Новини для українців всього свту

Thursday, Sep. 29, 2022

Відкритий лист

Автор:

|

Вересень 06, 2022

|

Рубрика:

Відкритий лист
Володимир Зеленський

Президенту України Володимиру Зеленському
Голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку
Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю

Звернення до керівництва України
На жаль, мій відкритий лист від 29 липня ц. р. і мої попередні звернення пройшли поза Вашою увагою, тому беззаконня міністра культури й інформаційної політики України Олександра Ткаченка призвели до подальших репресій проти українських істориків і загрози знищення незалежної української наукової історіографії. Новопризначена виконувачка обов’язки директора Національного музею Голодомору-геноциду Леся Гасиджак погрожує звільнити з посади (зі застосуванням дисциплінарного стягнення) докторку історичних наук Ганну Капустян, професора Кременчуцького національного університету ім. Михайла Остроградського, депутатку Кременчуцької районної ради, співробітницю Інституту дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду, за те, що вона за рішенням громадського комітету волонтерської організації виїхала за кордон, де закуповує бронежилети та тепловізори для бійців територіальної оборони на кошти американської благодійниці з Каліфорнії, колишньої волонтерки Корпусу миру, аби допомогти Збройним силам України перемогти у цій екзистенційній війні.
Війна іде не лише за територію та виживання України, а й за історію. За те, хто її писатиме: учні та колеги колишнього компартійного пропаґандиста Станіслава Кульчицького чи українські незалежні історики? Знову, як і 90 років тому, розпочалися переслідування й утиски національно орієнтованих істориків. Починається розгром української історичної школи у супроводі політичних репресій.
Приводом для цих переслідувань став висновок комплексної судової статистично-криміналістичної експертизи № 957 від 3 грудня 2020 року, проведеної Національною академією правових наук України та Інститутом дослідження Голодомору Національного музею Голодомору-геноциду, який встановив, що під час вчинення злочину геноциду в 1932-1933 рр. комуністичний тоталітарний режим знищив 10,5 млн українців. Навіть не читаючи методології дослідження і не беручи участі у наукових дискусіях ні на міжнародному форумі «Масові штучні голоди: Пам’ятаємо, вшановуємо» пам’яті жертв Голодомору-геноциду українців 1932-1933 рр., до сотих роковин масового штучного голоду 1921-1923 рр., 75-х роковин масового штучного голоду 1946-1947 рр., м. Київ, 7 вересня 2021-го, ні у П’ятій Міжнародній науково-практичній конференції «Інтердисциплінарні підходи у дослідженні Голодомору-геноциду», м. Київ, 25 листопада 2021 року, Кульчицький і його учні увесь збірник документів Геноцид українців 1932-1933 рр. за матеріалами досудових розслідувань, упорядники О. Петришин, М. Герасименко, О. Стасюк (Київ: Видавництво Марка Мельника, 2021) оголосили «фальсифікацією» історії.
Коли у Канаді д-р Олег Романишин видав 2008-го книгу про Голодомор із числом 10 млн у заголовку (Oleh Romanyshyn, Andrew Gregorovich, Orest Steciw, Holodomor: genocide by famine: 10,000,000, Ukraine 1932-1933, Toronto: League of Ukrainian Canadians, Ucrainica Research Institute, 2008), жоден науковець чи університет не звинуватив його у «фальсифікації» історії і не усунув із посади директора Дослідницького інституту «Україніка».
Так, це неможливо уявити в демократичній країні, такій як Канада, а чому таке до цього часу можливе в Україні? Причина в тому, що Інститут історії України Національної академії України (НАНУ) став реакційною установою. Він має бути ліквідований, як пережиток совєтського/російського окупаційного режиму, а фахові історики на загальних засадах мають податися за конкурсом на вакантні посади до національних університетів на відповідні кафедри та дослідницькі центри або інститути.
Майже 20 років тому на 58-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) 7 листопада 2003 року Постійне представництво України передало лист генеральному секретарю ООН із нагоди 70-х роковин Голодомору. Цей лист із підписами 25 держав, у т. ч. Сполучених Штатів і Російської Федерації (РФ), був такого змісту: «Великий голод 1932-1933 рр. в Україні (Голодомор) забрав життя від семи до 10 млн невинних жертв і став національною траґедією для українського народу». Пізніше своїм підписом до тексту або окремим листом долучилось ще 15 держав.
Трьома днями пізніше Світовий конґрес українців (СКУ) як неурядова організація з особливим статусом при ООН, видав заяву англійською мовою до генерального секретаря та до всіх державних місій ООН зі зверненням визнати Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом проти українського народу та вшанувати пам’ять 7-10 млн людей, які згинули. 2007-го СКУ подав звіт про свою діяльність за 2003-2006 рр. до Комітету ООН, що приймає звіти неурядових організацій. Проте 29 січня 2008-го на сесії Комітету неурядових організацій ООН одна держава — РФ — намагалась довести, що СКУ є відділом Постійного представництва України при ООН, а не незалежна неурядова організація, та поставила під сумнів кількість жертв Голодомору. Хоча СКУ подав швидку відповідь на обидва запитання, звіт СКУ з 2007 року досі не прийняли у Комітеті ООН винятково на підставі його блокування однією країною — РФ.
На жаль, тепер не лише заступник директора Інституту історії України НАНУ, а й директор Українського інституту національної пам’яті і навіть міністр культури і інформаційної політики України стали на відверто проросійську позицію у цьому питанні та розпочали ганебне переслідування науковців, які мають незалежну думку. Керівникам цих трьох установ не місце при владі у вільній соборній Україні.
З повагою, д-р Вікторія Малько, координаторка програми вивчення Голодомору-геноциду на кафедрі історії Каліфорнійського університету (Фресно); редакторка колективної монографії «Жінки та Голодомор-геноцид: жертви, очевидиці, призвідниці» (Women & the Holodomor-Genocide: Victims, Survivors, Perpetrators, 2019); авторка розділу «Російська (дез)інформаційна війна проти Голодомору-геноциду» (Russian (Dis)Information Warfare vis-a-vis the Holodomor-Genocide) в колективній монографії «Російскіє актівниє меропріятія: вчора, сьогодні, завтра» (Russian Active Measures: Yesterday, Today, Tomorrow, ред. Ольга Бертельсен, 2021); авторка монографії «Українська інтелігенція та геноцид: боротьба за історію, мову і культуру у 1920-х та 1930-х рр.» (The Ukrainian Intelligentsia & Genocide: The Struggle for History, Language, & Culture in the 1920s & 1930s, 2021)

Як повідомляв «Міст», 27 листопада — День пам’яті жертв Голодомору й політичних репресій.

About Author

Meest-Online