її жирною. Або категорично не їсть свинину, бо вважає її небезпечною, і відповідно вибір харчового кошика такої особи залежить винятково від суб’єктивних припущень. Це прихильники здорового способу життя, але в них є ідеї фікс. Якогось загального розуміння, що добре для організму, а що ні, в людей із орторексією немає. От що спало на гадку, те і керує. Такі люди довго складають свій графік харчування, планують, запасаються їжею. Останнім часом цей розлад набрав неабияких масштабів. Це зараз бич нашого молодого покоління. Але підводний камінь орторексії полягає в тому, що всі ці прагнення можуть призвести до анорексії чи булімії.
— Що з усім цим робити? Чи можливо дати загальні поради на ці п’ять розладів?
— По-перше, не зводити зовнішність, тіло, їжу на п’єдестал. І для цього потрібно гармонізувати всі сфери життя. Якщо людина сприймає себе винятково через зовнішні характеристики, вона стає заручницею свого тіла. Тому що, кожен надлишковий грам призводить до різкого падіння самооцінки. Не можна самооцінку налаштовувати лише на зовнішності. Інші сфери життя повинні також бути розвинені — навчання, робота, друзі, гобі. По-друге, порада не стільки до самої людини, а до суспільства загалом. Знаєте, в нас є таке: підходиш до людини і кажеш: «Ой ти так схудла, гарно виглядаєш» чи «Ой, а що трапилось ти так погладшала?». Тобто не потрібно акцентувати увагу людини на її зовнішності. Це в принципі некоректно, а загалом — неправильно, адже ми не знаємо, чому людина схудла і за яких обставин набрала вагу. Зараз багато великих компаній і корпорацій відійшли від прийняття худорлявих людей або людей з певними параметрами. Але в головах людей ці параметри ще міцно сидять. Можливо, коли суспільство перестане акцентувати увагу на цьому, таких проблем стане менше.
Як повідомляв «Міст», худих не пускатимуть у модельний бізнес.

Олена Рябокінь, «20 хвилин»

About Author

Meest-Online

Comments are closed.

Leave A Reply